Колишнього капітана поліції виправдали від шахрайства при видачі дозволу на зброю
10.08.2020
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу визнав невинуватим колишнього працівника поліції, звинуваченого у шахрайському заволодінні коштами під приводом видачі дозволу на зброю.
Обвинувачений працював інспектором з контролю за обігом зброї Покровського відділення поліції у Дніпропетровській області.
У березні 2017 до нього звернувся громадянин щодо отримання дозволу для придбання, зберігання та носіння пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів несмертельної дії з метою самозахисту.
Обвинувачений не мав повноважень на видачу такого дозволу, але нібито сказав, що може це зробити і взяв у чоловіка винагороду – 350 доларів і 500 грн.
Дії особи кваліфікували за ч.1 ст.190 КК України – заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
В суді чоловік вину не визнав повністю і давати пояснення відмовився.
Заявник розповів, що ішов повз відділок поліції і зайшов спитати, як отримати дозвіл на зброю, бо давно хотів собі купити. Чоловік зайшов у Покровськи відділок поліції, хоча був зареєстрований в іншому районі. Йому начебто озвучили суму 370 доларів і працівник поліції усе робить за нього, або він сплачує усе по квитанціям і документи будуть робити 3-5 місяців. Тому він вважає, що обвинувачений позбавив його вибору і сприйняв це як вимагання. До райвідділку за місцем реєстрації з приводу зброї він не звертався, бо думав, що там буде так само. Але за пару днів подав заяву про вимагання грошей. Раніше цей чоловік був потерпілим в аналогічній справі, але говорити про це під час допиту відмовився.
Суд вирішив, що в діях обвинуваченого відсутня об’єктивна і суб’єктивна складова злочину за ч.1 ст.190 ККУ, оскільки оформлення пакету документів, який дає право на отримання дозволу для придбання, зберігання та використання травматичної зброї не входило до його функціональних обов’язків. Обвинувачений мав право приймати документи від громадян, заяви на право отримання мисливської, гладкоствольної та газової зброї. Дозволом на придбання травматичної зброї займається обласний апарат.
Єдиним, хто стверджував про скоєння злочину, був заявник, чиї показання суд оцінив як не щирі, не логічні, недостовірні і відкинув як доказ.
На думку суду, заявник не навів доказів, що передавав гроші добровільно, а не діяв в рамках постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину, та не навів доказів, що обвинувачений, отримавши від нього гроші, мав на меті їх привласнити, не виконуючи зобов’язання.
Суд дійшов висновку, що потерпілим та правоохоронними органами скоєна провокація злочину. Правоохоронні органи не обмежились пасивним розслідуванням, а штучно створили ситуацію з використанням елементів впливу на обвинуваченого з урахуванням ініціативних дій потерпілого і розрахунку на довірливі відносини, що склалися між учасниками. Суд вважає, що прокурор цього ніяк не спростував.
Сторона обвинувачення не довела суду, що несвоєчасне розсекречування прокурором документів про проведення НСРД було викликано необхідністю захисту національної безпеки, суспільних інтересів чи іншої особи.
Через це суд визнав очевидно недопустимим протокол про результати здійснення контролю за вчинення злочину і в засіданні його не оголошували.
Суду не були надані технічні засоби, які використовувались для проведення НСРД. Відомості про ці засоби також відсутні у процесуальних документах. Так само суд не зміг переконатися, що носії інформації були первинними, у матеріалах справи не вказані унікальні серійні номери, які присвоюється носіям інформації. Відтак здобуті від НСРД дані суд не прийняв як належні і допустимі докази.
Протокол за наслідками добровільної видачі 350 доларів та 500 гривень не складався, а самі кошти були фактично вилучені слідчим військової прокуратури Криворізького гарнізону з автомобіля без ухвали слідчого суді на проведення обшуку. Після такого обшуку слідчий так і не звернувся до слідчого судді за ухвалою. Тому цю слідчу дію визнано незаконною.
