«Карантинна» стаття 44-3 КУпАП. Правозахисники проаналізували її застосування поліцейськими
20.08.2020
Правозахисники пропонують уряду оголосити “адміністративну амністію”, у межах якої звільнити громадян від сплати штрафів, накладених судами за порушення правил карантину і несплачених на день оголошення такої амністії.
З такою пропозицією виступили автори дослідження громадської організації “Асоціація українських моніторів дотримання прав людини”.
Станом на кінець червня українські суди отримали майже 15 тис. протоколів, складених за статтею “Порушення правил щодо карантину людей”. Найбільш активно поліція штрафувала людей наприкінці березня та у квітні, коли уряд тільки запровадив обмеження та покарання за їхнє недотримання, а от надалі, коли епідемія коронавірусу набирала обертів, кількість протоколів почала суттєво зменшуватись.
Ситуацію, яка склалась в країні к початку травня, автори дослідження назвали “пандемією порушень” правил карантину, адже населення почало масово і демонстративно ігнорувати заборони на відвідування парків, спортивних майданчиків, зон відпочинку, а також вимоги до самоізоляції людей похилого віку, носіння масок у громадських місцях та правило переміщення “не більш ніж дві особи”.
Через обмежений людський ресурс поліція була не в змозі відповісти на цей виклик, а тому правоохоронці почали застосовувати статтю вибірково, замість штрафів роздаючи громадянам маски.
“Подібна практика вибіркового застосування статті 44-3 КУпАП може розглядатися як у позитивному, так і в негативному контексті. Законодавці, запровадивши невиважені правила карантину в поєднанні із суворими санкціями за їх невиконання, поставили поліцейських перед вибором пріоритетів у головних принципах застосування адміністративного примусу – “справедливість” або “законність”, – зауважують експерти.
З одного боку, як наголошують автори дослідження, “не помічаючи” та не реагуючи на окремі порушення карантину, правоохоронці показали розуміння проблем українців, більшість із яких через обмеження опинились у скрутному матеріальному становищі. На їхню думку, кричуща невідповідність розміру штрафів (від 17 до 34 тисяч гривень) рівню доходів більшості населення була такою очевидною, що поліцейські не хотіли брати на себе відповідальність за суттєве зменшення й без того незначних статків громадян.
Водночас у “вибіркових” діях правоохоронців правозахисники формально вбачають ознаки ігнорування законодавства, оскільки, встановивши факт порушення, поліцейські не мають права звільняти порушників від відповідальності та обмежуватись усним зауваженням, адже такими повноваженнями наділений виключно суд.
На думку правозахисників, порушення прав громадян під час їхнього притягнення до адміністративної відповідальності за порушення карантину мали системний характер, передусім через недоліки правової конструкції статті 44-3 КУпАП та недостатню підготовку поліцейських до її практичного застосування.
«Дієвість законодавчого примусу досягається не стільки суворістю встановлених каральних санкцій, скільки юридичною досконалістю відповідних правових норм та створенням умов для правоохоронних і судових органів безперешкодно ці норми застосовувати у порівняно простий спосіб. Стаття 44-3 «Порушення правил щодо карантину людей» не відповідала жодному з цих критеріїв, а тому не стала ефективним інструментом досягнення цілей, на які була спрямована. Замість зрозумілого та порівняно простого правового інструменту забезпечення безпеки здоров’я людей, у вигляді статті 44-3 КУпАП поліція отримала від законотворців незручний у практичному використанні важіль законодавчого примусу».- вважають експерти
На їхню думку, бланкетний характер статті фактично сприяв порушенням прав громадян, про масштаби яких наочно свідчить судова статистика – розглядаючи “карантинні” протоколи, судді зазвичай ухвалювали рішення на користь “порушників”.
“Станом на 30.06.2020 суди розглянули 6689 адміністративних справ за статтею 44-3 КУпАП, з яких лише 720 (або 10,8% від загальної кількості розглянутих) стали підставою для накладення адміністративного стягнення”, – йдеться у звіті.
Експерти визначили і трійку областей з найбільшою кількістю «забракованих» судами поліцейських протоколів. Так, у Запорізькій області лише 5,2% протоколів від загального числа направлених в суд призвели до покарання громадян в адміністративному порядку. В Луганській та Волинській областях КПД поліцейських протоколів становить 6,1% та 6,3% відповідно.
Разом з тим, за окремими винятками, правоохоронці продемонстрували й певну гнучкість в оцінюванні настроїв населення в країні:
“Поліція не ввімкнула на повну потужність “конвеєр по складанню протоколів” та не вдалася до застосування масштабних адміністративних каральних практик стосовно громадян“.
Окрім “адміністративної амністії” за порушення карантину, правозахисники закликали уряд також терміново переглянути чинну редакцію відповідної статті та передбачити пом’якшення санкцій за її порушення. Зокрема, передбачити оголошення попередження за порушення та суттєво зменшити розміри як мінімального, так і максимального штрафів.
З повним змістом звіту правозахисників можна ознайомитись тут.
