Європейський Суд вкотре знайшов в українській справі порушення права особи на захист від жорстокого поводження
21.09.2018
20 вересня 2018 року Європейський Суд з прав людини виніс рішення у справі «Щербаков проти України». Справа була підтримана Фондом стратегічних справ Харківської правозахисної групи. Представник Заявника перед ЄСПЛ – пані Наталія Охотнікова.
Заявник, пан Олег Щербаков, стверджував, що був підданий тортурам та жорстокому поводженню з боку співробітників поліції, які схилили його до дачі самовикриваючих показань, які у подальшому і лягли в основу обвинувального вироку. Він фактично був затриманий 19 липня 2010 року, протягом 3 діб його піддавали жорстокому поводженню, а саме: били по різних частинах тіла, надягали на голову пластиковий пакет та душили, а також катували електрошокером. Заявник був прикутий наручниками, що спричиняло йому додаткові страждання, його не випускали у туалет та не давали їжі та води.
Не витримавши такого тиску, 21 липня 2010 року Заявник дав проти себе свідчення, підписавши всі папери, як від нього того вимагав слідчий. Адвоката йому надано не було.
Днем пізніше, пан Щербаков був офіційно затриманий та йому було надано безоплатного державного адвоката – пана О. Сприймаючи останнього як представника тієї ж самої силової системи, Заявник, побоюючись подальших побоїв, 22 липня 2010 року повторив ті самі покази у присутності адвоката О.
24 липня 2010 року родина пана Щербакова підписала договір з адвокатом С., і оскільки Заявник повністю йому довіряв, він розповів адвокату про застосовані до нього тортури та жорстоке поводження. 26 липня 2010 року адвокат С. направив клопотання про направлення пана Щербакова на освідування, яке, у подальшому, і зафіксувало отримані ним синці, подряпини від наручників, гематоми на спині, та місця входу електричних розрядів від електрошокера.
У відкритті кримінального провадження за фактом застосування заходів фізичного впливу спочатку було відмовлено, слідчий прокуратури посилався на показання офіцерів поліції, які стверджували, що не катували Заявника та він обмовив їх, бажаючи покращити своє процесуальне становище.
Однак пан Щербаков та його адвокат С. продовжували стверджувати у суді при розгляді обвинувачення Заявника по суті інкримінованих йому злочинів, що факт застосування жорстокого поводження таки був. Така позиція не була почута судом першої інстанції, однак 29 травня 2012 року Апеляційний Суд Донецької області виніс окрему ухвалу та зобов’язав прокуратуру розслідувати даний інцидент.
У процесі розслідування прокуратурою були допитані офіцери поліції, які так і не змогли пояснити, чому Заявник написав зізнання 21 липня 2010 року, та на якій підставі він знаходився у приміщенні райвідділу, а також чому та яким чином він був затриманий лише 22 липня 2010 року.
Адвокат О. теж дав покази, стверджуючи, що пан Щербаков не скаржився йому на побиття. Судово-медичний експерт дав показання про те, що прийшов до висновку про застосування до Заявника жорстокого поводження на підставі співвідношення свідчень останнього на слідів побоїв на його тілі, які могли утворитися від дії електрошокеру та від тупих твердих предметів. Однак, цих свідчень прокуратурі було недостатньо, і тому кримінальне провадження було закрите на підставі відсутності складу злочину.
Детально дослідивши обставини справи, Європейський Суд визнав, що у даному випадку було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо порушення права Заявника не свідчити проти себе, а також порушення статті 3 Конвенції (заборона катування та інших форм жорстокого поводження) як у матеріальному, так і у процесуальному аспектах.
