Ексзамначальника Коростенської колонії виправдали від хабарництва
06.03.2024
Колишнього заступника начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи Коростенської виправної колонії №71 визнали невинуватим в одержанні неправомірної вигоди (вирок від 4 березня).
Обвинувачений як заступник начальника установи контролював підготовку документів по комісіях по умовно-достроковому звільненню, переведенню до колонії-поселення по кінцю строку і про помилування.
За версією обвинувачення, посадовець переконав знайомого передати йому в користування свою банківську картку, на яку приймав хабарі від засуджених.
Йдеться про сім епізодів у період із вересня 2014-го до січня 2016 року. На картку надходили суми від 600 до 12 500 гривень, які начебто вносили знайомі і родичі вʼязнів за сприяння в умовно-достроковому звільненні.
Справа слухалася у суді майже 7 років. У підсумку обвинуваченого виправдали, оскільки не доведено, що ним вчинено кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні колишній посадовець інкриміновані йому дії заперечив, кажучи, що питання про умовно-дострокове звільнення засуджених вирішує не особисто він, а комісія із 8 осіб. Він мав право висловити свою думку, але його голос не був вирішальним. Цю кримінальну справу він вважає умисно сфабрикованою, щоб змістити його із займаної посади. Ніяких коштів він не брав і ні в кого не вимагав, банківську картку йому підкинули під час обшуку.
Чоловік, який відбував покарання у Коростенській колоні, повідомив, що ні він, ні його знайомі обвинуваченому гроші не передавали. Свідок стверджував, що в грудні 2016-го на допиті у слідчого судді дав неправдиві показання, оскільки тоді утримувався у місцях позбавлення волі і на нього тиснули оперативні працівники та заставляли давати саме такі показання.
Одна жінка розповіла, що її чоловік перебував у колонії із вищезгаданим свідком, і вона перераховувала кошти на банківську картку і чоловік їй говорив, що це для співробітника колонії. Суд її показання не прийняв, вважаючи, що вони спростовуються показаннями іншого свідка і, крім того, це є показання із чужих слів.
Ще один свідок дав пояснення, що на прохання брата дружини перекидав гроші на картковий рахунок нібито за вирішення питання про умовно-дострокове звільнення, але кому ці кошти видавались, незрозуміло.
Колишній вʼязень колонії розповів, що заплатити 6 тисяч гривень за умовно-дострокове звільнення йому сказав інший співробітник установи і вже після цього він мав аналогічну розмову з обвинуваченим. Дружина внесла на рахунок 2800 гривень, проте умовно-дострокове звільнення застосовано не було.
Суд дійшов висновку, що жоден зі свідків не підтвердив належним чином факт вимагання та отримання коштів саме обвинуваченим.
Будь-якими іншими доказами корупційні домовленості не підтверджено.
При особистому обшуку підозрюваного банківської картки не виявили. Понятий розповів, що, підписуючи протокол, почув брязкіт картки, яка впала неподалік ніг підозрюваного. Хто міг підкинути картку він не зрозумів, поруч стояли тільки оперативні працівники.
Ідентифікувати користувача за картки за фото з камер відеоспостереження банкоматів «Приватбанку» не вдалося у звʼязку з нечітким зображенням.
Із поданих прокурором доказів незрозуміло, хто саме із засуджених або їх родичів звернувся із заявою до СБУ про притягнення працівників Коростенської колонії до кримінальної відповідальності.
Жоден із допитаних свідків, на думку суду, не підтвердив вимагання обвинуваченим якихось коштів за умовно-дострокове звільнення і створення штучних перешкод для вирішення даного питання.
