НОВИНИ

19.07.2024

18.07.2024

17.07.2024

16.07.2024

15.07.2024

13.07.2024

12.07.2024

11.07.2024

10.07.2024

РУБРИКАТОР

Ексміліціонер із Донецька відсудив у держави 10 мільйонів за звинувачення у спаленні людини заживо

23.01.2024

Полтавський апеляційний суд підтвердив рішення, яким із держави стягується 10 мільйонів гривень моральної шкоди за незаконні дії органів досудового розслідування, прокуратури й суду (постанова від 14 грудня).Позивач із 1994 року працював оперуповноваженим відділу внутрішньої безпеки на Донецькій залізниці Служби внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України. На початку травня 2008-го він звільнився, а через три тижні його затримали колишні колеги і почали змушувати зізнатися у вбивстві з особливою жорстокістю.

Йшлося про спалення заживо чоловіка в лісопосадці біля села Єгоровка Волоноваського району Донецької області.

За версією обвинувачення, у березні 2008 року оперуповноважений, водій начальника того ж відділу міліції і таксист змовилися про заволодіння картирою  у Ворошиловському районі міста Донецька. Власницю, яка зловживала спиртним, переконали видати довіреність таксистові і той від її імені продав квартиру водієві поліції. Громадянці обіцяли нове житло і доплатити різницю вартості готівкою, але в результаті вона залишилася ні з чим.

Раніше потерпіла домовлялась зі знайомим про договір пожиттєвого утримання на цю квартиру, але його так і не підписала, хоча вже отримувала від нього щомісяця певні суми коштів. Втративши житло, жінка звернулась до цього знайомого за допомогою, пояснила, що видала довіреність якомусь таксистові і не памʼятає на що і тепер боїться. Цей чоловік вивіз її зі співмешканцем у дачний будинок за містом і забезпечував їх продуктами і спиртним.

Приблизно через тиждень після переїзду колишня власниця квартири померла від ішемічної хвороби серця. Однак шахраї, нібито, остерігалися, що співмешканець, який тривалий час проживав із покійницею, може претендувати на квартиру, тому вирішили його вбити.

У слідчих був один свідок, який показав, що оперуповноважений доручив йому в вечірній час спостерігати в садовому товаристві за жінкою та чоловіком  і платив по 100 доларів за виїзд. Коли жінка померла, того ж вечора обвинувачені, нібито вивели з будинку чоловіка із завʼязаними за спину руками і посадили в машину. Свідок також був там і сидів на задньому сидінні. По дорозі машина зупинилась у лісопосадці і обвинувачені пішли із затриманим в хащі, узявши з собою міліцейську дубинку. При цьому один із обвинувачених говорив, що затриманий бомж і нікому не потрібен. Свідок лишився в машині і бачив, що за якийсь час таксист вернувся і взяв із багажника пластикову пляшку та злив у неї із бензобака пальне. Пізніше свідок, начебто, спостерігав над деревами вогняну заграву.

Але в судовому засіданні цей свідок відмовився від попередніх показань, кажучи, що дав їх під тиском, бо йому погрожували, що він стане співучасником. Крім того, суд вирішив, що показання свідка на досудовому слідстві були суперечливі і не підтверджувалися іншими доказами в справі. Так, один раз чоловік говорив, що бензин у пляшку злили з бензобаку, а пізніше, що обвинувачений дістав із багажника пляшку, в якій уже був бензин. Те, що свідок три дні вів спостереження за потерпілими спростовувалося роздруківками його телефонних зʼєднань, які в тому районі ні разу не фіксувалися.

Один із обвинувачених, а саме таксист, на етапі досудового розслідування вину визнавав. Розповідав, що вони з товаришами вивозили потерпілого в лісопосадку поспілкуватися, аби той мовчав про квартиру. Йому сказали принести пляшку з машини. Потерпілого побили гумовою дубинкою, облили бензином і підпалили. Однак у судовому засіданні чоловік повідомив, що вину визнав під тиском правоохоронців і змінив показання, кажучи, що просто допомагав жінці продати квартиру. Громадянка загубила паспорт і документи на квартиру і співробітник поліції допомагав їй відновити ці документи. Після продажу квартири, покійній, начебто, дали 50 тисяч доларів.

Оперуповноважений вину не визнавав і пояснював, що знайомий працював водієм у міліції, хотів купити квартиру і просив допомоги в правильному оформленні документів. Але потім із цією квартирою виникли якісь проблеми і навесні 2008-го начальник, знаючи про їх дружні стосунки, попросив, щоб він переказав товаришеві, що квартиру треба повернути. Обвинувачений відповів, що не має ніякого відношення цієї квартири і нехай керівництво саме розбирається. На службі почалися неприємності і оперуповноважений звільнився, а за кілька тижнів колишні колеги його затримали і застосували тортури, щоб він взяв на себе вину в убивстві: били по тілу, підключали до органів електричний струм, стискали руки кайданками, душили поліетиленовим пакетом.

Відомо, що на квартиру претендували ще щонайменше двоє. Це чоловік, який пропонував покійній договір пожиттєвого утримання в обмін на кватиру. Його також деякий час підозрювали у вбивстві співмешканця власниці квартири.

Пізніше зʼясувалося, що Кіровський райсуд міста Донецька ще 23 листопада 2007 року затвердив мирову угоду, визнавши право власності на цю ж квартиру за іншою особою в рахунок погашення боргу за договором позики на 200 тисяч гривень.

Оскільки квартиру арештували, то переоформити у власність її ніхто так і не зміг.

У 2009 році суд повернув прокурору кримінальну справу щодо експравоохоронця і його ймовірних спільників для додаткового розслідування. Матеріали скерували в суд повторно і в 2011-му всі троє були виправдані за недоведеністю їх участі у цих злочинах. Проте в 2012 році Вищий спеціалізований суд вирок скасував і скерував справу на новий розгляд.

У 2014-му Докучаєвський райсуд Донецької області знову ухвалив виправдувальний вирок.

На спростування версії обвинувачення були враховані показання двох нотаріусів. В одного нотаріуса покійниця оформляла довіреність на таксиста, якого називала чи-то внуком, чи-то племінником. В іншого нотаріуса засвідчувався договір купівлі-продажу квартири. Обидва нотаріуси не помітили нічого підозрілого

Вбитий не був спадкоємцем покійної власниці квартири і висновок про мотиви обвинувачених, як вважає суд, побудований лише на припущеннях.

Тільки у квітні 2021-го виправдувальний вирок набув законної сили, коли апеляційні скарги було відкликано.

Колишній правоохоронець провів під вартою 3 роки і 4 місяців і 20 днів. А всього під слідством і судом  12 років і 10 місяців і 5 днів.

Чоловік розповів у суді, що внаслідок пережитих катувань, страху, душевних переживань і принижень мав нервові зриви, постійні головні болі, його психологічний стан погіршився аж до суїцидальних настроїв. Обшуки вдома та в родичів проходили в присутності сусідів і знайомих, тому всі почали обходити стороною дружину «мента-вбивці». Шлюб позивача розпався і він опинився в повній соціальній ізоляції. Він працював в органах внутрішніх справ із середини 90-х і його карʼєра була повністю зламана, коли до пенсії залишалось допрацювати 5 років. Спроби знайти хоч якусь роботу за юридичною спеціальністю закінчувались відмовою роботодавця.

Відповідно до висновку комісійної судової психологічної експертизи, моральні страждання цього чоловіка були гранично допустимими для здорової психіки. Експерти Сумського відділення Інституту Бокаріуса оцінили його моральні страждання у 3024 мінімальних заробітних плат, що на період подання позову складало понад 20 мільйонів гривень.

Октябрський райсуд міста Полтави в грудні 2022-го задовольнив позов частково, присудивши половину цієї суми.

Державна казначейська служба, поліція і прокуратура оскаржували таке рішення. Заступник керівника Донецької обласної прокуратури доводив, що компенсацію слід розрахувати з мінімальної заробітної плати у сумі 6 700 грн за формулою «6 700 грн * кількість місяців перебування під слідством та судом».Тоді моральна шкода за майже 13 років кримінального переслідування мала б скласти трохи більше 1 мільйона гривень.

Проте апеляційний суд із доводами скарг не погодився і залишив рішення без змін. Наразі воно ще може бути оскаржене в Верховному суді.

У 2019 році Європейський суд із прав людини визнав факт і присудив цьому чоловікові 25 тисяч євро моральної шкоди. Держава кошти вже виплатила.

Джерело

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"