Двох експрацівників Личаківської колонії суд виправдав від хабарництва, але одного визнав шахраєм
16.04.2020
Шевченківський районний суд Львова виправдав двох колишніх співробітників Личаківської виправної колонії від звинувачень в отримання неправомірної вигоди. Про це повідомляє вирок від 6 квітня.
Обвинувачений працював на посаді інспектора відділу колонії, а з березня 2016 – старшим оперуповноваженим Львівського відділу внутрішньої безпеки та виявлення корупції ДПтСУ. У змові ще з одним інспектором вони начебто отримали від засудженого 3500 грн за передачу алкоголю та мобільних телефонів з можливістю продавати їх серед засуджених. Гроші передавалися шляхом поповнення номеру мобільного телефону.
Обвинувачений вину в хабарництві заперечив, але визнав, що привласнив кошти засудженого. Останній начебто обіцяв йому давати оперативну інформацію, але не зробив цього, тому він перевівся на іншу роботу. Згодом засуджений став розпитувати про те, як можна отримати страви домашнього приготування, на що він радив казати працівникам колонії, що їжу куплено в магазині. Після цього засуджений поповнив його номер телефону на 1100 грн. Згодом з ним зв’язалася родичка засудженого, попросила про зустріч і передала пакет. Підсудний стверджував, що, побачивши мобільні телефони, викинув їх і не передав. Арештант знову запитував, в тому числі, як отримати мобільні телефони, на що отримав відповідь, що обвинувачений не є довідковим бюро. Засуджений з цього приводу нібито сказав, що може оплатити консультації, і згодом повідомив, що працівнику перерахують на телефон 2400 гривень, з яких частину він має віддати йому, а решта – оплата співпраці. Втім, працівник установи грошей засудженому не віддав і той обурювався, що його обманули. Натомість обвинувачений давав ці гроші колезі по роботі, пояснюючи, що вони давали один одному в борг до зарплати. Тепер цього колегу судили як його спільника.
На своє виправдання обвинувачений говорив, що має трьох дітей і дружину, яка не працює, тому скористався і привласнив гроші в’язня. З його слів, товариш нічого не знав про стосунки з арештантом і походження грошей.
Сам засуджений повідомив, що у нього забрали мобільний телефон, куплений в іншого арештанта. Його викликали на комісію, де інспектор запропонував вернути телефон за 400 грн і він заплатив. Далі працівник колонії запропонував йому продавати мобільні телефони серед в’язнів. Свідок стверджував, що очікував незабаром вийти на свободу, але інспектор пригрозив перевести до блатних і що будуть проблеми. Тому він погодився, а після цього сказав знайомій написати заяву про погрози. Свідок наполягав, що не просив писати заяву про вимагання хабара.
Суд вирішив, що не доведено, що обвинувачені попередньо домовилися про вчинення злочину, а тому кваліфікуюча ознака ч.3 ст.368 ККУ відсутня. Також в діях нема ознак вимагання, оскільки засуджений сам шукав незаконний спосіб вирішення проблеми.
Відтак за звинуваченням у хабарництві суд двох обвинувачених виправдав.
Водночас суд вважає, що в діях одного з обвинувачених є склад злочину за ч.1 ст.190 ККУ – шахрайство, що карається обмеженням волі. Але строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за цей злочин складає три роки. Тому суд звільнив особу від кримінальної відповідальності за шахрайство.
