ДБР порушило справу щодо поліцейських, які затримали учасників акції проти ультраправого насильства
19.03.2021
Державне бюро розслідувань розпочало досудове розслідування щодо правоохоронців, які під приводом порушення карантину затримали наприкінці січня поточного року учасників акції пам’яті вбитих російськими неонацистами у 2009 році Станіслава Маркелова та Анастасії Бабурової.
Про це виданню ZMINA повідомив Віталій Дудін, організатор акції 19 січня та голова ради ГО “Соціальний рух”.
Акції пам’яті журналістки Бабурової та правозахисника Маркелова в Києві проводять уже не перший рік, однак їхні учасники стикаються з тиском ультраправих організацій. Минулого року поліцейські та нацгвардійці відділили учасників пікету від кількох десятків противників, які прийшли на площу нібито “вшанувати пам’ять жертв лівого терору”.
У 2018 році представники ультраправої організації “С14”, причетної до погромів ромських таборів, зірвали акцію. Тоді ж поліція неправомірно затримала вісьмох її учасників, а після звільнення з відділку на них влаштували “сафарі”.
Цього року в Києві планували провести дві акції. Учасники першої мали зібратися на Контрактовій площі, адже останнім часом кількість нападів з боку ультраправих у цьому районі столиці зросла. Ще до початку поліцейські стали погрожувати учасникам затриманням, адже ті нібито порушували карантинні норми.
“Одразу після появи перших мітингувальників поліцейські почали висувати безглузді аргументи, наприклад про те, що Конституція під час карантину не діє”, – розповідає Віталій Дудін.
Згодом тих, хто почав розгортати плакати, затримали та відвели до Подільського райвідділу.
“Тих, хто лишався на місці або намагався звільнитися, грубо хапали й вели в автозак. Мене схопили четверо поліцейських. В автозаку спецпризначенці мені завдали ударів кулаком в обличчя і корпус, тому що їх розлютила моя критика”, – пригадує Дудін.
Загалом поліцейські склали 13 протоколів за статтею “Порушення правил щодо карантину людей”. Зокрема, проступком вони вважали “участь у масових заходах”. Активістів відпустили через три години, а згодом суд закрив більшість проваджень в адміністративних справах щодо них. Це, за словами Дудіна, тільки підтверджує незаконність дій поліції.
“Було помітно, що метою силовиків є саме припинити мирне зібрання, адже нікому не пропонували скласти протокол про адмінправопорушення на місці. Того ж дня поліція не перешкоджала масовому зібранню правих радикалів. Отже, влада прагнула примусити мовчати про насильство ультраправих”, – каже він.
Заяву про незаконне затримання та перевищення службових обов’язків поліцейськими Дудін подав 29 січня, однак лише в березні отримав від Державного бюро розслідувань лист. У відомстві вирішили розпочати досудове розслідування лише за фактом затримання активіста.
“Звернення до ДБР я складав самостійно, і як юрист готовий сам представляти свої інтереси в процесі. Злочин, щодо якого ведеться розслідування, має значну суспільну небезпеку, тому, на мою думку, у співробітників ДБР є широкі можливості, щоб встановити істину в справі. Як мені відомо, поліція під приводом карантину й надалі складає протоколи про адмінправопорушення стосовно учасників різних протестів, зокрема антитарифних. Ця справа – нагода припинити таку практику. Від притягнення винних посадовців поліції до відповідальності залежить безпека всіх людей, які виходитимуть на вулиці відстоювати свої права”, – наголошує чоловік.
Нагадаємо, правозахисники неодноразово наголошували, що, згідно з Конституцією, обмеження свободи зібрань можливе лише за умови запровадження в країні надзвичайного стану. На думку громадських спостерігачів, поліція не мала жодних підстав для розгону цьогорічної акції до дня пам’яті Маркелова та Бабурової.
В Україні, як показують соціологічні дослідження, половина громадян вважає обґрунтованими більшість карантинних заборон, що вводили навесні 2020-го. Найбільше підтримували вимогу 14-денної ізоляції для тих, хто приїжджає з-за кордону чи з непідконтрольних уряду територій (72%), а найменше – заборону руху громадського транспорту в населених пунктах (підтримали тільки 8,9%).
До червня минулого року правоохоронці встигли виписати українцям штрафів на 5 млн грн. Однак судді, які вирішували, чи карати порушників, зазвичай ухвалювали рішення на їхню користь, а тому тільки в 10,8% випадків люди отримували штрафи за неносіння масок.
