Чи бути ізоляторам СБУ? Депутатів просять відхилити відповідний законопроект
09.08.2019
Про це йдеться у доповіді Харківської правозахисної групи (ХПГ) “Насильницькі зникнення та зникнення безвісти під час збройного конфлікту на Сході України у 2014–2018 роках”.
Правозахисники пояснюють, що хоча, згідно з пояснювальною запискою, законопроект розробили в рамках виконання Плану дій з реалізації Нацстратегії у сфері прав людини, в ньому якраз закладені загрози для прав людини. Адже він узаконює установи попереднього ув’язнення СБУ, де людину під слідством можуть піддавати катуванню з метою отримання свідчень та зізнань.
“Законопроект фактично пропонує… повернутись до інквізиційних практик поводження з ув’язненими колишнього СРСР. Цей законопроект, на наше глибоке переконання, необхідно обов’язково відхилити”, – наголошується у доповіді правозахисників.
У ХПГ нагадують, що 6 лютого 2003 року змінами до статті 4 закону “Про попереднє ув’язнення” СБУ позбавили повноважень щодо утримання слідчих ізоляторів, а відтак нарізі вони – незаконні.
Правозахисники пояснюють, чому треба відокремлювати слідчі ізолятори від органів, що проводять досудове розслідування. Якщо ув’язнені постійно знаходяться під контролем людей, які розслідують злочин, то зростає ризик катувань та нелюдського поводження. За таких умов роботи установи попереднього затримання часто використовують, аби отримати зізнання під тортурами.
На підтвердження цієї тези вони наводять дані Спеціального доповідача ООН з питань катувань, жорстокого, нелюдського поводження чи покарання Хуана Мендеза та Управління Верховного комісара ООН з прав людини.
Хуан Мендез, як і його попередники, вважає, що “затримані на законних підставах не повинні міститися в місцях, що знаходяться під контролем слідчих. Їх також не мають допитувати протягом проміжку часу більшого, ніж потрібно за законом для отримання судового дозволу на попереднє ув’язнення, який в будь-якому випадку, не повинен перевищувати 48 годин”.
Як приклад ХПГ наводять випадок, коли в СБУ катували мешканця Донецька. Чоловік помер 14 листопада 2014 року на території Ізюмського районного відділу міліції (Харківська область). Це сталось незабаром після того, як його звільнили, а потім знову затримали люди у масках та співробітник СБУ. Останнього вдалось ідентифікувати. Судово-медична експертиза виявила на тілі померлого декілька великих гематом та закриту тупу травму грудей.
В грудні 2014 року Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні поспілкувалась з чоловіком, який незаконно утримувався невстановленими українськими військовослужбовцями. За свідченнями чоловіка, протягом декількох днів його жорстоко били. Інший затриманий стверджував, що його побили офіцери СБУ. Його утримували в ізоляції, де він познайомився із ув’язненими, які були побиті та піддавались імітації страти.
Один позаштатний журналіст повідомив моніторам Верховного комісару ООН з прав людини, що під час утримання під вартою та допитів, які проводили співробітники СБУ, люди в масках насильно піднімали за спиною його руки в наручниках та підвішували у такому положенні. При цьому вони закликали його зізнатись у роботі на російські спецслужби.
Інший мешканець міста Донецької області, що знаходиться під контролем уряду України, стверджував, що у жовтні 2014 року його викрав чоловік у цивільному одязі. Він одягнув пакет на голову громадянина, наручники на руки та помістив його у транспортний засіб.
Повідомляється, що потім мешканця Донеччини тримали в ув’язненні у підвалі. Три дні нападники у масках били його та застосовували електрошок. Під час катувань чоловіка змусили підписати зізнання про те, що він “передавав розвідувальну інформацію” незаконному збройному формуванню Донеччини.
Потім його перевели в інший підвал, який, як він з’ясував пізніше, знаходився у Полтаві. Там слідчий СБУ у присутності свідків склав протокол про його затримання, “як особи, що була спіймана у момент скоєння злочину”. За два дні по тому Полтавський суд помістив чоловіка під домашній арешт.
У лютому слідчий спробував змусити чоловіка визнати вину, що останній відмовився зробити. На початку квітня під час зустрічі зі слідчим чоловіка змусили взяту слухавку мобільного телефону, голос співрозмовника, на його переконання, належав одному з тих, хто катував його у жовтні. Співрозмовник сказав, що якщо чоловік не підпише зізнання, вони зустрінуться знову. Він підписав визнання своєї провини.
