“Знімати можна!”: законні права журналістів і як їх захистити
04.03.2021
Журналістів нерідко називають четвертою гілкою влади, проте які права представники медіа мають за законом? В яких випадках ці права можуть бути обмежені, і головне, що робити, якщо професійній діяльності журналістів перешкоджають, – пояснює юрист Bihus.Info Євген Воробйов.
Трохи про статус
Перш за все, треба визначити, хто такий журналіст/ка в розумінні закону. Існує формалізоване визначення “творчого працівника, який професійно збирає, одержує і займається підготовкою інформації для ЗМІ…”, однак законодавець для захисту прав журналістів в кримінальному кодексі наводить уточнення щодо професійної діяльності журналіста (детальне визначення тут).
Якщо об’єднати, під статус журналіста підпадають усі, хто:
– систематично збирає, одержує, та поширює інформацію
– та водночас має посвідчення, видане інформаційним агентством, друкованим засобом масової інформації, або професійним об’єднанням журналістів (НСЖУ).
Які права має журналіст/ка?
У разі наявності двох згаданих вимог журналіст/ка має право:
1.Здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи відкрито.
2.Безперешкодно відвідувати приміщення органів влади та місцевого самоврядування, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими особами, крім випадків, визначених законодавством.
3.Не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім як за рішенням суду. Також заборонено допитувати журналістів/ток в кримінальному провадженні про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру.
4.Збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), крім випадків, передбачених законом.
5.Поширювати підготовлені матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім’ям (псевдонімом).
6.Відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням.
Коли права журналістів можуть бути обмежені?
Дійсно бувають випадки, коли права журналіста/ки можуть бути обмежені законом в інтересах:
-національної безпеки,
-територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення,
-для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Однак, ці обмеження повинні бути обгрунтовані іншими законами ВРУ, або доведені в судовому порядку, як зазвичай і роблять фігуранти матеріалів журналістів, подаючи позови про захист честі, гідності та ділової репутації до відповідного суду за місцем проживання відповідача.
А як на практиці?
В реальності журналісти часто зустрічаються з проблемами в реалізації своїх прав, тож пропоную дослідити деякі приклади і аргументи, які можуть стати в нагоді:
1.Важливою є особливість фото- чи відеозйомки держслужбовців, наприклад, на робочому місці: іноді вони відмовляють журналістам у цьому праві, апелюючи до захисту приватного життя. Однак, пам’ятайте: цей аргумент діє лише при спілкуванні з фізичними особами, державні службовці при виконанні покладених на них обов’язків є публічними особами, тому повинні бути терпимими до зйомок. Приклад для підтвердження – ось це рішення Конституційного Суду України.
2.Іноді журналістам забороняють знімати дітей у публічних місцях (на вулицях, пляжах, школах). Що робити? Окремих норм, які регулюють питання зйомки та використання фото дітей, в українському законодавстві немає. Проте тут діє загальне правило, за яким здійснення фотозйомки особи (якщо вона не є публічною з п.1) має здійснюватися за її згодою. Тож якщо ви не в публічному місці, на здійснення зйомки потрібно отримати згоду, також таку згоду за неповнолітню чи малолітню дитину надають батьки. Якщо батьки дитини заперечують проти зйомки дитини, то її потрібно припинити.
3.Чи можна знімати в магазинах, ресторанах та інших громадських місцях, які є приватною власністю? Окремого Закону України про фото і відеозйомку в магазинах, ресторанах або прямих норм інших Законів, що забороняють це робити, немає. Якщо на вході відсутні таблички про заборону відеозйомок, то відеозйомку можна вести. У разі якщо є таблички, що забороняють, рекомендується вести відеозйомку тільки в разі фіксування порушень законодавства або з дозволу власників закладу.
Коли прав журналіста набуває кожен?
Стаття 21 ЗУ “Про інформацію” допускає фото, відео зйомку з подальшим поширенням такої інформації без будь-якого дозволу (і це стосується не лише журналістів, але й простих громадян), якщо ви фіксуєте події про:
-стан навколишнього середовища
-аварії, небезпечні природні явища, катастрофи
-стан здоров’я населення, його рівень життя
-факти порушення прав і свобод людини
-незаконні дії органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб
-щодо діяльності підприємств і товариств різних форм, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді.
Що робити, якщо права журналістів незаконно порушують?
У випадку, якщо всі ваші аргументи не спрацювали, і вам продовжують перешкоджати, варто:
1.Зателефонувати в 102 та викликати на допомогу поліцію. Це потрібно як засіб для заспокоєння опонента, а також є своєрідною початковою фіксацією події.
2.До приїзду поліції здійснювати фіксацію події на відео, просити свідків також це робити.
3.Якщо ви самі, але є перехожі, які бачать подію, то підійдіть та попросіть контактні дані, в майбутньому вони можуть стати свідками.
4.Якщо вам завдали тілесних ушкоджень, зверніться за номером 103 та викликайте швидку. Коли приїде швидка, детально опишіть всі ушкодження черговому лікарю , не відмовляйтесь від додаткового огляду в медичній установі (рентген, комп’ютерна томографія, тощо).
5.За можливості зателефонуйте своєму адвокату, щоб він/вона вас скоординував.
6.Коли приїдуть працівники поліції, подайте заяву про вчинення правопорушення
7.Після спливу 24 годин з моменту подачі заяви, зателефонуйте до районного відділу поліції, де сталась подія, за цей час орган дізнання, слідчий, зобов’язані внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
8.У випадку бездіяльності працівників правоохоронних органів (тобто якщо справу не внесли до ЄРДР), подайте скаргу до суду за місцезнаходженням правоохоронного органу.
І пам’ятайте – якщо права журналістів порушують, на допомогу готові прийти юристи і адвокати проєкту “Свої Люди”.
