Як скасувати штраф за перевищення швидкості
13.02.2019
Випадки порушення прав автомобілістів під час фіксування фактів перевищення швидкості органами поліції за допомогою TruCAM не зменшилися.
Попри зменшення людського фактору під час фіксування фактів перевищення швидкості з огляду на використання органами поліції технічних пристроїв TruCAM (укр. ТруКАМ), випадки порушення прав автомобілістів якщо не почастішали, то принаймні, їх кількість не зменшилася. Тож як можна протистояти свавіллю поліціянтів?
Почасти водії просто не знають, де саме на них чатує небезпека. Так сталося, що досвідчений автомобіліст Олег Миколайович, керуючи автомобілем Mitsibishi, дуже поспішав на зустріч і перевищив допустиму швидкість руху на 47 км/год. Сержант управління патрульної поліції у Чернігівській області ДПП Романько В. М., послуговуючись приладом TruCам, це зафіксував і склав на Олега Миколайовича постанову про накладення штрафу.
Олег Миколайович, вирішивши, що штраф був незаконним, оскаржив цю постанову до суду. Він вважав, що вимірювання швидкості за допомогою ТруКАМ, який сержант Романько під час фіксування правопорушення тримав у руці, не є доказом правопорушення, бо це аж ніяк не автоматична фіксація, як того вимагає закон. Крім того, поліціянт Романько оформив постанову на місці скоєння правопорушення, а не за місцем розташування відповідного органу та без надання часу на реалізацію ним, водієм, своїх конституційних прав (Олег Миколайович не зміг подати клопотання, скористатись правовою допомогою). Ба більше — сержант Романько не склав протокол про адміністративне правопорушення, що не дало Олегу Миколайовичу змоги висловити свою незгоду з винністю у скоєнні адміністративного правопорушення, а тому оформлена постанова свавільна й незаконна.
Суд з цими аргументами не погодився і відмовився скасовувати постанову сержанта Романька. Тому нам вельми цікаво, на що ж мав звернути увагу суду Олег Миколайович, щоб захиститися від незаконних дій поліціянта.
Аргумент № 1: Докази, одержані за допомогою пристрою TruCAM (ТруКАМ) — неналежні та недопустимі з мотивів незаконності використання цього засобу вимірювальної техніки [прецедент Краматорського міського суду Донецької області від 9 січня 2019 року у справі №234/17178/18 (провадження №2-а/234/23/19)].
Олег Миколайович, вочевидь, знав про те, що з 16 жовтня 2018 року в переважній частині випадків вимірювання швидкості руху автомобілів здійснюється за допомогою лазерного вимірювача швидкості автотранспортних засобів LTI 20/20 TruCAM з відповідним серійним номером (на кшталт ТС) та ідентифікатором, що містить 6 цифр (наприклад, 000170).
Важливо також розуміти, що тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM» був зареєстрований у Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером №У3197-12 та затверджений сертифікатом №UA-MI/1-2903-2012, виданим Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 29.08.2012.
Більше того, наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України №100 від 19.02.2002, зареєстрованим у Мінюсті України 04.03.2002 за №222/6510, що втратив чинність на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі №972 від 14.06.2016, схвалено Порядок оформлення та видання сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки (надалі — Порядок).
Найважливішою саме юридичною підставою для використання названого нами аргументу є те, що відповідно до п. 2.6 вказаного Порядку, сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки та свідоцтва про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки чинні до вилучення відповідних типів засобів вимірювальної техніки з Державного реєстру.
І ось, коли вказаний вище Порядок ще був чинним, наказом Міністерством економічного розвитку і торгівлі України №1362 від 02.11.2015 вносилися зміни до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, а саме: згідно з п. 1 було вилучено з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки певні типи засобів вимірювальної техніки, внесені до нього за відповідними номерами, зокрема №У3197-12.
Тобто УВАГА! Тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM», який зареєстрований у Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за №У3197-12, вилучений з Державного реєстру на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1362 від 02.11.2015, томусертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки №UA-MI/1-2903-2012 від 29.08.2012 нечинний з 02.11.2015.
А це означає, що вимірювання швидкості руху автомобілів, які здійснюються працівниками патрульної поліції з використанням лазерного вимірювача швидкості автотранспортних засобів LTI 20/20 TruCAM, вчиняється без жодних законних підстав.
Отже, Олег Миколайович міг переконати суд (і може ще зробити це у апеляційній інстанції, якщо вчасно прочитає наш матеріал) у тому, що технічні дані щодо показників швидкості, отримані за допомогою цього засобу вимірювання, не можуть використовуватися на підтвердження обставин скоєння правопорушення, тому постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу слід вважати незаконною.
Проте Олег Миколайович не самотній у своїй біді, оскільки суди й надалі беруть до уваги як докази у справах про адміністративні правопорушення фото- та відеоматеріали, зафіксовані за допомогою цього пристрою [(див. рішення Автозаводського районного суду Кременчука від 01.02.2019 (провадження №2-а/524/115/19), рішення Деснянського районного суду Чернігова від 30.01.2019 у справі №750/14111/18 (провадження №2-а/750/35/19), рішення Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 29.01.2019 у справі №628/3763/18 (провадження №2-а/628/6/19)].
Можливо, серед цих справ є й та, у якій поліціянти залізли у кишеню до Вас? Обов’язково зважте на те, що Ви ще маєте шанс захистити свої права.
Аргумент № 2: Факт скоєння правопорушення саме водієм, притягненим до адміністративної відповідальності, неможливо чітко ідентифікувати, що суперечить принципу індивідуальної юридичної відповідальності особи.
З огляду на інтенсивність пересування машин на автомагістралі, водії почасти (як, напевне, і у ситуації з Олегом Миколайовичем) рухаються у потоці транспортних засобів, які прямують попереду в одному напрямку безпосередньо один за одним, тому можна розумно припустити, що приладу TruCAM не вдасться зафіксувати швидкість саме того автомобіля, за кермом якого були Ви. Тож якщо на фотознімку, здійсненому сертифікованим приладом TruCAM або іншим технічним засобом фотофіксування, чітко видно, що попереду або збоку від Вашої автівки рухаються інші транспортні засоби, такий доказ може бути визнаний неналежним та недопустимим.
Той аргумент, що Олег Миколайович пересувався у потоці транспортних засобів, а тому прилад TruCAM не міг зафіксувати швидкість саме його автомобіля, міг би спростовувати факт скоєння ним адміністративного правопорушення.
Відтак, у разі неможливості чіткого визначення на фото, зробленому за допомогою TruCAM, швидкості пересування автомобіля, яким керували саме Ви, зважаючи на те, що у цей момент попереду чи збоку Вашої автівки рухалася також інша машина (інші машини), Ви маєте переконливу змогу апелювати щодо невідповідності цього доказу вимогам закону.
Також Олег Миколайович, як і Ви, мав ураховувати, що неспроможність однозначно ідентифікувати номерні знаки автомобіля може бути підставою для визнання такої доказової інформації неналежною та недопустимою.
Аналогічні висновки сформульовані, зокрема, у рішенні Галицького районного суду Львова від 24.01.019 у справі №461/9764/18 та у рішенні Берегівського районного суду Закарпатської області від 23.01.2019 року у справі №297/2545/18.
Зверніть увагу також на юридичні позиції, викладені, зокрема, у рішенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.12.2018 у справі №607/22868/18 та у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 у справі №857/874/19.
Аргумент № 3. Поліціянт не роз’яснив Вам Ваші права та обов’язки під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та порушив інші гарантії (вимоги) due law process (з анг.: належна юридична процедура).
Олег Миколайович мав пам’ятати, що будь-яке порушення процедури розгляду справи, вимоги до якої передбачені, зокрема, ст. 279 та 285 КУпАП, впливає на гарантії забезпечення органами поліції його прав. Такими порушеннями можуть вважатися неоголошення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, недослідження доказів, якими підтверджувався б факт скоєння правопорушення водієм, неоголошення оформленої постанови після закінчення розгляду справи тощо.
Тож якщо інспектор не роз’яснив Вам Ваші права або порушив інші процедурні гарантії розгляду справи про адміністративне правопорушення, слід просити суд витребувати запис із нагрудного відеореєстратора поліціянта (боді-камери), на якому зафільмований увесь процес розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно Вас (від зупинки й аж до моменту ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення).
Цікаво, що на необхідності дотримання органами поліції вказаних процедурних вимог акцентована увага, зокрема, у рішенні Автозаводського районного суду Кременчука від 01.02.2019 (провадження №2-а/524/115/19), рішенні Комінтернівського районного суду Харкова від 10.12.2018 у справі №641/8436/18 (провадження №2-а/641/126/2018), рішенні Казанківського районного суду Миколаївської області від 07.11.2018 у справі №478/1746/18 (провадження №2-а/478/19/2018).
Аргумент № 4. Інспектор не виконав вимоги щодо посилання на докази скоєння Вами адміністративного правопорушення у постанові про накладення стягнення.
Важливо, що для підтвердження порушення водієм Правил дорожнього руху України працівник органів поліції, відповідно до ст. 251 КУпАП, мусить надати докази скоєння цим водієм правопорушення, зокрема відеозапис події, фотокартки тощо. І погодьтеся, закономірним є те, що ненадання поліціянтами інших доказів, що свідчили б про вчинення Вами адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, крім оскарженої постанови, слід вважати порушенням вимог ст. 251 КУпАП.
Цілком розумно вважати, що саме по собі описання поліціянтом в оскарженій постанові складу адміністративного правопорушення не може бути належним доказом скоєння особою такого порушення, оскільки така постанова за своєю правовою природою є рішенням суб’єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Ба більше — у такій ситуації навіть практика Верховного Суду на Вашому боці, оскільки він такої самої думки щодо цієї обставини. Ви особисто пересвідчитеся у цьому, коли ознайомитеся з постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2018 у справі №338/1/17 (адміністративне провадження №К/9901/15804/18) та від 26.04.2018 у справі №211/3520/16-а (адміністративне провадження №К/9901/17725/18).
Аргумент № 5: Незазначення інформації про технічний засіб, на який здійснений фото- та відеозапис (брак у постанові відомостей про фіксацію правопорушення за допомогою TruCam та/або інших пристроїв фіксування порушення).
Положення ч. 2 ст. 283 КУпАП визначають загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, що має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.
Водночас закон встановлює жорсткіші та суворіші вимоги до змісту постанов про накладення адміністративних стягнень за порушення правил дорожнього руху, зокрема, у разі оформлення адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 122 КУпАП/ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Юридичні приписи ч. 3 ст. 283 КУпАП встановлюють, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, має містити також відомості, зокрема, про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис (якщо такий запис здійснювався). Отже, положеннями названої статті поліціянтові не надається жодних дискреційних повноважень щодо вказування чи невказування інформації про технічний засіб, яким здійснено фото- та/або відеозапис. Норма максимально чітка — вона зобов’язує працівника поліції ОБОВ’ЯЗКОВО зазначати у протоколі такі відомості.
Тобто Олег Миколайович мав пам’ятати, що незазначення інформації про технічний засіб (наприклад, LTI 20/20 TruCAM), на який була зафіксована подія правопорушення, свідчить про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, а отже, це окрема та самостійна підстава для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Важливо розуміти, що Ваш законний інтерес у такій ситуації захищається також Верховним Судом, який висловився щодо цього у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.01.2019 у справі №428/2769/17 (адміністративне провадження №К/9901/1667/17) та від 26.04. 2018 у справі №202/2862/17 (2-а/202/143/2017) (адміністративне провадження №К/9901/15827/18).
ДОДАТКОВИЙ (БОНУСНИЙ) АРГУМЕНТ: Поліціянт не зазначив у постанові бодай про одну обставину скоєння правопорушення з тих, що передбачені ч. 1 та 3 ст. 283 КУпАП як обов’язкові.
Олег Миколайович мав зважати й на те, що дієвість такого підходу прямо випливає зі змісту висновків Верховного Суду, постанови якого ми вже згадували вище. Відомо, що з огляду на принцип зв’язаності суб’єктів публічної влади законом, працівники органів поліції мають дотримуватися встановленого законом порядку оформлення матеріалів у справах про адміністративні правопорушення, тому слід уважно перевіряти безумовне дотримання поліціянтами вимог ч. 2 і 3 ст. 283 КУпАП. Нехтування органами поліції хоча б однією вимогою із вказаних обов’язкових правил має наслідком вагому підставу для судового оскарження такої дефектної постанови.
Ми виклали найбільш переконливі й ефективні аргументи для заперечення законності постанов у справах про адміністративні правопорушення, згідно з якими накладаються стягнення за перевищення водієм допустимої швидкості руху автомобіля. Сподіваємося, наш матеріал допоможе автомобілістам України ефективно обстоювати свої права під час оскарження незаконних постанов у справах про адміністративні правопорушення, оформлених на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП/ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що в Україні суди почали масово визнавати дії поліціянтів незаконними й продовжують відміняти штрафи поліції за безпідставну вимогу надати поліс страхування.
Крім того, з 1 травня 2019 року змінився порядок проведення перевірки технічного стану транспортного засобу. За невиконання правил проведення перевірки чи її ігнорування проектом передбачений штраф у розмірі 1700 грн.
Владислав Пирогов
