Як НАЗК перевіряє електронні декларації чиновників
18.01.2018
Навколо діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) час від часу спалахують жваві дискусії. Зокрема, вони стосуються результатів перевірки електронних декларацій, поданих держчиновниками вищої ланки. Наприкінці минулого року НАЗК опублікувало перші результати проведених перевірок. І хоча подібна практика лише починає формуватися, але вже можна говорити про наявність певних тенденцій. Зараз агентство перебуває у складній ситуації, коли робочі процеси до кінця не побудовані та не відпрацьовані, а законодавство потребує подальшого вдосконалення. На орган постійно здійснюється зовнішній тиск. Зокрема, зацікавлені особи намагаються дискредитувати його діяльність, а в окремих випадках – вплинути на його рішення у власних інтересах. З іншого боку, пильна увага з боку НАЗК може слугувати важелем політичного тиску при спробі переділу сфер впливу. Керуючий партнер ЮФ GOLAW, віце-президент Національної асоціації адвокатів України Валентин Гвоздій спеціально для Mind відповів на найбільш поширені запитання, які стосуються механізму перевірки електронних декларацій, та пояснив, у яких випадках можна говорити про порушення тих чи інших законодавчих норм і як декларанту захистити свої права.
Які підстави для проведення повної перевірки декларації? Перевірка обов’язково проводиться з наступних підстав:
декларант обіймає відповідальну або особливо відповідальну посаду;
у декларації виявлено логічні та/чи арифметичні невідповідності;
хтось із членів сім’ї декларанта відмовляється надати відомості для заповнення декларації.
Перелічені підстави є відносно зрозумілими і можуть достатньо прозоро застосовуватися. Головне, що можна порадити суб’єктам декларування для захисту власних інтересів у подібних ситуаціях – це уважно та відповідально підходити до заповнення власних декларацій.
Однак, перевірки також можуть ініціюватися на підставі інформації про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із ЗМІ та інших джерел. І ось до цього аспекту виникає багато запитань. Адже законодавством не передбачено чітких критеріїв важливості інформації, яка може «спровокувати» проведення повної перевірки декларації.
НАЗК обмежилося лише двома умовами: інформація повинна стосуватися конкретного суб’єкта та містити фактичні дані, що можуть бути перевірені. У підсумку маємо цілком законну підставу для ініціації повної перевірки декларації будь-якої особи – достатньо все добре обґрунтувати.
Неважко спрогнозувати результат – зростання кількості перевірок за вказаною підставою у найближчому майбутньому, адже вже сьогодні зазначений механізм входить до арсеналу політичних технологій.
Які зловживання допускаються під час ініціації перевірок? На підставі інформації, отриманої від третіх осіб або з інших джерел, НАЗК має право прийняти рішення про проведення повної перевірки декларації, яке того ж дня повинно направити суб’єкту декларування за допомогою програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій. Та не варто очікувати, що таке рішення буде містити хоча б якісь фактичні дані, на підставі яких було ініційовано перевірку – НАЗК обмежується цитуванням власного Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Хоча вказаний Порядок прямо передбачає, що відповідне рішення повинно містити обґрунтування.
Чи може бути оскаржене рішення про проведення повної перевірки декларації? Неправомірне та безпідставне проведення перевірки має бути оскаржене до суду. Право декларанта на таке оскарження прямо передбачено законодавством. У разі скасування рішення про проведення перевірки всі наступні дії та рішення НАЗК не матимуть юридичної сили. Проте варто пам’ятати, що звернення до суду не є підставою для зупинення самої перевірки.
Важливим аспектом судового оскарження є те, що на період розгляду справи суб’єкт декларування може вимагати заборони свого звільнення – до завершення перевірки його декларації службовими особами НАЗК.
Як проводиться повна перевірка електронної декларації? Перевірка передбачає з’ясування достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, наявності конфлікту інтересів або ознак незаконного збагачення особи, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
Строк проведення перевірки становить 60 календарних днів та може бути продовжений не більше ніж на 30 календарних днів. За цей час співробітники НАЗК повинні проаналізувати дані, зазначені в декларації, та порівняти їх з відомостями, які знаходяться у розпорядженні державних органів та органів місцевого самоврядування (бази даних, реєстрів, інформація про ті чи інші фактичні обставини).
Які джерела інформації використовуються НАЗК під час проведення повної перевірки декларації? Окрім відомостей органів публічної влади, використовуються й інші джерела інформації. Зокрема, інформація зі ЗМІ та мережі інтернет.
Крім того, НАЗК використовує інформацію, отриману від суб’єкта декларування. При цьому, остання може мати вигляд пояснень, наданих із власної ініціативи або на запит НАЗК. У разі виявлення ознак правопорушення НАЗК повинно направити декларанту запит про надання пояснень та документів. Він повинен містити обґрунтування необхідності надання таких відомостей та чіткий перелік запитуваних інформації і документів.
Відповідь на такий запит є обов’язковою до розгляду та врахування при прийнятті рішення за результатами перевірки. Зміст відповіді має велике значення для захисту прав суб’єкта декларування, тому її підготовці варто приділити максимальну кількість уваги.
Іще один спосіб отримання інформації – оцінка майна. Законодавство містить застереження, відповідно до якого працівник НАЗК не має права самостійно оцінювати вартість майна декларанта, а повинен залучити до цього професійного оцінювача. З іншого боку, суб’єкт декларування також має можливість долучити до матеріалів перевірки виготовлений на його замовлення звіт про оцінку майна.
Чи може бути залучений адвокат під час проведення повної перевірки декларації? Відповідно до законодавства, адвокат є універсальним представником, оскільки йому надані повноваження захищати інтереси особи перед будь-якими органами влади, зокрема НАЗК. Переваги залучення адвоката полягають у можливості використання широкого кола юридичних інструментів, які відсутні у суб’єктів декларування та звичайних юристів. Головне, що з огляду на судову реформу вже найближчим часом лише адвокат зможе представляти інтереси особи в суді.
Крім того, адвокат користується ефективними механізмами фіксації та отримання інформації, результати яких можуть бути використані як докази в рамках адміністративного та кримінального провадження. Тому, у випадку проведення повної перевірки декларації, радимо одразу звертатися до адвоката, щоб забезпечити оперативне оскарження неправомірних рішень та припинення протиправних дій, якщо такі мали місце.
Якими можуть бути наслідки проведення повної перевірки декларації? Перевірка декларації завершується прийняттям рішення про результати здійснення повної перевірки.
Якщо було встановлено факти адміністративних або кримінальних правопорушень, у рішенні наводяться обґрунтування відповідних висновків з посиланням на матеріали, які стали підставою для такого висновку. При цьому, НАЗК також приймає рішення, чи надсилати результати перевірки до НАБУ.
Якщо суб’єктом декларування вчинено дії, що не тягнуть за собою іншого виду відповідальності, НАЗК виносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис, який є обов’язковим до виконання.
Якщо під час перевірки було допущено порушення, і зміст рішення НАЗК про її результати не відповідає дійсності, то лише суд зможе повернути все в рамки правового поля. У випадку успішного судового оскарження результати перевірки не матимуть юридичних наслідків для декларанта. Таким чином, підстави для притягнення особи до адміністративної або кримінальної відповідальності будуть відсутні.
Чого чекати від НАЗК? Повноваження НАЗК необхідно використовувати виключно у правовій площині та не перетворювати перевірки декларацій на інструмент переслідування. Тому підстави проведення перевірок повинні бути чітко визначені та обґрунтовані у кожному окремому випадку. Суб’єкт декларування має бути поінформований про них. Декларантам повинна бути забезпечена можливість реалізації права на захист на всіх етапах проведення перевірки. На жаль, у наших реаліях цих простих правил не завжди дотримуються.
