Види кримінальних правопорушень і різниця між ними

29.12.2022

Кримінальне правопорушення

Незважаючи на набуття чинності 01.07.2020 Закону України № 2617-VIII, яким була змінена стаття 12 Кримінального кодексу і введено поняття «кримінальні правопорушення», в народі до сих пір ходить тільки поняття «злочин». Дійсний до 01.07.2020 Кримінальний кодекс передбачав тільки злочини. Однак після настання зазначеної дати, в Україні було введено таке поняття як кримінальне правопорушення. Давайте розберемо, що означає це поняття і що таке проступок і злочин.

Кримінальним правопорушенням в Україні називається суспільно небезпечне діяння, яке здійснене правопорушником. Всі без винятку кримінальні правопорушення зібрані в єдиному нормативно-правовому акті – Кримінальному кодексі.

Суспільно небезпечним винним діянням в свою чергу називають юридично значиме, вольове діяння, яке заборонене законом. Діяння в свою чергу розділяють на дію або бездіяльність.

Підставою для кримінальної відповідальності згідно зі ст. 2 КК України, є вчинення суспільно небезпечного діяння, яке містить у собі склад кримінального правопорушення. Тобто, без складу кримінального правопорушення не може бути скоєно і кримінального правопорушення. До складу кримінальних правопорушень входить: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона.

Чим злочин відрізняється від проступку?

Існують два види кримінальних правопорушень: 1) злочин; 2) кримінальний проступок. Розглянемо детальніше чим відрізняється проступок від злочину.

Кримінальний проступок – це дія або бездіяльність, передбачені кримінальним кодексом, за заподіяння якого передбачено основне покарання у виді штрафу, який не може бути більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в перекладі на гривні 51 000 грн.) або ж будь-яке покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

В цілому, загального визначення поняття злочин кримінальним кодексом не передбачено. Передбачено лише поділ злочинів на три види: нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі злочини. Законодавець дав поняття кожному з перерахованих вище видів злочинів, на підстави чого можна вивести єдине поняття злочину.

Таким чином, злочином можна вважати передбачене кримінальним кодексом України діяння (дія або бездіяльність), за вчинення якого передбачено покарання у вигляді штрафу, розмір якого може бути не менше 3 і більше 25 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до довічного ув’язнення.

Розслідування злочинів і проступків

Як відомо, кримінальне провадження включає в себе кілька стадій. Першою з них є досудове розслідування. Це стадія кримінального судочинства, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувачувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Кримінально процесуальний кодекс передбачає дві форми досудового розслідування:

-досудове слідство (характерне для злочинів);

-дізнання (характерне для кримінальних проступків).

Досудове розслідування у формі дізнання здійснюється спеціальним суб’єктом – дізнавачем. Таким суб’єктом може бути посадова особа:

-підрозділи дізнання органу Національної поліції;

-органу безпеки;

-органу, що здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства;

-органу Державного бюро розслідувань;

-уповноважена особа іншого підрозділу зазначених вище органів, в межах компетенції, передбаченої законодавством.

Відомо, що досудове розслідування не може здійснюватися до внесення відомостей в ЕРДР. Однак слід зазначити, що для кримінальних проступків є винятки. Так, КПК України визначає наступні види дій, які дозволяють здійснювати до внесення відомостей в ЕРДР:

-проведення медичного огляду;

-вилучення знаряддя і засобу вчинення кримінального проступку, речей і документів, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, а також речей, виявлених під час затримання, особистого огляду або огляду особи;

-отримання пояснень;

-отримання висновку спеціаліста, а також зняття показань з технічних приладів та технічних засобів, які мають функції кіно- і фотозйомки, відеозапису, чи засобів кіно- і фотозйомки, відеозапису.

Слід також зазначити, що до внесення відомостей в ЕРДР дозволяється також оглядати місце вчинення кримінального проступку.

При розслідуванні ж злочинів, до внесення відомостей в ЕРДР дозволяється тільки огляд місця події.

Також, існує різниця між злочином і проступком по термінах затримання особи, яка вчинила правопорушення.

Так, особу яка вчинила злочин, можна затримувати не більше ніж на 72 години з моменту затримання. При цьому така особа не пізніше ніж через 60 годин після затримання повинна бути доставлена до суду, де розглядатимуть апобіжний захід, обумовлену в клопотанні.

З приводу затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, слід зазначити наступне. По-перше, така особа може затримуватися без рішення слідчого судді або суду в разі:

-якщо таку особу застали під час вчинення кримінального проступку або під час замаху на його здійснення;

-якщо безпосередньо після вчинення кримінального проступку очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі або місці події вказують на те, що саме ця людина щойно вчинила злочин.

По-друге, за загальним правилом термін затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, не може перевищувати 3 години з моменту затримання.

Однак цей термін може бути збільшений в залежності від обставин затримання особи. Так термін затримання може становити до 72 годин у випадках коли особа:

-намагається втекти з місця злочину кримінального проступку;

-чинить опір або відмовляється виконувати законну вимогу уповноваженої на затримання особи з приводу припинення кримінального проступку;

-під час переслідування після скоєного кримінального проступку не виконує законних вимог уповноваженої особи.

Також термін затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, може становити до 24 годин з моменту затримання в разі, якщо особа, яка його вчинила, знаходиться в стані наркотичного, алкогольного чи іншого сп’яніння.

Наступна відмінність, на яку слід звернути увагу, це терміни досудового розслідування кримінальних правопорушень. Терміни досудового розслідування кримінальних правопорушень визначені в статті 219 КПК України.

Для злочинів терміни досудового розслідування діляться на два види:

-терміни з моменту внесення відомостей про злочин до дня повідомлення особі про підозру (12 місяців – якщо нетяжкий злочин, 18 місяців – для тяжких і особливо тяжких злочинів);

-терміни закінчення досудового розслідування з дня повідомлення особі про підозру (протягом 2 місяців).

Якщо ж говорити про кримінальні проступки, то для них передбачений тільки термін закінчення досудового розслідування. Так розслідування повинно бути закінчено:

-протягом 72 годин з моменту повідомлення особи про вчинення кримінального проступку або з моменту затримання особи в порядку ч.4 ст.298-2 КПК України;

-протягом 20 діб у разі, якщо особі вручили повідомлення про підозру і, якщо особа, яка вчинила кримінальний проступок, не визнає своєї провини або не визнає необхідності проведення додаткових слідчих дій, або якщо кримінальний проступок було вчинено неповнолітньою особою.

Важливою відмінністю кримінальних проступків від злочинів є такий критерій, як терміни давності їх здійснення.

Так, термін давності за вчинення кримінального проступку досить невеликий – два (якщо за його вчинення передбачено покарання тільки у вигляді штрафу) і три роки (якщо основним покаранням є обмеження свободи). У злочинів терміни давності інші. Залежно від виду вчиненого злочину строк давності може становити:

-три або п’ять років (для нетяжких злочинів);

-десять років (для тяжких злочинів);

-15 років (для особливо тяжких злочинів).

Судимість за кримінальні правопорушення

На відміну від злочину за вчинення кримінального проступку не передбачено судимість. Це пов’язано з тим, що за кримінальні проступки, як було зазначено раніше, не передбачене покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі. Слід зазначити, що відсутність судимості дозволяє особам, що вчинили кримінальний проступок, швидше повернуться до нормального життя, після сплати відповідного штрафу.

Губень Андрій, Адвокатська фірма «Єфімов та партнери»

Джерело

Останні записи в лекторії

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"