Що таке неповага до суду і як за це можуть покарати

28.04.2023

В наш час, в результаті такого явища як правовий нігілізм (світоглядна позиція, згідно якої загальноприйняті цінності, мораль, суспільний порядок ставляться під сумнів і оцінюються дуже низько), люди дуже часто виявляють неповагу до суду, яка може бути виражена в різних формах і діях. Причинами такої неповаги можуть бути розчарування в незалежному справедливому правосудді, презирство до судів, погане виховання і інші. На законодавчому рівні, для виховання поваги до суду і для забезпечення належного функціонування судової влади, передбачено відповідальність за неповагу до судів і спеціальний порядок залучення до неї. Так, в цій консультації юридичний інтернет-ресурс “Протокол” розповість про те, що таке неповага до суду, які саме дії нею охоплюються, який штраф за неповагу до суду і яким законодавством регулюється.

Що таке неповага до суду

Згідно диспозиції статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення неповага до суду охоплює такі дії:

1. Злісне ухилення від явки до суду:

-позивачем, відповідачем, свідком, потерпілим,

-непокора розпорядженню головуючого,

-порушення порядку під час судового засідання,

-вчинення дій, що свідчать про явну зневагу до суду або нехтування правилами встановленими в суді;

2. Вищевказані діяння скоєно повторно;

3. Злісне ухилення від суду експерта і перекладача;

4. Невиконання поручителем обов’язків в справах по затриманню і видворенню осіб без громадянства та іноземців;

5. Неповага до Конституційного суду (ухилення від суду, порушення правил процесу і інші діяння, що свідчать про зневагу).

В останньому розділі цієї консультації Протокол на підставі аналізу судових рішень наведе приклади, в яких саме формах на практиці виявлялася неповага до суду і зневага до встановлених правил судочинства.

Іноді бувають випадки, коли, в деякому розумінні, суд сам “провокує” своїми діями таке ставлення від учасників справи, що може оцінюватися неповагою суду. Так, наприклад, часто бувають випадки, коли суд кілька разів переносить засідання і не повідомляє про це вчасно або не зазначає поважної причини перенесення; або ж коли суддя сильно спізнюється на судове засідання; ігнорує якісь обов’язкові етапи процесу або з метою “прискорити” розгляд справи необгрунтовано відмовляє у клопотанні, – після чого учасники, намагаючись донести свою точку зору, можуть або “сперечатися” з суддею, або навіть сваритися, що суд може розцінювати як “непокору головуючому”, що є ознакою неповаги.

Варто відзначити, що для уникнення таких випадків, суди повинні дотримуватися встановленого законодавством порядок і принципів судочинства. Одним з фундаментальних правових документів, що зазначає такі принципи на міжнародному рівні є Бангалорські принципи поведінки суддів (частина законодавства України). Так, згідно з ними, судді зобов’язані бути незалежними (без стороннього впливу, спонукань, тиску, погроз або втручання), об’єктивними (суддя вільний від будь-яких переваг, упереджень або упередженості), чесними і непідкупними, дотримуватися етичних норм (повинні не допускати проявів некоректної поведінки при здійсненні будь-яких дій, пов’язаних з їх посадою), дотримуватися принципу рівності, бути компетентними і старанними. Найімовірніше, якщо судді будуть саме такими, то і проявів неповаги до них буде значно менше.

Відповідальність за неповагу до суду

Стаття 129 Конституції України прямо передбачає, що за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності. Зазначена норма в повному обсязі кореспондується з вимогами статті 50 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, відповідно до змісту якої, прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками судового процесу або присутні в судовому засіданні, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За неповагу до суду стаття 185-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність. Штраф за неповагу до суду може бути в різних розмірах залежно від конкретного виду правопорушення від 340 гривень до 5 100. Так, якщо це порушення за пунктом 1, зазначеним в попередньому розділі, то штраф у розмірі від 850 грн до 2550, якщо такі дії повторні (їх скоєно протягом одного року з дня накладення стягнення), то штраф від 850 грн до 4250 грн (крім цього, Protocol звертає увагу, що може бути застосоване за такий вид порушення стягнення у вигляді виправних робіт від 1 до 2 місяців з відрахуванням 20 % заробітку або адміністративного арешту на термін до 15 діб); якщо це злісне ухилення від явки до суду перекладачем або експертом – штраф від 340 грн до 1700 грн; такий же штраф якщо порушення вчинено по відношенню до Конституційного суду; якщо ця дія за пунктом 4 попереднього розділу консультації – від 2550 грн до 5100 грн.

Притягнення до відповідальності за неповагу до суду: процедура

У разі вчинення діянь передбачених диспозицією статті 185-3 КУпАП, згідно Рекомендацій Ради суддів України, затверджених рішенням №62 від 26 жовтня 2018 року, суд зобов’язаний ініціювати провадження про адміністративне правопорушення.

Таке виробництво включає наступні стадії.

1. Порушення справи про таке правопорушення. Як уже згадувалося вище, таким повноваженням по даному виду правопорушення наділений суд. На такій стадії суддя встановлює наявність факту правопорушення, особу, яка порушила, і первинно кваліфікує дії з конкретної частини статті 185-3 КУпАП.

Кінцевим етапом порушення справи, як правило, є складання протоколу. Але в цьому КУпАП має двозначний підхід: так, пунктом 7-1 частини 1 статті 255 встановлено, що протоколи про правопорушення за частинами 1, 2, 3, 5 уповноважений складати судовий розпорядник, за частиною 4 – органи Державної прикордонної служби; а частина 1 статті 258 відносить правопорушення за частинами 1,2, 3, 5 ст. 185-3 до таких, за якими протокол взагалі не складається (так що одна норма не відповідає іншій). Якщо ж повертатися до вищевказаних Рекомендацій Ради суддів, то там також зазначено, що протокол складати не потрібно.

2. Розгляд справи. Згідно зі статтями 221, 221-1 КУпАП, розглядати такі справи можуть тільки суди (районні, міські, міськрайонні, районні в містах, місцеві господарські та адміністративні, апеляційні суди, Верховний суд). Протокол звертає увагу, що розгляд справи здійснюється суддею-доповідачем складу суду, що проводив слухання, під час якого було скоєно правопорушення у вигляді неповаги до суду. Цікавим є те, що згадані статті 221, 221-1 КУпАП серед переліку судів, що уповноважені розглядати справи про правопорушення по ст. 185-3 КУпАП, не вказують Конституційний суд, хоча неповага до Конституційного суду охоплюється диспозицією ч. 5 ст. 185-3 КУпАП та за логікою, має бути також розглянуто саме тим судом, по відношенню до якого здійснювалося неповага, тобто, Конституційним.

Термін для розгляду справи по ч. 1 ст. 185-3 скорочений до одного дня з моменту правопорушення або з моменту складання протоколу, якщо такий складався. Для всіх інших частин по цій статті – 15 діб.

За результатами цієї стадії суд приймає одну з таких постанов:

-про накладення адмін стягнення;

-про застосування запобіжного заходу до неповнолітніх;

-про закриття справи.

На практиці суд приймає ще один вид постанов – про дооформлення протоколу і усунення недоліків.

Протокол звертає увагу, що в разі, якщо людина не згодна з прийнятою постановою, вона може її оскаржити до суду вищої інстанції (наприклад, якщо постанова прийнята місцевий судом, то її можна оскаржити до апеляційного; якщо апеляційним, то – до Верховного суду); якщо ж рішення приймалося Верховним судом, то – до Касаційного кримінального суду.

3. Виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Судова практика

Для кращого розуміння дій, які можуть бути розцінені як неповага до суду, Protocol провів аналіз судових рішень, якими було накладено стягнення за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 185-3 КУпАП (дивись пункт один розділу 2 цієї консультації) в 2020 році. Так, всього судами станом на 2 липня 2020 року було прийнято 70 постанов, серед яких: понад 40 про накладення стягнення за ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, 5 про направлення на переоформлення протоколу і усунення недоліків в ньому, 8 про закриття справи з різних причин, таких як відсутність складу правопорушення, закінчення строків, малозначність і інші.

Сама ж поведінка, яка оцінюється судом як неповага до суду, може бути такою:

-поява в нетверезому стані (справа № 357/2223/20; 722/335/20; 722/433/20; 3/381/27/20; 189/297/20; 722/336/20; 722/337/20; 191/199/20; 585/4963/17; 273/17/20; 699/866/19; 328/707/20; 286/608/20; 431/2029/20; 942/661/20; 309 / 3888/19) + поява в неадекватному стані внаслідок гострої алкогольної інтоксикації (справа №699 / 996/19);

-ухилення від явки (справи № 722/168/20; 722/242/20; 522/2500/20; 166/1184/19; 299/115/20; 553/2830/19);

-непокора розпорядженням головуючого (справа №419 / 265/20; 145/156/20; 266/1670/20);

-нестриманість, висловлювання, коментування судового рішення, що заважали продовжувати озвучувати рішення (справа № 383/114/20 – обмежилися усним зауваженням через малозначність діяння) і вести справу (№ 127/3457/20);

-коментування учасника судового процесу вільним слухачем, ігнорування зауважень суду (справа № 431/2030/20), гучні висловлювання на адресу суду вільним слухачем (справа № 212/3337/18);

-нецензурна лайка (справа № 363/1016/20; 716/249/20; 299/1673/19; 569/1432/20 – звільнено від відповідальності у зв’язку з малозначністю; 396/133/20 – накладено арешт на строк 3 доби (хоча найчастіше призначають штраф); 214/2150/20 (учасник також увірвався в кабінет судді); 185/11319/19 – останнім в режимі відеоконференції);

-втручання в доповідь прокурора, що на думку суду дорівнює втручанню в судовий процес (справа № 418/3193/19);

-покидання залу суду без попередження (справа № 372/312/20);

-перебивання судді представником (справа № АМ-1/15/320/4754/19 – скасовано апеляційним судом);

-принесення алкогольних напоїв в суд (справа № 305/578/20);

-непристойний жест, що імітує статевий акт (справа № 362/359/20);

-учасник не вимкнув мобільний телефон, на який кілька разів дзвонили, на прохання головуючого вимкнути телефон не реагував (справа № 161/5200/20).

Як би саркастично це не звучало, але як бачите, в нашій країні, можна сказати, існує тенденція приходити в суд в нетверезому стані. Крім такої поведінки, дуже багато інших дій суд розцінює як неповагу до суду, тому, якщо не хочете платити штраф через непродумані дії, дотримуйтесь свого громадянського конституційного обов’язку поважати суд і судові правила.

Колотуха Катерина

Джерело

Останні записи в лекторії

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"