Сам собі адвокат. Основи написання заяв у кримінальному провадженні

06.09.2022

Харківська правозахисна група підготувала цикл практичних статей із захисту прав в’язнів у кримінальному провадженні. Вони розраховані на в’язнів та їхніх родичів, які не мають юридичної освіти, але бажають самостійно захищати права у кримінальному процесі. Звісно, що такі статті не замінять собою допомогу кваліфікованого адвоката, однак в умовах воєнного стану, коли доступ до адвоката може бути сильно обмежений, — ми хочемо аби кожен в’язень міг самостійно захиститися, опинившись один-на-один із суворою державною машиною.

Це — лише перша, вступна стаття. Наступні публікації стосуватимуться порушень окремих прав людини та окремих аспектів кримінального процесу. ХПГ відкрита до пропозицій та зможе підготувати матеріал не тільки на вже заплановані теми, але й на запропоновані читачами.

Які заяви можуть подавати в’язні?

У кримінальному провадженні в’язні можуть подавати заяви, клопотання та скарги (для простоти викладу будемо надалі всі їх називати заявами). Вони адресуються до органу досудового розслідування (слідчого), до прокурора або до суду (судді). Усі ці документи різні за змістом, але мають спільні риси. Виконання описаних нижче правил допоможе підготувати правильний документ, незалежно від того, про що саме документ цей документ та до якого органу він направляється.

Формат заяви

У кримінальному провадженні заяви можуть як писатися від руки, так і друкуватися за допомогою комп’ютерної техніки.

Якщо заява пишеться від руки, почерк має бути розбірливим та зручним до читання. Краще взагалі писати заяву печатними літерами, тим самим позбавивши адресата проблем із розумінням написаного. Пам’ятайте, що це саме ваш обов’язок — написати так, аби вас зрозуміли. Не допускається написання тексту заяви у кожній клітинці лінійного листка паперу, а також дрібними буквами. Варто писати так, щоб відстань між рядками дорівнювала хоча б розміру літер.

Якщо заяву ви друкуєте за допомогою комп’ютерної техніки, то важливо використовувати загальноприйняті шрифти. Не слід використовувати надто великий шрифт (більший за 14 пт). Також не можна використовувати надто широкі поля та міжрядкові інтервали. Уникайте різнобарвних підкреслень та надмірних виділень у тексті.

Як у написаному від руки тексті, так і у надрукованому допускаються деякі підкреслення та виділення, однак їх не має бути більше, ніж 10 відсотків усього тексту.

Мова документа

Текст має бути написаний сухою юридичною мовою, схожим на судове за рішення або навіть стиль закону. Не можна використовувати знаки оклику, особливо у такому форматі як “!!!” (це стосується і знаків питання), цитувати розмови у форматі діалогів, як у художній літературі.

Заяви мають бути написані офіційно-юридичною мовою. Це означає, що в тексті не може бути звернень на кшталт “пане суддя”, “пане слідчий”, “шановний суд”.

Заява пишеться від першої особи (тобто, із займенником “я”, “мені”, “моя”). За бажанням, також про себе можна писати у третій особі.

Важливо уникати таких зворотів, які можуть образити представника органу влади, переходити на особистості, звинувачувати у корупції (якщо це не відповідна заява про злочин). Усе це лише роздратує отримувача.

Обов’язково треба писати заяву українською мовою. Звісно, якщо ви не є громадянином України, то для вас написання заяви можливе іншою (рідною) мовою, але якщо ви є громадянином України, то апріорі ви маєте знати українську на достатньому для написання заяви рівні. Орган державної влади вправі взагалі не розглядати вашу заяву, написану, російською чи іншою мовою національної меншини.

При написанні заяви бажано використовувати усталені словесні звороти. До них належать, зокрема: “відповідно до статті…”, «згідно із Законом…”, “керуючись Конституцією”.

Не варто використовувати сленг та жаргон, а використання нецензурних слів у заяві може навіть стати причиною для притягнення до адміністративної відповідальності.

Структура заяви

Ваша заява має бути чітко структурована відповідно до вимог законодавства. Перш ніж писати заяву, треба прочитати вимоги до неї, виписати їх у стовпчик, а далі виконувати їх: одна за одною. Ви маєте вмістити у заяву все, що написано у кодексі, не пропустивши жодного пункту.

Шапка заяви має містити:

1. Назву органу державної влади, до якого ви звертаєтеся

2. Адресу органу

3. Ваше прізвище, ім’я та по батькові

4. Адресу вашого перебування (установи виконання покарань)

Не обов’язково вказувати тут, яким судом та за якими статтями ви засуджені (вас судять). Ця інформація не є важливою для розгляду заяви.

Якщо звернення готується до органу досудового розслідування, у шапці має вказуватися конкретний номер кримінального провадження у ЄРДР. Також можна вказати прізвище слідчого або прокурора, до якого заява направляється (якщо відомо). У зверненні до суду обов’язково зазначається номер судової справи та прізвище судді, який розглядає справу.


Приклад

До Генеральної прокуратури України
вул. Різницька, 13/15, місто Київ, 01011

від засудженого Іванова Петра Степановича,
який відбуває покарання у ДУ “Дніпровська установа виконання покарань №4”
вулиця Надії Алексєєнко, 80, Дніпро, Дніпропетровська область, 49000

Кримінальне провадження №5060607050500005


Крім шапки у заяві має бути її назва (“заява”, “скарга”, “клопотання” тощо).

Заява має починатися з опису подій, які передували її написанню. Наприклад, із інформації про те, що у певну дату було розпочато досудове розслідування за певною статтею, або у певну дату прокурор виніс певну постанову, або у певну дату слідчий відмовив у задоволенні клопотання. Це дозволить читачеві швидко зорієнтуватися у тому, чого стосується заява, та надати кваліфіковану відповідь. Абзац із описом події не може бути довший, ніж три-чотири речення.

Опис події має містити:

-Першу подію, із якої почався процес у органі державної влади, до якого ви звертаєтеся. Для кримінального провадження це внесення відомостей до ЄРДР. Для судового провадження — дата відкриття провадження в суді.

-Останню подію, якої безпосередньо стосується заява. Це може бути оскаржувана подія, або ж подія, із якою пов’язане ваше прохання.


Приклад

У провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває кримінальна справа № 323/2304/21 за обвинуваченням мене у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КПК України. 23 липня 2022 року у цьому кримінальному провадженні прокурор звернувся до суду із клопотання про продовження строку тримання мене під вартою на ще 60 діб.


Після цього слід переходити до суті самого звернення. Слід коротко викласти власну позицію, описавши, чому ви не згодні із прийнятим рішенням, або чого змушені звертатися із певним проханням. Тут можна використовувати посилання на норми законодавства, але не можна писати так, щоб уся заява складалася лише з них.

Важливо, щоб спочатку була описана ваша позиція, без згадки законодавства. Ця позиція має займати декілька абзаців (до трьох). Після цього вже можна процитувати норми законодавства. Однак цитати не можуть бути завеликими і мають чітко стосуватися конкретних ваших позицій. Не треба цитувати принципи кримінального процесуального законодавства або конституційного права. Достатньо вказати на конкретну норму (чи норми), які були порушені. Цитування загальних принципів, абстрактних та не досить пов’язаних положень має сенс лише якщо ви не можете назвати конкретну норму, якої стосується ваша заява, а змушені писати із загального розуміння.

Важливо зберігати баланс за формулою: 70% тексту — ваші твердження, 30% тексту — посилання на законодавство. Базове правило написання заяви: спочатку ваше твердження про порушення — далі цитата законодавства щодо нього.

Після викладу опису подій слід перераховувати до узагальнення та прохальної частини. Узагальнення включає слова “отже”, “відповідно до”, “керуючись” та перелічення усіх норм законодавства, які використовувалися у заяві.


Приклад

Відповідно до ст. 220, 221 КПК України:


Прохальна частина починається зі слова “прошу”, яке пишеться зазвичай посередині рядка. Далі перелічуються прохання, які висловлює заявник до державного органу. Серед прохань мають зазначатися конкретні та зрозумілі за формулюваннями вимоги, які відповідно до кодексу орган державної влади може виконати.

Не слід звертатися до органу влади із проханнями, які завідомо не належать до його компетенції. Також кожна вимога має бути конкретизована до такої форми, щоб її можна було зрозуміти лише однозначно. Слід також використовувати формат “одному пункту відповідає одна вимога”, тобто, не слід їх писати всі разом через кому.


Приклад

ПРОШУ

1. Внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 364 КК України.

2. У відкритому кримінальному провадженні допитати мене в якості потерпілого.

3. Про результати розгляду цієї заяви про кримінальне правопорушення повідомити мене письмово за моєю адресою.


Не є прийнятним використання наприкінці документу таких формулювань, як “у моєму проханні прошу не відмовити”.

Додатки до заяви

За наявності додатків, їх треба перелічити у заяві після прохальної частини, вказавши назву додатка, його дату та кількість сторінок. Бажано, щоб усі додатки були якісно роздруковані. У додатках допускаються підкреслення (у розумних межах) для привернення уваги читача. Однак не слід на додатках писати власний текст, щось малювати тощо. Також не варто відсилати оригінали документів, які скоріше за все ніхто вже не поверне.

Обсяг заяви

Кожному хочеться викласти свою проблему якнайбільш повно. Однак великі за обсягом заяви відлякують адресатів та змушують, на жаль, їх читати не повністю або взагалі не читати. Тому варто притримуватись таких меж:

-короткі заяви про одне або два прохання (скарги, клопотання) — до трьох сторінок

-апеляційні та касаційні скарги — до 10 сторінок

-інші заяви — до двох сторінок

Звісно, із цього правила є винятки, але якщо документ виходить завеликим — слід скоротити розділ із цитуванням законодавства, аби зменшити навантаження на адресата.

Зловживання правом на заяву

У кримінальному процесі, як і в будь-якому іншому процесі, заяви мають подаватися тільки до того органу, який має компетенцію приймати по ним рішенням. Не має сенсу звертатися до всіх відомих інстанцій, від Президента до Міністра юстиції, якщо не в їхній владі вирішити певне питання. Висновки про те, що нібито високопосадовець вплине неофіційними шляхами на суд або прокуратуру, хибні. Жодного контролю з боку високопосадовців така заява також не викличе. Орган, який не компетентний розглядати справу, просто перешле заяву до компетентного органу, при цьому не застосовуючи ніяких засобів контролю. Бо застосовувати їх він просто не має обов’язку.

Ганна Овдієнко

Джерело

Останні записи в лекторії

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"