Порушення комендантської години. Відповідальність і наслідки
27.10.2023
На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток.
Життя кожного українця поділилось на «до» і «після» 24 лютого 2022 року.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та п. 5 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573, комендантська година та встановлення спеціального режиму світломаскування запроваджується шляхом видання наказу військовим командуванням або військовою адміністрацією. Зазначеним наказом призначається комендант, визначаються час, протягом якого діють комендантська година та спеціальний режим світломаскування, межі території їх запровадження, способи здійснення заходів щодо підтримання правопорядку, порядок руху залізничного, автомобільного, морського, річкового, повітряного транспорту, порядок створення, функціювання і місцезнаходження комендатури та її склад. Однак, станом на даний час, в умовах війни питання притягнення до відповідальності за порушення комендантської години залишається не врегульованим.
Про нюанси та щодо неврегульованості питання настання відповідальності за порушення комендантської години поговоримо далі в статті.
Комендантська година діє майже в усіх областях України. Однак багато хто ігнорує цю заборону. Навіть більше, у деяких містах, у тому числі в столиці, вночі працюють деякі ресторани та розважальні заклади.
На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Контроль за дотриманням особами комендантської години та спеціального режиму світломаскування здійснюється патрулями.
Патрулі мають право здійснювати перевірку в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або паспортні документи іноземця, особи без громадянства, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки, а в разі їх відсутності:
– затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи;
– за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться.
Відповідальності за порушення комендантської години наразі немає, адже метою комендантської години є мінімізація цивільних осіб в публічних місцях для підвищення рівня безпеки, тож є юридичною підставою для реалізації заходів, перерахованих вище.
Отже, притягнути до адміністративної відповідальності порушника можливо тільки за умови злісної непокори законному розпорядженню або вимозі члена громадського формування з охорони громадського порядку, у нашому випадку – представників патрулів, які здійснюють контроль за дотриманням обмежень передбачених комендантською годиною, у зв’язку з їх участю в охороні громадського порядку. Покарання за цією статтею передбачає накладення штрафу від 136 до 255 гривень, або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.
Однак, комендантська година є одним з важливих інструментів управління громадським порядком в умовах широкомасштабної війни, особливо коли національна безпека є вагомим питанням для держави. Тому питання притягнення до відповідальності за порушення комендантської години повинно мати реальну юридичну силу.
Запровадження адміністративної відповідальності за порушення комендантської години дало би правоохоронцям більше важелів для реагування.
Виходячи з цього, питання введення адміністративної відповідальності за порушення комендантської години в нашій державі, яка знаходиться в умовах широкомасштабної війни є надзвичайно важливим та актуальним, що своєю чергою призведе до відповідальності за правопорушення та сприятиме захисту людей та громадського порядку. Кошти, отримані як сплата штрафних санкцій за вказані порушення варто було б спрямовувати на спецрахунок для закупівлі дронів Збройним Силам України.
Проте, наші суб’єкти законодавчої ініціативи самоусунулися від вирішення цього питання, оскільки негоже на самих себе складати і голосувати відповідальність.
Ігор Калініченко, адвокат, керуючий партнер Адвокатського об’єднання “Калініченко та Партнери”
