Особливості висвітлення судового розгляду справ у залі судового засідання

27.08.2018

Як відомо, частина сьома статті 129 Конституції України, стаття 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 7 Цивільного процесуального кодексу України передбачають, що судовий розгляд та вирішення справ здійснюються гласно та відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом.

Розгляд справ у загальних судах відкритий, за винятком випадків, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, або за клопотанням учасників справи з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особистості сторони життя учасників справи або відомостей, що принижують їхню честь і гідність, а також в інших випадках, установлених законом (ч. 7 ст. 7 КПК України).

Важливо зазначити, що встановлені обмеження узгоджуються з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, відповідно до якої судове рішення оголошується прилюдно, але преса і відвідувачі можуть не допускатися в зал засідань протягом усього судового розгляду або якоїсь його частини з метою збереження моралі, громадського порядку або національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси малолітніх чи захисту конфіденційності особистого життя сторін або у разі крайньої необхідності, якщо, на думку суду, в особливих випадках привселюдність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених ЦПК України.

Водночас, збалансовуючи приписи частини першої статті 6 та статті 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, задля забезпечення права на справедливий суд та права на свободу висловлювання, питання про надання дозволу здійснення фото – відео зйомки повинно вирішуватись судом, що відповідає положенням частини другої статті 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

З цією метою, для здійснення фото – і кінозйомки, відео -, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, представникам ЗМІ потрібно завчасно  звернутися із КЛОПОТАННЯМ до головуючого судді у справі  . 

При цьому знімати в залі судового засідання ДО надання судом відповідного дозволу ЗАБОРОНЕНО. Перед початком судового засідання Ви можете налаштувати апаратуру, але ввімкнути її дозволяється виключно після оголошення судом рішення про дозвіл фото – та відео зйомки. Клопотання про фото – та відео зйомку розглядається на початку судового засідання, тому не варто перейматися, що щось не вдасться зафіксувати.

Для здійснення прямої радіо – чи телетрансляції судового засідання представникам ЗМІ потрібно  звернутися також до керівництва суду (голови суду чи керівника апарату суду) з проханням надати дозвіл на встановлення спеціального обладнання у приміщенні суду.

Зазначені клопотання варто подавати заздалегідь, що дозволить створити більш зручні умови для виконання журналістами їх професійних обов’язків, зокрема, вирішити питання про слухання справи у більшому приміщенні, облаштувати місця для журналістів, операторів та фотокореспондентів, подбати про технічну допомогу представникам ЗМІ тощо.

Особливості фото – і відео зйомки у приміщенні суду, де знаходяться відвідувачі в очікуванні інших судових засідань. 

Відповідно до статті 307 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути знята на фото -, кіно, теле – чи відеоплівку лише за її згодою. Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото -, кіно -, теле – чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя.

  Журналісти, присутні у залі судового засідання, мають дотримуватися визначених законодавством загальних правил поведінки в залі судового засідання:

– вставати при вході до зали судового засідання суддів та при їх виході;

 – заслуховувати рішення суду стоячи;

 – дотримуватися тиші;

 – виконувати розпорядження головуючого судді у справі;

 – додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку;

 –  утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил.

Чого НЕ ВАРТО робити в залі судового засідання – шість основних правил.

Сперечатися із суддею, судовим розпорядником або іншим працівником суду.

Користуватися мобільним телефоном (відключіть звук і не розмовляйте по телефону до закінчення слухання справи).

Вживати їжу, напої або жувати жувальну гумку.

Обговорювати з колегою хід судового засідання (під час розгляду справи необхідно дотримуватись тиші).

Ставити запитання судді (суддям) (це не прес-конференція, до того ж, відповідно до кодексу суддівської етики, судді не мають права коментувати судові рішення, а на ваші запитання зможуть дати відповідь  сторони у справі після завершення розгляду справи).

Виходити із зали судового засідання до завершення розгляду справи або до оголошення перерви у справі.  

               

Шановні представники засобів масової інформації! Пам’ятайте, що присутні у залі судового засідання журналісти не є учасниками  процесу.   

Представники ЗМІ, присутні на судовому засіданні (якщо вони не є стороною у справі) – просто спостерігачі, яким законодавством не надано можливості ставити питання суддям або сторонам у справі під час судового засідання.

За неповагу до суду і судді винні особи притягуються до юридичної відповідальності (ст. 129 Конституції України).  

Зокрема, неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених правил, – тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян (ч.1 ст.185 -3 Кодексу України про адміністративні правопорушення).     

Джерело

 

 

 

Останні записи в лекторії

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"