Як живе родина судді Касаційного цивільного суду Світлани Штелик

31.03.2020

Верховний Суд є найвищим органом у системі судоустрою України. Верховні судді мають зарплату, яку можна порівняти хіба що з виплатами менеджменту Нафтогазу. Але хто ці судді, які отримують такі захмарні зарплати ? Доволі часто на перший погляд претензій жодних не виникає. До судді Світлани Штелик на етапі відбору майже було запитань до майна та ухвалених рішень. Однак все змінилося тоді, коли ми поїхали подивитися на її будинок та проаналізували її рішення.

Знайомтеся, суддя Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду – Світлана Павлівна Штелик.

Трудову кар’єру розпочала в центрі нарахування та виплат пенсій і допомоги міста Києва та області, де працювала аж до призначення суддею у 2002 році. Тоді Указом президента її призначили в Дніпровський райсуд Києва в межах п’ятирічного строку. 2008-го обрана суддею Апеляційного суду. Працювала у Вищому спецсуді з розгляду цивільних та кримінальних справ за президента Януковича. Нині – суддя Верховного Суду.

Відповідно до декларації родинних зав’язків дочка судді Штелик Наталія працювала приватним нотаріусом у Київському міському нотаріальному окрузі, сестра Світлани Штелик – в Управлінні державної міграційної служби. Є в родині Штелик ще один суддя – зять Василь Антонюк є суддею Вінницького міського суду.

Такі декларації судді подають саме для того, щоб будь-хто міг перевірити чи родинні зв’язки не використовуються в особистих цілях і щоб судді не ухвалювали рішення в умовах конфлікту інтересів. От ми і перевірили та виявили, що суддя Штелик дозволяє собі порушувати базові норми щодо недопущення конфліктів інтересів у діяльності судді.

Так, Світлана Штелик була в колегії суддів, яка розглядала касаційну скаргу у справі № 127/17026/18. Верховний Суд виніс постанову від 01 серпня 2019 року, якою відмовив у задоволенні скарги та залишив рішення суду першої інстанції в силі. Це було рішення Вінницького міського суду, яке виніс саме зять судді Штелик – Василь Антонюк. Цікаво, що в січні 2019 року при розгляді іншої скарги на рішення свого зятя вона заявляла самовідвід. Тобто вона знала, що в таких випадках треба заявляти самовідвід, але робить це дуже вибірково, що є очевидним порушенням законодавства.

Ми проаналізували декларації Світлани Штелик за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 та 2018 роки. Робота у Верховному Суді принесла свої плоди: заробіток підскочив у рази. До прикладу, за 2018-й їй виплатили понад 4 млн грн зарплати. Чоловік Штелик Вячеслав раніше працював у банківській сфері і мав непогані доходи, щодо яких зупинимось окремо.

У 2015-му зумів продати майна на 2 млн грн. Мабуть, продав позашляховик Toyota Land Cruiser 200, 2013 року випуску. До речі, тут проявилась класична здатність суддів та членів їхньої сім’ї продавати майно значно дорожче порівняно з ринком, бо середньоринкова вартість такого авто майже 3,5 рази менша – 586 000 грн.

На співбесіді з Вищою кваліфікаційною комісією під час конкурсу до Верховного Суду до Штелик не виникло жодних запитань стосовно майна. Суддя заявила, що запитань не має бути, бо чоловік все життя працює в банківській сфері, а останнім часом очолює великий банк. Члени комісії підтвердили, що «статки великі, зарплата чоловіка висока».

У досьє судді на сайті ВККС інформація про місце роботи чоловіка Штелика Вячеслава Митрофановича приховане. Але з відкритих джерел стає відомо, що з 2000 року він працював в Укрпромбанку, де з 2005 року очолював юридичний департамент. Цей банк став одним із першим, який не витримав фінансову кризу у 2008 році та вже у 2009 ухвалено рішення про його ліквідацію.

Потім Вячеслав Митрофанович почав працювати в Златобанку і у 2013 році навіть став його головою правління. За даними сайту «Наші Гроші», кінцевим власником Златобанку був український бізнесмен Леонід Юрушев (засновник ліквідованого у 2014 році банку «Форум»), бізнес-партнерами якого є Рінат Ахметов і колишній міністр оборони Павло Лебедєв.

Але дуже скоро в банку почались великі проблеми. На початку лютого 2015 року НБУ визнав його неплатоспроможним, а 15 травня цього ж року ухвалив рішення про його ліквідацію. Фонд гарантування вкладів звинуватив банк у значному завищенні вартості активів, у махінаціях з іпотекою та використанні незаконних схем виведення та розкрадання коштів. До речі, Верховний Суд прийшов на допомогу Златобанку та підтримав рішення судді Окружного адмінсуду м. Києва Є. Аблова про визнання рішення НБУ про його ліквідацію незаконним. На даний момент банк перебуває в процедурі банкрутства, що Фонд гарантування вкладів назвав спробою обходу закону. До речі, відповідно до реєстру та даних системи Youcontrol Штелик досі є керівником банку.

Перебуваючи на цій посаді, чоловік судді у 2013 та 2014 роках  справді задекларував велику зарплату – близько 2 млн грн. Але у 2015 році зарплата значно зменшилась, а з 2016 року суддя не декларує жодних доходів чоловіка, окрім невеликої пенсії.

До речі, справи, де Златобанк є стороною, неодноразово потрапляли до Верховного Суду і суддя Штелик завжди заявляла самовідвід. А от коли вона працювала у Вищому спеціалізованому суді, то на конфлікт інтересів не завжди зважала. Для прикладу, вона винесла рішення у справі № 757/9342/15-ц, де позивачем виступав саме Златобанк.

У 2016 році Вячеслав Штелик став адвокатом. Але будь-яких доходів від адвокатської діяльності в декларації судді немає. Немає згадки про чоловіка-адвоката і в жодній з декларацій родинних зв’язків судді, що є однозначним порушенням законодавства. У січні 2018 році він призупинив адвокатську діяльність. Але в 2016 та 2017 він мав такий статус і суддя мала його вказувати в декларації родинних зв’язків.

У 2019 році Вячеслав Митрофанович брав участь у виборах як самовисуванець, але до парламенту не пройшов. Зате НАЗК склало на нього протокол за порушення строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду. Однак Дніпровський суд м. Києва вирішив, що НАЗК помилилось і в діях Штелика немає порушень.

Але повернемось до судді. Світлана Павлівна поки не заповнила декларацію за попередній рік. З останнього щорічного документа відомо, суддя користується двома земельними ділянками дочки Наталії. Йдеться про наділи площами 0,10 та 0,14 га у селі Велика Бугаївка Київської області. Менша зареєстрована на підставі свідоцтва, більша – подарована батьком.

Суддя ще з 90-х разом з чоловіком та дочкою має у власності частину столичної квартири площею 70 кв. м. Очевидно, вона була приватизована.

Ще одну квартиру суддя отримала в 2012 році. Найімовірніше, це була службова квартира. У 2015 році суддя приватизувала її на родину хоча в декларації вказала, що право власності виникло в неї лише в березні 2017 року. Це чимала квартира площею 126 кв. м у новому будинку по вул. Ярослава Гашека. Ринкова вартість схожих квартир у ньому близько 90 тисяч доларів, але родина судді отримала її безкоштовно.

А тепер – найцікавіше. Відповідно до декларації за 2018 рік з 2015 року суддя Штелик користується величезним маєтком у селі Велика Бугаївка неподалік Києваплощею 540 кв. м.

Власником будинку є її дочка Наталія, але отримала вона його в подарунок 04.06.2015 року від свого батька – Вячеслава Штелика. І з цього ж дня суддя декларує право користування ним. Цікаво, що такий подарунок батько зробив через два тижні після того, як НБУ ухвалив рішення про ліквідацію Златобанку. В один день він передав дочці усе своє нерухоме майно. Очевидно, вважав, що його майно можуть арештувати та продати.

З Реєстру речових прав випливає, що цей будинок придбано Вячеславом Штеликом на підставі договору купівлі-продажу 26.06.2008 року і його площа складала 188 кв. м. Саме таку площу будинку вказувала суддя в деклараціях за 2011 – 2015 роки. І лише в 2016 році задекларована площа стала значно більшою – 540 кв. м.

При цьому в реєстрі вказано, що в червні 2008 року вартість будинку складала 470 000 грн, що за тодішнім курсом було 87 тис. доларів. Для такого будинку ця ціна явно нижча за ринкові, бо в червні 2008 глобальна фінансова криза ще не почалась, долар коштував 5 грн, а нерухомість коштувала захмарні ціни. Тож за таку ціну можна було придбати двокімнатну квартиру на Троєщині, але аж ніяк не добротний будинок під Києвом. Тому очевидно, що реально його вартість була значно вищою.

А далі з вартістю будинку ще цікавіше. З декларації судді за 2018 рік випливає, що вже після того, як його площа збільшилась майже втричі вартість навпаки знизилась і склала якихось 397 868 грн, що менша за ціну однокімнатної квартири в Києві. Насправді ринкова вартість такого майна в рази вища ніж декларує суддя.

Ми відшукали цей будинок і ви самі можете оцінити, скільки може коштувати такий маєток.

Будинок розташований на земельній ділянці, площею 0,14 га, яку чоловік судді придбав ще у 2008 році разом із будинком. А в 2015 році подарував ділянку з будинком дочці. Задекларована вартість – 127 000 грн, що навряд чи відповідає ринковим цінам.

До будинку прилягає ще одна ділянка, площею 0,1 га, яку дочка набула  01.02.2014. Найімовірніше – безкоштовно, шляхом приватизації. Вона також є в декларації судді.

Більше земельних ділянок у декларації Лариси Штелик немає. А от у реєстрі ми знайшли, що з 2016 року дочка Наталія має ще 0,16 га, правда не у власності, а в оренді на 49 років – до 2065 року. Цільове призначення землі – для сінокосіння та випасання худоби. Але навряд чи на ній хтось пасеться. Бо це ділянка біля будинку, яка виводить до водойми. Зі світлини видно, що ця ділянка входить до подвір’я дому, вона огороджена парканом і на ній розташовано свій пляж. Ми поміж іншим нагадаємо судді, що відповідно до ст. 88 Земельного кодексу доступ до водойм повинен бути безперешкодний для громадян.

Ну і складно уявити, що суддя та її чоловік не користуються цією ділянкою. А якщо користуються, то вона мала би бути в її деклараціях з 2016 року. Але її немає в жодній. Тобто суддя вже мінімум 3 роки нехтує своїм обов’язком декларувати все нерухоме майно, яке перебуває в її користуванні.

Проте будинок був не найкоштовнішою нерухомістю у родини Штеликів. 06 березня 2007 року Вячеслав Штелик придбав 1/3 приміщення, площею 643 кв. м у самісінькому центрі Одеси, на розі вул. Пушкінська та Жуковського.

А 06 вересня 2007 року 21 річна дочка судді купила цьому ж будинку ще по 1/3 приміщень площею 274 та 209 квадратів. Очевидно, що дочка була номінальним власником і батьки просто оформили нерухомість на неї.

Ці приміщення родина здавала в оренду, зокрема банку Форум. Але в 2014 році і він був визнаний неплатоспроможним і ліквідований.

За якою ціною придбано цю нерухомість невідомо, але у 2007 році в Україні був пік цін на нерухомість, особливо в центрі Одеси. Також із реєстру речових прав відомо, що Вячеслав Штелик взяв кредит під заставу цієї нерухомості в розмірі понад 11 млн грн.

Ця заборгованість існувала як мінімум до 2013 року. У жовтні того ж року дочка продала ці приміщення і дані про кредит зникли. Ймовірно кредит було погашено. Але от у деклараціях судді за 2011-2013 роки жодної згадки про такий величезний кредит її чоловіка. І суддя не могла про нього не знати, оскільки мала давати згоду на іпотеку для забезпечення цього кредиту.

Нагадую, що на той момент чоловік судді очолював юридичний департамент Укопромбанку, який збанкротував у 2008 році і навряд чи його зарплата дозволяла придбати цю коштовну нерухомість та погасити такий великий кредит.

У реєстрі ми ще знайшли судове рішення від 20 квітня 2016 року № 761/29780/15-ц, відповідно до якого Шевченкіський суд м. Києва стягнув на користь Штелика Вячеслава Митрофановича з Андреєва Павла Арнольдовича 127 000 грн. Начебто незначна сума, але вона мала би бути відображена в декларації судді як борг перед декларантом або ж як дохід, якщо борг погашено. Однак ні в декларації за 2016, ні в наступних цього немає.

Ще одна сумнівна нерухомість належить матері судді – Ніні Павлівні Стебловській. У грудні 2012 року вона стала власником у новобудові в Києві за адресою проспект Лобановського (Червонозоряний) 4 б. Невідомо за скільки вона придбала квартиру, але відповідно до сайтів нерухомості ціна за квадратний метр у цьому будинку коштує в середньому 1200 дол. США. Сумнівно, що пенсіонерка змогла придбати таку квартиру за власні кошти та для власного користування.

У власності родини Штеликів є чотири транспортні засоби, якщо рахувати раритетний «Москвич» 1986 року випуску. Зокрема придбана у 2010-му Toyota Venza, Toyota Highlander, Mercedes-Benz GL 320 CDI. За останню автівку подружжя виклало 420 тис. грн. Дочка Наталія з 2015-го пересувається автомобілем KIASorento. Зараз на ринку таку продають мінімум за 400 тис. грн.

Джерело