Як МВСні принтери “надрукували” 50 мільйонів фірмам ексМВСників
02.09.2020
Минулого року понад 360 тисяч українців отримали водійські посвідчення у вигляді пластикових карток. Особисті дані водіїв та їхні фото в цих посвідченнях друкують у Сервісних центрах МВС за допомогою спеціальних принтерів. Ексклюзивне право на обслуговування цих принтерів в Україні має всього одна фірма. Вона пов’язана з колишніми співробітниками того ж МВС. І за останні чотири роки вони отримали держзамовлень в структурі цього ж МВС на понад 50 мільйонів гривень.
Водійські права у форматі пластикової картки в Україні почали видавати з 2005-го року у зв’язку з вимогами ЄС щодо форми та рівня захисту посвідчень. Спочатку їх виготовляли у два етапи. Бланки, тобто самі картки, робило ТОВ “Знак” (входило до Консорціуму “ЄДАПС”), а персональні дані водія та фото друкували уже у МРЕВ по всій Україні. У 2013-му процес централізували – персоналізація документа теж перейшла до “ЄДАПСу”.
Як повідомляли “Наші гроші”, Консорціум, маючи монополію на ринку державних документів, значно завищував ціни на свою продукцію. Наприклад, усе ті ж пластикові водійські посвідчення від “ЄДАПСу” коштували у 2011-му році 120 грн, при тому, що виготовлення банківської картки, яка має вищий ступінь захисту, коштувало на той момент 8-26 грн. При цьому інтереси Консорціуму у Верховній Раді за часів Януковича захищав Василь Грицак. Окрім того, що він був нардепом двох скликань від Партії Регіонів, в цій ситуації набагато цікавішим є той факт, що Грицак в минулому – генерал-лейтенант МВС. Тобто виготовлення документів для правоохоронного органу підім’яли під себе структури, пов’язані із колишнім топ-посадовцем цього ж органу.
Влітку 2013-го року уряд та Верховна Рада ухвалили ряд рішень, для боротьби з монополією і видалення “ЄДАПСу” з ринку державних документів. Як наслідок, процес знову “розполовинили”. Картки для водійських посвідчень, техпаспортів, свідоцтва про підготовку водія та службові посвідчення почали друкувати на ДП “Поліграфічний комбінат “Україна” (далі “ПК “Україна”). Цей крок важко було назвати категоричним розривом стосунків із ЄДАПСом, адже поліграфкомбінат хоч і був держпідприємством в управлінні Мінфіну, але входив тоді до складу засновників вже згаданого ТОВ “Знак”, а відтак опосередковано – консорціуму. Однак реформою вважалося те, що другий етап виготовлення – персоналізацію документів – віддали у новостворені Сервісні центри МВС.
Саме їм ПК “Україна” передав необхідну для цього техніку у кількості 360 комплексів. Ну тобто як передав – Нацбанк, своїм розпорядженням згори, зняв їх з балансу ДПшки і передав на МВС. Ще якусь кількість, судячи з даних Prozorro, МВС того ж року докупило, втім також за посередництва поліграфкомбінату. Комплекси складаються з фотоапарата, пристрою для зчитування підпису, штативу, програмного забезпечення та з цифрового принтера для ретрансферного друку Toppan CP500. Ось це останнє – пристрій, що нас в даному випадку цікавить. Бо хоч принтери й ніби як фізично переставили в офіси нових сервісних центрів – заробляти на них продовжують люди зі структури старого МВС, пов’язані зі старим керівництвом ПК “Україна”.
Toppan CP500 – це принтер виробництва японської компанії “Toppan”. Саме цим принтером наносять особисті дані людини, її фото та захисну плівку на посвідчення водія. Його особливість – не тільки висока якість та деталізація зображення. Але ще й особлива система реалізації цих пристроїв, розхідників й матеріалів до них, яка робить майже неможливим їх купівлю сторонньою приватною особою. Це зроблено для того, щоб мінімізувати ймовірність підробки. Toppan CP500, як і будь-яку іншу техніку, необхідно обслуговувати – ремонти, заміна зношених частин, розхідники. Цим в Україні де-юре займаються дві фірми. Де-факто – це одна “контора”.
Фірма перша – ТОВ “Датасістемс”. З липня 2015-го по кінець 2019-го називалася ТОВ “Топптек” і саме тоді компанія отримала в структурі МВС щонайменше 200 підрядів на суму 35 мільйонів гривень.
З’явилася ця компанія на нашому горизонті, повторимося, в 2015 році, тобто невдовзі після того, як принтери перекочували в МВС. Стабільним співвласником фірми у той період був Віктор Смірнов. І це людина прямо зі структури МВС. В себе на сторінці в “Однокласниках” Смірнов зазначив, що працював Внутрішніх військах МВС та неодноразово публікував фото у міліцейській формі. У коментарях під його фото у формі жартували про “справжнього полковника”. На наш запит в МВС щодо такого співробітника нам відповіли, що не можуть надати перелік його посад, бо це нібито персональні дані. Що, з одного боку дивно, бо персональними вони не є, але з іншого – ми вдячні й за таку відповідь, адже таким чином нам по суті підтвердили, що Смірнов дійсно працював у структурі.
Також співвласниками ТОВ “Топптек” через ГО “Фонд сприяння розвитку інноваційних технологій” якийсь час був Олексій Калинський. Це колишній генерал-майор Міліції та нині керівник ДП “Інформаційний центр персоніфікованого обліку” Пенсійного фонду України.
В якийсь момент, влітку минулого року, ТОВ “Топптек” майже припинило отримувати держзамовлення від МВС, фірму перейменували, власником вписали директора, та й по тому. Замість цієї фірми на сцену вийшов її нащадок – ТОВ “Компанія “Топптек” (різниця з назвою попередньої фірми тільки у слові “Компанія”). Загалом на сьогоднішній день ця фірма отримала 116 замовлень в структурі МВС на суму 15,11 млн грн.
Раніше ця фірма навіть була співвласником старого “Топптеку” і до кінця минулого року була зареєстрована з ним за однією адресою. Спочатку засновником фірми значився Олександр Горбенко – бізнес-партнер співвласника “старого” “Топптеку” Віктора Смірнова по ТОВ “Міжнародне агентство із захисту інтелектуальної власності та боротьби з піратством в кіберпросторі”.
А з кінця 2018-го року власниками “Топптек” вписалися вже сам Смірнов, на пару з Геннадієм Цаплієм. Останній – колишній начальник відділу забезпечення спеціальних заходів Управління ДАІ міста Києва. А якщо раптом у цій історії вам ще мало ексМВСників, то також зазначимо, що з травня минулого року директором нового “Топптеку” став Володимир Компанієць – колишній начальник департаменту превентивної діяльності Національної поліції України. Він же був начальником чергової частини славнозвісної “Кобри”, спецзагону, підпорядкованого ДАІ.
Тобто, дві фірми, колишніх ексМВСників отримали на пару на тендерах сервісних центрів МВС – 50 млн грн з копійками.
А тепер перейдемо до системного питання – чому ці підряди отримували сами вони.
Обидві компанії отримували підряди без конкурсу. Обґрунтовували це тим, що ці дві фірми (по черзі, спочатку одна, а потім друга) – не мали конкурентів, оскільки були ексклюзивними постачальниками таких послуг, уповноваженими дилером виробника. В обґрунтуваннях закупівель у “старого” Топптека його називали “ексклюзивним продавцем в Україні принтерів”, якому у свою чергу постачає їх міжнародний дистриб’ютор, компанія “Inte Graph International FZE” (Дубаї, ОАЕ). В тендерах по закупці у “нового” – його називають “уповноваженим партнером” все тих же дубайців. З одного боку – звучить логічно, ексклюзив – так ексклюзив. З іншого – з’являється питання: а як вони, і чому саме вони, стали цими ексклюзивними уповноваженими дубайців, і взагалі – хто такі ці дубайці, раз на те пішло?
Спочатку пройдемося українськими реєстрами. Ми вже зазначали, що першозасновником і директором одного з “Топптеків” був партнер Смірнова Олександр Горбенко. Це не єдиний бізнес Горбенка. Наприклад він також є директором ТОВ “Феір піксел”, співвласницею котрої є Наталя Степанова. Це дружина Максима Степанова. Це зараз він відомий нам тим, що кожного ранку повідомляє про кількість нових хворих на COVID-19 як Міністр охорони здоров’я України. А в 2011-2016 роках Степанов був керівником того самого “ПК “Україна”. Того самого поліграфкомбінату, у якого забрали принтери на користь сервісних центрів МВС.
Тобто, компанії, котрі отримали в МВС на 50 мільйонів підрядів на обслуговування “ексклюзивних принтерів” – не просто належать людям зі структури МВС, але ще й геть не чужі керівнику поліграфкомбінату, у котрого ці принтери ніби як забрали.
А тепер про дубайського дистриб’ютора. В ОАЕ немає відкритого реєстру, тож власники “Inte Graph” невідомі. Але тут, в Україні цей самий “Inte Graph” постачає ПК “Україна” матеріали для виготовлення бланків документів, тобто тих самих карток. Перебравши звіти про такі угоди в Prozorro, ми помітили, що в угоді з “ПК “Україна” дубайська фірма у якості контактного номеру вказувала зовсім не дубайський номер, а британський +4407404019766. Цей же номер вказаний контактним в аналогічних документах по угодах із британською фірмою “SBS Trading Company Limited”, яка постачає поліграфкомбінату інші витратні матеріали. Згідно інформації британського реєстру, “SBS Trading” – це хоч і британська компанія, однак директором у ній числиться Ігор Ільєнко (українець, що мешкає в ОАЕ), а основним власником – Олександр Ільєнко (вже підписаний британцем, хоча це його син). Так от, про Іллєнків вам варто знати три речі.
Перша – Ільєнко-молодший в Україні є співвласником уже знайомого вам “Феір піксел”. Де другим співвласником є дружина Степанова, а директором – топптеківський Горбенко.
Друга – у британській юрисдикції у Ільєнка-старшого донедавна була фірма з аналогічною до дубайського дилера назвою – INTE GRAPH LIMITED.
Третє – Іллєнко-старший з топптеківським Горбенком веде бізнес давно й багато: Горбенко також значиться його партнером по ТОВ “Інститут сучасного підручникаІ” (директором там є дружина Смірнова) та директором кількох Іллєнківських компаній ТОВ “Національний книжковий фонд” і ТОВ”Шкільна освіта”.
Тобто, монопольне становище на ринку фірмам, пов’язаним із екскерівництвом поліграфкомбінату, забезпечив дилер, так само пов’язаний із екскерівництвом поліграфкомбінату. Збоку це виглядає приблизно так: по державній лінії ми принтери віддамо, але заробляти на них будуть наші ж друзі, тільки вже по лінії приватній.
***
Ми сконтактували зі співвласником старого і нового “Топптеків” – Віктором Смірновим, але коли почали пояснювати, чому саме нас цікавлять його фірми – Смірнов поклав слухавку. При спробі передзвонити Смірнов скинув дзвінок.
Ми також намагалися поговорити з приводу “Компанії “Топптек” з її другим співвласником Геннадієм Цаплієм. Але той перенаправив нас до директора – Володимира Коломійця. Той зазначив що не бачить ніякого зв’язку між тим, що раніше він працював в МВС, а тепер на цьому ж МВС у приватному порядку робить бізнес. А щодо монополій “Топптека” відповів, що все в рамках закону: “Звернувся до Торгово-Промислової Палати і вони сказали… Вони промоніторили. “Ви – єдині. Все, будь ласка, працюйте”. Не бачу тут нічого незаконного. Щодо моєї роботи“.
Вадим Коршенко
Матеріал створений спільно з Bihus.Info в рамках проекту “Лабораторія викриттів”. Проект реалізується спільно з Interlink Academy за підтримки German Foreign Ministry.
