Як годують в’язнів за бюджетні мільярди

29.01.2020

В’язень Олег Траль, працюючи в тюрмі на харчоблоці, іноді навмисно розбивав банки з тушонкою — не хотів годувати інших арештантів м’ясом із пір’ям, вкритим зеленою пліснявою. Інколи йому доводилося завертати цілі фури з борошном — після того, як у свіжовипеченому хлібі засуджені знаходили пісок. 

Неякісні продукти на складах Черкаської колонії №62, каже чоловік, не рідкість. Пригадує, як привозили зіпсоване м’ясо у картонних ящиках без маркування і дати виготовлення. Усередині коробок — жовтий лід, під ним — кілька разів перезаморожена курка. Таке було, зокрема, й 2018-го року, коли у в’язниці виявили велику партію м’яса, зараженого сальмонелою. 

Черкаська колонія — не єдина тюрма, де знайшли інфіковану продукцію. Як з’ясувало Слідство.Інфо, протягом двох останніх років під час перевірок в українських тюрмах інспекція виявила тисячі кілограмів зараженої курятини. Таке м’ясо потрапило щонайменше до шести в’язниць. Невдовзі після інспекції 2018-2019 років правоохоронці розпочали розслідування. А вже незабаром фірма, яка продавала тонни зараженого м’яса, продовжила вигравати тендери на постачання продуктів до колоній та СІЗО. Можливо, секрет її успіху — у зв’язку із колишнім високопосадовцем СБУ.

Загалом протягом трьох останніх років, за нашими підрахунками, держава “розіграла” на тендерах майже п’ять мільярдів гривень на харчування в тюрмах. Ми з’ясували, що майже вcя ця сума зосередилася “в руках” семи компаній, так чи інакше пов’язаних між собою.

“У людей поздихали коти”

Сергій Гажала відбуває покарання у Бучанській колонії на Київщині. У цій тюрмі перебуває півтори тисячі в’язнів. Гажала потрапив за ґрати за крадіжку і сидить уже чотири роки.

Чоловік каже, що майже весь час стикається із поганим харчуванням: “М’ясо повинні давати, а його не дають. Замість м’яса дають підливу просто. Говорять, що не вистачає. У мене була ситуація, що давали суп з опаришами. Я звертався і скарги писав. І казав, що тут їжа, яку неможливо їсти. Мені, і не тільки мені, відповідають одне: “Ми й так вас годуємо, чим можемо”.

Засуджений розповідає, що багато в’язнів у їдальні не харчуються, а їдять те, що їм передають рідні. Тюремну продукцію, каже, споживають ті, кому не надсилають передач. “Тут навіть були такі моменти в зоні, що завозили рибу, її ніхто не їв, давали її котам —  коти подохли… Конкретно від цієї риби у людей поздихали коти”, — розповідає Сергій про тварин, які жили у колонії.

Окрім несвіжої риби арештантам дають й консерви з простроченим терміном придатності, каже Гажала. В’язні, які працюють на складі, сортують їх: “Здуті банки відкладають убік і десь там вивозять. А якщо є прострочені, але банка не здута, то в першу чергу їх намагаються з’їсти. Бо за них вже віддали гроші, і їх треба десь діти. І намагаються прострочені мішати з нормальними — у загальний казан, каструля така загальна називається “п’ятдесятка”, от туди висипали, перемішали це все і дають”.

Сальмонела в п’ятьох колоніях

У 2018-2019 роках в українських в’язницях на вимогу Генеральної прокуратури відбулася низка перевірок. “Слідство.Інфо” знайшло у реєстрі судових рішень інформацію про три офіційні розслідування, ініційовані за результатами інспекцій. Вони почалися після того, як у кількох тюрмах інспектори Державної служби з питань безпеки харчових продукцій виявили інфіковану курятину. Бактерію сальмонели знайшли у щонайменше шести колоніях та слідчих ізоляторах Хмельницької, Черкаської та Івано-Франківської областей. В останній виявили ще й кишкову паличку.

Велика кількість зараженого м’яса потрапила на харчові склади в’язниць Черкащини. Інфіковану партію поставили до Черкаської, Уманської та Старобабанівської колоній, а також — у СІЗО.

Ми поспілкувалися з ув’язненим, який розповів, що шість років пропрацював на харчоблоці в Черкаській колонії №62. Олег Траль відбуває там покарання вже більше 13 років. У тюрму потрапив ще юнаком. Уже у в’язниці він опанував професію пекаря, а невдовзі почав керувати їдальнею.

Олег пам’ятає перевірки прокуратури у 2018 році. Каже, що тоді у тюрму нерідко привозили ящики з курятиною без дати виготовлення, а саме м’ясо виглядало  зіпсованим. “Дивишся на нього, а воно синього кольору, — розповідає засуджений. — Було таке, що відкриваєш ящик, а там лід жовтий. Це значить, що воно не раз розморожувалося і заморожувалося”.

Та не лише курятина. Олег пригадує, як у тюрму завозили заморожену гнилу рибу, яка “розлазилася” в руках. Щоб не отруїтися, її спершу варили, а потім смажили: “Я показав “зекам” цю рибу гнилу, піднявся “кіпіш”, одразу покликали прокурора з нагляду, він тікав. Хлопці його наздоганяли з цією рибою — показували, що “ось, дивіться, чим нас годують”.

Олег Траль також розповів, що впродовж двох останніх років були випадки, коли в колонію привозили борошно з піском. Така ж історія була із сіллю. Пісок вдалося виявити лише після того, як він потрапив до готових страв. Щоправда, каже засуджений, після його скарг до адміністрації, ці партії забирали з тюрми: “Так не видно піску, а на зубах воно хрумтіло. От через що цю фуру і повернули”.

Компанія, що постачала курятину в цю та інші тюрми, називається “Фінінтертехнологія”. Тільки до Черкаської області вона відправила більше 20 тонн зараженого м’яса. За це їм заплатили понад 900 тисяч гривень з бюджету.

“Слідство.Інфо” з’ясувало, що після поставок продукції, у яких потім знайшли інфекцію, ця фірма продовжила успішно вигравати тендери. Протягом останніх кількох років ця компанія виграла тендерів на понад 192 мільйони гривень бюджетних коштів. Ми також виявили, що “Фінінтертехнологія” пов’язана із низкою інших постачальників, які активно отримують державні замовлення.

“Сімка переможців”

Для всіх тюрем України продукти закуповують централізовано, і лише в деяких випадках докуповують харчі на місцях. З 2017 року цим опікується спеціально створений орган — Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби (ДКВС). Відомство закуповує м’ясо, рибу, цукор, крупи, борошно, а також олію і консерви.

Протягом неповних трьох років свого існування, новий орган провів торги із закупівлі харчів на 4,8 мільярди гривень. Майже всі ці гроші поділили між собою сім компаній, прямо чи опосередковано пов’язаних між собою. Одна з цих семи  — згадувана нами раніше “Фінінтертехнологія”.

Усі ці фірми заробляють переважно саме на тюремних торгах, тобто оперують бюджетними грошима. Цікаво, що чотири з них, як довідалося “Слідство.Інфо”, фігурують у кримінальному провадженні щодо змови під час постачань продукції до колоній.

Дві з цих компаній — “Фінінтертехнологія” і “Кариота” — можуть бути пов’язані з родиною впливового екссиловика. Як з’ясували журналісти “Наших грошей”, до цих компаній має стосунок Марина Ставська. Вона — людина не надто відома, а от її чоловік Андрій Кміта — колишній працівник Служби безпеки України. За часів президентства Януковича він очолював департамент, який опікувався питаннями економічної безпеки. Журналісти з’ясували, що сім’я колишнього високопосадовця має чималі статки: в елітному Козині по сусідству з президентом Порошенком Ставська володіє двома великими будинками. Також родині належить тисячі квадратних метрів нерухомості у середмісті Києва та понад чотири гектари землі в кількох регіонах України.

Цікаво, що у соцмережах Ставська товаришує із засновниками інших двох компаній-переможців, тобто своїми ж конкурентами.

Решта фірм-конкурентів, які отримують бюджетні кошти на харчування ув’язнених, теж мають певні спільні риси. Аналітик публічних державних закупівель DoZorro Ярослав Пилипенко зауважив, що переможці завантажували тендерну документацію того ж самого дня і певні дані у ній схожі між собою. Крім того, деякі конкурсанти отримували сертифікати у тих самих установах.

“За сукупністю критеріїв ми можемо говорити, що тут може бути потенційна змова. Факт цього може встановити лише АМКУ (Антимонопольний комітет — РЕД.) та суд”, — пояснив експерт.

На зв’язок може вказувати й те, що у своїх тендерних пропозиціях ці компанії нерідко встановлювали майже однакову ціну — із різницею в кілька копійок. Експерт “Ліги антитрасту” Олег Машин, який раніше працював у Антимонопольному комітеті (АМКУ), заявляє, що це може свідчити про узгоджені дії фірм. На його думку, це є підставою для детальнішої перевірки АМКУ на предмет змови цих компаній.

“Це не може пояснюватися випадковим збігом і може свідчити про погодження цими учасниками тендерів своєї поведінки, — пояснив Машин. — Тобто у даному разі наявні ознаки антиконкурентних узгоджених дій, а саме — систематична спільна участь у торгах та особливість формування розрахунку цінової пропозиції”.

“Слідство.Інфо” намагалося отримати коментар у компаній-постачальників, які стабільно виграють на тюремних тендерах. Утім, жодна з фірм-переможниць не відреагувала на наші звернення. Ми також написали Марині Ставській, аби з’ясувати її причетність до вказаних компаній. Утім, на момент виходу матеріалу відповіді не отримали.

(НЕ)конкурентні умови

У конкурсі на закупівлю продукції для тюрем намагалися брати участь й інші компанії, але тюремники відхиляли їхні пропозиції — нібито за невідповідність документації. Так, наприклад, нещодавно Гендирекція провела тендер із закупівлі м’яса більш ніж на 1,5 мільярда гривень. У ньому перемогли компанії із “сімки переможців”. Натомість пропозиції інших фірм, які намагалися потрапити на торги, державний орган відхилив — на їхню думку вони не відповідали умовам тендеру.

“Слідство.Інфо” поспілкувалося із представництвом компанії-конкурентки, яку виключили з тендерних змагань. Директор “Актив компані” Віталій Автенюк розповів, що вони подавалась на конкурс до тюремників двічі, але їх не допускали. Компанія вирішила оскаржити свою дискваліфікацію — і невдовзі, за словами її представників, у них з’явились проблеми з правоохоронцями.

Представники Генеральної дирекції звернулись проти “Актив компані” до поліції із заявою про злочин — нібито компанія підробила частину документів, які подавали на тендер.  Директор компанії припускає, що це — спроба тиску на них, щоб не допустити їх до майбутніх закупівель: “Проходили обшуки — нічого не було пред’явлено. Ці кримінальні справи лише, щоб вибити з колії”.

Як видно з публічних реєстрів, “Актив компані” уже протягом кількох років постачає м’ясо до інших державних установ, зокрема, до силових відомств України — СБУ, Міністерства оборони та Нацгвардії.

Нині “Актив компані” оскаржує в суді один з тендерів, за яким Генеральна дирекція підписала угоду з п’ятьма компаніями, які постійно виграють на тендерах.

Загалом Гендирекція, яка відповідає за закупівлю продуктів до в’язниць, наприкінці 2019 року уклала сім великих колективних договорів зі згаданими фірмами на понад три мільярди гривень. Тепер упродовж кількох наступних років ці сім компаній постачатимуть до українських тюрем м’ясо, рибу, борошно, яйця, олію та крупи. Навіть попри те, що серед цих постачальників є ті, що годували в’язнів зіпсованими продуктами, а також ті, що перебувають під слідством.

Представники Міністерства юстиції, якому підпорядковується ДКВС та яке має відповідати за процеси закупівлі їжі, не знайшли часу на розмову з журналістами щодо неякісних харчів та “сімки переможців”. Заступник міністра Віталій Василик, який курує тюремний напрямок, попри обіцяне інтерв’ю, зрештою не надав навіть письмовий коментар з теми, порушеної “Слідством.Інфо”.

Олексій Ярильченко

Слідство.Інфо