Відома полтавська суддя Лариса Гольник викриває свого “шефа”
16.03.2020
Стабільно низький рівень довіри українців до суду говорить, що очищення системи практично не відбувається. Та, може, дисциплінарний орган – Вища рада правосуддя – не знає, кого карати? А громадяни, обурюючись поведінкою служителів Феміди, лінуються подавати на них скарги? Ні. Доводжу на прикладі “шефа”.
Олександр Струков є суддею з 1986-го року. З 2007-го – незмінний голова Октябрського райсуду Полтави. Тривалий час йому вдавалося уникати всеукраїнської “слави”. Хоча хмари над головою збиралися не раз.
Діла минулі
У 2010 році за скаргою тимчасового адміністратора Укрпромбанку Вища рада юстиції (попередниця ВРП) хотіла звільнити Струкова за порушення присяги при розгляді справи, в якій фігурували Jennison Trading Corp. з Британських Віргінських Островів і ТОВ Ужгород-Петрол. А заступник генпрокурора вимагав того ж через недотриманням суддею законів при розгляді кримінальних проваджень.
У 2011-му висновку про необхідність позбавлення Струкова мантії дійшов і голова ВРЮ Олександр Лавринович – за зверненням заступника голови Державної податкової адміністрації щодо дій, які дозволили уникнути відповідальності очільникам Полтава-банку.
13 серпня 2010 року фіскалів зацікавило виведення в офшор 21 мільйона гривень і 3-мільйонне ухилення від сплати податків. Та рівно за місяць Струков заблокував слідство. Для вжиття заходів забезпечення позову до розгляду справи по суті заборонив проводити перевірку взаємодії Полтава-банку й віргінської Setarena Ltd, яка отримала кошти.
До 30 березня 2011-го суддя “забув” про позов банку. А тоді зрозумів: справа – не в його юрисдикції. Передав її адміністративному суду.
Півроку банкірам вистачило цілком.
Згодом журналісти знайшли квартиру й нежитлове приміщення, що дісталися судді в 2010 році у комфортабельному будинку, спорудження якого фінансував Полтава-банк.
Навесні 2013-го у шикарному будинку поруч, який теж належав банку і пов’язаному з ним ТОВ Комфін, на незаможну пенсіонерку, матір співмешканки судді, оформили квартиру площею в понад 100 “квадратів”.
В останні місяці існування режиму Януковича проблеми з ВРЮ владналися – претензії зникли.
За революційними подіями пройшло непоміченим звернення Української Гельсінської спілки до Європейського суду з прав людини. Тільки воно змусило суддю розпорядитися, щоб тяжку онкохвору з ускладненнями в роботі серцево-судинної системи перевели до спеціалізованого медзакладу.
До клопотань адвоката та звернень адміністрації СІЗО Струков лишався байдужим. Не зворушили його серця й випадки втрати підсудною свідомості під час засідань. У спостерігачів склалося враження, що, дивлячись на страждання жінки, суддя отримував задоволення.
Зате відразу Струков повірив начальнику облуправління Нацбанку, якого затримали активісти, запідозривши, що той п’яним керує авто. Суд визнав: банкір невинуватий, а Hennessy на 2,07 проміле хильнув після вимушеної зупинки – аби нерви заспокоїти, тиск нормалізувати. Це рішення вивело містян на акцію протесту.
Жорстокість і мстивість голови суду знаю з власного досвіду.
Я понад 5 років розплачуюся за те, що не захотіла “правильно” розглянути справу за корупційним обвинуваченням тодішнього мера Полтави Олександра Мамая (його інтереси в суді представляв близький приятель голови суду Олександр Ковжога).
До речі, за дивним збігом у травні 2014-го (після того, як справи градоначальника і його падчерки, депутатки міськради, надійшли до суду) два підземні паркомісця іншого прикметного будинку в центрі Полтави були записані на непрацюючу громадянську дружину Струкова. Невдовзі у тому ж домі її мати розжилася квартирою на понад 87 “квадратів”.
Є підстави вважати, що забудовник був залежним від міського голови. Майже нічого не сплатив до бюджету міста, натомість віддав частину площ мерській партії. Під час виборчої кампанії 2015-го пенсіонерам в офісі “Совісті України” давали по 8 кг цукру й показували “кіно” про Мамая.
Схоже, голова суду мав забезпечити бажаний градоначальнику результат. Але щось пішло не так.
Коли ситуація зі спробою оточення мера вплинути на мене як суддю набула розголосу, “шеф” почав мене “пресувати”. От тільки розповісти журналістам, що діється, панічно боявся. Настільки, що втік від них у хащі на пустирі.
Гроші люблять тишу?
Струков і ЗМІ – окрема тема. Не одне видання нарікало на перепони у висвітленні резонансних судових процесів.
Зокрема справи адвоката, викритого в підбурюванні клієнта до дачі хабара суддям. І хоча на відео з негласних слідчих дій він казав, що діє в парі з Ковжогою, суддя допитав свого друга як свідка.
Тривалий розгляд завершився виправданням обвинуваченого в корупції ексдиректора комунального підприємства “Полтава-Сервіс“.
Через закінчення строків давності звільнено від відповідальності колишнього керівника Управління з питань надзвичайних ситуацій, запідозреного у зловживанні службовим становищем і підробленні документів, унаслідок чого бюджет втратив 800 тис. гривень.
Із 2012 по 2016 рік Струков судив слідчого СБУ з Харкова. Виправдав за недоведеністю отримання хабара. А за кілька днів після появи публікації з критикою цього рішення постановив знищити головні речові докази, хоча тривало касаційне оскарження вироку.
Грубі порушення гласності та безпідставне затягування супроводжували й розгляд нашумілої в місті справи обвинуваченого в умисному вбивстві – пострілами в голову, у людному місці, серед біла дня. Суд перекваліфікував злочин на перевищення меж необхідної оборони. Рік перебування в СІЗО за “законом Савченко” зарахував у строк відбування покарання і випустив підсудного на волю.
Що ховається за такою “гуманністю”, можу здогадуватися за справою, в якій була членом колегії під головуванням Струкова. Одного з учасників зухвалого пограбування “покарали” іспитовим строком у 3 роки.
Я не погодилася, написала окрему думку. Це підштовхнуло прокуратуру до оскарження вироку. Тим часом поведінка засудженого переконливо довела, що стати на шлях виправлення він не збирався. Понад рік ухилявся від явки до апеляційного суду, був оголошений у розшук. Відтак отримав 4 роки позбавлення волі.
Суддя vs копи
Улітку 2016-го патрульний екіпаж помітив у центрі міста запаркований поблизу знаку “Стоянку заборонено” позашляховик. Водій покинути авто не бажав. Намагався їхати. На поліцейського, який перекрив шлях втечі.
Тільки попередження про застосування зброї змусило Струкова (це був він) вийти з записаного на тещу Nissan X-Trail. Але й тоді суддя не став виконувати вимоги правоохоронців. Поривався піти геть, відштовхував їх. Зрештою був затриманий для встановлення особи.
Поведінка Струкова на вулиці, у патрульному авто та відділі поліції, зафіксована камерою одного з копів, далека від передбаченої Кодексом суддівської етики. Фраза “задєржалі ні за х.. собачій” зробилася своєрідною візитівкою “законника”.
Постанову про притягнення до адмінвідповідальності та накладення 255 гривень штрафу Струков оскаржив. Одночасно просив суд визнати дії правоохоронців протиправними, своє затримання – незаконним і стягнути з Департаменту патрульної поліції 23100 гривень, сплачених адвокату.
Суд першої інстанції задовольнив майже всі позовні вимоги. Апеляційний – став на захист копів, після чого Струков звернувся до Касаційного адмінсуду.
Поки ж судився, розглядав справу з оскарження дій патрульних, де відповідачем виступав один із його “кривдників”. Забувши правила самовідводу й розтягнувши порівняно нескладний адміністративний процес на 1 рік та 1 місяць і мінімум 13 судових засідань. У результаті визнав водія BMW невинуватим за усіма пунктами: розмова мобільним телефоном під час кермування, проїзд на заборонений сигнал світлофору, відсутність страхового полісу.
Це рішення поповнило сумнівну статистику, про яку наприкінці 2016 року повідомив начальник патрульної поліції Полтави. На той час інші суди міста скасували лише 0,68% адмінматеріалів, складених за порушення ПДР. Але в Октябрському суді майже завжди вигравали правопорушники.
Перебуваючи в умовах реального конфлікту інтересів, Струков звільнив від відповідальності суддю Ганну Андрієнко, свою заступницю. Вона вчинила ДТП з пошкодженням транспортних засобів. Отримала усне зауваження, хоча судове засідання відбулося без її участі.
При цьому розгляд справ стосовно водіїв-пияків, наркоманів і аварійників у суді закріплений за обома його керівниками.
Коли до Октябрського райсуду приїздила делегація Ради суддів України, я звертала увагу на корупціогенність такої ситуації. Та голова РСУ не захотів заглиблюватись у “слизьку” тему.
Маючи пільгові навантаження і спеціалізацію, Струков не квапиться з розглядом протоколів, за якими порушникам ПДР загрожує позбавлення водійських прав і штрафи в десять і більше тисяч гривень.
За хитрою схемою слухання справи відкладається 5–6 разів. Потім провадження закривається, бо сплив 3-місячний термін притягнення до адмінвідповідальності. У такий спосіб тільки за статтею 130 КУпАП (водіння у нетверезому стані) з 2017-го року і дотепер Струков звільнив від покарання 188 осіб.
Правопорушники не сплатили 2 мільйони штрафів та судового збору. Головне ж, що й далі наражають на небезпеку інших учасників дорожнього руху.
Непокаране зло
Про більшість сумнівних вчинків Струкова ВРП поінформована давно. Ґрунтовна дисциплінарна скарга, подана на початку 2018-го, не розглянута досі. Тим часом за багатьма епізодами 3-річний строк притягнення судді до відповідальності сплив.
Роман Маселко повідомив про порушення Струковим правил самовідводу при розгляді справи заступниці. У відкритті “дисциплінарки” ВРП відмовила за день до кінця строку покарання. Розгляд питання про маніпуляції зі справами за статтею 130 КУпАП знову відкладено.
У 2018-му Струков отримав сувору догану з позбавленням доплат на 3 місяці за моїми та колишньої голови РСУ скаргами і приписом НАЗК. Однак переслідування мене як викривача корупції рішення ВРП перетворило на абстрактну дискримінацію (хтозна, за якою ознакою). Частину епізодів безпідставно відкинуто.
Щоб уникнути звільнення, Струков замовив проти мене кримінальну справу. Надав ВРП вигідні для себе матеріали незавершеного розслідування, люб’язно розсекречені для нього прокурором. Фактично ошукав “суд над суддями” – ВРП у тому проблеми не бачить.
У декларації доброчесності збрехав, що не має дисциплінарного стягнення – це теж зійшло йому з рук.
Толерує недоброчесному голові суду не лише ВРП. Вища кваліфікаційна комісія суддів 5 разів призначала Струкову іспит на перевірку фахового рівня. Ні разу він не з’явився. Без жодних негативних наслідків. Хоча за законом відмова від оцінювання “є підставою для звільнення судді з посади“.
РСУ ігнорує повідомлення про все нові й нові випадки свавільного та протиправного використання головою суду владних повноважень стосовно мене.
Тепер “фішкою” Струкова стало вирахування з мене частини зарплатні за участь у судових засіданнях (одне з них відбулося за позовом до мене згадуваного вище Ковжоги).
Головний орган суддівського самоврядування, нехтуючи вимогами законодавства, утримується від ухвалення рішення про наявність у діях Струкова реального конфлікту інтересів.
Я не знаю, що приховує бездіяльність ВРП, РСУ, ВККСУ. Небажання брати на себе відповідальність, кругову поруку, щось інше?
Зате знаю, що покривання струкових нищить крихти довіри до судової влади, що залишаються. І сприймається експертами й громадськістю як страх суддівських кланів втратити контроль над вертикаллю. Котрий забезпечують голови судів, здатні впливати на процеси всередині колективів.
Та як страх суддівських бонз перед викривачами. А якщо вже він є, то й причини для нього наявні?
Лариса Гольник, суддя Октябрського райсуду Полтави, лауреат міжнародної відзнаки для викривачів Blueprint for Free Speech
