Тюрма можливостей. Кому доступні привілеї та як таке можливо?

17.10.2019

Травень 2019 року. Одеська стоматологічна клініка. У людну приймальню після процедур заходить чоловік. Він говорить по телефону, обіймає дочку, перемовляється кількома словами зі своїм знайомим і спокійно, не поспішаючи, виходить на вулицю. Цей чоловік — обвинувачений в особливо тяжкому злочині. І вже п’ять років чекає вироку в слідчому ізоляторі.

Режим СІЗО значно суворіший від більшості колоній, в яких в’язні вже відбувають покарання за скоєні злочини. Там арештанти 23 години на добу сидять під замком у камерах. І лише годину на день їм дозволяють прогулянку в закритому дворику. Такі умови створені для того, щоб вони не могли спілкуватися зі спільниками чи залякувати жертв і свідків злочину.

Але ми виявили, що, попри суворі умови, деякі в’язні вільно пересуваються тюрмою та навіть за її межами. В українських СІЗО є окремі категорії в’язнів, які користуються забороненими благами. Про це йдеться в новому фільмі Слідства.Інфо «Тюрма можливостей».

«Йому там краще, ніж декому на свободі»

Наприкінці 2014-го року в Одесі стався гучний злочин. Напали на власника обмінних пунктів, який віз додому доволі велику суму грошей. Злочин стався пізно ввечері. «Я зробив помилку — забрав гроші із собою. Вони мені потрібні були рано-вранці, коли ще інкасація не могла їх привезти. Інформація, очевидно, просочилася не туди, куди треба», — розповідає потерпілий бізнесмен Олександр Чичкалюк.

Того грудневого вечора він, як завжди, повертався додому на авто. Коли чоловік вийшов з машини з сумкою грошей, на нього накинулося двоє людей: «Мені завдали удару в спину ножем і ще чотири удари в підреберні ділянки. Порізали обличчя, руку, пробили легені на два сантиметри». 

На крики у подвір’ї вискочив його син Віталій. Він почав переслідувати нападників і наздогнав їх неподалік дому. Між хлопцем і зловмисниками зав’язалася бійка. Один з нападників кілька разів вистрілив у землю, намагаюсь відлякати хлопця.

Однак Віталій продовжив переслідування і за кількасот метрів, у сусідньому дворі, його вбили. «Його двічі вдарили ножем у серце. Син помер буквально за хвилину. Я після таких травм біг не так швидко, як він, і бачив це все з відстані семи-восьми метрів», — розповів Олександр.

Одного з нападників затримали на місці злочину й передали правоохоронцям. Іншого наступного дня зловили оперативники поліції. Справу вже більш ніж чотири роки розглядають у суді. Потерпілий сумлінно відвідує кожне засідання, а їх уже відбулося понад сто. Одного з нападників обвинувачують у розбої з тяжкими наслідками, іншого — в убивстві сина Чичкалюка.

«Він був чудовим хлопцем. Спортсмен, чемпіон міста з футболу. Закінчив інститут міжнародних відносин. Знав англійську, арабську. Його запрошували в МЗС працювати», — Олександр каже, що втомився чекати вироку для нападників. Він вважає, що обвинувачені навмисно затягують процес, щоб не відбувати покарання в колонії, а лишитися в СІЗО: «Тягнуть час. Пейкрішвілі, наприклад, усе влаштовує. Тому що, коли оголосять вирок, йому залишиться посидіти два-три місяці. А зараз у нього все добре. Йому там краще, ніж декому на свободі». 

На свободі 

Теймураз Пейкрішвілі, за версією офіційного слідства, є одним із нападників на бізнесмена Чичкалюка та його сина. Чоловікові загрожує до 15-ти років ув’язнення, і він уже майже п’ять років перебуває в СІЗО.

Однак Слідство.Інфо отримало з власних джерел відеозапис, на якому видно, що схожа на нього людина вільно пересувається на свободі без наручників. Це записи з приватної стоматологічної клініки. На них видно, як людина, схожа на Пейкрішвілі, виходить зі стоматологічного кабінету й розмовляє по мобільному телефону. За цим спостерігає чоловік, якого ми ідентифікували як конвоїра слідчого ізолятора. Він дозволяє в’язню зустрічатися з близькими, приймати пакунки та навіть вільно гуляти вулицею.

На задньому дворі цієї лікарні той же співробітник спостерігає, як обвинувачений в особливо тяжкому злочині зустрічається з компанією невідомих. Там Пейкрішвілі теж вільно гуляє без кайданків. Повз нього проходять люди, дехто — з дітьми.

Слідство.Інфо показало це відео Генеральній прокуратурі й попросило пояснити, наскільки законною є поведінка співробітника СІЗО. В управлінні, що наглядає за місцями несвободи, нам відповіли: все, що відбувається на відео — заборонено. «Тут усе в комплексі. Він без кайданок, він біля виходу, він з одним конвоїром, до нього допускають сторонніх осіб, за нього хтось інший платить за медичні послуги й він, врешті-решт, вільно вийшов на вулицю!» — прокоментував журналістам прокурор В’ячеслав Свірець.

Правоохоронець пояснив Слідству.Інфо, що підсудні мають право виїжджати на лікування. Але під час конвоювання цього в’язня, обвинуваченого в особливо тяжкому злочині, співробітник СІЗО поставив під загрозу і своє життя, і життя інших громадян: «Він не втік тільки тому, що сам цього не захотів. Ми не знаємо, хто це на відео, цілком імовірно, що це ті люди, які з ним були навіть у момент скоєння злочину. Допомагають йому, про щось домовляються. Усе це має ознаки зловживання владою та службовим становищем». 

Особливий статус 

Журналістка Слідства.Інфо зустрілася з конвоїром, який возив в’язня в лікарню, біля СІЗО. Вона запитала, що змусило його ризикувати життям людей. Чоловіка звати Олександр Торзюк. Його робота — виявляти злочини серед в’язнів і співробітників. Ми продемонстували йому зображення з лікарні, втім, Олександр не впізнав себе на відео: «Я знаю, що в нас усе згідно з чинним законодавством відбувається», — сказав він.

Не впізнав себе на фото зі стоматології і в’язень Пейкрішвілі, до якого Слідство.Інфо прийшло на одне з судових засідань. Він відмовився коментувати інформацію про відвідини клініки. Однак журналісти дізналися, що це не єдиний візит Пейкрішвілі до стоматології — він був там щонайменше ще раз протягом останніх місяців.

«Він став «смотрящім» іще того разу, як я сидів. Це був, здається, 16-й рік», — розповів Слідству.Інфо арештант Володимир Пономаренко. За його словами, такий статус мають неформальні лідери серед ув’язнених.

Заборонені блага

Володимиру Пономаренку 44 роки. І, за його словами, 29 із них він провів за ґратами. Здебільшого за крадіжки. Уперше в СІЗО потрапив ще підлітком. Тому тутешнє життя йому добре відоме.

Зараз Володимир сидить в одеській тюрмі. Він каже, що дехто в слідчому ізоляторі очікує вироку в нестерпних умовах. «Проста камера — це камера, в який є грибок на стелі й на стінах, тече вода по стінах, світло на чесному слові. Підлоги немає. Туалет — ну якщо це можна назвати туалетом», — розповідає Володимир.

Але умови утримання в тюрмі, каже в’язень, можна покращити. За його словами, за окрему плату адміністрація установи надає ув’язненим комфортніші, щойно відремонтовані камери з новою сантехнікою.

Але камери зі зручностями — не єдине питання, яке вирішується з адміністрацією, пояснює Володимир. За гроші в тюрмі можна придбати не тільки те, що й так гарантує закон, а й те, що забороняє: «Випивка, наркотики, зв’язок, інтернет, можуть завести рідних. Десь з дівчатами в тюрмі перетнутися — теж певна сума». 

Володимир розповів Слідству.Інфо, що в СІЗО існує практика вивезення підсудних на зустрічі та прогулянки. Це коштує чималих грошей. «То взагалі космічні суми. То треба було одразу там якусь п’ятірку-десятку (заплатити — ред.) поїхати відпочити». 

Співпраця з адміністрацією СІЗО

Навесні цього року в Одесі стався корупційний скандал. СБУ затримала двох співробітників СІЗО — заступника начальника установи та його підлеглого. За версією слідства, посадовці вимагали від одного з в’язнів гроші. Цей в’язень — наш співрозмовник Володимир Пономаренко. Чоловік стверджує, що працівники установи безпідставно закрили його в карцер — спеціальне приміщення, куди ізолюють в’язнів, щоб покарати за порушення режиму. Одного дня, за словами арештанта, до його дверей підійшов співробітник СІЗО й повідомив, що за звільнення з карцеру його дружина повинна віддати дві тисячі доларів. Але Володимир вирішив, що його сім’я не платитиме: «Я зібрався підключати якісь органи для того, щоб запобігти й зупинити це свавілля, що відбувалося в тюрмі з вибиванням грошей».

Невдовзі в’язень вийшов на співробітників Служби безпеки, й ті передали йому прихований записувальний пристрій. Чоловік почав документувати розмови з посадовцями ізолятора. У розпорядженні Слідства.Інфо є відповідні записи.

Володимир каже, що пробув у карцері 20 днів. Його дружина переказала гроші на банківський рахунок, який повідомили працівники СІЗО. В’язня одразу звільнили з карцеру. Того ж дня оперативники СБУ затримали тюремників.

Пізніше правоохоронці повідомили, що на рахунку, куди переказували гроші, зберігається понад 2 мільйони гривень. Слідство.Інфо з’ясувало, що банківська картка оформлена на людину з прізвищем Градінар.

Людина з таким же прізвищем відвідувала в’язня в стоматології. Його звати Юрій Градінар. На відео, наданому інформатором, журналісти побачили, що цей чоловік приїжджає до Пейкрішвілі в стоматологію та платить за його лікування. Цю ж людину зафіксувала на суді й наша камера. Судячи з фотографій у соцмережах, Градінар і Пейкрішвілі — приятелі. Та чи лише приятелі?

Слідство.Інфо має в розпорядженні фото листування між Пейкрішвілі й співробітником СІЗО. У цих СМС посадовець запитує в’язня, чи зайшли гроші на рахунок. У повідомленнях ідеться про 53600 гривень.

За версією слідства, таку ж суму в доларах співробітники СІЗО вимагали з ув’язненого Пономаренка. Дві тисячі доларів. Чи може означати це, що Пейкрішвілі та Градінар допомагали виводити корупційні гроші? У розмові з журналістами Володимир натякнув, що вимагання грошей могло відбуватися за участі окремих в’язнів СІЗО. І запевнив — співробітники слідчого ізолятору співпрацюють у таких питаннях з арештантами.

Слідство.Інфо зустрілося з начальником Одеського СІЗО Володимиром Шевченком і запитало, що він думає про діяльність підлеглих, яких обвинувачують у корупції. Однак посадовець не схотів спілкувався на цю тему: «Слідство закінчиться, потім буде видно». 

Також Слідство.Інфо продемонструвало начальнику установи фото зі стоматології, на яких видно людей, схожих на його підлеглого Торзюка та в’язня Пейкрішвілі. Спершу посадовець сказав, що йому складно ідентифікувати цих людей, однак потім погодився, що вони схожі на його підлеглого та ув’язненого. Але це потребує додаткової перевірки

Тим часом Слідство.Інфо довідалося, що Шевченка й самого підозрюють у корупції. Його обвинувачують у тому, що п’ять років тому, коли Шевченко був начальником Ізмаїльського СІЗО, він вимагав від ув’язненого тисячу доларів.

Майже два місяці ми намагалися поговорити з відомствами, відповідальними за тюремну систему в Україні. Державна кримінально-виконавча служба відмовила в інтерв’ю. А Міністерство юстиції проігнорувало наш запит. Двоє заступників міністра юстиції після тривалих перемовин так і не наважилися зустрітися на відкрите інтерв’ю зі Слідством.Інфо. Тому журналістам довелося звернутися до міністра юстиції напряму.

Під час короткої розмови на публічному заході Денис Малюська сказав, що йому не відомо про випадки прогулянки в’язнів на свободі без наручників. Але він знає про особливе ставлення до окремих арештантів з боку адміністрацій установ: «Уже проводиться кілька службових розслідувань по установам Південного регіону. Я це точно знаю, тому що ми почали службове розслідування кілька тижнів тому з цього приводу. Тобто факти були встановлені спеціальною інспекцією». Посадовець попросив передати йому факти, про які дізналися журналісти, а також анонсував звільнення в керівному складі Державної кримінально-виконавчої служби.

Матеріал підготований у межах проекту, який реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у межах Transition Promotion Program. Погляди, викладені в цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Джерело

Минулі Розслідування

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"