Топ-6 справ, коли судова експертиза стала дишлом

13.12.2017

Експертизою, одним із найважливішим інструментів у доказуванні злочинів, можна зманіпулювати. Так само, як і експертами.

Експерти мають великий вплив на хід провадження: без них не довести в суді жодну економічну корупційну справу. Саме експерти визначають збитки, підтверджують достовірність документів, підписів, голосу на відео чи аудіо, законність будівництва, визначають ринкову вартість майна банкрутів тощо.

За новими змінами до законодавства, експерта тепер призначатиме слідчий суддя. При цьому, експерт у кримінальному провадженні може бути лише державний. До цих змін слідчий, прокурор або сам обвинувачений могли зверталися до експерта напряму. І експертизу вони могли робити як у державній, так і в приватній установі.

Ми придивилися до роботи державних експертів і з’ясували, що часто експерти роблять речі, які іноді важко вписуються не тільки в визначення фаховості, а й навіть здорового глузду.

«Наші гроші» підібрали топ-6 показових прикладів цього.

Спроба відкликати експертизу у справі Насірова

Улітку 2017 року очільник Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін спробував відкликати експертизу у справі керівника ДФС Романа Насірова. Правоохоронці підозрюють Насірова в ухваленні незаконних рішень про розстрочення платежів з рентної плати за користування надрами підконтрольним нардепу-втікачу Олександру Онищенку компаніям.  Тож Насірову загрожує до 6 років позбавлення волі.

КНДІСЕ робив судово-економічну експертизу у провадженні. 13 грудня 2016. Уже після того, як експертиза пішла у НАБУ, підозрюваний очільник ДФС направив у КНДІСЕ листа, в якому запевняв, що під час обшуків детективам НАБУ «було видано не весь перелік документів», тому «просив не видавати висновок експертизи, оскільки він буде не об’єктивним». При цьому чиновник не вказав причину, чому документи, які є у детективів, – не всі.

За словами правоохоронців, директор КНДІСЕ Рувін не мав повноважень відкликати експертизу чи визнавати недійсним висновок експерта. Однак він підіграв Насірову і одразу написав у НАБУ листа «Про повернення експертного висновку на доопрацювання». В якому вимагав повернути документи назад. Якби експертизу відкликали, це зіграло б на руку Насірову.

Детективи НАБУ експертного висновку не повернули, натомість захотіли розпитати у Рувіна, звідки Насіров дізнався про проведення експертизи. Директора КНДІСЕ викликали на допит як свідка. Але  Рувін тричі не прийшов. За що, власне, був покараний – 9 червня 2017 року Солом’янський районний суд Києва стягнув з очільника КНДІСЕ 842 грн за неявку за викликом до детектива НАБУ без поважних причин.

У травні 2016 року журналісти програми «Схеми» зафіксували Олександра Рувіна у столичному ресторані із головою Окружного адмінсуду Павлом Вовком та нардепом із БПП Олександром Грановським, який, у свою чергу, близький до бізнес-партнера президента України Ігоря Кононенка.

Однак, як з’ясували «Наші гроші», родина Олександра Рувіна теж не чужа оточенню президента. Як свідчить витяг із реєстру юросіб та фізичних осіб-підприємців, дружина Олександра Рувіна Галина Рувіна (Шептицька) ще в січні 2017 року була співвласницею фірми ТОВ «Центр сертифікації євросервіс». Її бізнес-партнером виступав нардеп від БПП Юрій Буглак, який до обрання нардепом був головним юридичним радником корпорації «Roshen» та реєструвався директором кіпрської компанії «Ri-system», коли її власниками були президентський фонд «Prime Assets Capital», Ігор Кононенко, В’ячеслав Москалевський, Олег Свинарчук та Олег Зімін.

Один експерт – два різні висновки

Ще одна «експертна» історія трапилася з черкаською фірмою «Свидівок-тур». Люди з цієї фірми пов’язані з фірмою «Галєн-1», співвласницею якої значиться Олена Ісаєва – сестра нардепа Максима Полякова. Ми намалювали нижче зв’язки цих двох фірм.

По «Свидівок-туру» було два провадження – кримінальне і господарське. Прокуратура наполягала, що фірма захопила кілька гектарів водного фонду. Коли прокурори подавали апеляцію до Київського апеляційного господарського суду, до неї долучили експертизу від 2014 року, замовлену КНДІСЕ. Експерт цього інституту Юрій Бікус стверджував,  що спірна ділянка є землею водного фонду. 2016 року Київський апеляційний госпсуд замовляє цьому ж експерту нову експертизу, спитавши те саме: яке цільове призначення ділянки? На що експерт… дає геть іншу відповідь  – що це земля рекреаційного призначення.

Такі розбіжності пан Бікус пояснив у суді тим, що експертизи проводилися без виїзду на місцевість за наданими для дослідження документами. 2016 року йому, мовляв, для експертизи дали більш повні дані, тому і висновок експертизи змінився.

Тож у травні 2017 прокуратура, після такої безславної експертизи, програла й апеляцію, хоча суддя Владислав Сулім і висловив про це окрему думку: що для обґрунтованого вирішення справи потрібно було призначити повторну експертизу, доручити її проведення іншому експерту, а прийняту постанову він вважає передчасною.

Вписалися за нелегальні автомати

Ми знайшли у реєстрі до десятка експертиз КНДІСЕ, за допомогою яких отримав поступки в суді гральний бізнес. Цікаво, що обласні фахівці на місцях таких експертиз уникають, запевнивши правоохоронців, що то не в межах їх компетенції. Наприклад, на Хмельниччині «накрили» гральний заклад, вилучили техніку та віддали її на експертизу місцевому експерту. Однак експерт заявив, що «поставлені правоохоронцями запитання виходять за межі його компетанції», тому експертизу направили до КНДІСЕ.

Так, у квітні 2016 року Кам’янець-Подільський міськрайонний суд розглядав справу по нелегальних гральних автоматах. Правоохоронці накрили ігрову залу і вилучили 50 автоматів. Проводили експертизу експерти КНДІСЕ у гаражі Кам’янець-Подільського МРЕВ. Під час експертизи 26 автоматів не увімкнулися, тож експерти дійшли висновку, що автомати «взагалі знаходяться у неробочому стані». Після чого захист у суді наполіг, що неробочі автомати взагалі не могли будь-ким використовуватися для надання послуг у сфері грального бізнесу. Також, згідно до висновку експертів, 24 пристрої, вилучені під час обшуку, увімкнулися, проте, встановити, чи проводилися на них азартні ігри до їх вилучення не вдалось можливим через відсутність доступу до статистичних даних, наданих на дослідження.

Загалом, ми не знайшли в судовому реєстрі жодного висновку, підписаного КНДІСЕ, про те, що техніка, яку дають для них на експертизу, використовувалася у гральному бізнесі. А ось зворотні приклади – знайшли.

Наприклад, у 2016 на Полтавщині «накрили» лотерейників, арештували термінали прийняття ставок, системні блоки, монітори, мишки. Експерти сказали, що термінали не використовується для азартних ігор. Тож суд вирішив майно арештувати, але повернути власнику – «щоб арешт не призвів до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності» лотерейників.

Ще одних підприємців піймали у Донецьку, теж вилучили техніку. КНДІСЕ в експертизі запевнив, що термінал електронної системи прийняття ставок державної лотереї КВ-1 лотерейники встановили, але він не підключений до інтернету.

На Київщині також арештували термінали електронної системи прийняття ставок державної лотереї КВ-1, місце касира КС-1, пристрій для друкування чеків. Але потім одразу ж і повернули їх власникам, бо Державний науково-дослідний експертний криміналістичний центр МВС України та КНДІСЕ зробили експертизи, відповідно до яких термінал електронної системи прийняття ставок лотереї КС-1 не є пристроєм, за допомогою якого проводиться азартна гра. А ПК «Riverlot», включаючи термінал електронної системи прийняття ставок лотереї КВ-1 та місце касира автоматизоване КС-1 не є гральним автоматом. Суд також зауважив, що на момент розгляду скарги не встановлено, що саме вказані в експертних висновках термінали та місце касира використовувались в приміщенні, яке обшукували правоохоронці, тому зобов’язав слідчого повернути майно підприємцям.

Як на пустирі експерт побачив будівництво

Експерт Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Григорій Марченков у вересні 2016 року провів судову земельно-технічну та будівельно-технічну експертизи. І зробив висновок, що пустир на Пагорбі Слави у Рівному є незавершеним будівництвом. Для тих, хто ніколи не був у Рівному, ось відео, як виглядає Пагорб Слави – багато дерев і посередині монумент. Будівель там немає в принципі. Однак експерт не просто «знайшов» там будівлю, а й навіть прописав її площу – 71,6 квадратів.

Потім з’явилася приватна фірма «Офіс-Дизайн» і пішла з цією експертизою до Госпсуду Рівненської області. А суд на підставі цієї експертизи визнав право власності на частину пустиря за приватниками.

Місцеві активісти після цього провели власну експертизу. Яка підтвердила, що жодних конструкцій на Пагорбі Слави нема – ні на землі, ні під землею.

Коли 2016 року цим епізодом зацікавилася Нацполіція, на пагорб на той час хтось привіз будматеріали та бетонні плити. У листопаді 2017 поліцейські пообіцяли повідомити про підозру експерту. Утім, Григорій Марченков досі має свідоцтво експерта та працює у Хмельницькому.

Одна експертиза – два різних рішення

Також ми натрапили на історію, де експерт зробив такий висновок, що на його основі можна було ухвалювати різні рішення. Так, у листопаді 2017 НАБУ, САП та СБУ взяли на підозрі хабаря очільника госпсуду Сумської області Олександра Коваленка. Суддя, за версією правоохоронців, вимагав у забудовника квартиру, а потім гроші. Інструментом тиску на забудовника стало вирішення земельного спору у судах. Фірма, за яку вступався Коваленко, заявляла, що межі ділянки забудовника 15 га накладаються на межі її ділянки в 95 кв. м, і влаштовувала забудовникам різні капості.

Так, фірма замовила експертизу у Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Бокаріуса. Експерта спитали: чи накладаються межі ділянки, яку орендує фірма А, на межі ділянки, яку орендує фірма В? Насправді межі не накладалися, та й фірми ще 2005 року домовилися між собою, що претензій щодо меж не мають, і на це були відповідні документи. Експерт  відповів, що межі і накладаються, і не накладаються. Мовляв, станом на дату держреєстрації накладання меж було, а на час проведення експертизи – вже ні. Хоча про дату реєстрації експерта ніхто не питав.

Завдяки цьому суд під головуванням Коваленка прийняв рішення не на користь забудовників. Однак апеляція те рішення скасувала, і вирішила, що ділянки таки не накладаються.

Як уже повідомляли «Наші гроші», Сумське відділення Харківського НДІСЕ ім. Бокаріуса очолює Ірина Савченко. Її дочка – Марина Казмін  – є секретарем судових засідань Сумського райсуду. Який очолює друг судді Коваленка Ігор Дашутін. Саме на автомобілі Сумського райсуду Коваленко приїхав на зустріч для отримання $26,6 тис., після чого Коваленка затримали

Занизили вартість колекції

У 2014 році, коли падав банк «Таврика», з молотка пішла колекція 4,5 тис. картин відомих українських художників, таких, як Влада Ралко, Тіберій Сільваші. Приватні експерти, коли ці картини пішли в заставу, оцінили їх за завищеною ціною – у 9 млрд грн. Утім, журналісти програми “Схеми” з’ясували, що, коли картини виставили на продаж у зв’язку з банкрутством банку, вартість картин уже була занижена – 4, 5 тис. полотен оцінили в 16,3 млн грн. Експертизу проводив державний КНДІСЕ. Розрахунок здійснювався за курсом долара станом на 1 січня 2014 року.

Журналісти порівняли ціни на ринку на картини художників із тими, які виставили державні експерти. Наприклад, представлена в колекції банку «Таврика» робота  Тіберія Сільваші коштує на ринку близько 100 тисяч гривень. При цьому експерти з Інституту оцінили її в 14 тис. грн. Відтак, приватна особа, прізвище якої невідоме, непогано заробила, придбавши всього за 16 мільйонів 4,5 тис. полотен. Сам КНДІСЕ коментувати таку експертизу відмовився.

У судовому реєстрі немає вироків за останні кілька років щодо державних експертів. Утім, навряд чи це свідчить про те, що підстави для їхньої появи – відсутні.

Аліна Стрижак, «Наші Гроші»

Джерело

Минулі Розслідування

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"