Теща, яка надихає
12.12.2017
«Та я ж усе життя пропрацював, не шкодуючи молотка, а вони…», – схлипнув Олександр Струков, витираючи сльози рукавом суддівської мантії. Вершенню правосуддя він присвятив останні 30 років свого життя, з 2003 року є незмінним очільником Октябрського районного суду. Але ера Струкова, схоже, вже добігає кінця. Проте самому Олександру Михайловичу у відставку ой як не хочеться, незважаючи навіть на приклад власної тещі, яка впродовж останніх років таємничим чином стала власницею кросовера Nissan X-Trail і двох квартир у новобудовах.
Як повідомляє на своїй сторінці у «Фейсбук» блогер Ігор Гавриленко, декілька місяців тому за Струкова взялися відразу цілі три серйозні органи – Рада суддів України, Національне агентство з питань запобігання корупції й Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Наслідком цьому може стати його вигнання із лав служителів Феміди, позбавлення всіх регалій і суддівської пенсії. 13 грудня Вища рада правосуддя має розглянути питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності 16 суддів, першим номером серед яких стоїть сам Олександр Струков. Але голова Октябрського райсуду без бою вирішив не здаватися і подав позов проти НАЗК із вимогою скасувати припис, за яким його мають притягнути до відповідальності. Проте паралельно вирішив подбати і про майбутнє після відставки, здавши екзамени на адвоката. Бо кому як не Струкову знати, що на пенсії життя лише починається…
«Хлопці, ну як вам не стидно…», або стара система проти нової
У Полтаві Олександр Струков уже не потребує представлень. Відомий він і низкою власних скандальних судових рішень, і тиском на іншу суддю Ларису Гольник, яка відмовилася за хабар закрити справу проти мера Мамая. Але найбільшої впізнаваності він набув після того як порушив правила дорожнього руху та став зіркою YouTube.
Ця історія трапилася 6 червня 2016 року. Під час патрулювання екіпаж поліції помітив кросовер Nissan X-Trail, який зупинився у недозволеному місці. Автомобіль спробував втекти з місця пригоди і мало не наїхав на поліцейського, потім водій продовжив втечу на власних двох, але був затриманий для з’ясування особи. Дорогою до відділку він читав патрульним нотації «Хлопці, ну як вам не стидно… Затримали мене, як якогось прєступніка», але нові поліцейські його просто не впізнавали. Допоміг встановити особу затриманого лише начальник Октябрського відділу НП Олександр Терела – ним виявився не хто інший як голова районного суду Олександр Струков.
Після цього випадку ображений представник Феміди сам подав до суду на патрульних, вимагаючи визнати їх дії протиправними, скасувати штраф і заплатити йому 23 тисячі за послуги адвоката. І йому вдалося висудити все, окрім останнього. Проте, караючи поліцейських, Олександр Струков жорстко підставився і сам – автомобіля Nissan X-Trail, яким він кермував, не було в його паперових деклараціях ні за 2014, ні за 2015 рік.
Але чи то після того як нахабні журналісти замучили його цим питанням, чи то через те, що за брехню в реєстрі НАЗК почала загрожувати відповідальність, у електронну версію декларації за 2015 рік автівку він все ж таки вирішив довнести. Покататися на ній Струкову дала його 70-річна теща Світлана Марченко…
Золота теща судді Струкова
Кожен поважаючий себе чиновник із порожньою декларацією мусить мати улюбленого родича, який даватиме йому покататися на своїй дорогій автівці та пускатиме пожити в маєток або квартиру. Для судді Струкова таким золотим членом родини стала його теща Світлана Марченко.
До виходу на пенсію у 2004 році Світлана Іванівна працювала у Полтавському Проектно-конструкторсько-технологічному бюро по ремонту локомотивів. Але, як ми знаємо, на заслуженому відпочинку життя родичів чиновників лише починається. Світлана Марченко не стала винятком і також раптово відкрила у собі надзвичайні здібності. 11 вересня 2012 року вона (очевидно, довго відкладавши із власної пенсії) раптово купує новенький кросовер Nissan X-Trail вартістю близько 20 тисяч доларів і того ж дня виписує довіреність на свого улюбленого зятя – суддю Струкова.
Новобудову на майдані Незалежності, 1Б в народі часом називають «цукровою» – через те, що в ній знаходиться офіс мерської партії «Совість України», де перед виборами роздавали продуктові пакети. Але, крім сумнівного політичного шлейфу, майдан Незалежності, 1Б – це ще й вигідне розташування у самісінькому центрі міста і буквально п’ятихвилинна піша досяжність до основних пам’яток – архітектурного ансамблю Круглої площі, Корпусного саду та стадіону «Ворскла». Саме у підземному паркінгові цього будинку володіє двома чесно задекларованими машиномісцями дружина судді Струкова. Всього через десять днів після їх оформлення, у червні 2014 року, в її матері з’явилася ще й 87-метрова квартира у цьому ж будинку.
Але свою найвдалішу фінансову інвестицію Світлана Марченко зробила роком раніше. Це – квартира площею 103 квадратних метри в новобудові у Першотравневому провулку, 7. Цікаво, що раніше на цьому місці стояв історичний будинок ХІХ століття, у якому народився і виріс радянський діяч Анатолій Луначарський. Але у 2010 році охоронна табличка з нього раптово зникла, і через тиждень будинок був незаконно знесений. А на його місці виросла елітна багатоповерхівка, яку свого часу колишній головний архітектор Полтави Вадим Вадімов назвав однією з небагатьох міських новобудов, якими можна пишатися. За такі квартири як у Світлани Марченко тут зараз просять 120 тисяч доларів. До речі, сам Олександр Михайлович у 2010 році отримав від міськвиконкому 85-метрову квартиру у сусідньому будинку.
За нашими підрахунками, вартість набутих Світланою Іванівною у 2012-2014 роках автівки і двох квартир становить близько 200 тисяч доларів. Питання, звідки такі кошти у простої полтавської пенсіонерки, яка ніколи не займалася ніяким бізнесом, схоже, так і залишиться без відповіді… Хоча, напевно, їх вона зекономила не сплачуючи грабіжницькі тарифи – у судовому реєстрі нам вдалося знайти справу, як ЖЕО №2 стягувало з тещі Струкова 1340 гривень боргу за комуналку. Ну або ж якийсь невідомий родич із високими доходами (можливо навіть – неофіційними) просто посоромився записати все це майно на себе…
Попередній власник… з кримінальним шлейфом
Двома абзацами вище ми назвали квартиру у Першотравневому провулку вдалою фінансовою інвестицією. Проте всього за три роки до цього мати будь-які справи із її попереднім власником – ТОВ «Комфін» – було досить ризиковано, адже воно фігурувало у кримінальній справі проти керівництва «Полтава-банку». Порушили її полтавські податківці 13 серпня 2010 року і йшлося в ній про виведення в офшори 21 мільйона гривень і 3-мільйонне ухиляння від сплати податків.
Суть схеми була досить проста – у 2008 році посадовці «Полтава-банку» уклали договір із віргінським офшором «Setarena Limited» про купівлю акцій ЗАТ «Курорт-Готель» у Миргороді, хоча насправді вони належали їм самим. За цим договором банк перерахував офшорці 21 мільйон гривень, які потім опинилися на рахунках самих банкірів. А «Курорт-Готель» «Полтава-банк» далі передав ТОВ «Комфін», яке знову ж таки належало його керівництву – засновником товариства на той момент був заступник голови правління банку Олег Бобилков, а директором – провідний економіст служби безпеки Анатолій Радовенюк. Таким чином, фактичні власники «Курорт-Готелю» не змінилися, частина грошей була виведена закордон, а український бюджет недоотримав понад 3 мільйони гривень податків.
Податківці звернулися до Київського районного суду міста Полтави, який дозволив їм провести обшуки і вилучення необхідних документів. Проте 13 вересня 2010 року голова правління «Полтава-банку» Олександр Некрасов іде до Октябрського райсуду з зустрічним позовом, в якому просить визнати дії податкової протиправними. Справа потрапляє на стіл до судді Струкова й того ж дня він забороняє фіскалам проводити документальну перевірку до розгляду справи по суті.
Як раніше вдалося дізнатися журналісту Максиму Самойдюку, лише через півроку – 30 березня 2011-го – Октябрський суд визнав, що він не уповноважений розглядати цей позов і перенаправив його до Окружного адміністративного. Але дорогоцінний для податківців час уже було втрачено, а справа – розвалена. І в цей самий час суддя Струков раптово отримує від ТОВ «Комфін» у безоплатне користування 38 «квадратів» нежитлових приміщень. А ще через два з половиною роки його теща Світлана Марченко оформлює свідоцтво про право власності на квартиру у Першотравневому провулку, яка раніше належала все тому ж «Комфіну», а саме будівництво будинку фінансувалося «Полтава-банком».
У будь-якому випадку 30 років суддівства не минули для Струкова дарма, і незалежно від рішення Вищої ради правосуддя він згадуватиме їх з теплотою. Саме вони подарували йому і всенародну впізнаваність (хоча сам він волів би такої «популярності» уникнути), і знайомства з представниками міської еліти, яким він вірою і правдою допомагав виходити сухими із води, та й саме на цей період його життя припали таємничі фінансові успіхи тещі.
Для власних дітей Струков теж став прикладом для наслідування й вони, подібно батькові, пішли по юридичній лінії. Старший син Сергій вже понад 10 років працює у полтавському карному розшукові й коли завалив переатестацію у нову поліцію, то домігся поновлення через суд. Середульший, Євген, з 2008-го несе службу у прокуратурі Дніпропетровської області. У декларації в нього – лише квартира у старенькій панельці на околиці Дніпра. Проте в 2011 році його матір, колишня дружина нашого головного героя, раптово придбала 68-метрове помешкання в центрі, у новобудові на проспекті Олександра Поля, 16 – за квартал від «Дніпро-Арени». А наймолодший син Струкова Владислав поки що тільки освоює правознавство – навчається у Полтавському юридичному коледжі національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
Тому ні за власну безбідну пенсію, ні за майбутнє своїх дітей Струкову можна не хвилюватися. Багата теща та добре влаштовані сини-законники – що ще потрібно простому українському судді, щоб гідно зустріти старість?
