Суддя Апеляційного суду Київської області Журба
09.12.2016
Як відомо, весною 2016 року стартував важливий етап у реформуванні судової системи – кваліфікаційне оцінювання суддів. Основним завданням оцінювання є очищення судів від некомпетентних та недоброчесних суддів. Щоб зрозуміти, чи дійсно Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка проводить оцінювання, справляється зі своїми функціями, ми продовжуємо аналізувати суддів, які вже його пройшли і були визнані достойними продовжувати вершити правосуддя. Чи дійсно вони такі?
Знайомтесь, суддя Апеляційного суду Київської області – Журба Сергій Олександрович. 15 квітня 2008 року Указом президента Віктора Ющенко Сергія Журбу призначають суддею Соснівського районного суду міста Черкаси на 5-річний термін. В жовтні 2013 року постановою Верховної ради України Сергія Олександровича призначено суддею Апеляційного суду Київської області. Тут він працює і до цього часу.
Суддя Журба був у першій групі суддів, які проходили кваліфікаційне оцінювання. 19 квітня 2016 року йому вдалося з першої спроби успішно і без будь-яких проблем пройти співбесіду. На думку ВККС Журба відповідає усім трьох критеріям – компетентність, доброчесність та професійна етика.
Пройти кваліфікаційне оцінювання абсолютно не завадив факт участі Сергія Олександровича в репресіях щодо Автомайдану під час Революції Гідності. Так, 10 лютого 2014 року, суддя Журба
залишиву силі
очевидно незаконне рішення першої інстанції про
позбавлення особи прав керування за поїздку 29.12.13 року до Межигір’я. У матеріалах справи
не було жодного доказу вини водія, більше того, була
вказана абсолютно інша модель і марка автомобіля.
Але і це ще не все. У грудні 2014 року активісти Автомайдану мали змогу поспілкуватися з паном Журбою та спитати причини винесення такого рішення. Він відповів, що водій визнав свою вину і не заперечував порушення ним правил. Але виявилось це повна неправда, в його ж Ухвалі вказано – водій заперечував, що взагалі щось порушував. Тобто суддя просто збрехав нам.
У будь-якому випадку, заява щодо перевірки рішень судді Журби С.О. на підставі Закону «Про відновлення довіри до судової влади» знаходиться на розгляді у Вищій раді юстиції, тому ВККС мала можливість отримати і перевірити дану інформацію.
До речі, щодо судді Журби є питання не лише у активістів часів Майдану. За останній рік відбулось 2 напади на правозахисницю Наталію Аваєву. Перший
напад на пані Аваєву відбувся в ніч з 19 на 20 жовтня 2015 року, коли у дворі її будинку, що розташований у Київській області, кинули бойову гранату та підірвали її автомобіль. Другий напад був 28.08.16 року, коли Наталію вдарили по голові. Вона потрапила у лікарню, де їй наклали шви на голову та діагностували струс мозку. Пані Аваєва пов’язала ці напади з резонансною цивільною справою, яка розглядалася на той момент в суді та була пов’язана з декількома кримінальними провадженнями. Окремі з цих кримінальних проваджень були порушені проти 7 суддів Апеляційного суду Київської області та працівників Держземагенства, у зв’язку з підробкою документів та втручанням в автоматизовану систему Держземкадастру. За
даними інтернет-видання Антена «одним із суддів, стосовно якого в рамках резонансної справи, яку веде Аваєва, було відкрито кримінальне провадження, є суддя Апеляційного суду Київської області Журба Сергій Олександрович.»
А тепер подивимося на декларації пана Журби.
Згідно деклараціям Сергія Олександровича Журби за
2013,
2014 та
2015 основним доходом родини є заробітна плата судді.
Щодо майна, то тут також все доволі скоромно. Володіє пан Журба квартирою в Черкасах площею 51,5 м2 та садовим будинком площею 190 м2 в Черкаській області. Згідно реєстру, все своє майно Сергій Олександрович отримав у спадщину.
Ми б не мали жодних припущень, де проживає суддя Журба понад 3 роки, працюючи в Києві. Але, за правилами електронного декларування, Сергій Олександрович був змушений вказати в декларації також і орендовану ним квартиру площею 86 м2 в елітному житловому комплексі «Олександрівський». Цікавим є факт, що орендодавцем квартири судді виступає його рідний брат – Журба Олег Олександрович. При цьому орендувати суддя Журба почав її практично одразу після набуття братом права власності на квартиру. Виникає питання чи дійсно брат купував її для себе?
Для інформації, така
квартира коштує щонайменше 120 000 дол., або більше 3 млн.грн.
Готівкові кошти судді Журби хоча і не вражають, але все ж складають його трьохрічну заробітну плату.
Однак під час аналізу декларацій пана Журби найбільше запитань у нас викликав не дохід чи майно судді, а розділ – члени родини.
Так, порівнюючи звичайну та
електронну декларації судді за 2015 рік, ми виявили, що в е-декларації судді Журби
зникла його дружина. При тому, в звичайній декларації за цей рік дружина судді була вказана як член родини.
Зазвичай нові правила електронного декларування позитивно впливають на пам’ять суддів та інших чиновників, змушуючи їх вносити до декларації майно та членів родини, яких вони раніше «забували» вказати. Можливо пан Журба, який на момент заповнення декларації вже пройшов кваліфікаційне оцінювання, вважав, що до нього вже не буде прискіпливої уваги. Невнесення до декларації членів родини може бути способом приховати певне майно та статки. У будь-якому разі це є прямим порушенням правил електронного декларування, про що ми обов’язково проінформуємо відповідні контролюючі органи.
Але найприкріше у цій ситуації, що суддя Журба пройшов кваліфікаційне оцінювання і вже не буде публічно відповідати на питання, які би йому варто було задати. Цей приклад вчергове доводить, що без додаткового контролю з боку громадськості процес кваліфікаційного оцінювання суддів ВККС не виправдовує очікувань.