Суддя Касаційного господарського суду Інна Берднік та її родина

25.04.2020

Конкурс до Верховного Суду давно завершився, а його переможці вже майже 2,5 роки вершать правосуддя в новоствореному суді. До речі, за відверто високу зарплату. Ми ж продовжуємо розповідати про суддів, які ставлять крапку у вирішенні судових спорів.

Знайомтеся, суддя Касаційного господарського суду – Інна Станіславівна Берднік.

Свою трудову діяльність Інна Станіславівна починала в апаратах судів: консультанткою, а потім старшою консультанткою в різних секторах. Уперше обрана суддею Дніпровського районного суду Києва у  1996 році.  Далі почалося швидке зростання по кар’єрних сходинках: Апеляційний суд Києва, призначення у Вищий адміністративний суд, обрання у Верховний Суд України та врешті-решт новостворений Верховний Суд. Загалом шлях із першої інстанції до Верховного Суду Берднік подолала всього за 10 років.

Берднік входила в колегію Верховного Суду України, яка постановила ухвалу з явним порушенням основоположних прав людини. Європейський Суд у справі «Бочан проти України 2» вказав, що Верховний Суд України «грубо викривив висновки рішення ЄСПЛ і назвав це нічим іншим, як «грубе свавілля» або «відмову у правосудді». Рідко коли таке прочитаєш у рішеннях ЄСПЛ.

Видання «Лівий берег» з посиланням на реєстр судових рішень у 2015 році опублікувало матеріал про приватизацію приміщень «Замку барона Штейнгеля», за адресою Ярославів Вал 1. Так от, колегія судді за участю Інни Берднік дозволила забрати приміщення приватним структурам, не віддаючи перевагу місцевій громаді. На захист будівлі 19 століття тоді став навіть столичний голова.

Громадська рада доброчесності на підставі цих фактів визнала Інну Берднік такою, що не відповідає критеріям доброчесності. Але це не завадило їй стати суддею новоствореного суду.

Інна Берднік мешкає одна, принаймні про це вона говорить у своїй декларації. До 2013 року суддя поділяла спільний побут із чоловіком Михайлом Макаренком, який раніше також працював суддею.

Упродовж двох років Берднік отримувала матеріальну допомогу та зарплату. Інших виплат у неї не було взагалі. У 2018-му, коли запрацював Верховний Суд, її зарплата суттєво виросла до 3,7 млн грн. Колишній чоловік же, судячи з усього, отримував лише пенсію.

На момент виходу цього матеріалу декларації за 2019 звітний рік Інни Станіславівни в публічному доступі немає. Тож, судячи з минулих декларацій, суддя сама проживає в чималому садовому будинку в Києві площею 282 кв. м.

До маєтку додається ділянка на шість соток, отримана ще у 2009 році. Нині ця земля одноосібно належить судді Берднік.

До того як суддя розійшлася зі своїм чоловіком Михайлом Макаренком, вони мали ще один спільний будинок на тій же вулиці. Після поділу майна, будинок перейшов чоловіку, який у 2014 році подарував його дочці – Олесі Макаренко-Севастьяновій.

Ось будинки під спільним парканом.

Ділянка зліва належить Олесі Михайлівні, ділянка справа – батьку Михайлу Макаренку. До того ж суддівська родина навіть не змінювала призначення землі, де будувала будинок. До прикладу, дочка звела будинок в саду, а батько – на сінокосі чи підсобному господарстві.

Мало не забули. Що ж нам відомо про Михайла Макаренка?! За даними з публічних джерел, у період з 1983 по 2006 рік він працював суддею  Верховного Суду України.

Макаренко-Севастьянова Олеся, на відміну від дітей інших суддів, не пішла в юриспруденцію. Працювала в Національному академічному театрі опери та балету. Станом на 2011 рік солістка опери. Станом на 2014 рік була прописана по вулиці вул. Микільсько-Слобідська, 4В у Києві. Група будинків там побудована всередині 2000-х років.

Серед нерухомості Олесі ми знайшли два гаражні бокси в Печерському районі Києва, придбані у 2011 році. Водночас автомобілем вона керує лише одним. Принаймні така інформація міститься у відкритому реєстр Міністерства внутрішніх справ, куди не додаються автомобілі, зареєстровані до 2013-го.

У розпорядженні Олесі Михайлівни є Volkswagen golf variant 2015 року випуску. Нинішня вартість такого транспорту стартує від 11 тис. доларів.

На диво, в судді Берднік у власності автомобілів немає. Як і права користування на будь-який. Принаймні так вона пише у своїй декларації.