Родина, що служить Феміді
20.01.2017
Ми вже неодноразово згадували про те, що серед суддів досить часто трапляються цілі родини, які присвятили своє життя служінню Феміді. «Декларації родинних зв’язків», які судді почали публікувати з 2016 року, значно полегшили виявлення таких родин. Адже тепер судді власноруч мають вказати всіх родичів, які працюють суддями, депутатами, в правоохоронних органах, є нотаріусами чи адвокатами.
Знайомтесь, суддя Вищого господарського суду – Карабань Микола Якович. Суддівську кар’єру Микола Якович розпочав 1985 року на посаді народного судді Шевченківського районного народного суду м. Києва. Потім, після 4 років роботи у міністерстві юстиції, Микола Якович почав вершити правосуддя у Вищому господарському судді.
В 2002 році Володимир Карабань став першим головою державної судової адміністрації – органу виконавчої влади у системі судової влади. В 2005 році його знову призначають суддею Вищого господарського суду, де він працює і донині.
Саме Володимир Якович Карабань, на нашу думку, став засновником однієї з найбільших суддівських династій в Україні. Однак, про все по черзі.
2012 року указом президента Віктора Януковича суддею господарського суду міста Києва стає 30-річна дружина Володимора Яковича – Карабань Яна Анатоліївна.
Аналізуючи декларації судді Карабаня та його дружини за 2013, 2014 та 2015 роки, цікаво зауважити, що дружина судді Карабаня почала декларувати суддівську заробітну плату лише в 2014 році, тоді вона склала трохи більше 3 тис. грн за рік.
Окрім величезних розмірів та дуже вдалого розташування ця квартира привертає увагу способо набуття її у власність. Вона дісталася Яні Карабань в подарунок від власної матері. Все б здавалось нічого, але матері цю квартиру теж подарували за місць до того, як вона подарувала її доньці.
Відповідно до інформації з Реєстру право власності на кватиру виникло у Яни Анатоліївни 15.12.2011. Однак у деклараціях за 2014 та 2013 р. ми не знайшли такої квартири. В минулих деклараціях Яна Карабань вказувала, що є власником квартири площею 215, 6 м2 та мансарди 140 м2. , тобто двох самостійних об’єктів нерухомості. Таку ж інформацію у своїх деклараціях за 2013 та 2014 р. і її чоловік.
Можна було б припустити, що вони у 2015 році об’єднали ці два об’єкти, але тоді правоустановчий документ на квартиру був іншим (свідоцтво про право власності), а дата від 2015 року. Отже або судді господарського суду неправильно прочитали свої правоустановчі документи, або ж просто не внесли цю квартиру у декларацію. У будь-якому випадку декларації заповнено неправильно.
На цьому питання до квартири та інформації у декларації не закінчуються. Сьогодні вартість квартири подібної площі в центрі міста – щонайменше 1 млн. 400 тис. дол. або 37 млн.грн. Проте Яна Карабань вважає, що вона коштує лише 765 600 або 27 000 дол. Саме таку вартість квартири вона вказала у декларації. Це значить, що ще у 2011 році вартість квартири була явно занижена, очевидно з метою зменшення обов’язкових платежів при оформленні договору.
А ще нас цікавить чому сім’я Карабанів до сих пір користується службовим житлом при наявності таких хоромів прямо напроти місця роботи ?
Родичі
Згідно «декларації родинних зв’язків» Володимира Карабаня, його племінник Владислав Сулім також працює в господарському суді, однак, в іншій інстанції – апеляційній.
Суддя Київського апеляційного господарського суду Владислав Сулім, згідно декларації 2013-го та 2014-го років, має середній заробіток та регулярно отримує матеріальну допомогу. В декларацій ж за 2015 рік суддя, крім заробітної платні, вказав ще й півтора мільйона гривень подарунків, які отримав він та його дружина від власних матерів.
На запитання журналістів про подаровані мільйони суддя Сулім відповів, що, оскільки Вища кваліфікаційна комісія не знайшла жодних проблем, то у журналістів питань тим більше не має бути. Дійсно, ще наприкінці квітня 2016 року Владислав Сулім успішно пройшов кваліфікаційне оцінювання та підтвердив своє право вершити правосуддя.
Отже, на сьогодні суддівська родина Карабань фігурує в господарських судах Києва всіх інстанцій. Рішення, винесене суддею Господарського суду м.Києва, оскаржується в апеляційному суді, де працює суддею її племінник та потрапляє до найвищої інстанції – Вищого Господарського суду, де працює її чоловік. Нам дуже цікаво, як за такої розгалуженої системи сімейного коріння родині Карабань вдається уникати конфлікту інтересів при розгляді та перегляді судових справ?
Проте, не лише у Господарських судах працевлаштовані родичі Володимира Яковича Карабаня.
Знайомтесь, ще один племінник судді Карабаня, суддя Печерського районного суду м. Києва – Володимир Миколайович Карабань.
Володимир Миколайович є, мабуть, одним із найвідоміших представників суддівської династії Карабань. Призначений суддею Печерського районного суду указом президента від 11.11.2003, Володимир Карабань проявив себе в ряді одіозних справ. Зокрема, Володимир Карабань фігурував у списку 47 суддів, звільнення яких вимагав екс-президент Віктор Ющенко 2007 року за порушення присяги.
Вже після Майдану суддя Володимир Карабань затягував справу екс-беркутівця Добровольского, одного з обвинувачених у побитті Автомайданівців у Кріпосному провулку.
У деклараціях за 2014 та 2015 роки немає ні мільйонних грошових подарунків, ні подарованих квартир в центрі міста, як у його родичів. Лише заробітна плата його та дружини та дві квартири в Києві. Згідно декларації одна з них належить дружині, інша – самому судді.
Відомості щодо квартир судді та його дружини в державному реєстрі майнових прав відсутні.
Дружина та два племінника-судді це ще не всі члени суддівської династії Карабань – дві племінниці Володимира Яковича також працюють в судах – поки просто помічниками. Кушнарьова (Карабань) Зоя Миколаївна є помічником судді у Вищому господарському суді, там, де працює її дядько. Сулім Ганна Володимирівна влаштована помічником судді у Київському окружному адміністративному суді. Напевне, їх також готують до суддівської кар’єри.
Очевидно, суддівська династія Карабань (нагадаємо, це дружина-суддя, два племінника-судді, і дві племінниці-помічниці суддів) планує надовго залишитися в суддівській системі України, однак, протягом наступних 2 років на більшість із них чекає кваліфікаційне оцінювання суддів за участі громадської ради доброчесності. Сподіваємося, що хоча у ВККС не виникло питань щодо подарованих мільйонів судді Суліму, то вони виникнуть у громадськості та правоохоронних органів.
Дана інформація буде нами офіційно передана до Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції. PROSUD
