Про яйця, телефонні трафіки і Луценка з методами Пшонки

03.10.2018

Скандал з отриманням доступу до трафіків телефонів журналістів Наталки Седлецької та Христини Бердинських змусив прокуратуру шукати виправдання своїх очевидно незаконних дій.

Юрій Луценко пояснив, що таким чином прокуратура хоче встановити дату і час “тяжкого злочину”, який начебто вчинив Артем Ситник при розмові із журналістами “off-the-record”. Це аж ніяк не пояснює чому прокуратура взяла трафіки за такий великий строк. І їх цікавила не одна локація, а місце перебування журналісток при усіх дзвінках. Проте певна логіка тут є. І у цю версію можна було б повірити, якщо б не одне велике але.

Виявляється прокуратура практикує збір такої інформації щодо активістів навіть у тих випадках, коли у цьому немає жодної необхідності для кримінального провадження.

Ось Вам конкретний і яскравий приклад.

Як відомо прокуратура та поліція завершили розслідування “побиття яйцями депутата Барни” на мітингу біля Верховної Ради, який відбувся у липні минулого року. 10 вересня прокуратура вручила трьом автомайданівцям (Сергію Хаджинову, Олегу Пушаку та Богдану Мельнику) обвинувальний акт і тепер їм реально загрожує від 4 до 7 років тюрми за ч.2. ст. 346 Кримінального Кодексу.

Так от, весь злочин (кидок трьох яєць у Барну) тривав 10 секунд і повністю зафіксований на відео з різних ракурсів та в присутності багатьох поліцейських. Тобто час і місце “злочину” однозначно встановлено і не підлягає сумніву.

Проте прокуратура у цій справі також отримала доступ до усіх телефонних трафіків обвинувачених та їх локації під час дзвінків. Ось Ухвала 1 та Ухвала 2.

У цьому випадку взяли трафіки не за півтора року, а за місяць. Але отримали інформацію не лише щодо місцяперебування автомайданівців, але й тих, до кого вони телефонували. Цього більш ніж достатньо, щоб вивчити усі контакти активістів, місце їх проживання та звичні місця перебування, як активістів, так і тих, з ким вони контактують.

Але і це ще не все. Замгенпрокурора Юрій Столярчук поставив слідчим завдання відпрацювати усі контакти, зв’язки активістів та провести негласні слідчі (розшукові) дії (НСРД).

Це може бути будь-що, починаючи від візуального спостереження, до встановлення жучків та проникнення у житло. І все це в рамках розслідування факту кидка трьох яєць!!! Цікаво, що ж встановлювалось завдяки таким слідчим діям?

Проте найбільший сюрприз чекав, коли ми ознайомились з матеріалами справи після завершення досудового розслідування. За вимогами Кримінально-процесуального кодексу обвинуваченим надаються абсолютно усі матеріали для ознайомлення. Так от – у справі не було ні ухвал суду про вилучення трафіків, ні самих трафіків, ні результатів проведення НСРД. Тобто дії проводились, а їх результати у справу не поклали. І це логічно – для справи вони не потрібні. То для чого збирали інформацію, що зібрали і як використали чи збираються використати?

Якщо згадати, що сама справа “яєць Барни” є нічим іншим, як помстою Юрія Луценка за поїздку автомайданівців до його маєтку у грудні 2017 року, то стає зрозумілим, що кримінальне провадження використано для нейтралізації найбільш активних та збору інформації про усе оточення Автомайдану.

Під час Революції Гідності багатьом учасникам Автомайдану доводилось переховуватись. Орли Пшонки та Захарченка не мали повної інформації про лідерів, а тому не змогли вчасно нейтралізувати їх. Очевидно Луценко врахував їх помилки та вирішив краще підготуватись.

Ці факти свідчать, що пояснення Юрія Луценка стосовно дій прокуратури у справі журналістів є лише спробою знайти логічне пояснення для дій, які мають зовсім іншу мету.

А мета простежується одна – переслідування та покарання активних громадян, які вимагають від влади виконання обіцянок чи викривають корупцію і у зв’язку з цим стають небезпечними для влади.

І для цього прокуратура за ініціативою Луценка відновила використання методів Януковича, Пшонки, Захарченка. Справа проти трьох автомайданівців – яскраве тому підтвердження.

Щоб не бути голослівним нагадаю хронологію розслідування справи “яєць Барни”.

13 липня 2017 року біля Верховної Ради відбувся мітинг з вимогою про надання дозволу на притягнення до кримінальної відповідальності депутатів Полякова, Розенблата, Добкіна та ін. Автомайдан був активним учасником акції. Під час мітингу у них вийшла перепалка з народним депутатом Олегом Барною, який вимагав, щоб автомайданівці закрили рота. За це у нього жбурнули 3 яйця. На цьому інцидент був вичерпаний. Жодних ушкоджень Барна не отримав. Сліди на обличчі це наслідок ДТП, у яке він потрапив напередодні.

За цим інцидентом поліція Печерського району зареєструвала провадження за статтею хуліганство. Сам “злочин” тривав 10 секунд, знятий на відео з багатьох ракурсів, а тому усіх причетних легко встановити, як і встановити, що жодного злочину там немає. І справу би просто закрили за відсутністю складу злочину, якби не наступні події. І тут стежте за хронологією.

17 жовтня минулого року біля Верховної Ради відбувся великий мітинг за створення Антикорсуду, відміну недоторканності та нове виборче законодавство. Автомайдан був співорганізатором цього мітингу. Мітинг переріс у тривалу акцію протесту із блокуванням вул. Грушевського і встановлені там наметів. До цього Автомайдан вже не мав стосунку, але очевидно цього було достатньо, щоб влада за вже відпрацьованим сценарієм почала шукати все, що є на організаторів протесту.

23 жовтня Генпрокуратура витребовує справу Барни з Печерської поліції та “у звязку з особливою складністю” передає її у Головне слідче управління.

Для її розслідування призначають 5-ть слідчих та 10 прокурорів (!!!) . Для порівняння справа переслідування автомайданівців за поїдку до Межигіря Януковича, де понад 450 потерпілих, а серед потенційних обвинувачених більше 200 ДАІшників та понад 120 суддів розслідується групою осіб з 5 слідчих та 2 прокурорів. До кінця розслідування кількість слідчих зросте і загальна кількість правоохоронців, яка займалась цією справою зросте до 20 осіб!!!

4 грудня 2017 року Автомайдан анонсує поїздку до маєтку Луценка, за те, що він викрив таємних агентів НАБУ та зірвав їх спецоперацію.

Вже на наступний день Генпрокуратура терміново знову витребовує справу з поліції “для вивчення”.

9 грудня біля будинку Луценка проходить чисельна акція. І реакція Генпрокурора не забарилась.

13 грудня двом автомайданівцям під дверима =68.ARCsE_o5Nfwm1qmLDc9-iKwL-XmkvmBD7aA124lWzRPxt7l58ExDUf6OviZ6bNMj-05-vawSuSJDNaLaBQKkMRSgvq5jXqt4TxEJ8sKx4B-mFUKu7GdGJehlU8kv2I8yPFNBoLQyL_z9Kk8MiokKpcOkNeop6fpOLjMSRSaxDEJOOY647HAMNsY&__tn__=H-R]залишили повістки про виклик їх для проведення слідчих дій і без вказівки в якості кого викликається особа. Ми одразу заявили, що прийдемо до слідчого як тільки він правильно випише повістки. Але у ГПУ вирішують не бавитись у виконання закону і 18 грудняГенпрокуратура підписує підозри Сергію Хаджинову, Олегу Пушаку та Богдану Мельнику і надсилає їх поштою.

22 грудня ми самостійно і без виклику з’явились до слідчого, де нам вручили копії надісланих підозр.

Тобто простежується чіткий зв’язок між акціями протестів та активізацією розслідування справи. А ключове рішення про покарання автомайданівців було прийнято після поїздки до Юрія Луценка.

А тепер дуже важливий момент. Відповідно до закону інцидент з Барною можна кваліфікувати як дрібне хуліганство, за що передбачено невеликий штраф. Загалом, кидати яйцями у політиків це традиція протестів у всьому світі. Яйцями закидували президентів усіх країн, включно з Путіним. А в Україні після яєчного теракту щодо Януковича кидок яйцем має взагалі сакральний зміст. Сам Луценко заявляв, що у киданні яєць немає нічого страшного.

Але завдяки Генпрокурору у справі Барни дрібне порушення перетворилось у тяжкий злочин. Вдумайтесь, автомайданівців звинувачують у нанесенні побоїв яйцями державному діячу і тепер їм цілком реально загрожує від 4 до 7 років тюрми. Мінімум 4 роки тюрми кожному за те, що забруднили костюм депутата розбитим яйцем.

Звісно, що за вчинене треба відповідати. Саме так коментує Луценко дану справу. Але від 4 до 7 років тюрми за порушення, яке взагалі не є злочином – такого свавілля навіть за Януковича не було. Справу хлопця, який кинув яйце у державного діяча Януковича закрили. У політиків яйцями кидають чи не щодня, але досі жодної справи до суду не передавали. До речі, іронічний, але глибокий та аргументований юридичний аналіз цієї справи зробила доцент кафедри кримінального процесу і криміналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка Оксана Калужна і прийшла до висновку, що у цій ситуації немає жодних ознак злочину.

Перехід вулиці у забороненому місці також є порушенням. А тепер уявіть, що ви це зробили на акції протесту і Вас замість того, щоб просто оштрафувати кидають у тюрму. Уявили. А вам кажуть – ну ви ж порушили, а за порушення треба відповідати. Ця справа створює небезпечний прецедент, коли за дрібні порушення на акціях протестів їх учасників будуть кидати у тюрми на тривалі строки. Тому ця справа стосується кожного активного громадянина, який ставить вимоги і контролює владу.

Але найгірше те, що ця справа чітко доводить – прокуратура, слідчі та суди продовжують працювати у режимі виконання злочинних вказівок та готові переслідувати і карати невинних.

Слідчий у справі Барни прямо визнає, що жодного злочину тут немає, але є чітка вказівка з Генпрокуратури. Ось справжній результат реформи прокуратури імені Юрія Луценка. Як і у часи Пшонки прокурори дають злочинні вказівки про пресування активістів, а слідчі їх безвідмовно виконують. А це злочин, за який рано чи пізно наступить покарання.

10 вересня 2018 року автомайданівцям вручили обвинувальний акт і справу передали до Печерського суду.

Перше засідання вже призначене на 29 листопада 2018 року. Справу буде розглядати суддя Світлана Смик. Нещодавно вона проходила оцінювання і Вища кваліфікаційна комісія суддів поставила її питання “на паузу”. Можливо саме засудження автомайданівців і буде умовою успішного проходження оцінювання?

Особливо цинічно це виглядає напередодні п’ятої річниці Революції Гідності. Під час Майдану Сергія Хаджинова затримували, позбавляли прав керування, спалили його автомобіль, утримували під вартою, але реальний строк він може отримати за президента Порошенка і саме за поїздку до маєтку його найближчого соратника – Юрія Луценка. Виходить що Порошенко та Луценко у переслідуванні своїх противників перевершили Януковича та Пшонку.

Юрію Луценку вже втрачати нічого. Його репутація безнадійно втрачена. За останніми опитуваннями недовіра громадян до нього є найбільшою серед політиків.