Недержавні таємниці СБУ
26.12.2016
СБУ засекретило електронні декларації своїх працівників, посилаючись на державну таємницю. Навіть Національне агентство з питань запобігання корупції, яке має їх перевіряти на корупційні ознаки, не має доступу до цих документів. Журналісти-розслідувачі неодноразово знаходили ознаки невідповідності зарплат стилю життя окремих публічних співробітників спецслужб. «Схеми» з’ясовували, що може ховатися за грифом «державна таємниця».
Автівки класу люкс, земля і маєтки, про які неможливо дізнатись, якщо це власність співробітників Служби безпеки України. Бо їхні декларації про майно та доходи недоступні для пересічного українця.
Із офіційного відкритого реєстру декларацій можна дізнатися про все цінне майно, яким володіє мер, депутат, міністр чи навіть президент. Їхні електронні декларації доступні на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Але інформації про доходи і майно співробітників, а головне – публічного керівництва Служби безпеки України тут не знайти.
При цьому голова Служби безпеки України Василь Грицак переконує: всі співробітники СБУ, як і міністри та депутати, подали електронні декларації.
«Усі співробітники СБУ, які підпадають під електронне декларування, зробили таке декларування в електронному форматі», – заявляв він.
Ось тільки ознайомитися з цими деклараціями неможливо. Чому? У відповіді на запит журналістам «Схем» Служба безпеки відповіла, що інформація про особовий склад СБУ становить державну таємницю і не може бути внесена до реєстру. Такого висновку дійшов експерт з питань таємниць – заступник голови Служби безпеки.
«Інформація про особовий склад СБУ, яка повинна включатися до Єдиного державного реєстру декларацій… становить державну таємницю. Зазначене підтверджене рішенням державного експерта з питань таємниць – заступника голови Служби безпеки», – йдеться в документі.
Дійсно, в СБУ є співробітники, які ведуть контррозвідувальну діяльність, і відповідний закон захищає відомості про їхню особу і про фінансування їхньої діяльності. Водночас керівництво Служби безпеки, очільники управлінь і працівники, що виконують адміністративні функції, не підпадають під цю категорію, впевнений співавтор закону «Про запобігання корупції» Віктор Чумак.
«Не може бути закрита декларація голови, його заступників, керівників департаментів, керівників регіональних управлінь, обласних управлінь і таке інше, бо всі ці люди відомі, відомості про них є відкритими, вони призначаються відкритими указами, і тому не може становити жодної державної таємниці їхній майновий стан», – стверджує він.
Однак сама ж Служба безпеки і, зокрема, заступник голови СБУ – експерт з питань таємниць – вирішили інакше.
Під засекречення потрапили не лише дані про майно рядових працівників СБУ, скажімо, агентури, яка дійсно може мати стосунок до розвідувальної діяльності та секретних спецоперацій. Під грифом «цілком таємно» опинились і декларації усіх публічних працівників СБУ з адміністративних департаментів. Засекретили навіть декларації голови СБУ та його цілком публічних заступників.
Більше того, проаналізувати та ознайомитися з майном співробітників СБУ не можуть не лише пересічні українці, а й члени Національного агентства з питань запобігання корупції. Органу, який має перевіряти дані, вказані у деклараціях, на корупційні ознаки.
«З такими деклараціями мають працювати лише ті особи, які мають доступ до державної таємниці. В НАЗК поки що ніхто не має доступу до державної таємниці», – заявила голова НАЗК Наталія Корчак.
Декларації працівників СБУ, визнані керівництвом СБУ засекреченими, зберігаються у приміщенні СБУ. І що показово – в НАЗК не стали ані публічно засуджувати, ані юридично оскаржувати таке засекречення, не передбачене жодною нормою законодавства про електронне декларування.
«СБУ забезпечило приміщення, яке опечатане. Де знаходяться електронні декларації даних посадових осіб. Тобто працівники СБУ заповнили електронні декларації, але поки що фізично ці декларації знаходяться в цьому опечатаному приміщені», – розповіла Корчак.
Що ж можуть приховувати в цьому опечатаному приміщенні публічні керівники Служби безпеки? І програма «Схеми», й інші журналісти-розслідувачі неодноразово знаходили ознаки невідповідності зарплат стилю життя окремих співробітників.
Наприклад, на Тойоті Хайлендер вартістю від 30 тисяч доларів їздив співробітник відділу внутрішньої безпеки слідчого управління у Києві та області Іван Порада.
А восени минулого року журналісти «Схем» зафільмували під будівлями СБУ цілий парк люксових автівок.
Не прочитають українці і про елітні земельні наділи, які масово безкоштовно отримало найвище керівництво СБУ.
«Віталій Маліков отримав у власність землю під Києвом. У товаристві «Горобина». За місяць після призначення першим заступником голови СБУ. По сусідству із Маліковим обзавівся землею ще один заступник Грицака – Олег Фролов», – розповідали у сюжеті програми журналістських розслідувань «Слідство.Інфо».
Закрита електронна декларація очільника Служби безпеки Василя Грицака приховує успіхи фірми його дружини Ольги з постачання м’яса за рахунок держави. Товариство «Ольвія-1» освоює гроші на державних закупівлях – постачає м’ясопродукти на офіційні державні заходи.
Представники міжнародної громадської організації, яка займається боротьбою з корупцією, «Transparency International Україна» вважають, що позиція СБУ суперечить духу закону про електронне декларування.
«Керівництво в обов’язковому порядку повинно подавати декларації – вони публічні особи, вони ведуть публічну діяльність. І потреби в приховуванні прізвищ немає – воно абсурдне», – вважає Ярослав Юрчишин, виконавчий директор «Transparency International Україна».
Такої ж думки і юристи громадської організації «Центр протидії корупції», яка лобіювала електронне декларування, а тепер оскаржуватиме у суді засекречення інформації про статки працівників спецслужби.
«Все це зроблено з єдиною метою, аби працівники СБУ уникли відповідальності за проблеми в їхніх деклараціях, які, очевидно, там є», – каже Олена Щербан, юрист «Центру протидії корупції».
Юристи кажуть: є ризик, що в наступні роки приклад із СБУ можуть взяти військові, правоохоронці та прокурори – визнають таємницею свої дані. Таким чином і статки приховають, і можливість перевірки походження цих статків виключать. А відтак гриф «державна таємниця» може перетворитися із надійного щита безпеки держави на прикриття для корупціонерів зі штату силових відомств.
