Микола Шульгач. Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду

Микола Петрович вперше став суддею Тернопільського міського народного суду у далекому 1985 році. Також згідно з біографією відомо, що з 1993 по 2004 роки він обіймав посаду голови Тернопільського районного суду. На нинішнє місце робити постановою Верховної ради Шульгача перевели у 2007-му і він одразу ж став головою цього суду. Головував аж до 2014, доки Законом «Про відновлення довіри до судової влади» були припинені повноваження усіх голів судів. Головою його не переобрали і зараз він просто суддя.  Отже, підсумовуючи трудовий стаж, ми бачимо що Микола Шульгач працює суддею вже понад тридцять років.

Судячи з усього суддя Шульгач любить їздити автомобілем ігноруючи  правила дорожнього руху. Відомо, що принаймні одне адміністративне порушення Микола Шульгач оскаржував у суді та доволі успішно, бо колеги по мантії його реабілітували, посилаючись на «брак доказів у порушенні».Судячи з інтонації одного з членів кваліфкомісії, таке рішення виглядає не об’єктивним. На питання, чому порушуєте, Микола Петрович відповів: «Ну, так вийшло». Зазначимо, інформацію про прецедент нам довелось черпати з усної співбесіди, оскільки за дивним збігом обставин відповідні ухвали відсутні у державному реєстрі судових рішень. Принаймні у публічному доступі, тож ознайомитись з ними поки немає можливості.

Піднімався на обговоренні і другий випадок виписки штрафу. За словами судді за кермом автомобіля сидів його зять, у якого не був оформлений поліс (ймовірно, йдеться про обов’язковий страховий поліс на транспортний засіб). Наявність такого документу у Миколи Петровича могла б залагодити ситуацію, але суддя такого теж не мав, хоча автомобіль, судячи з розмови, належав саме йому. Мабуть, заплатити штраф для обох дешевше, ніж придбати страхування, як того вимагає законодавство.

Микола Петрович Шульгач має не надто велике навантаження у роботі, натомість кількість скасованих його ухвал вищою інстанцією сягає чотирьох відсотків. Такий показник вважається високим, бо у інших суддів-колег він на рівні двох відсотків.

Ми проаналізували декларації Миколи Шульгача за 2013, 2014, 2015, 2016, та 2017 роки.

За 2017 рік він задекларував лише суддівську зарплату та пенсію. Дружина, Шульгач Любов Григорівна, окрім власної пенсії, мала  додатковий прибуток від продажу майна. Однак, судячи з документу, чоловік у цій ситуації не обізнаний. У попередні роки суддя не вказував ані заощаджень, ані будь-яких її доходів, окрім пенсії.

Щодо заощаджень, то станом на 2017 рік, у скарбниці судді було 300 000 гривень, 28 000 доларів та 7000 євро. А от дружина Любов Григорівна, якщо вірити декларації, не говорить чоловікові про свої доходи і скільки у неї збережень. На питання членів ВККС про походження готівки суддя повідомив, що це заощадження від заробітної плати. Така сума прирівняюється чотирьом рокам роботи, підрахували у комісії.

Окремо зазначимо, що Миколі Петровичу вже неодноразово вдавалося стягувати кошти в пенсійного фонду та судової адміністрації в судовому порядку. У формі змін до декларації він показав, що набув 292 000 грн на підставі рішення суду. У віднайденій нами постанові йдеться, що через поправки до законів у період з 1 січня по 13 грудня 2016 року йому не нарахували довічне грошове утримання. Микола Шульгач побачив у цьому порушення своїх прав і через суд зобов’язав пенсійний фонд виплатити йому кошти.

Суддя Микола Шульгач вніс у декларацію квартиру у Тернополі на 67 кв. м., придбану у 1998 році. Нині це власність подружжя та доньки – Шульгач Наталії Миколаївни. Також на Шульгача Миколу Петровича записані три земельні ділянки у Тернопільській області. Дві з них неподалік обласного центру, сумарна площа яких становить 2000 кв. м., і знаходяться по сусідству.