Хто такий суддя Шевченківського райсуду м. Києва Євген Мартинов

28.07.2020

Нещодавно, Шевченківський суд міста Києва повністю виправдав чи не найвідомішу суддю Майдану Оксану Царевич, яка під час Майдану позбавила водійських посвідчень дев’ятьох активістів на основі сфальшованих протоколів ДАІ. Раніше ми розповідали  про прокурора, Віктора Яценка, «діяльність» якого грала на руку більше судді Царевич, ніж  обвинуваченню, яке він представляв. Ну а в цій статті розповімо про суддю, який виніс виправдовувальний вирок.

Знайомтеся, суддя Шевченківського районного суду м. Києва – Євген Олександрович Мартинов.

Після закінчення закладу вищої освіти почав працювати слідчим у прокуратурі Вишгородського району Київської області. Згодом перевівся у прокуратуру міста Києва. У 2006 році Указом президента призначений суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області в межах п’ятирічного строку. Нетривалий час був головою Ленінського райсуду міста Кропивницького (раніше – Кіровограда).

У січні 2020 року Мартинова обрали головою Шевченківського суду.

А ще у 2010 році його ледь не звільнили з посади. За повідомленнями ЗМІ, Євген Мартинов під час своєї роботи в Бориспільському міськрайонному суді допоміг особі нечесним способом отримати 16 га землі під Києвом. Утім, за такі дії не був притягнутий до відповідальності завдяки … Андрію Портнову.

Десять років тому журналісти так описували цю ситуацію:

«Чому, наприклад, на цьому ж засіданні Вища рада юстиції не покарала суддю Бориспільського міськрайонного суду Євгена Мартинова? Разом з іншими двома суддями він допоміг одній особі нечесно отримати 16 га землі під Києвом. Тих двох суддів подали на звільнення, а Мартинова – ні.

«Я визнаю свою провину. Тепер вже я розумію, як неправильно вчинив. Ночами не сплю, каюсь. У мене дві неповнолітні дитинки, дружина не працює», – розповів він під важким поглядом заступника генпрокурора Рената Кузьміна, зверхнім – голови СБУ Валерія Хорошковського та насмішкуватим – Сергія Ківалова.

«Мені здається, що провина Мартинова не настільки глибока», – підтримав суддю Портнов

У 2011 року один із членів Вищої ради юстиції вніс подання про звільнення Мартинова Є. О. за порушення присяги. ВРЮ розглянула це подання лише 13 лютого 2014 року, саме в розпал Революції гідності та вирішила не звільняти Мартинова. До речі, тоді членами ВРЮ були голова Печерського суду Інна Отрош та той же Андрій Портнов. А тепер він судив Царевич, яку ці «діячі» палко підтримували.

У 2018 році Мартинов успішно підтвердив відповідність обійманій посаді у ВККС у рамках кваліфікаційного оцінювання суддів. А потім подався на конкурс до Вищого антикорупційного суду. І тут міжнародні експерти поставили під сумнів його доброчесність. Спільним рішенням міжнародників і ВККС Є. Мартинов припинив участь у конкурсі, оскільки таки не зміг розвіяти ці сумніви.

Також суддя брав участь у розгляді резонансних справ. Наприклад, був головою колегії, яка постановила ухвалу про зміну запобіжного заходу обвинуваченим у замаху на вбивство активістів Євромайдану Олегу Гебану та Сергію Костенку з тримання під вартою на домашній арешт.

Проявив себе Мартинов і при розгляді справи щодо мажора Микити Слободського, який спричинив ДТП, у якому загинула молода мати. На момент ДТП щодо нього вже було рішення про позбавлення права керування за їзду в стані сп’яніння. Спершу Мартинов замінив домашній арешт Слободському на заставу. А потім сумнівно скасував висунуту підозру про залишення потерпілої без допомоги. Для того щоб потрапити на Мартинова, адвокати подали декілька ідентичних скарг. Винесену ним ухвалу було скасовано Апеляційним судом, як незаконну.

Нещодавно Шевченківський суд був у центрі уваги через розгляд там справи Сергія Стерненка. До суду прийшло декілька сотень небайдужих. У певний момент на територію біля будівлі суду не пустили автомобіль зі звуковою апаратурою. Виник конфлікт. Мартинов запевняв народного депутата Юрчишина, що не забороняв в’їзд машини, хоча поліція цитувала слова Мартинова як підставу заборони. Потім з’сувалось, що Мартинов просто збрехав. А потім ще й звернувся до Вищої ради правосуддя зі зверненням, що активісти заважали роботі суду та вчиняли протиправні дії.

Дружина судді Мартинова Влада Вікторівна 6 років працювала помічницею судді в Бориспільському міськрайонному суді, а тепер працює адвокатом. У 2017 році подавалась на добір суддів, але даних про складання нею іспитів немає.

До речі, Мартинов не єдиний суддя в родині. Його сестра Матвієнко Юлія Олександрівна – суддя Київського апеляційного суду. Саме того суду, про який нещодавно затриманий НАБУ на хабарі в 100 000 доларів прокурор Мазурик хвалився, що може вирішити «з усіма окрім, Васильєвої».

Ми проаналізували майновий і фінансовий стани судді Євгена Мартинова за 2012, 2013, 20142015201620172018 та 2019 роки. За вказаний період Євген Олександрович переважно жив на суддівську зарплату, отримував матеріальну допомогу та брав кредити.

Дружина Влада Мартинова в 2013-му отримала подарунок у розмірі 239 тис. грн, а також кілька разів продавала майно сукупно виручивши, за нашими підрахунками, 1,39 млн грн.

У майновій декларації судді лише три об’єкти нерухомості. Йдеться про ділянку дружини у с. Зазим’є Броварського району Київської області, гараж і квартиру в користуванні.

Землю площею 0.12 га дружина купила в 2016 році за химерні 90 227 грн і майже відразу ж передала її на підставі договору суперфіцію своїй матері Шелеповій Тетяні Іванівні. Вона начебто щороку платить за користування ділянкою 3 600 грн на рік. Нині там будується маєток. Цікаво, що теща судді працює вчителькою в київській школі. Суддя пояснив, що кошти на будівництво в неї від продажу майна її батьків у Росії.

Задекларована ж квартира площею 111 кв. м розташована в будинку 12 по вулиці Костянтина Данькевича. Чверть цієї квартири належить дочці судді Марії. А інші ¾ квартири належать бабусі дружини Шелеповій Н. С.

Родина Мартинових торік користувалася лише двома автомобілями. Принаймні так написано в декларації судді. Йдеться про автомобіль Peugeot 208 2014 року випуску, придбана за 276 тис. грн, та Volkswagen Caravelle, записана на Антоніну Мартинову. У 2011-2012 роках. Крім того, суддя Мартинов не декларував автомобіль Nissan Note.

Фіаско Мартинова з Антикорупційним судом не стало для нього перешкодою для подальшої кар’єри. Він успішно пройшов оцінювання, став головою суду та ще й подався на конкурс на посаду судді Київського апеляційного суду. Подібні приклади дуже дивували голову Громадської ради міжнародних експертів сера Ентоні Хупера, але завдяки фейковій судовій реформі є звичними для нас.

Минулі Розслідування

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"