Голова Комінтернівського районного суду Харкова Буцький

23.12.2016

Часто судді намагаються пояснити статки доходами успішного подружжя, батьків чи навіть дітей. Або ж просто намагаються приховати власне майно, переписуючи його на родичів. Втім, увага суспільства до даного питання, а також нові методи контролю та декларування залишають все менше можливостей для приховування майна.

Знайомтесь, голова Комінтернівського районного суду м.Харкова – Буцький Василь Валерійович. Свою суддівську кар’єру Василь Валерійович розпочав в іншому районному суді Харкова – Ленінському, куди був обраний безстроково постановою Верховної ради від 19 червня 2003 року. В 2007 році указом президента Віктора Ющенко пан Буцький був переведений на посаду судді Комінтернівського районного суду. Буквально через кілька тижнів після переводу Рада суддів призначає Василя Буцького головою Комінтернівського районного суду.  Цю посаду він незмінно займає вже близько 10 років.

 Згідно декларацій судді за 2014 та 2015 роки, основним доходом родини з чотирьох осіб є заробітна плата Василя Валерійовича.

 Не може похвалитися Василь Валерійович і наявністю багатих  членів родини. Його дружина, Наталія Миколаївна, працює старшим слідчим головного управління Національної поліції в Харківській області. Згідно декларації за 2015 рік, основним доходом Наталії Миколаївни є заробітна плата розміром 6 тис.грн на місяць.

Вже традиційно значно кращою в родині Буцьких є ситуація з майном. Так, згідно з декларацією та реєстру речових прав, пан Буцький володіє 50% будинку площею 549 м2 в Харкові. Цей будинок є найбільшим задекларованим будинком суддів Харківської області.

 Інша ж половина будинку належить матері судді Буцького, яка зараз на пенсії та проживає разом з сином.

 Ось як виглядає будинок побудований суддею спільно з матір’ю-пенсіонеркою:

 Офіційна вартість будівництва – 1 807 028 грн. або 5 загальних річних доходів родини Буцьких, хоча ми розуміємо, що насправді ціна будинку є значно більшою. Звідки у судді та його матері кошти на житло є загадкою, бо задекларовані доходи є явно недостатніми.

Але ще більш цікавим є спосіб набуття даного будинку у власність. Спершу право власності набувається Буцьким на підставі рішення суду від 17.12.2009 року. До речі, цього рішення ми не знайшли у реєстрі судових рішень. Тому встановити причину звернення до суду, на жаль, не можемо. Припускаємо, що тут йдеться про стандартну схему узаконювання незаконного будівництва. На підставі цього рішення суду єдиним власником будинку став суддя Буцький. Через 6 років з’являється нове рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 серпня 2015 року, яким будинок було розділено між суддею, та його матір’ю Буцькою Г.Г. Вже з цього рішення стає відомо про цікаві взаємовідносини між сином та матір’ю. Виявляється ще у 2007 році між ними був укладений Договір про участь у спільному будівництві. На виконання договору мати-пенсіонерка дала Буцькому 800 000 грн., про що є відповідні розписки. Син мав побудувати і зареєструвати будинок за обома, але, завершивши будівництво, зареєстрував будинок лише за собою і пообіцяв у 2009 році повернути кошти матері. Але не зробив цього аж до 2015 року. Пенсіонерка Ганна Григорівна була вимушена звертатись до суду, який і визнав за нею право власності на половину будинку.

Ця історія свідчить, що або суддя Буцький є невдячним сином, який двічі обманює матір і лише у судовому порядку вона добивається справедливості. Або ж це щось інше – наприклад пост фактум придумана схема для створення доказів джерел доходів, зменшення бази оподаткування чи зменшення сум платежів у бюджет при операціях з нерухомістю. Другий є більш ймовірним, враховуючи що мати проживає у цьому будинку. Але очевидно, що  будь-який з варіантів навряд чи можна назвати доброчесним і породжує обґрунтовані сумніви.

Цікавим є і спосіб прийняття цього рішення. Позов подано 23.07.15, а вже 20.08.15 було винесене остаточне рішення. Практикуючі юристи знають, що про таку оперативність більшості можна лише мріяти. А ще на сайті відсутній звіт про автоматичний розподіл справи. Це теж наштовхує на певні думки. Чи не використовував Буцький свій статус судді при вирішенні цієї справи ?

 Окрім цього, має суддя Василь Буцький ще один будинок в Харкові площею 59 м2, який він отримав у спадок.

 Значиться в декларації судді також і незавершене будівництво – дача в селі Печеніги Харківської області площею 224 м2.

 Як і багатьом іншим суддям Василю Буцькому ще доведеться пройти кваліфікаційне оцінювання суддів та відповісти на питання щодо походження свого майна. Зокрема, за які кошти судді та його матері вдалося побудувати будинок,вартість якого суттєво перевищує їх доходи. Чому для набуття власності використано такий сумнівний спосіб ? Ми, в свою чергу, будемо активно слідкувати за подальшою кар’єрою цього судді.

Джерело