Анатолій Коваленко. Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів
26.07.2018
У 2017 році розпочала свою роботу Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, завданням якої є розгляд питань щодо дисциплінарної відповідальності, переведення та звільнення прокурорів із посади. Саме цей важливий орган відповідальний за очищення недоброчесних працівників у прокуратурі, тому очевидно, що всі члени КДКП повинні бути політично незалежними та незаангажованими. Та, як це часто буває на практиці, й до самих членів Комісії є багато запитань із приводу їхньої професійності та доброчесності.
Знайомтесь, член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів – Анатолій Анатолійович Коваленко.
На офіційному сайті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів ми можемо ознайомитися з біографією Анатолія Анатолійовича. Народився він 28 жовтня 1978 р. в місті Києві. Навчався Анатолій Коваленко в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та в університеті м. Халл (University of Hull), Велика Британія. А вже починаючи з 1999 року, він працював юристом, пізніше – викладачем в університеті, заступником Голови Союзу юристів України та заступником директора ТОВ «Юридична фірма «Кравченко і Коваленко». Цікавим епізодом із біографії пана Анатолія є період листопада 1999 р. – травня 2000 р. Саме тоді він був «помічником-консультантом народного депутата України на час його депутатських повноважень». Саме така інформація вказана на сайті КДКП. Однак із відкритих джерел ми можемо дізнатися, що Анатолій Анатолійович був помічником у нардепа Петра Порошенка.
У 2014 році на скандальному з’їзді адвокатів у місті Мукачево Анатолія Анатолійовича Коваленка було обрано представником від адвокатури до складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури. Сама ж Комісія розпочала свою роботу лише у 2017 році.
Саме КДКП буде вирішувати, чи притягати до відповідальності та звільняти Назара Холодницького. За відповідне рішення буде голосувати й Анатолій Коваленко. Втім, для пана Анатолія розгляд таких гучних справ не буде чимось новим, адже саме він розглядав дисциплінарну скаргугромадських активістів проти Генерального прокурора Юрія Луценка.
Та в рішенні КДКП від 23 травня 2018 року дисциплінарну справу проти Луценка закрили, тому що «за результатами перевірки членом Комісії 26 квітня 2018 року складено висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях Генерального прокурора України Луценка Ю.В.».
У 2013 році Анатолій Коваленко також увійшов до складу Громадської ради при Міністерстві внутрішніх справ, яке тоді очолював поплічник Януковича – Віталій Захарченко.Ситуація із Громрадою при МВС тоді була досить цікавою. Попередній її склад достроково припинили, за словами голови Ради, через нібито відмову «на прохання керівництва міністерства включити до свого складу 16 організацій…, які не мають жодного стосунку до сфери захисту прав людини, ба більше, п’ять із них узагалі виявились неіснуючими». І за версією ЗМІ, саме «ініціативна група під керівництвом пана Коваленка «відібрала» для міністра 35 «слухняних» представників інституцій громадянського суспільства» у 2013 році, унаслідок чого було сформовано нову Громадську раду у складі 25 осіб.
2002 року Анатолій Анатолійович отримав право займатися адвокатською діяльністю, однак призупинив свою адвокатську практику у 2017 році. Також відомо, що Анатолій Коваленко був зареєстрований фізичною особою-підприємцем.
Не менш відомим є батько члена КДКП – Анатолій Андрійович Коваленко. У його біографії вказано, що він із травня 1993 р. по травень 2006 р. очолював виконавчу гілку влади на Печерську та тричі обирався Головою Печерської районної ради (ІІ, ІІІ та ІV скликань). Відомо, що Анатолій Андрійович бувчленом партії «УДАР» Віталія Кличка та депутатом Київради. Декілька разів Анатолій Коваленко-старший балотувався до Верховної Ради та був обраний до неї в ІІ скликанні (1995–1998 рр).
У своєму інтерв’ю у 2015 році батько члена КДКП розповідав, що проживав на вул. Грушевського, 9 по сусідству з тодішнім депутатом Петром Порошенком, який, за словами Коваленка-старшого, допомагав йому «приводити двір до порядку».
Та повернімося до Анатолія Коваленка-молодшого. Оскільки Анатолій Анатолійович до призначення на посаду члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів не був чиновником, то він подав одну декларацію лише за 2017 рік. У ній він вказав досить значні доходи, а саме: 501 тис. грн заробітної плати у КДКП та ще 6,2 млн грн доходу від продажу майна, підприємницької та викладацької діяльності. Його дружина – Ірина Володимирівна Коваленко задекларувала 2 млн грн доходу від продажу власності та бізнесу.
Анатолій Анатолійович проживає та користується будинком, власником якого є його матір Ганна Миколаївна. Ганна Миколаївна є власником і земельної ділянки під цим маєтком, однак нею Анатолій Коваленко не має права користуватися. Загалом же, будинок площею 340 кв. м. був набутий пані Ганною на підставі договору міни 2013 року та розташований в елітному с. Лісники, що неподалік Києва. Анатолій Анатолійович теж має земельну ділянку в Лісниках, яка обійшлася йому в 168 тис. грн.
Також Анатолій Анатолійович володіє двома офісами в Києві, сумарна вартість яких становить 1,7 млн грн. Перший із них має площу 101 кв. м. і розташований на вул. Івана Мазепи, 14. Інший, площею 97 кв. м., розташований на вул. Саперне поле, 26а.
Окрім того, Анатолій Коваленко є власником квартири в Києві, що розташована за адресою: вул. Євгена Коновальця (раніше вул. Щорса), 36б. Вказана вартість квартири – 775 тис. грн. Також Анатолій Анатолійович є власником двох гаражів, один з яких розміщений у цьому ж будинку.
У дружини члена КДКП пані Ірини у власності перебуває квартира в Києві площею 90 кв. м. за адресою: вул. Михайла Драгомирова, 20. Подібне житло сьогодні коштує бл. 245 тис. дол.
У власності подружжя Коваленків також досить багато дорогих аксесуарів. Зокрема, Анатолій Анатолійович володіє годинниками марок Romain Jerome, Vacheron Constantin, Breitling та Rolex. Ірина Володимирівна теж має годинник від Ulysse Nardin та ювелірні вироби від Van cleef & arpels. Також пані Ірина задекларувала комплект прикрас із дорогоцінного металу з коштовним камінням.
Не менш розкішні в подружжя й автомобілі. Зокрема, Анатолій Анатолійович є власником Lexus LX570 2008 року, придбаного у тому ж році. Навіть сьогодні таке авто коштує бл. 45 тис. дол. Також Анатолій Коваленко задекларував два мотоцикли Harley-Davidson FLHX 2011 року та FLHTCU 2008 року. Крім того, у декларації згадуються причіп і вантажний автомобіль
Натомість у власності Ірини Володимирівни жодного рухомого майна незадекларовано. Та якщо вірити витягу з Єдиного державного реєстру МВС, то 31 травня 2018 вона року придбала LEXUS RX 300 того ж року випуску. Ціна такого авто стартує від 1,4 млн грн.
У декларації Анатолія Анатолійовича також вказано досить великі заощадження. Ми підрахували, що в пана Анатолія є 5,7 млн грн, 255 тис. дол. та 27 тис. євро. В Ірини Володимирівни у власності 858 тис. грн та 28 тис. дол. Окрім того, Анатолій Анатолійович придбав криптовалют на суму понад 100 тис. грн.
Батько Анатолія Анатолійовича значиться власником нежитлового приміщення в Трускавці за адресою вул. Бандери, 9 та готелю «Сенатор» на вул. Бориславська, 10. Втім, якщо поглянути на першу будівлю на карті, то вона більше схожа на приватний будинок.
Та ще більше нерухомого майна в матері члена КДКП. Зокрема, у її власності цілий комплекс маєтків у с. Плюти, що біля Києва. Йдеться про 3 будинки загальною площею 1228 кв. м. Також пані Ганна володіє ще однією ділянкою в Лісниках.
Окрім того, у Реєстрі речових прав на нерухоме майно згадується квартира на вул. Грушевського, 9. Її власником теж є Ганна Миколаївна, і ця квартира, схоже, є в заставі під кредит розміром 1,47 млн дол. Також нам вдалося дізнатися, що пані Ганна є власником автомобіля Range Rover 2007 року.
Ганна Миколаївна Коваленко зареєстрована фізичною особою-підприємцем і власником товариства з обмеженою відповідальністю «БАСІ». Увесь бізнес пані Ганни пов’язаний з операціями з нерухомим майном.
Тож, як бачимо, щодо політичної незалежності Анатолія Коваленка як члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів є обґрунтовані сумніви. Ми сподіваємося, що це не заважатиме пану Анатолію приймати важливі рішення саме на основі законності, а не політичної доцільності.
