Що відбувається з дорогими речовими доказами

17.06.2017

З початку року правоохоронні органи знищили речові докази, ринкова вартість яких може сягати близько 100 млн грн. За інформацією із судового реєстру, під коток утилізації потрапили тисячі «небезпечних» смартфонів, сотні тисяч «токсичних» окулярів, «зіпсовані» зубні щітки.

З початку 2017 року суди задовольнили близько півсотні клопотань органів слідства про знищення речових доказів. Наприклад, наркотичних засобів, зброї, контрафактних тютюну й алкоголю, що були вилучені під час низки кримінальних розслідувань. Проте знешкоджуються не лише заборонені для обігу речі. Під утилізацію за останні півроку потрапили сотні тисяч окулярів, тисячі смартфонів, планшети, елітний алкоголь, спортивний одяг. Частина ліквідного товару, замість утилізації, могла бути передана у власність держави та реалізована. Адже це також передбачено законодавством. Правоохоронні органи надають перевагу радикальним методам, позбавляючи бюджет додаткових доходів.

Понад те, інколи правоохоронні органи намагаються приховати від сторонніх очей перелік майна, про знищення якого просять суд.

Одеська прокуратура проти Стіва Джобса

Показовим є травневе рішення судді Приморського суду Одеси Вадима Коваленка, який задовольнив клопотання прокурора Одеської прокуратури Віктора Алексєєва про знищення «батарейок, ліхтарів, побутових приладів та інших предметів…. які несуть потенційну небезпеку для здоров’я населення». Ці речі півтора року тому були вилучені одеською поліцією у морському контейнері в рамках розслідування про контрабанду.

Слідчі аргументували «небезпеку» експертними висновками, зробленими у квітні, про токсичність арештованого майна при контакті зі шкірою людини та при інгаляції. Додатково зазначалося, що у цих «речових доказах» містяться важкі метали, небезпечні для дітей.

Прочитавши це, легко погодитись зі слідчими, які хотіли знищити непотріб. Але сумніви в їх аргументах виникають, якщо ознайомитися з повним переліком майна. Адже мова йде не лише про «ліхтарики», а й про телефони Iphone, Lenovo, Nokia та інші.

Повний список можна знайти в іншій ухвалі Приморського суду Одеси річної давнини, на яке той самий суддя Вадим Коваленко тоді наклав арешт за клопотанням слідчого. Відповідно до переліку, у контрабандному контейнері містилися: понад 10 тис. мобільних телефонів, у тому числі, Iphone 6 у кількості 703 одиниць та Iphone 5S у кількості 554 одиниць. А також безліч інших товарів – близько 300 тис. батарейок Duracell, більше півтори сотні планшетів, тисячі калькуляторів, навушників, радіоприймачів, ліхтариків тощо. Навіть якщо припустити, що середня ринкова вартість телефону з цього списку становить 2000 грн, загальна сума знищеного майна може перевищувати 20 млн грн.

Усі ці коштовні речі, за твердженням прокуратури, становлять небезпеку для життя і здоров’я людей та підлягають знищенню. Як зазначено вище, суд схвалив утилізацію, знищення доручено Нацполіції в Одеській області.

Чи піднялася рука у правоохоронців відправити в утиль тисячі смартфонів – дізнатися не вдалося. «Главком» спрямував запит до Одеської прокуратури, яка наполягала на утилізації, із проханням уточнити: чи знищені на даний час товари; яким чином це здійснено; що стало приводом для висновку про їх потенційну небезпеку; чому зазначені речі не були передані у власність державі. На час виходу публікації – жодної відповіді. Телефон адвоката Олексія Ремесла, який раніше захищав власників майна, також не відповідав.

Зі свого боку, колишній слідчий Генпрокуратури з особливо важливих справ, а наразі – адвокат Сергій Войченко зазначив «Главкому», що пересвідчитись у знищенні майна навряд чи вдасться. Фото- чи відеофіксація у цих випадках не здійснюється, така процедура має місце під час утилізації заборонених предметів – наркотиків, зброї тощо. Максимум, що можна отримати від утилізаторів – відповідний акт.

Як виглядають десятки мільйонів крізь окуляри

Той же Приморський суд Одеси напередодні схвалив знищення ще більш коштовної партії товару. За клопотанням одеської поліції суддя Віктор Іванов відправив на «кладовище» 425 тис. сонцезахисних окулярів. В Україну аксесуари прибули морським шляхом у листопаді, як товари відомих брендів Versace, Chanel, Dolce&Gabbana, Dior та інших. Підозра в ухиленні від сплати митних платежів та податків спричинила кримінальне розслідування, під час якого з`ясувалось, що продукція контрафактна. Згідно із судовим рішенням, відповідна експертиза тривала три місяці – з січня до квітня цього року. Приводом для невтішних висновків стало дослідження 91 одиниці окулярів із майже півмільйонної партії.

Якщо окуляри і справді були підробкою, а ринкова ціна екземпляру становить не тисячі гривень, а, скажімо, 150 грн – на рівні безіменних аналогів у підземних переходах – то і у цьому випадку загальна вартість партії може перевищувати 60 млн грн.

Встановлення факту підробки, а також неодноразові звернення компанії-зберігача арештованого товару, фірми «Скай-Лайн», яка просила якомога швидше «вжити заходи щодо продукції» вплинули на суд, який у квітні надав дозвіл на знищення окулярів.

Водночас, слідчі не звертались до іноземний компанії-виробників для встановлення оригінальності товару чи його підробки. Експертизу окулярів проводили лише представники Одеського наукового дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, які перевіряли, чи загрожують окуляри здоров`ю та життю населення. У деяких інших аналогічних провадженнях правоохоронні органи досліджували, у першу чергу, автентичність товару. Наприклад, цього року була знищена партія з 200 кросівок Nike, Adidas, Lacosta. Перед цим їхнє сумнівне походження встановили залучені слідчими експерти з компаній Nike Innovate C.V., Lacoste, Adidas AG, Adidas International Marketing B.V. Чому в одних випадках правоохоронні органи перевіряють вилучені товари на оригінальність, а в інших – на небезпеку? Войченко припускає, що в Україні не знайшлись уповноважені представники зазначених брендів. Якою б не була причина, товар визнано непридатним для продажу в Україні.

За словами Тиграна Мелконяна, керівника компанії-зберігача арештованих окулярів – «Скай-лайн», майна на сьогодні вже знищено уповноваженою організацією, яку рекомендував орган слідства. Варто зазначити, що роль «Скай-лайна» у рішенні суду щодо знищення майна була неостанньою. Суд врахував її звернення до органу слідства щодо якомога швидшого вирішення долі товару. Фірма жалілася, що зазнала витрат на транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи, зберігання цінностей, «що ускладнює проводити інвентаризацію та матеріальні цінності займають місце на складі». «Главкому» Тигран Мелконян повідомив, що обсяг знищеної партії міг уміститися в одній фурі.

Як «зіпсувався» елітний алкоголь

Посилання на проблеми зберігання товару як привід швидше його знищити – непоодинока практика. У лютому, за рішенням Оболонського суду Києва, було відправлено на утилізацію значну партію продуктів харчування на кілька мільйонів гривень – у тому числі, тисячі пляшок алкогольних напоїв (віскі, вино та інше), соуси, консервацію, крупи, шоколадну пасту, зубні щітки та інше. Слідчі фіскальної служби вилучали товар кількома партіями цього та минулого року у рамках кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків. Суддя Олена Жежера при винесенні рішення про знищення зазначила: «зберігання (товарів – ред.) є небезпечним для життя та здоров’я людей».

Як можна побачити з тексту ухвали, приводом для такого висновку судді стали не результати експертиз, а лист від компанії-зберігача «Юс-Вічі», яка напередодні повідомила слідчі органи: «продукти харчування, які передано на відповідальне зберігання – зіпсувалися. Зберігати на спеціальному складі дані продукти харчування, які мають явні ознаки псування та виділяють неприємний запах немає можливості, так як даний запах несе небезпеку іншим працівникам та продуктам, що зберігаються на даному складі». Цей лист став фактично єдиною підставою для рішення суду про знищення харчів.

Дивним є не лише «псування» елітного алкоголю та консервації. Загадковості ситуації додають слова адвоката Олександра Шевченка, який представляє інтереси одного з власників знищеного майна – підприємця Лещенка Сергія Борисовича, власника магазину «Італійська лавка». «Яким чином могли зіпсуватися продукти харчування, які навіть ще не були фізично вилучені в Лещенка?! – обурений адвокат. – «Юс-Вічі» написала лист про небезпечність товару 10 лютого, в той час, як алкогольні та слабоалкогольні напої податковий інспектор передав на зберігання, за моїми даними, 9 лютого, а всі інші товари – 14 лютого 2017 року». Тобто, товар зіпсувався просто на очах.

Зв`язатися з керівником компанії-зберігача «Юс-Вічі» Віталієм Чечельницьким не вдалося. Відповіді на запитання «Главкому» давав представник фірми, який назвався Миколою. За його словами, факт псування товару був задокументований і мова йде не лише про продукти харчування підприємця Лещенка. Зберігач майже рік тримав на складах арештовані товари й іншого бізнесмена, щодо якого, власне, 2016 року й було відкрито кримінальне провадження. Листи про псування харчів компанія надсилала у слідчий орган неодноразово. Пан Микола навіть надав відео, де зафіксовано неліквідний товар – запліснявілі хамон, сири, ковбаси (з відеофайлом можна ознайомитись за цим посиланням).

Чому разом із цими продуктами знищили консервацію та алкоголь, які арештували цього року? У «Юс-Вічі» стверджують, що лише виконували рішення суду. Пан Микола додає, що вся знищена алкогольна продукція не мала акцизних марок, а деякі харчові продукти мали сфальсифіковані терміни придатності.

У свою чергу, адвокат Шевченко вказує на те, що його клієнт – Лещенко – взагалі не був підозрюваним у кримінальному проваджені. Про рішення суду щодо знищення його товару, адвокат власника майна дізнався постфактум, у березні, випадково переглядаючи судовий реєстр.

Загалом у власника «Італійської лавки» арештували 1722 пляшок алкогольних та слабоалкогольних напоїв на суму 124895 гривень; спортивні товари (самокати, ролики, захисні комплекти, шоломи, скейтборди, велосипеди, сумки, конструктори на суму 1,2 млн грн; продукти харчування та нижню білизну на 288 тис. грн.

У «Юс-Вічі» запевнили, що нехарчові товари залишаються на складах, оскільки суд не давав дозволу на їх знищення.

Зіпсоване майно

З огляду на інші рішення суду, псування майна, яке потрапляє в руки держави, поширене явище. Наприклад, у Сновському відділі поліції Чернігівської області за рік зіпсувались понад 1000 дерев соснової породи, які були арештовані в рамках двох окремих кримінальних проваджень. Цього року суди схвалили їх утилізацію.

Найчастіше рішеннями суду знищують арештовані тютюн та алкоголь, на яких не наклеєні акцизні марки. За підрахунками «Главкому», на основі даних судового реєстру, цього року було утилізовані близько 10 тис. пляшок алкогольного фальсифікату, приблизно 30 т спирту невідомого походження, близько 3 млн пачок сигарет. При цьому частина тютюнових виробів була визнана представниками власників брендів оригінальною, але також утилізована через відсутність акцизних марок. Найбільше тютюну було знищено за клопотанням Служби безпеки України, відповідно до ухвали Приморського суду Одеси від 6 червня. Суд повірив висновкам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, які дослідили зразки цигарок марок Ashima Luxury Size, Dubao Classic Red, Dubao Classic Blue, Dubao Classic Silver, Dubao Classic Gold, Regina Red, Regina Blue, D&B Comfort Red, D&B Comfort Blue, Prima Luxe Red, Prima Luxe Blue, «Фест», Doina Soft 80 Mm, Nz Black, «Минск 5 Superslims», Nz Gold, «Минск Superslims», Eng Pic Monte Carlo Blue. Після експертизи понад 2 млн пачок були визнані непридатними для продажу в Україні. Варто нагадати, що це рішення суду було винесене на тлі перебоїв із постачаннями тютюнових виробів у магазини, що спричинило розслідування проти найбільшого дистриб`ютера тютюнових виробів в Україні, компанії «Тедіс».

Чи потрапляють на прилавки речові докази у кримінальних провадженнях – питання риторичне, з огляду на відкриті дані. Наприклад, розслідування проти представників МВС, які за допомогою колишнього колеги, підполковника міліції у відставці, продали 10 травматичних пістолетів через комісійний магазин. Зараз їх звинувачують у сприянні в незаконному продажі речових доказів.

У Войченка є кілька підстав сумніватись, що відправлені на утилізацію речові докази знищуються у повному обсязі. У минулому прокурор та слідчий згадує, як в середині 1090-х суд зобов`язав знищити пістолет, з якого вбили кримінального авторитета. Слідчий, у сейфі якого зберігалася зброя, мав віддати її на утилізацію. Але, «знищений» пістолет наприкінці 2000-х сплив у нового власника, затриманого за хуліганство.

За словами адвоката Войченка, торгівля речовими доказами поширена і зараз. Приклад з його адвокатської практики – у клієнта під час обшуків силовики вилучили коток іноземного виробництва вартістю 18 тис. євро, який згодом зник. За останній рік правоохоронні органи та ЗМІ інформували про низку таких корупційних кейсів (читайте, наприклад, тут, тут , тут і тут).

На умовах анонімності інший адвокат запевнив «Главком» в існуванні неофіційних тарифів, які буцімто існують у правоохоронних органах. Мовляв, за повернення цінностей, арештованих як речовий доказ чи як тимчасово вилучене майно, слідчі розраховують отримати від власника 10% вартості майна. «В рамках сотень фактових кримінальних проваджень вилучаються мобільні телефони, шуби, комп`ютери, статутні документи компаній, що вкриваються багатомісячним пилом у сейфах та на складах в очікуванні судових рішень. Не хочеш чекати роками – плати за повернення», – додає співрозмовник видання.

Федір Орищук

Джерело