В Нацполіції запрацюють детективи

Система кримінальних розслідувань в Україні за рівнем ефективності значно поступається європейським, а українські слідчі й оперативники карного розшуку Національної поліції досі працюють за неефективною радянською системою. Такого висновку дійшли експерти Консультативної місії Євросоюзу (КМЄС) з реформування сектору цивільної безпеки України, яка працює вже два з половиною роки. “Тут надзвичайна бюрократія між слідчими й оперативними працівниками. Вони сидять у сусідніх кабінетах, але змушені узгоджувати свої дії через листи чи заяви. Слідчі перевантажені. Водночас оперативники від них залежні та змушені все узгоджувати зі слідчими”, – розповів провідний радник КМЄС Збінек Ванічек у четвер, 15 червня, у Києві під час парламентсько-громадської платформи з підвищення ефективності кримінальних розслідувань. За його словами, це впливає на якість роботи та кількість розкритих справ.

За інформацією Генеральної прокурори України, у 2016 році Нацполіцією було розкрито менше 30 відсотків від усього масиву скоєних злочинів. При цьому злочинність зростає. За даними державної служби статистики України, минулого року в країні було зареєстровано 592 тисячі злочинів, що майже на 12 відсотків більше, ніж у 2015 та 2014 роках.

Два в одному

Аби змінити ситуацію, експерти Консультативної місії ЄС радять Україні об’єднати функції оперативників карного розшуку та слідчих і створити у підсумку інститут детективів поліції. На початку цього року Національна поліція України за підтримки КМЄС започаткувала на базі міського відділу поліції Борисполя пілотний проект з перетворення слідчих і оперативників на поліцейських детективів. “Є оперативники, які збирають докази та ведуть спеціальні спостереження. І є слідчий, який аналізує факти та намічає кроки. Зараз детектив у собі все це об’єднує”, – пояснив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков під час виступу на парламентсько-громадській платформі.

З червня цей експеримент розширили. Тепер він проводиться ще й на базі районних підрозділів поліції окремих населених пунктів у Запорізькій, Львівській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській і Хмельницькій областях. “В результаті цього експерименту ми хочемо підвищення ефективності боротьби зі злочинністю, зменшення бюрократії, та оптимізації ресурсів”, – сказав DW начальник головного слідчого управління Нацполіції України Олександр Вакуленко. Він зазначив, що нині в країні працює до восьми тисяч слідчих і близько 15 тисяч оперативних працівників. З них детективами зможуть стати лише ті, хто має вищу юридичну освіту. За його словами, восени будуть оприлюднені перші результати експерименту. Якщо він вдасться, то його поширять на всю Україну. Однак для цього потрібно буде змінити законодавство.

Умовні “детективи“

Нині в Україні детективами можуть офіційно називатися лише співробітники Національного антикорупційного бюро (НАБУ), які одноосібно виконують функції оперативника і слідчого. Про це йдеться у законі про НАБУ. Натомість співробітників поліції, які беруть учать в експерименті, поки  умовно називають “детективами”, оскільки такого визначення в законі “Про Національну поліцію” немає. За словами Вакуленка, зараз оперативники і слідчі, які суміщають дві посади в одній у межах експерименту, керуються окремими статтями “Кримінального процесуального кодексу” – вони передбачають таке сумісництво для розкриття окремих справ. “Неважливо, як ми їх будемо потім називати – детективами чи універсальними поліцейськими, – головне, аби був результат”, – переконаний Олександр Вакуленко.

Ризики

Результати експерименту в Борисполі поки позитивні. Щоправда, бориспільський “детектив” Сергій Підгорний каже, що йому було складно з оперативника перекваліфікуватися ще й у слідчого, оскільки це додаткове навантаження. Брак знань теж дався взнаки. Однак, за словами Підгорного, за кілька місяців він і його колеги самі почали бачити плюси такого об’єднання функцій слідчого й оперативника. “Ми не втрачаємо тепер часу на листування зі слідчими, бо я тепер є і оперативником, і слідчим. Самі все робимо – виходимо з клопотанням, їздимо до прокурорів і не втрачаємо час, який нам потрібен для розкриття злочинів по гарячих слідах”, – каже поліцейський.

Натомість експерти попереджають, що бориспільський пілотний проект з перетворення слідчих і оперативників на детективів через близькість до столиці може бути “тепличним”. Член комісії з проведення конкурсу на зайняття посад керівництвом Державного бюро розслідувань України Денис Монастирський наголошує, що у регіонах має бути проведена серйозна підготовка оперативників до роботи також і слідчими. Він не виключає, що через додаткове навантаження люди просто саботуватимуть роботу. “Потрібна перепідготовка не зсередини, аби вони вчилися не в процесі роботи, а якісь зовнішні тренінги. Зараз цього немає, і це ризик”, – констатує Монастирський.

Своєю чергою, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров схвалює цей експеримент і вважає, що така реформа може усунути рудименти радянської системи карного розшуку. Разом з тим він вказує, що правозахисники та громадські організації не можуть контролювати роботу ні оперативників і слідчих, ні детективів. “Коли об’єднуються функції оперативника та слідчого, ризик зловживань стає ще більшим, оскільки свої дії їм не потрібно узгоджувати. Це може спровокувати хвилю замовних справ”, – попереджає Євген Захаров у розмові з Deutsche Welle. Він переконаний, що в ході цієї реформи, починаючи з пілотних регіонів, потрібно посилити судовий і громадський контроль за діяльністю детективів.

Джерело