10 мільярдів ГПУ: як завищити показник

03.06.2017

Способи надування звітності – не ініціатива окремих прокурорів. Ці способи містяться в офіційній Інструкції.

На початку 2017 року Генеральний прокурор Юрій Луценко відзвітував про результати роботи прокуратури за 2016 рік через представництво інтересів громадян та держави в суді. Повідомивиши, що Генпрокуратура повернула державі і громадянам понад 10 млрд грн.

На запит народного депутата, заступника голови комітету з питань запобігання і протидії корупції Віктора Чумака ГПУ надала у паперовому вигляді судові рішення, на основі яких сформовано вказані вище цифри. Усі надані Генеральною прокуратурою дані були поділені на три блоки: Земля, Кошти і Майно. Загалом – 51 том судових рішень із прикріпленими до них документами, що мали підтверджувати сплати або вартість майна.

«Наші гроші» проаналізували і дійшли до таких висновків:

У наданих нардепу Чумаку томах ГПУ – понад 5,6 тисяч судових рішень, які були проаналізовані журналістами «Наших грошей».
Сума позовів у цих понад 5,6 тисячах судових рішень сягає близько 9,6 млрд грн.
«Наші гроші» можуть підтвердити захист інтересів держави і громадян на суму 3,8 млрд грн. Однак, якби враховувти усі нюанси, про які йтиметься нижче, то реальна сума була б набагато меншою.
«Наші гроші» виявили проблеми у методології підрахунку даних про відшкодування коштів за прокурорського реагування і представлення громадськості реальних показників.

	Стягнення на користь держави і громадян з приватних юросіб і фізосіб	Дані, які «Наші гроші» не підтвердили	Загалом
ЗЕМЛЯ	2 312 513 293	3 046 681 765	5 359 195 058

КОШТИ	1 264 114 436	2 588 037 273	3 852 151 709

МАЙНО	273 346 861	158 884 858	432 231 719

Всього:	3 849 974 590	5 793 603 896	9 643 578 486

У цій та всіх наступних таблицях усі дані взято із документів, переданих народному депутату України Віктору Чумаку Генеральною прокуратурою на підтвердження оприлюднених даних стосовно нібито повернутих 10 млрд грн за результатами захисту інтересів держави і громадян через представництво прокурором в суді за 2016 рік.

Перш, ніж перейти до детального розгляду кожного блоку стягнень, варто відзначити основну проблему: Генеральна прокуратура на сьогодні має велике поле для маніпуляцій із сумами стягнутих коштів на користь держави і громадян, оскільки самостійно її практично неможливо перевірити.

На цьому варто зупинитися детальніше. Кожна стягнута сума за позовами прокуратури має підтверджуватися судовим рішенням, опублікованим у державному реєстрі. Самому це все знайти нереально. Потрібен список судових рішень, на які при підведенні підсумків спирається ГПУ. Однак, отримати їх теж надто складно – навіть народному депутатові Чумаку це не вдалося: на офіційний запит надати йому такий список Генпрокуратура порадила йому скористатися Держреєстром судових рішень, а це як шукати голку у копиці сіна (хоча потім нардепу таки принесли вказаний 51 том у паперовому вигляді, що залишився після прес-конференції Луценка).

Крім того, стосовно точної суми повернутих коштів. Тут голова йде обертом від цифр, які озвучують представники ГПУ.

На Різдво Луценко у Facebook написав про 15,5 млрд грн, присуджених на користь громадян та держави в 2016 році за позовами ГПУ. «Реально повернуто за рік 9 млрд грн», – зауважив він і додав також інформацію про скасовані незаконні судові рішення, чим попереджено втрати держави на 2,3 млрд грн.

19 січня прес-служба ГПУ повідомила вже про понад 16 млрд грн. При цьому вказувалося на «реально виконані судові рішення на суму 6,4 млрд грн» і 2,6 млрд грн добровільних відшкодувань у ході розгляду справ. Загалом це 8,9 млрд грн, тобто близько до озвученої раніше Луценком цифри.

Разом з тим у лютому проходить прес-конференція генпрокурора, на якій Луценко, згадуючи 16 млрд грн, повідомляє, що у 2016-му «реально виконано судових рішень і відшкодовано за позовами прокуратури майже 10 млрд грн».

При цьому у ході доповіді виявляється, що треба рахувати не «майже 10 млрд грн», а 10,56 млрд грн.

Щоб розставити крапки над «і» усі охочі підуть до основного джерела, яке містить інформацію про стягнуті суми – звітності «Про роботу прокурора», що публікується на офіційному сайті ГПУ. Однак, там серед наведених цифр без орієнтира з озвученими 10 млрд грн ви могли б порахувати і 8, і 11 млрд, і будь-яку іншу цифру, залежно від того, що вважали б за потрібне додати.

І тут ми підходимо до найважливішого. Як же рахує Генеральна прокуратура?

Звіт «Про роботу прокурора» формується на підставі даних первинного обліку: не пізніше наступного дня працівник прокуратури, який виконав роботу, заповнює картку у системі «Облік та статистика органів прокуратури». При цьому цей працівник має забезпечувати повноту і достовірність внесених даних, які потім перевіряються під наглядом керівників структурних підрозділів. Джерелом відомостей про роботу прокурора також є наглядові провадження, номенклатурні справи, матеріали перевірок, процесуальні та інші документи.

Зведений звіт «Про роботу прокурора» у цілому по Україні формує підрозділ з питань організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Генпрокуратури.

Звіт «Про роботу прокурора» формується відповідно до вимог Інструкції зі складання звітності про роботу прокурора (далі – Інструкція).

Інструкція визначає порядок і методологію обліку сум, на які судом задоволено позови прокурора. Вона пояснює, що у таблиці відображаються загальні результати позовної роботи прокурора у цивільному, господарському, адміністративному та кримінальному судочинстві. При цьому окремо виділяються дані стосовно задоволених позовів в інтересах громадян, в інтересах держави, окремо стосовно деяких сфер (у бюджетній сфері, щодо комунальної і держвласності, з питань земельних відносин тощо).

Хочемо звернути увагу на те, що в Інструкції прописано, що при обліку прокуратура враховує вартість майна і землі, які перебували в оренді. Нижче ми пояснимо, чому «Наші гроші» вважають, що саме ці суми (при нашому підрахунку вартість майна, повернутого з різних видів користування, сягала понад 2 млрд грн) дозволяють значно підвищувати показники роботи прокуратури.

Крім того, ще один важливий момент, який стосується власне сум, які рахує прокуратура. В Інструкції щодо цього є лише таке твердження:

Сума задоволеного позову має відповідати сумі, вказаній у резолютивній частині рішення суду, а щодо майна (у т.ч. земель, що перебували у власності або користуванні) – його вартості, що зазначена у резолютивній частині рішення суду, або визначена висновком експерта чи іншою повноважною особою (органом).

Тут ще раз звернемо увагу, що, на думку «Наших грошей», враховувати вартість орендованого майна, тобто майна, що є державним чи комунальним, але тимчасово належить приватнику –це дуже некоректний спосіб збільшення сум коштів повернутих до бюджету. Також відзначимо, що до багатьох рішень, де вартість майна була вказана судом у резолютивній частині, були прикріплені оцінки від приватних оцінщиків, і прокуратура враховувала саме дані останніх. При цьому самі оцінки вартості майна подекуди викликали сумнів. Це ще раз показує, що самостійна спроба перевірки даних ГПУ приречена на провал.

В Інструкції немає жодних роз’яснень стосовно окремих випадків. А ми при аналізі наданих «томів ГПУ» їх зустріли сотні. Дуже легко рахувати, коли стягується конкретна сума шкоди чи штрафи, чи повертається у державну власність майно/земля певної вартості. А що рахує прокуратура у випадках, коли такої ясності немає? Приміром, чи рахувала прокуратура як здобуток майже 4 млн грн. – вартість договорів на поставку саморятівників і респіраторів «Лисичанськвугіллю». Тут прокуратура просила визнати недійсними ці угоди, а суд скасував лише пункт договору (стосовно способу оплати – 100% виплати авансу), залишивши закупівлю чинною.

Або що рахувала прокуратура по рішеннях, де прокуратура вимагала визнати протиправною бездіяльність міськради щодо незапланування видатків на профтехліцей і зобов’язати міськраду це зробити? Ці провадження були припинені судом, оскільки міськрада ухвалила відповідні рішення. Загалом сума затверджених видатків на ліцеї становила 22 млн грн, які, очевидно, були пораховані прокуратурою.

Взагалі, стосовно того, що рахує прокуратура і що ми на власні очі побачили у «томах ГПУ» хотілося б додати такі моменти:

прокуратура рахувала рішення, які були скасовані в тому ж 2016 році. Зауважимо, що серед наведених ГПУ даних чимало рішень не набули силу і у подальшому можуть бути скасовані або ж там можуть бути зменшені суми вимог.
ми вже згадували випадки, коли взагалі незрозуміло, що рахує прокуратура. Приміром, є рішення, у якому вартість майна не вказана. Разом з тим до нього прикріплені документи з вартістю майна ще часів СРСР в рублях: суд зобов’язав міськраду прийняти з державної у комунальну власність житлові будинки, а вартість будинків було визначено по інвентаризації за 1977,88 і 90-ті роки.

Або ще один приклад: у рішенні йдеться про гідроспоруду; прокуратура до цього рішення прикріпила висновок 1980-х років, у якому вказується орієнтовна вартість в радянських рублях, при цьому не окремо гідроспоруди, а всього ставка, де вона знаходиться.

Також хочемо відзначити, що є чимало судових рішень, які не містять жодних даних про суму позову. При цьому навіть у «томах ГПУ» не до всіх ухвал були прикріплені відповідні довідки чи квитанції, хоча це мало би бути обов’язково. І нам невідомо, що саме у тих випадках рахувала прокуратура. При цьому ми зустріли в «папках ГПУ» робочий запис когось із працівників, де він сам вказував на непідкріплені квитанціями рішення. Додамо, що у державному реєстрі судових рішень є також не всі судові рішення, які враховує прокуратура.

ГПУ не завжди враховує описки. У таких справах суд виносить окрему ухвалу про виправлення описки. Сума може знизитись у рази. Як наприклад, ми зустріли випадок, коли у «томах ГПУ» ми побачили рішення на суму 984 тис грн, а після перевірки в електронному держреєстрі і віднайденні ухвали про виправлення описки виявилося, що реальна вартість повернутого державі майна становить 146 тис грн. Однак прокуратурою цього враховано вже не було.
ГПУ включає у звітний період дані за інші роки. Ми виявили понад два десятки судових рішень, які були прийняті у 2015 і не змінені чи не скасовані у подальшому. Також ми зустріли рішення, ухвалені у січні 2017 року. Загалом це рішення на суму близько 1,8 млн грн.
не все реально стягується саме у 2016 році, оскільки підприємства часто отримують дозвіл суду на розстрочення сплати.

Отже, у наданих Генпрокуратурою томах є дані про позови на суму 9,6 млрд грн. Із цих сум фактично дві третини враховувати як здобуток держави неможливо. Йдеться в першу чергу про стягнення з держпідприємств на користь держави;, про поверненя з оренди чи іншого тимчасового користуванння державну землю чи майно, скасовані судові рішення, по яких прозвітувала ГПУ, або ж погашені суми в інші роки.

Отже, пропонуємо детальніше розглянути, що саме прокуратура враховує при підрахунку, що, на думку «Наших грошей», не можна включати:

УМОВНИЙ БЛОК: З ДЕРЖАВИ В ДЕРЖАВУ

Стягнення заборгованостей і штрафів з державних чи комунальних підприємств на користь держбюджету.
Спір між державою і органом місцевого самоврядування, комунальною установою або державним підприємством стосовно права власності на майно/землю. При цьому рахується вартість цього майна.
Рішення суду про зобов’язання органу місцевого самоврядування прийняти з державної у комунальну власність майно, або розглянути це питання на сесії.

Варто зауважити, що орган місцевого самоврядування не завжди радісно приймає у комунальну власність майно, яким потім звітує Генпрокуратура.

Приміром, на Житомирщині районна прокуратура з 2014 року домагалася, щоб сільрада прийняла на баланс меліоративну систему, яка фактично вже 10 років є безхазяйною. У 2016 році суд визнав бездіяльність сільради протиправною і зобов’язав її розглянути питання про взяття меліоративної мережі на баланс. Цікавий момент: представник сільради у своїх запереченнях вказував, зокрема, на те, що прокуратура у позові вказала вартість цієї системи у розмірі 740 тис грн (ця ж сума і порахована), однак вона стільки не може становити, оскільки дані об’єкти занедбані та перебувають в не придатному для користування стані.

Або інший приклад: позов на суму 80,5 млн грн. Це вартість трьох житлових будинків у Полтаві, які прокуратура через суд змушує прийняти у комунальну власність. Відзначимо, що Полтавська міськрада подавала апеляцію і касацію на рішення суду, яким її зобов’язано розглянути відповідне питання.

Судові рішення, якими земля переводиться із земель запасу до земель держпідприємства або ж змінюються межі села, і при цьому враховується вартість ділянок як повернутих державі.

Наприклад, на Миколаївщині скасовано рішення сільради про вилучення землі у державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» та переведення її до земель запасу. Прокуратура вважає, що повернула державі понад 41 млн грн.

Або ж на Волині визнали протиправним рішення райради щодо зміни меж села Світязь і порахували понад 157 млн грн, – вартість землі, на яку змінили межі, – як суму, на яку прокуратура повернула державі землі.

УМОВНИЙ БЛОК: ВРАХУВАННЯ ВАРТОСТІ МАЙНА/ЗЕМЛІ, ЩО ПОВЕРНУТІ З КОРИСТУВАННЯ (ОРЕНДИ)

Розірвання та визнання недійсними договорів/угод (оренди, користування, особистого строкового сервітуту, суперфіцію тощо). Також сюди входять судові рішення про повернення чи витребування майна після закінчення договору оренди; скасування розпоряджень органів місцевого самоврядування щодо таких договорів.

Прокуратура враховувала вартість державного чи комунального майна, що було в оренді чи іншому користуванні. «Наші гроші» ж вважають, що стан майна не змінився – воно як було державним, так і залишився. У рішення щодо оренди (та інших видів користування) варто враховувати лише реально стягнені збитки, штрафи і т.д.

Приклади:

У «папках ГПУ» є ухвала Госпсуду Харківської області від жовтня 2016 року про припинення провадження у справі. Прокуратура у своєму позові просила стягнути з фермерського господарства 30 тис грн шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття ділянки 18 га, і звільнити ділянку. Фірма у досудовому порядку добровільно сплатила шкоду і звільнила ділянку. Ми порахували на користь держави лише вказані в ухвалі 30 тис грн шкоди. А прокуратура також порахувала вартість цієї землі, отримавши у підсумку суму на 616 тис грн.
Є рішення від 1 грудня 2016 року Госпсуд Полтавської області. Це позов про стягнення боргу з орендної плати, розірвання договору оренди землі і зобов’язання повернути сільраді ділянку 4,5 га. У підсумку суд задовольнив позво прокурора частково: стягнув борг з орендної плати у розмірі 47 тис грн і розірвав договір оренди землі. При цьому відмовив у частині зобов’язання повернути ділянку сільраді (виявилося, що фірма нею після укладення договору взагалі не користувалася). Що порахувала прокуратура: 47 тис грн боргу і 2,2 млн грн вартості ділянки.

Більше прикладів стосовно орендованої землі дивіться нижче у розділі «Земля».

Припинення договору зберігання: майно, яке не вибувало з власності держави, повернуто власнику – державі. При підрахунку прокуратурою враховується вартість цього майна.

УМОВНИЙ БЛОК: ВІДСУТНІСТЬ ПРЕДМЕТУ СПОРУ, ЗАСТОСУВАННЯ РЕСТИТУЦІЇ, ВЗАЄМОЗАРАХУВАННЯ БОРГІВ

Є не одне рішення, по яких предмет позову вже відсутній, а прокуратура все одно рахує вартість майна.

Приклади:

Прокуратура звернулася до суду з позовом про стягнення із підрядника 520 тис грн, які, за її даними, той привласнив, завищивши показники в акті виконаних робіт, так і не закінчивши роботи. Однак провадження у підсумку було закрите. Виявилося, що об’єкт завершено і введено в експлуатацію. Прокуратура порахувала ці 520 тис грн.
Є рішення суду про стягнення 7,6 млн грн боргу за спожиту теплову енергію з КП «Кривбасводоканал» на користь ДП «Криворізька теплоцентраль». Як показав держреєстр, виявилося, що після цього рішення суду КП і ДП уклали угоду про припинення зобов’язань заліком зустрічних однорідних вимог.
Суд визнав недійсним договір купівлі-продажу автомобіля BMW (1990 р.в.), який приватна особа продала комунальному підприємству «Житомирводоканал» у 2014 році за 133 тис грн. При цьому суд зобов’язав особу повернути «Житомирводоканалу» гроші, а комунальне підприємство, у свою чергу, має повернути особі автомобіль.
Є рішення суду про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна (насосна станція та обладнання). При цьому судом витребувано це майно вартістю 32 тис грн в особи, а міськраду зобов’язано повернути особі заплачені 31314 грн. Тут мало того, що застосовано реституцію, так ще й це рішення скасоване ВГСУ і відправлено на новий розгляд.
Суд визнав недійсним договір купівлі-продажу ділянки у ландшафтному парку «Загребелля» і зобов’язав фірму повернути ділянку. Разом з тим міськраду зобов’язано повернути екс-покупцю 2,1 млн грн (сума, за яку фірма її купила).

УМОВНИЙ БЛОК: ІНШЕ

Є рішення суду про внесення змін до договору оренди, а саме – збільшено річну орендну плату. Що в такому випадку рахує прокуратура? Наприклад, є судове рішення про збільшення орендної плати за ділянку 0,3 га з 0,08% (699 грн в рік) до 3% (26 309 грн в рік). Рахувати різницю річної орендної плати? Чи порахувати орендну плату за місяці після вступу рішення в силу?
Є судове рішення, за яким прокуратура у своєму позові просила визнати недійсним договір оренди і вилучити майно. Після звернення прокурора в суд сільрада і фірма усунули неправомірні положення договору оренди зрошувальної системи (визначено орендну плату у розмірі 10% (яка була раніше неясно) – 8008,43 грн в місяць; амортизаційні відрахування спрямовуються на відновлення системи; визначено умови страхування предмета оренди). Що тут рахувала прокуратура – незрозуміло. Можливо, вартість цієї зрошувальної системи (1,4 млн грн).
Є 4 рішення суду про визнання недійсними і скасування рішень міськради та свідоцтв про право власності ПАТ «ДПЗКУ» на майнові комплекси вартістю 16,5 млн грн, що належать до державної власності. Основний нюанс цих справ у тому, що часткою у 100% у ПАТ «ДПЗКУ» володіє держава. І тут спір йшов за те, щоб вказані майнові комплекси залишилися у державній власності, а не були передані до статутного фонду «ДПЗКУ» у власність, а не на підставі інших речових прав (господарське відання, користування тощо).

Отже, відмінусувавши 5,8 млрд грн, які були сформовані на підставі рішень за типами перерахованих вище умовних блоків, залишилося 3,8 млрд грн, де справді відбулися стягнення на користь держави і громадян за участю прокуратури. Однак, не у всіх цих випадках участь прокуратури була необхідною. Це можна розцінювати як ще один спосіб збільшувати показники ГПУ, оскільки прокурор вступав у справи, де позов міг подати сам орган місцевого самоврядування, держпідприємство і т.д., тобто сторони цілком могли вирішити спір без участі прокуратури.

Найбільш показовим у цьому плані є історія про стягнення боргу і штрафних санкцій з «Київенерго» на користь «Нафтогазу». У 2015 році у «Київенерго» накопичився борг за поставлений природний газ. У тому ж році заступник прокурора міста Києва подав позов на суму 3,09 млрд грн, з яких 2,12 млрд грн – основний борг, а решта – штрафні санкції. Суди перших двох інстанцій залишили цей позов прокуратури без розгляду через безпідставність ініціації прокурором позовних вимог в інтересах «Нафтогазу», у якого є свої юристи. Лише завдяки ВГСУ (судді – Дроботова Т., Алєєва І., Рогач Л.), які наголосили на «особливій важливості ефективного функціонування НАК «Нафтогаз України» в контексті інтересів держави», цей позов таки дійшов до розгляду по суті. У результаті суд стягнув з «Київенерго» на користь «Нафтогазу» 728,2 млн грн пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат. Ця сума була нарахована за період з лютого по листопад 2015 р – період прострочення оплати вартості поставленого газу (основний борг було погашено в досудовому порядку). Зауважимо, що стягнуті з «Київенерго» штрафи – це більше половини всієї суми коштів, які «Наші гроші» врахували як збодуток прокуратури за 2016 рік у розділі «Кошти».

Так само невідомо, чому прокуратура стягувала податкові борги замість Податкової, або звертала у власність місцевих громад безхазяйне майно і відумерлу спадщину замість юристів міськрад чи сільрад, або ж стягувала борги за ЖК послуги замість комунальних підприємств чи недоотримані кошти замість Пенсійного фонду.

У законі «Про прокуратуру» чітко виписано, коли прокурор може захищати в суді громадян – йдеться про неповнолітніх і недієздатних осіб. Також описано і випадки, коли прокурор має здійснювати представництво інтересів держави в суді – «якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу». При цьому чітко описано випадки, коли здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави не допускається.

Оскільки нам невідомі усі обставини проваджень, по яких було стягнуто 3,8 млрд грн, ми не можемо із упевненістю відділити випадки, де участь прокуратури була справді необхідною, а де суб’єкти владних повноважень могли цілком справитися самі. Не виключаємо, що існують випадки, коли суб’єкти владних повноважень і прокуратура домовляються і свідомо допомагають одне одному покращувати показники.

З урахуванням наведеного наголошуємо, що реальні показники ГПУ можуть сягати аж ніяк не мільярдів.

Не можна оминути і тему стягнень на користь держави коштів по кримінальних корупційних злочинах. У «томах ГПУ», які читали «Наші гроші», саме кримінальних справ небагато і суми по них невеликі. Наприклад, екс-начальник відділу Держінспекції сільського господарства в Херсонській області, який незаконно списував і привласнював бензин, був зобов’язаний судом сплатити на користь цієї Держінспекції 55 тис грн. Або колишній головний спеціаліст Білоцерківської РДА за махінації із санаторно-курортними путівками мала відшкодувати 41 тис грн. Екс-головбух комунального теплокомуненерго з Одещини, яка привласнила гроші цього КП, мала повернути 34 тис грн.

Більш показовими за наведені приклади є офіційні дані про виконання державного бюджету України за 2016 рік. У графі «Конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення» держава торік отримала 165 тис грн (із запланованих 7,7 млрд грн).

В основному стягнення у «томах» ГПУ проходять по господарських та цивільних справах.

Генеральний прокурор Юрій Луценко, хвалячись значно вищими показниками порівняно із попередніми роками, роз’яснював, що із 10 млрд грн – на 5 млрд грн повернуто землі, на 1,5 млрд грн нерухомості і 3,4 млрд грн стягнуто власне коштами.

Пропонуємо проглянути детальніше дані «Наших грошей», зроблених на основі аналізу «томів ГПУ» по кожному з розділів.

ЗЕМЛЯ


ЗЕМЛЯ (грн)	Площа (га)	Підтверджені суми (грн)	Суми, які «Наші гроші» не підтверджують (грн)
На захист інтересів держави:	49 475	2 269 819 953	3 046 161 099
Земля/вода/нерухомість, що з приватних стали державними/комунальними ¹	998	2 130 074 558	151 557 401⁷
Самовільне зайняття ²	2	31 197 029
Відумерла спадщина/безхазяйне майно	2 229	83 547 378	640 666⁸
Припинення/визнання недійсними угод/договорів ³	44 801		2 466 536 220⁹
Стягнення боргів за оренду ⁴	1 445	9 892 012	180 863 785¹⁰
Стягнення збитків, боргів, втрат, авансових платежів (крім оренди) ⁵		15 102 900	30 361 226¹¹
Інше ⁶		6 076	216 201 801¹²
В інтересах громадян:	2 841	42 693 340	520 666
Земля/майно/кошти, стягнуті на користь приватників (малолітніх,неповнолітніх та дорослих)	2 841	42 693 340	520 666¹³
ВСЬОГО:	52 316	2 312 513 293	3 046 681 765
Загалом: 5 359 195 058

¹ Скасовано/визнано незаконними/недійсними документи/рішення/розпорядж. органів виконавчої влади та/або місцевого самоврядування та реєстраторів,що посвідчують право власності на майно/землю; розірвано договори, купівлі-продажу на землю між приватниками та ОМС; витребувано землю у приватників; земля/майно визнані державними/комунальними чи переданіу таку власність; припинено право власності приватників на землю.
² Ділянки, що незаконно використовувалися під газозаправні пункти; автостоянку (1 рішення)
³ Розірвання, припинення, визнання недійсними договорів/угод (оренди, користування, особистого строкового сервітуту, суперфіцію, про спільну діяльність, про організацію любительського та спортивного рибальства, на рибогосподарському водному об’єкті, про співпрацю, надання послуг, про організацію навчально-виробничого процесу,про фактичне використання землі, про соціально-економічне партнерство. Також сюди входять скасування розпоряжень/рішень органів виконавчої влади/МС щодо таких договорів, а також рішення судів про повернення чи витребування майна після закінчення договорів.
⁴ Стягнення боргів за оренду; випадки, коли при цьому також розірвано договори оренди; рішення щодо змін до договорів оренди
⁵ Збитки за фактичне /безоплатне користування землею; шкода за самовільне зайняття ділянки; заборгованість за договором купівлі-продажу та податкова заборгованість
⁶Зобов’язання не перешкоджати в доступі до держмайна, розірвані договори міни, скасування рішень органів місцевого самоврядування щодо змін меж населеного пунту/вилучення землі у ДП та передачу до земель запасу, визнання недійсною угоди про резервування землі, зобов’язання знести самочинні будівництва, збитки, завдані незаконним рибним промислом, стягнуто витрати на лікування потерпілого
⁷ Рішення скасовані судом вищої інстанції; відправлені на розгляд першої інстанції; не за 2016 рік
⁸ Рішення скасовані вищою інстанцією; не за 2016 рік
⁹Рішення, в яких не рахували вартість землі, тому, що вона і так була державною
¹⁰ Не рахували грошову оцінку землі, коли стягувалася заборгованість з оренди і одночасно розривали договір
¹¹ Не рахували грошову оцінку ділянок
¹² Не врахована грошова оцінка ділянок, оскільки йдеться про рішення, які не повертають землю державі. Наприклад, рішення щодо зміни меж села чи переведення ділянок із земель запасу села у землі ДП
¹³В рішеннях враховувалася не вся нормативна оцінка, а лише та частина, на яку претендував приватник: 1/2, 1/3 тощо. Також не враховані рішення, які скасував суд вищої інстанції та рішення не за 2016 рік

Підрахунок «Наших грошей» показав, що вартість землі з папок Луценка – це 5,3 млрн. грн. Але далеко не всю вартість, керуючись здоровим глуздом, можна враховувати. Також в цих 5,3 мільярдах нема ні копійки живих грошей. Ця сума – те, скільки коштує земля в судових документах.

Що ми підтвердили

2,1 млрд грн – оцінка землі, яку держава повернула, забравши у приватників. Левову частину суми дали ділянки біля Чорного моря в Одесі та Києві й Київській області. Однак навіть про ті справи, що ми їх рахували, не можна з певністю сказати, що земля повернута остаточно. А також точно не можна сказати, скільки вона коштує.

Візьмемо справу про Версаль Іванющенка у Конча-Заспі. Землю під яким ГПУ повернула Києву. Сама ГПУ називає дві різні цифри: 1,4 млрд грн та 166 млн грн. В той час, як у матеріалах справи стоїть третя цифра -107 млн грн, яку ми й рахували.

Суди по «Версалю» Іванющенка тягнуться з 2014 року, справа побувала у двох касаціях та Верховному суді – останній завернув її, бо суди попередніх інстанцій нічого не говорили про строк давності, адже виводили землю з власності міста із 2007 року. Тож тепер цікаво, як відреагує на трактування строку позовної давності у цій справі ВГСУ, який уже призначив розгляд касаційної скарги на 13 червня 2017, і що про цю справу скаже ВСУ. Адже вони можуть і скасувати рішення попередніх інстанцій, або ж повернути справу на новий розгляд, як уже було раніше. А ГПУ вже прозвітувала, що вона повернула землю Києву.

83,5 млн грн коштів, повернутих державі, складає відумерла спадщина – нічийні землі, власники яких померли, не лишивши спадкоємців. Взагалі-то право територіальних громад на цю землю встановлюється через суд, судитися мають органи місцевого самоврядування. Однак прокуратурі подавати до суду теж не заборонено, то що за рахунок відумерлої спадщини прокурори покращують собі статистику. Територіальні громади ніколи не бувають проти цього – адже в такому випадку судовий збір – проблема прокурора.

42,6 млн грн – вартість землі, яку прокуратура допомогла повернути громадянам. Причому 38 млн грн із цієї суми – одне судове рішення: КСП «Киїнське» на Чернігівщині володіло 2684 га землі. Пізніше КСП стало ТОВ, майно КСП розпаювали, люди отримали сертифікати й одразу ж перепродали приватним підприємцям. Але документи на право власності або користування на ділянки приватники оформити не могли, бо формально земля була у власності КСП. Прокуратура звертається до суду і добивається скасування права власності КСП на землю. І вписує собі в заслуги, що вона повернула людям землі на 38 млн грн. Що ми все-таки порахували, бо приватники нарешті змогли оформити цю землю на себе.

30 млн грн. порахованого склало самозахоплення. Умовно: приватник іде по місту, бачить вільну ділянку і ставить паркан. Найчастіше під автозаправний газовий комплекс, але один випадок був і по автостоянці. Як показує практика, комунальники цілком непогано справляються і без прокуратури. Наприклад, за тиждень до Євробаченням міська влада самостійно демонтувала 90 АГЗП.

25 млн грн склали гроші, стягнуті з приватників як борги – за оренду, фактичне користування землею тощо чи як заподіяні державі збитки. Ми рахували при цьому лише суму стягнення.

Що не підтвердили

«Наші гроші» по землі не підтвердили 3,04 млрд грн. Ми не враховували грошову оцінку землі в рішеннях про розірвання та визнання недійсними договорів/угод (оренди, користування, особистого строкового сервітуту, суперфіцію тощо). Також сюди входять судові рішення про повернення чи витребування майна після закінчення договору оренди; скасування розпоряджень органів місцевого самоврядування щодо таких договорів. А нам трапилися сотні таких справ. Прокуратура враховувала вартість державного чи комунального майна, що було в оренді чи іншому користуванні. «Наші гроші» ж вважають, що стан майна не змінився – воно як було державним, так і залишився. У рішення щодо оренди (та інших видів користування) варто враховувати лише реально стягнені збитки, штрафи і т.д. Також ми не враховували вартість землі після припинення договору зберігання: майно, яке не вибувало з власності держави, повернуто власнику – державі. При підрахунку прокуратурою враховується вартість цього майна.

Оскаржень у вищих інстанціях – сотні, адже йдеться про десятки гектарів вартістю в десятки мільйонів, орендарі за них судяться і виграють суди. Так, наприклад, на початку квітня виграв апеляцію проти прокуратури рівненський сільськогосподарський кооператив. На рішення, по якому розірвали договір оренди землі лісового фонду між РДА та кооперативом, бо виявили пошкодження ділянки внаслідок незаконного видобутку на ній бурштину. Проте прокурори вже встигли похвалитися, що за цим рішенням повернули державі землі на 175,6 млн грн.

Багато кейсів трапилося на зміни в договорах оренди. Наприклад, прокуратура судиться із Бахмацьким КП – вимагає визнати недійсним договір оренди землі площею 125,6 га, тому що в договорі оренди нема грошової оцінки землі, і через це неправильно нараховується розмір орендної плати. В результаті справа закінчується мировою – комунальне підприємство укладає договір щодо грошової оцінки землі. Оцінку станом на 2016 не проведено. Прокуратура у папки, надані нарепу Чумаку, до судового рішення, яким припиняється провадження у цій справі, додає також папір про оцінку землі. В ньому сказано, що ділянка 125,26 га землі коштує 3,05 млн грн. Однак ми цих грошей не враховували, бо ані земля, ані гроші державі повернуті не були.

Десятки кейсів ми віднесли в окрему групу, яку називаємо «добра справа» – коли прокуратура зробила щось добре, але бюджет чи люди від цього не отримали ні копійки. Наприклад, випадок, коли Новгород-Сіверська РДА 2011 року дозволила землевпорядним організаціям оформлювати документи щодо відведення ділянок, право оренди яких буде продаватися з аукціону. Площа ділянок – 7,4 тис. га, вартість – понад 181 млн грн. Прокуратура приходить до суду: 6 років пройшло, а ділянки в оренду майже не передані, договори на розробку проектів землеустрою не укладалися – скасуйте нам це розпорядження, бо воно не дає в бюджет грошей за використання землі. І суд розпорядження скасовує. Коли ці 7 тисяч гектарів нарешті віддадуть в оренду, то гроші з цієї оренди – це будуть вливання до бюжету саме завдяки прокуратурі. Але чи має ГПУ право говорити, що вона повернула в бюджет 181 мільйон за 7 тисяч гектарів, якщо земля була і є державною? А якщо ні, то що робить папір про грошову оцінку цієї землі у папках?

Або ж другий випадок, коли у листопаді 2016 прокуратура через Волинський окружний адміністративний суд визнала протиправним та скасувала рішення районної ради «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж с. Світязь”, яким у райраді запланували збільшити межі Світязя на 292,06 га. Ддя чого тут у папки зі здобутками ГПУ за 2016 рік вкладати папір на вартість цієї землі в 157,6 млн грн?

Десятки кейсів містять у собі взаєморозрахунки. Тобто, коли держава повернула ділянку державі, але вона ж або місто має віддати приватнику гроші за цю ділянку. Наприклад, міська рада продала приватній фірмі за 2,1 млн грн ділянку 4,2 га, що входила до ландшафтного парку «Загребелля». Прокуратура вказала, що спірна ділянка відноситься до земель природно-заповідного фонду та лісогосподарського призначення. А тому просила скасувати рішення міської ради, яким ділянка продавалася, визнати недійсним договір купівлі-продажу, і зобов’язати повернути ділянку міській раді. Суд врешті задовольнив прокурорський позов. Але суд також зобов’язав повернути міську раду приватні фірмі гроші, які та витратила за ділянку – 2,1 млн. грн. В результаті вийшло так: прокуратура повідомила, що повернула державі землі на 2,1 млн грн, однак змовчала про те, що таку саму суму міськрада повернула приватній фірмі.

КОШТИ

	Підтверджені суми	Суми, які «Наші гроші» не підтверджують
КОШТИ (Грн)	Стягнуто з приватних юросіб і фізосіб	Стягнуто з державних і комунальних підприємств	Вартість землі/майна, повернутого з оренди чи користування, інше
На захист інтересів держави:	1 261 267 821	238 043 696	2 349 993 577
Стягнута заборгованість:	1 039 214 158	134 667 808
Стягнення штрафних санкцій на користь НАК «Нафтогаз Україна»¹	799 168 449	50 141 093
Податковий борг ²	113 093 493	75 809 187
Заборгованість зі сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту³	53 196 518
Заборгованість з орендної плати	45 009 941	407 264
Заборгованість за кредитом, виданим держбанком або держустановою	20 243 052	108 564
Заборгованість з оплати ЖК послуг ⁴	2 070 844	8 201 700
Стягнутий борг по наданій державній фінансовій допомозі фермерським господарствам ⁵	2 560 468
Заборгованість перед лісгоспом за куплену лісопродукцію ⁶	2 437 853
Стягнення інших видів заборгованостей⁷	1 433 540
Стягнуті збитки, шкода, штрафи та інші відшкодування:	89 585 253	99 035 573
Відшкодування на користь Пенсійного фонду фактичних витрат на виплату пільгових пенсій⁸	44 843 539	45 436 666
Шкода, завдана навколишньому середовищу (засміченням відходами, наднормативними скидами забруднюючих речовин у воді чи повітря, незаконною порубкою дерев/пошкодженням чи знесенням зелених насаджень, незаконним виловом риби)	10 678 727	7 792 045
Шкода, завдана самовільним засіванням держземлі/самовільним зайняттям ділянки чи користування нею без правовстановлюючих документів/збитки від неодержаного доходу за користування землею	13 727 060	542 810
Збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів	1 650 450	45 264 052
Відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину ⁹	7 461 621
Стягнення неустойки за користування орендованим майном після закінчення договору оренди	2 381 999
Стягнення з особи вартості вкраденої/пошкодженої/знищеної державної чи комунальної речі чи майна	2 126 139
Незаконно отримана громадянами державна соцдопомога ¹⁰	1 815 181
Штраф за порушення на ринку цінних паперів¹¹	1 671 100
Відумерла спадщина	882 777
Санкції за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів ¹²	673 713
Штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції	596 000
Відшкодування втрат земель сільськогосподарського виробництва	562 147
Збитки, завдані незаконним звільненням особи	351 383
Шкода, завдана внаслідок незаконного полювання	90 120
Шкода, завдана незаконним видобуванням корисних копалин (пісок з вмістом кварцу, бурштин)	38 419
Витрати, понесені по факту хибної заяви про замінування адмінбудівлі	34 878
Результати наглядової діяльності щодо додержання законодавства про бюджетну систему, у т.ч. при здійсненні державних закупівель:	123 829 545	4 340 315
Визнано недійсним/розірвано договір підряду ¹³	60 516 278
Стягнення невикористаного авансу за договором підряду¹⁴	57 916 756
Стягнення суми завищення вартості робіт по договору підряду/безпідставно отримані кошти за невиконані роботи ¹⁵	3 085 015	10 000
Розтрата/привласнення бюджетних коштів ¹⁶	1 873 497
Стягнення заборгованості за виконані держпідприємством роботи	271 328	1 136 227
Штрафні санкції за порушення строків поставки за договором закупівлі за державні кошти ¹⁷		3 194 088
Відшкодування вартості безпідставно набутого майна/майнової шкоди¹⁸	166 671
Інше ¹⁹	8 638 865		2 349 993 577

В інтересах громадян:	2 846 615
Стягнуті на користь неповнолітніх одноразові виплати, стипендія, інша грошова допомога	2 559 765
Інше²⁰	286 850

ВСЬОГО:	1 264 114 436	238 043 696	2 349 993 577
Загалом: 3 852 151 709 грн

¹ Штрафні санкції на користь НАК «Нафтогаз України» стягнуто з: ПАТ «Київенерго» (788 262 008 грн), ПАТ «Облтеплокомуненерго» (10 906 440 грн). Крім того, штрафи стягнуті з комунальних підприємств «Маріупольтепломережа» (49 726 967 грн) і «Вишгородтепломережа» (219 874 грн), а також з ДП «Групова котельня УМТ та ГЗ ГУ МВС України в Київській області» (194 252 грн).
² Найбільші податкові стягнення встановлено судом стосовно ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» (22 696 326,82 грн) і ТОВ «Спільне українсько-американське підприємство «УКРКАРПАТОЙЛ ЛТД» (під час розгляду фірма добровільно відшкодувала борг на суму 12 783 729,87 грн, а судом стягнуто ще 17 151 166,6 грн). З решти підприємств стягнуто суми боргу до 4,5 млн грн.
³ Найбільший борг зі сплати пайової участі (22 415 210 грн) стягнуто з ТОВ «Сервіс-Технобуд», яке будує житловий квартал по вул. Саперне поле, 5 у Києві.
⁴ Загалом судами, за наданими ГПУ даними, у 2016 р було стягнено 10,3 млн грн боргів і штрафних санкцій по оплаті житлово-комунальних послуг. З них 2,1 млн грн було стягнено з приватних підкприємств і ФОПів, а 8,2 млн грн – з державних і комунальних підприємств (з них 7,7 млн грн було стягнено з КП «Кривбасводоканал», яке у подальшому уклало з ДП «Криворізька теплоцентраль» угоду про припинення зобов’язань заліком зустрічних однорідних вимог).
⁵ Борг перед Українським держфондом підтримки фермерських господарств по неповернутій сумі фінансової підтримки.
⁶ Із вказаної загальної суми 2 162 981 грн – це борг ПП «Брати КІП» (Івано-Франківська обл.), що належить братам Петру і Миколі Процівим. Останній – екс-голова Служби автомобільних доріг в області. ПП «Брати КІП» фігурує у розслідуваннях місцевих ЗМІ стосовно підрядів з розчищення та регулювання русел карпатських річок.
⁷ Заборгованість перед органом місцевого самоврядування за розміщення зовнішньої реклами (453 382 грн), Заборгованість за куплену державну ділянку (443 615 грн), Стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом (288 459 грн), Заборгованість за надані освітні послуги за договором про навчання на комерційних засадах (248 084 грн).
⁸ Відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку має здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
⁹ По відшкодуванню витрат на лікування потерпілого у наданих Генпрокуратурою томах було найбільше судових рішень: 1630 рішень із загалом понад 5,6 тисяч. В основному це маленькі суми по кілька тисяч гривень.
¹⁰ Незаконно отримана державна соціальна допомога на дітей одиноким матерям, малозабезпеченим сім’ям, допомога по безробіттю, субсидії тощо.
¹¹ Сюди включено , зокрема, ЗАТ «Державний науково-виробничий комплекс заготівлі і збереження аутологічної крові та її компонентів», де частка ФДМУ становить 50,99% (85 тис грн штрафу).
¹² За наданими даними, 616 тис грн стягнуто з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (Дніпропетровська обл.), 58 тис грн – з КП «Сокальтеплокомуненерго» (Львівська обл.).
¹³ Угодою із найбільшою сумою, яку було розірвано в судовому порядку у 2016 році, відповідно до наданих Генпрокуратурою даних, став договір про закупівлю робіт на будівництво теплової мережі між КП «Теплопостачання міста Одеси» і ТОВ «Корпорація ДПЛ» на суму 36 288 640,92 грн. Крім того, у Херсонській області після порушення провадження сторони самі розірвали договори про закупівлю послуг їдалень (13 договорів) на суму 8 477 446,35 грн.
¹⁴ Загалом ГПУ надала дані стосовно стягнення у 2016 р майже 59 млн грн невикористаного авансу. З них 55 929 106,47 грн стягнуто «Укравтодором» з ПАТ «Будівельне управління №813» по договору по ремонту автодороги «Київ – Харків – Довжанський».
¹⁵ Найбільше відшкодування (2 360 948 грн) суд, за наданими даними ГПУ, призначив підприємцю з Львівщини, який завищив вартість виконаних робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку в м. Новий Розділ для працівників МВС (це рішення ще не набуло законної сили станом на 15.05.2017).
¹⁶ Сюди включено стягнення шкоди, завданої незаконно виписаними преміями, лікарняними, компенсаціями, пенсіями тощо, а також стягнення привласнених коштів державних і комунальних підприємств. Суми позовів у цій графі сягають від майже 300 грн до 575 тис грн.
¹⁷ Це єдине рішення і стосується воно ПАТ «По виробництву інсулінів «Індар» (власником частки у 70,7% є ПАТ «Укрмедпром», засновником якого є МОЗ). МОЗ стягнув з «Індара» штрафні санкції за порушення строків поставки за договором закупівлі медпрепаратів за державні кошти.
¹⁸ Тут пораховано судове рішення про відшкодування вартості безпідставно набутого майна (чиновник отримав службову квартиру, яку незаконно продав). Ще два судових рішення, включені до цього пункту про відшкодування збитків, завданих службовим становищем (незаконне виділення ділянок; оплата автомобіля, який так і не був поставлений), були скасовані і відправлені на новий розгляд.
¹⁹ 1. «Наші гроші» у графі «Інше» врахували рішення суду про внесення змін до договору оренди, якими було збільшено орендну плату («НГ» врахували різницю між новою і старою оплатою за один рік); вартість повернутого дитсадка на Черкащині, що був незаконно проданий; стягнену шкоду, завдану злочинами. Найбільшу суму (8,31 млн грн) у графі «Інше» становлять стягнення з колишніх правоохоронців, судді та лікарів – це суми, які держава виплатила потерпілим внаслідок їхніх дій, а також внаслідок винесення неправосудного рішення. 2. «Наші гроші» не враховують 2,35 млрд грн. З них 2,13 млрд грн – це борг «Київенерго» перед «Нафтогазом» за поставлений газ (ця сума була сплачена у досудовому порядку), 138 млн грн – це борг КП «Маріупольтепломережа» перед «Нафтогазом», сплачений ще у 2015 році за рахунок бюджетних коштів; ще 82 млн грн – це суми по рішеннях, які у подальшому були скасовані, рішення за 2015 чи 2017 рр, одне закрите провадження у зв’язку із закінченням строків давності, а також це вартість держмайна, що повернулося з оренди, суми позовів прокуратури про бездіяльність міськради щодо запланування видатків на профтехліцеї, вартість виправлених судом (в частині способу оплати) договорів про закупівлю за державні кошти.
²⁰ Інші стягнення з приватних осіб на користь інших приватних осіб (наприклад, вартість викраденого майна, орендну плату, витрати на лікування чи шкода, завдану використанням пенсії по втраті годувальника не за призначенням).

МАЙНО

	Підтверджені суми	Суми, які «Наші гроші» не підтверджують
МАЙНО (грн)	Стягнуто з приватних юросіб і фізосіб	Стягнуто з державних і комунальних підприємств	Вартість землі/майна, повернутого з оренди чи користування, інше
На захист інтересів держави:	263 813 448	35 786	158 849 072
Витребування, повернення комунального чи державного майна з чужого незаконного володіння/Визнання права державної чи комунальної власності на майно¹	195 083 958
Розірвання та визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна²	46 043 776
Відумерла спадщина/Безхазяйне майно	12 669 919
Заборгованість з орендної плати (в тому числі неустойка)	3 287 083	35 786
Розірвання договір про закупівлю товарів за державні кошти	574 610
Розірвання та визнання недійсними договорів оренди			27 840 191
Повернення/витребування майна після закінчення договору оренди			6 889 582
Припинення договору зберігання майна			38 008 073
Інше ³	6 154 102		86 111 226
В інтересах громадян:	9 533 413
Захист прав неповнолітніх ⁴	9 533 413
ВСЬОГО:	273 346 861	35 786	158 849 072
Загалом: 432 231 719
¹У 2016 році суди визнали право державної власності на низку нерухомого майна. Зокрема, вже набули чинності судові рішення, якими:– визнано право державної власності на спортивний комплекс загальною площею 706,3 кв м за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52г. Зобов’язано Дніпропетровську обласну організацію Фізкультурно-спортивного товариства «Україна» звільнити ці приміщення; – витребувано від ТОВ «ТУЛС» на користь Дніпровської міськради нежитлове приміщення за адресою: вул. Радистів, 8 в м. Дніпро; – витребувати від двох приватних осіб на користь Дніпровської міськради нежитлове приміщення площею 64,9 кв м за адресою: пр. Д. Яворницького, буд. 27 в м. Дніпро; – визнано право власності держави (ФДМУ) на адміністративну триповерхову будівлю загальною площею 2107,5 кв м за адресою: м. Полтава, вул. Жовтнева, 37. – витребувано із незаконного володіння приватної особи і повернено у державну власність дерев’яний корпус площею 51,9 кв м санаторію «Кирилівка» за адресою : Запорізька область, Якимівський район, смт Кирилівка, вул. Санаторна; – витребувано від ТОВ «Капітал Грейт» на користь Київради групу приміщень № 6 (підвал, антресоль літ. А) загальною площею 706,10 кв м за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 2-А; – витребувано від ТОВ «Альянсград» у власність Київради нежитлові приміщення з № 1 по № 7 (групи приміщень № 11) загальною площею 97, 5 кв м в літ. А у приміщенні розташованому по вул. Михайлівська, 9 у м. Київ; – витребувано від приватної особи у комунальну власність нежилі приміщення підвалу площею 75 кв м за адресою: Андріївський узвіз, 30-А у м. Київ; – визнано право власності держави в особі Національної академії медичних наук України на дві квартири загальною площею 459,7 кв м за адресою: вул. Рішельєвська, 11 у м. Одеса; – витребувано у ТОВ «Опера» і повернуто Одеській міськраді нежитлові приміщення перших двох поверхів загальною площею 590,2 кв м за адресою: вул. Рішельєвська,4, у м. Одеса; – витребувано у ТОВ «Аверс Строй» на користь Одеської міськради нежитлові приміщення № 503 загальною площею 246,3 кв м за адресою: вул. Ланжеронівська, 8 у м. Одеса. Разом з тим ще не набули чинності, зокрема, такі рішення: – про витребування у приватної особи на користь Одеської міськради нежитлового приміщення першого поверху №595 загальною площею 109,6 кв м (відчужене за удаваним договором, який міськрада уклала із ТОВ «Арт») за адресою: в м. Одеса. Справа перебуває у касаційній інстанції; – визнано право власності за державою (ФДМУ) на нежитлове приміщення загальною площею 1830,8 кв м за адресою: вул. Панаса Мирного, 28 у Києві. Приміщення витребувано із володіння ТОВ «Антур Трейд». Справа перебуває в апеляційній інстанції; – визнано право держави (ФДМУ) на учбово-спортивну базу «Святошин» по Житомирському шосе, 19 км у м. Києві загальною площею 5803,9 кв м; витребувано цей майновий комплекс від Федерації професійних спілок України; справа перебуває на розгляді у Верховному Суді України; – зобов’язано ТОВ «НІК-ДАР» повернути Київраді нежилі приміщення загальною площею 61,62 кв м за адресою: вул. Санаторна, 12-А у м. Київ. Справа перебуває на розгляді у Верховному Суді України. ²Набули сили судові рішення 2016 року, якими: – розірвано договір купівлі-продажу і зобов’язано ТОВ «Ексіменерго» паливно-енергетичної компанії повернути в управління ФДМУ об’єкт незавершеного будівництва відновлювально-оздоровчого комплексу за адресою: м. Дніпро, пл. Академіка Стародубова, 3; – визнано недійсним купівлі-продажу і витребувано від ТОВ «Матей» у державну власність готель площею 783,4 кв. м по вул. Мельникова, 44 (літера «А») у м. Києві; – визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень по вул. Б.Хмельницького, 3 літ. А у м. Києві загальною – площею 1231,5 кв м з №1 по №5 (групи приміщень №10), з №1 по №32 (групи приміщень №11), з №1 по №29 (групи приміщень №12) площею 1019,80 кв м, місця спільного користування площею 211,7 кв м, укладений 15.07.2010 між Головним управлінням комунальної власності міста Києва та ВАТ «Світанок». Ще не набуло чинності, зокрема, рішення суду від 08.06.2016 про визнання недійсним договору купівлі-продажу і витребування від ТОВ «Максимакар» і ТОВ «Томакс» на користь Київради групи нежитлових приміщень загальною площею 856,3 кв м за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 1 (літ. А).
³ У графі «Інше» пораховано: розмір пайового внеску фірми за договором, визнаним судом укладеним; розмір частки держави у пансіонаті; суму, на яку було занижено вартість будівлі, продаж якої суд визнав незаконним; орендну плату за договором, встановлену судом; вартість будівель трьох шкіл, рішення щодо приватизації яких скасовано судом; а також вартість державного майна, яке суд забрав з незаконної іпотеки.У графі «Інше» є сума 86,1 млн грн, яку «Наші гроші» не враховують при підрахунку. До цієї суми входять: рішення суду про незаконну передачу Івано-Франківським обласним державним об’єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості майнових прав на товарний знак (вартість майнових прав – 7,61 млн грн) у співвласність ТОВ «Самсон-ІФ», оскільки воно було скасоване апеляційною інстанцією; рішення судів про скасування свідоцтв про право власності ПАТ «ДПЗКУ» на низку комплексів, що належать до державної власності; рішення суду про скасування держреєстрації права комунальної власності на державні гідроспоруди; рішення судів про зобов’язання міськради прийняти з державної у комунальну власність житлових будинків, вартість яких до того ж була визначена по інвентаризаціїза 1977,88 і 90-ті роки; два скасованих апеляцією рішення суду першої інстанції, якими визнано незаконним нотаріальне посвідчення договору дарування комунальної будівлі; а також судове рішення про визнання протиправними та скасовування актів опису майна Держагенства водних ресурсів України у податкову заставу, складені податковою інспекцією.
⁴ Визнання права власності неповнолітніх на спадкове майно, заборона на відчуження майна до досягнення дитиною повноліття тощо. Сюди ж включено два рішення на користь недієздатних осіб.