В Одесі колишнього міліціонера, який здавав росіянам позиції ЗСУ, засудили на довічне
26.05.2023
Малиновський райсуд Одеси визнав місцевого жителя Антона Мисика в державній зраді (вирок від 22 травня).
У березні-квітні 2022 року обвинувачений ініціативо вийшов на зв`язок із представниками спецслужб РФ та почав виконувати їх завдання зі збору та передачі інформації щодо обʼєктів критичної інфраструктури, дислокації та переміщення військових та військової техніки.
У квітні-травні він обʼїздив можливі місця розташування українських військових на території Одеси та Одеської області та передав інформацію своєму куратору.
Також у період травня-липня минулого року Мисик відвідував морські порти Одеси та Чорноморська, збираючи дані військового характеру.
На початку вересня 2022 року йому доручили зібрати відомості про переміщення військової техніки залізничним сполученням. Мисик запропонував використовувати так звані «фотопастки», тобто GSM-камери, які за допомогою датчику руху вмикаються та ведуть відеозапис середовища та за допомогою сім-карти передають отриману інформацію будь-якому абоненту через мережу інтернет у мобільний додаток або на «хмарний» сервер.
На придбання «фотопасток» зловмисник за невстановлених обставин отримав гроші на вулиці Чорноморській в Одесі. Надалі чоловік обʼїхав та обійшов залізничні шляхи в Одеській області у напрямку Миколаївської області та Вінницької області, досліджуючи місцевість уздовж залізничних колій, для визначення найкращого місця встановлення «фотопастки»,
Із 6 по 12 жовтня 2022 року Мисик прибув до залізничної колії поблизу Західного кладовища, і встановив «фотопастку» для запису проїжджаючих потягів. Інформацію з камери він передивлявся у мобільному додатку SuntekCam і пересилав куратору через мобільний додаток «Telegram».
Періодично Мисик навідувався до «фотопасток» для заміни акумуляторної батареї чи щоб переставити їх в інше місце. Так, 9 жовтня 2022-го він замінив батареї та переставив камеру в район станції Карпове, що між селами Вакулівка та Виноградар. 20.10.2022 року він помістив відеокамеру на нове місце поблизу Західного кладовища, неподалік від залізничної станції «Усатове», а саме у закинутому напівзруйнованому будинку поблизу залізничної колії. Щоб замаскувати свої дії, Мисик підібрав серед сміття старий шкільний портфель, в якому вирізав дірку обʼєктиву відеокамери, і поставив портфель на підвіконня, направивши на залізничну колію.
13.10.2022 працівники СБУ підібрали одну таку камеру на узбіччі залізниченої колії. Помітивши, що камера перестала працювати Мисик прибув на місце і побачив, що «фотопастки» нема. Як він згодом розповідав у суді, він одразу здогадався, що камеру зняли українська спецслужби. Варіант тимчасово зупинити свою підривну діяльність Мисик, з його ж слів не розглядав, категорично заявивши в суді, що не здатен на таку малодушність і боягузтво, оскільки розуміє, що на фронті кожного дня гинуть його товариші, «соратники», маючи на увазі військовослужбовців РФ.
29 жовтня Мисик знову прийшов перевірити одну зі своїх «фотопасток». Чоловіка затримали біля кладовища в зруйнованому будинку залізниці, де на вікні був прилаштований портфель із камерою.
Відповідно до листа Управління військових сполучень, у жовтні минулого року Одеськрю перевозились військова техніка, озброєння та особовий складу військовослужбовців ЗСУ. У разі передачі такої інформації ворогу буде завдано шкоди обороноздатності, державній та економічній безпеці України.
Крім того, в закинутій будівлі залізниці Мисик зберігав вибухові речовини та боєприпаси: корпус протитанкової міни ТМ-62М, підривач, тротилові шашки у кількості 12 одиниць, електродетонатори і капсулі детонатору.
Вину Мисик визнав повністю. Але на запитання адвоката щодо розкаяння повідомив, що не розкаюється. «Протидіяти українській квазідержаві борг кожного дорослого чоловіка в цих обставинах», — говорив він.
В останньому слові обвинувачений сказав, що жалкує тільки про те, що його дуже рано викрили у підривній діяльності проти України. Він бажав продовжувати свою роботу на користь Російської федерації, оскільки вважає «силами зла» країни Заходу які допомагають Україні у боротьбі з «силами добра», які представляє Росія.
Обвинувачений народився в Одесі і, як написано у вироку, походить із інтелігентної сімʼї, де обидва батьки мали вищу освіту, мав отримав вищу юридичну освіту.
«Пройнявшись ідеями «спасіння» України за допомогою російських військ та військової інтервенції, став сліпим засобом спецслужб російської федерації у руйнації і знищення самостійної державності України», — написано у вироку.
З показань Мисика суд робить висновок, що він досить мужня людина, яка здатна переносити страждання, включно із фізичним болем. Чоловік сам підтвердив, що не відмовився від своєї діяльності навіть, розуміючи ризик бути викритим.
Деякий час Мисик працював у міліції. 18 березня 2016 року Приморським районним судом Одеси чоловік був засуджений за незаконне виготовлення і зберігання вибухових пристроїв, вчинене за попередньою змовою групою осіб. На початку лютого 2014-го Мисик зі своїм спільником виготовили на продаж декілька саморобних радіокерованих вибухових пристроїв осколкової спрямованої дії. Свої вироби вони випробували за містом, щоб переконати, що вони працюють, допоки не бути затримані працівниками міліції.
Характеристики Мисика, на думку суду, показують його здатність до нескінченної боротьби проти української нації та держави Україна. Суспільна небезпека цієї окремої людини занадто висока, тому що він — ідейний ворог України, не боїться приймати рішення і відповідати за них, не боїться війни та її наслідків, не зважає на людські жертви і втрати, які можуть бути наслідком його дій. Головним чинником небезпеки суд вважає його інтелектуальний розвиток, властивості розуму та можливість ідейного формування думок у інших громадян у напрямку несприйняття державності України. Мисик не чекав нагоди, не чекав запрошення на співробітництво, а сам шукав співпраці на шкоду Україні, без бажання матеріальної винагороди.
Суд дійшов висновку про неможливість його перевиховання з любовʼю до України.
«Не думаємо, що взагалі система виконання покарань, здатна перевиховати обвинуваченого — ідейно, змінивши його мислення на протилежні переконання. Тому покарання у даному випадку, як захід примусу, що застосовується від імені держави і буде полягати у обмежені прав і свобод людини, буде мати на меті більше кару та можливість запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим так і іншими особами», — написано у вироку.
Прокурор запропонував як покарання 15 років позбавлення волі і захист на це погоджувався. Але суд вважає, що це не буде відповідати особистості обвинуваченого і він «на жаль заслуговує на найсуворіше покарання», а саме на довічне увʼязнення.
Водночас суд зазначив, що після відбуття певного строку засуджений має право на заміну довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Відбуваючи покарання, Мисик матиме час замислитись та можливо зробити відповідні висновки.
