Коли запрацює Служба дисциплінарних інспекторів при Вищій раді правосуддя?

19.05.2023

Судді порушують закон, люди на них скаржаться і… все: нічого не відбувається. У Вищій раді правосуддя накопичилося понад дев’ять тисяч дисциплінарних скарг на дії суддів.  На початку травня депутати Верховної Ради зареєстрували законопроєкт, що має виправити ситуацію. Сьогодні Вища рада правосуддя його підтримала.

Виявляється, ухвалена ще два роки тому процедура розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів так і не запрацювала. Згідно з прийнятим у 2021 році законом, у складі Вищої ради правосуддя мали б створити Службу дисциплінарних інспекторів. Планувалося, що саме інспектори будуть здійснювати попередню перевірку дисциплінарних скарг щодо суддів, готувати проєкти ухвал і рішень в межах дисциплінарних проваджень тощо. Конкурс на зайняття посад у Службі дисциплінарних інспекторів повинен був відбутися не пізніше п’ятого серпня 2022 року. Але так і не відбувся. І річ не тільки у війні.

За два дні до початку повномасштабного російського вторгнення 10 із 15 членів Вищої ради правосуддя пішли з посад за власним бажанням (тоді саме почалося їхнє оцінювання Етичною радою). Через відсутність кворуму ВРП не могла більше здійснювати свої повноваження. Ситуація змінилася лише 12 січня цього року, коли на позачерговому з’їзді суддів України вдалося обрати вісім членів Вищої ради правосуддя за квотою від суддівської спільноти.

Втім, і це не допомогло оголосити конкурс до Служби дисциплінарних інспекторів. Адже зараз через воєнний стан подібні конкурси не проводяться — згідно зі статтею 10 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”. Під час такого особливого періоду особи призначаються на посади державної служби без конкурсного відбору на підставі поданої заяви. Щобільше, майбутні державні службовці не зобов’язані подавати “декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”, щодо них не проводять спеціальних перевірок, передбачених законами “Про запобігання корупції” і “Про очищення влади”.

Так чи інакше, станом на кінець квітня 2023 року залишаються нерозглянутими 9 293 скарги на українських суддів.

Законопроєкт №9261 потрібен для відновлення розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів, а також забезпечення функціонування та початку роботи Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, йдеться в пояснювальній записці. Відсутність конкурсу, декларування та проходження відповідних перевірок може підірвати довіру суспільства до цієї Служби, вважають депутати і пропонують внести зміни до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”. Так, якщо закон ухвалять, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя обиратимуть на підставі конкурсу навіть під час війни. Претенденти на ці посади подаватимуть декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та документ про належний рівень володіння державною мовою. Щодо них також проводиться спеціальна перевірка, передбачена Законами України “Про запобігання корупції” та “Про очищення влади”.

Депутати пропонують уточнити вимоги до майбутніх дисциплінарних інспекторів. На цю посаду може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, та відповідає одній із таких вимог:

1) має стаж роботи на посаді судді не менше семи років;

2) має стаж роботи на посаді прокурора не менше десяти років;

3) має досвід професійної діяльності адвоката, зокрема щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше десять років;

4) має сукупний стаж (досвід) зазначеної в пунктах 1-3 цієї частини роботи (професійної діяльності) щонайменше десять років.

Службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя можна буде вважати діючою, коли буде заповнено щонайменше дві третини посад.

Автори законопроєкту пропонують дещо змінити перелік повноважень керівника служби дисциплінарних інспекторів. Так, поміж іншого, він зможе призначати свого заступника лише з-поміж дисциплінарних інспекторів (у чинному законі про це не йдеться). Крім того, з його обов’язків планується прибрати погодження призначення інспекторів, залишивши їхнє звільнення.

Пропонується уточнити, з якого моменту починається дисциплінарне провадження. Зараз визначення його відправної точки досить розмите: “після отримання скарги щодо дисциплінарного проступку судді”. Відповідно до законопроєкту №9261, днем початку здійснення дисциплінарного провадження буде вважатися “день отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги, або день прийняття Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою, або день отримання Вищою радою правосуддя відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України”.

Наразі однією з підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи щодо судді є закінчення строку для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. За чинною редакцією Закону “Про судоустрій та статус суддів” цей строк становить не більше трьох років із дня вчинення провини. Зважаючи на кількість скарг, що накопичилися за останні два роки, більшість із них потрапить до рук інспекторів ще не скоро. А отже, справи суддів, що провинилися, так і не будуть розглянуті.

Автори проєкту пропонують відмовляти у відкритті дисциплінарної справи, якщо “закінчився встановлений законом строк для застосування до судді дисциплінарного стягнення”: це три роки фактичної суддівської роботи — “без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження”. Українські судді, до діяльності яких виникли питання, дуже люблять зникати на лікарняному, тягнучи час і уникаючи відповідальності. Тож ця зміна в законі дещо подовжить термін, коли відкрити дисциплінарну справу ще можливо, і дозволить не загубити частину скарг ще до початку розгляду.

18 травня Вища рада правосуддя в цілому підтримала законопроєкт про повернення Вищій раді правосуддя функції з розгляду скарг на суддів, щоправда, висловивши низку зауважень та пропозицій. Але їх обіцяють опублікувати пізніше.


Нагадаємо, право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді має приватна особа — особисто або через адвоката, юридичні особи — через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування — через своїх керівників або представників (частина 1 статті 107 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”).

Ірина Скачко

Джерело

Остання Публіцистика

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"