На Дніпропетровщині двох експоліцейських виправдали від хабарів через порушення при збиранні доказів
13.03.2023
Суд визнав невинуватими в одержанні неправомірної вигоди колишніх начальника і слідчого Верхньодніпровського відділення поліції Дніпродзержинського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області (вирок від 7 березня).
У березні 2016-го ввечері автомобіль збив нетверезого велосипедиста. Водій був раніше судимий, тому слідчий нібито скористався ситуацією і став вимагати хабар, кажучи, що інакше чоловік сидітиме.
У подальшому слідчий нібито пригрозив водієві підробкою документів і триманням під вартою та водночас запропонував вирішити ситуацію в інший спосіб. Поліцейський, зі слів свідка, взяв аркуш паперу і написав «7000 грн». Чоловік того дня керував автомобілем без водійського посвідчення, тому злякався і попросив дати йому час для збору грошей, отримав ши дозвіл лише на тиждень.
За версією обвинувачення, через кілька днів водій зустрічався також із начальником слідчого відділення. Спілкуючись у кабінеті, працівник поліції нібито висловив пропозицію, що за 2000 гривень вплине на свого підлеглого у питанні закриття справи і нібито одразу отримав цю суму.
Через чотири дні слідчий, користуючись відсутністю начальника, начебто завів громадяна в його кабінет і сказав покласти гроші в верхню шухляду столу, одержавши для себе 5000 гривень як частину неправомірної вигоди. Потім ці гроші були вилучені при обшуку.
У судовому засіданні колишні поліцейські вини не визнали. Начальник відділення розповів, що велосипедист мав незначні тілесні ушкодження і складу злочину не було. Хабара не вимагав, адже було зрозуміло, що справу закриють. У шухляді його робочого столу знайшли гроші. Звідки вони взялись йому не відомо. Припускає, що кошти могли підкинути за його відсутності.
Ексслідчий вину не визнав і від дачі показань відмовився.
Із показань заявника вбачається, що він спілкувався тільки з другим обвинуваченим, тобто зі слідчим. Перший раз він за вказівкою слідчого залишив гроші під папкою на столі, а вдруге поклав хабар у шухляду столу.
У протоколі НСРД наведено зміст розмови, під час якої чоловік залишає у приміщенні райвідділу поліції гроші, а інша особа обіцяє закрити справу. Іншим разом обговорюється ДТП і свідок каже, що «знайшов дві», а «пʼять» отримає після застави машини та обіцяє бути з цією сумою у понеділок, з чим слідчий поліції погоджується.
У протоколі аудіо-, відеоконтролю за 25.03.2016 зміст розмови між свідком та заявником відсутній, а відеозапис події також не підтверджує, що начальник відділення пропонував дати йому 2000 гривень хабара за вплив на підлеглого слідчого. Крім того, в суді свідок пояснив, що гроші він поклав під папку в кабінеті за вказівкою слідчого. А начальника відділення він бачив тільки один раз.
Протоколи про результати здійснення негласної слідчої дії виявились належним чином не оформлені. У матеріалах справи є протоколи огляду коштів у присутності свідка, але в судовому засіданні чоловік розповів, шо у ці дні у приміщені прокуратури не перебував, а правоохоронці зустрічали його на залізничній станції, після чого він вирушив до відділу поліції. Гроші, як пригадує свідок, не оглядалися та не помічалися. Понятий підтвердив факт складання протоколів огляду коштів в його присутності, але дату складання цих протоколів не запамʼятав.
Скільки грошей свідок передавав уперше також точно не встановлено. У судовому засіданні чоловік назвав суму в 2500-3500 грн., але слідчими вони не вилучалися.
Суд ухвалив виправдувальний вирок, визнавши недопустимими більшість доказів через процесуальні порушення.
Документи, на підставі яких проводилися негласні слідчі дії, були розсекречені і надані захисту лише під час судового розгляду. Будь-яких поважних причин невчасної процедури розсекречення прокурор не назвав. Суд розцінив це як порушення права обвинувачених на захист і вирішив, що результати НСРД не можуть слугувати допустимим доказом по справі.
Суд дійшов висновку, що досудове розслідування було розпочато за ч.3 ст.368 ККУ без достатніх підстав і з завищенням кваліфікації, щоб отримати дозвіл на проведення НСРД. У подальшому підозру було оголошено за ч.2 ст.369-2 ККУ, за якою негласні слідчі дії не проводяться.
Обшук в кабінеті працівника поліції провели без дозволу суду і зібрані там докази також визнано недопустимим.
Крім того, матеріали досудового розслідування не містили постанови про призначення прокурора процесуальним керівником. Постанова про визначення групи прокурорів і старшого групи винесена заступником прокурора Дніпропетровської області вже під час розгляду справи. Суд вважає, що збирання доказів відбувалося під процесуальним керівництвом прокурора, який не мав на те законних повноважень, що, обумовлює недопустимість усіх доказів, отриманих під час досудового розслідування.
Ознак провокації у справі не помітили. Хоча прокурор у постановах про контроль за вчиненням злочину написав, що «не вбачаються ознаки провокування злочину, оскільки ініціатива одержання неправомірної вигоди за вчинення певних дій виходить саме від Особа_N». Тобто, виходячи із буквального тлумачення, саме заявник виступив ініціатором одержання обвинуваченими неправомірної вигоди. Ніяких обґрунтувань прокурор у документі не навів. Суд розцінив це неналежне виконання прокурором вимог КПК щодо контролю за вчиненням злочину.
Походження 5000 гривень, вилучених у кабінеті поліції, залишилось невстановленим. Хоча свідок намагався переконати суддів, що це його гроші, але ніяких доказів цього не мав. Тому суд ухвалив конфіскувати цю суму в дохід держави.
