Детективи на війні. Як НАБУ, СБУ та МВС змінили папки на гранатомети

СБУ: КОНТРРОЗВІДКА, АГЕНТИ, БОТИ ФСБ,
слідчі під обстрілами та бойові підрозділи

Завдання СБУ після 24 лютого не змінились. Це – захист державності, контррозвідка та безпека, каже LIGA.net співрозмовник у СБУ. Але кардинально змінилися умови. Робота перелаштувалася на військові рейки – на перший план вийшли напрями, пов’язані із протидією РФ.

“Ми маємо працювати особливо уважно, діяти ще більш ефективно, швидко і злагоджено. Сильна СБУ – це одна з ключових передумов для перемоги України. Нам протистоїть дуже сильний ворог. Росія – це держава-терорист, яка використовує будь-які методи для досягнення своїх цілей. Тому наше завдання – протидіяти їй комплексно і системно”, – говорить виконувач обов’язків голови СБУ Василь Малюк.

За його словами, мова йде про нові підходи СБУ у контррозвідувальній роботі, виявленні ворожих агентурних мереж і колаборантів, пропагандистів, протидії злочинам проти національної державності, недопущенні терактів, розслідуванні воєнних злочинів окупантів.

“Викликів багато, але ми чітко розуміємо їх та працюємо на випередження. Тому сьогодні наші співробітники захищають країну і на полі бою зі зброєю в руках, і в умовно мирних містах”, – каже Малюк.

Значна частина співробітників СБУ бере безпосередню участь у бойових діях. Співрозмовник, який просить не називати його ім’я, не уточнює – скільки: “Це дуже складно. На момент повномасштабного вторгнення у нас був основний бойовий підрозділ – наша “Альфа”, або ЦСО “А”. І ще одне з управлінь департаменту контррозвідки, яке займається бойовими спецопераціями. Після вторгнення цей перелік дуже розширився”.

Як наслідок – із перших днів війни СБУ викрила 160 диверсійно-розвідувальних груп і затримала понад 350 агентів російських спецслужб. Серед них – доволі резонансні прізвища.

ДОВІДКА. Співробітники “Альфи” виконують завдання найвищого рівня складності, зокрема – з протидії терактам, незаконним збройним формуванням та ДРГ, контррозвідки.

“Наша військова контррозвідка, серед іншого, займається знищенням техніки окупантів. Причому вони воюють і ствол у ствол. Часто йде така позиційна війна між артилерією, навідниками, коригувальниками, армією дронів, – розповідає співробітник СБУ. – Ми, умовно, з дронами за 500 000 грн знищили техніки окупантів на десятки мільйонів доларів”.

На сайті СБУ викладені декілька відео роботи ЦСО “А” зі знищення ворожої техніки на передовій – БТР, БМП, “Уралів”, спільно з військовими Збройних Сил України – навіть літаків Су-25.

“Під департамент військової контррозвідки виділили окремий підрозділ ТрО. Ми їх куруємо, скеровуємо. Є й більш секретні історії. Де наші працюють, навіть на окупованих територіях. Але цей напрям роботи залишається за лаштунками”, – каже співрозмовник у СБУ.

На початку великого вторгнення, коли росіяни пройшли вглиб на півночі і тимчасово окупували Київську область, спецпризначенці були залучені і до евакуаційних загонів, розповідає джерело у службі: “Приїжджали в міста, куди вже заходили рашисти, брали за шкірку і витягували людей з їхніх домівок, рятували. Деяких – майже силоміць: хочете повернутись потім – повертайтесь, але наше завдання – зараз вас врятувати”.

“Окрема історія з групами зачистки. Теж наші спецпризначенці там були. В одному з виходів зіткнулися із кадирівцями. А щодо кадирівців була негласна команда: в полон не брати, – без деталей продовжує співрозмовник. – Їх треба просто нейтралізувати відразу”.

Значно переформатували роботу і групи слідчих СБУ. Кожен прильот ракет чи обстріл українських міст – це нове кримінальне провадження, яке потребує доказової бази. Часто це супроводжується шаленим ризиком для слідчих, пояснюють в СБУ. Особливо на прифронтових територіях: “Закінчиться один обстріл, слідчо-оперативна група починає збирати уламки, фіксувати пошкодження, а тут вже починається наступний”.

ДОВІДКА. Загалом СБУ розслідує 15 600 кримінальних проваджень, пов’язаних із військовою агресією РФ проти України, повідомили LIGA.net у спецслужбі. Наприклад, вже встановлені понад 3500 окупантів, причетних до звірств в Бучі, Ірпені, Гостомелі та Бородянці на Київщині, оголосили підозри майже 800 росіянам.

“З 24 лютого працюємо за принципом: все на фронт. Дещо змінився навіть звичний розподіл за функціоналом, – пояснює співрозмовник. – Всі сили кинуті на перемогу. Був період, коли у нас люди, які весь час захищали критичну інфраструктуру, викривали диверсантів”.

Багато проваджень СБУ веде разом з Нацполіцією, ДБР та НАБУ: “Реалії війни. У нас такий потік проваджень, що покрити це виключно нашими силами нереально. Умовно, в обласному центрі близько 10 слідчих СБУ працюють. А у Нацполі, з урахуванням відділів по області, – близько 100”.

Так само силовики координуються для виявлення та знешкодження російських ДРГ: “Наприклад, гучна історія з викриттям ДРГ, яка хотіла вбити Резнікова і Буданова. Ми зафіксували кілька розмов у (готельному) номері. І вони між собою говорили: “А вот почему нашу группу закинули”? – “Почему? Потому что мы знаем украинский язык”. Тому що була купа інших ДРГ, які ми викрили просто завдяки незнанню української”.

Велика війна розгорілась і в кіберсфері: СБУ не тільки блокує ботоферми ФСБ, але й нейтралізує постійні хакерські атаки.

Росіяни, плануючи повномасштабну агресію, думали, що це буде “легка прогулянка” і Київ впаде за пару днів, пояснює співрозмовник. Ставку вони робили саме на військову потужність, а тактику гібридної війни, якою накачували Україну багато років, відклали.

“А ми вже 25 лютого запустили Stop Russian War. Наші кібера чітко відслідковували, які телеграм-канали використовують окупанти. Деталі розкривати не можемо, але вдалося досягти того, що СБУ подавала списки каналів, і їх блокували майже миттєво. ФСБ прокинулась тільки через тиждень”, – каже представник кібердепартаменту СБУ.

За цей час СБУ нейтралізувала понад 30 ботоферм, 930 інформресурсів та 500 проросійських YouTube-каналів з аудиторією понад 15 млн підписників. Усе це працювало проти України.

В СБУ визнають: на жаль, зрадники у спецслужбі теж є. Але у порівнянні з іншими органами безпеки та оборони – ця цифра досить незначна. За словами Зеленського, близько 60 співробітників спецслужби та прокуратури залишилися на окупованих територіях. “Ніхто не заперечує. Ми по них системно активізували роботу, ведуться провадження, – пояснюють в СБУ. – Але не зовсім коректно говорити, що умовний Херсон чи інше місто здала тільки СБУ. Із понад 600 проваджень щодо зрадників, озвучених президентом, менше 10% стосуються саме служби”.

“Звісно ж, службу треба очистити від будь-яких проросійських елементів і зрадників. Це – одне з пріоритетних завдань, яке ми вже виконуємо”, – підтверджує LIGA.net в.о. голови СБУ Василь Малюк.

ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ НАД СБУ: як не було на початок війни у 2014-му, так немає і після повтомасштабного вторгнення Росії у 2022-му. Звісно, це вже не рівень закритості часів радянського КДБ, але до повноцінного нагляду ще дуже далеко, розповідає Роман Костенко – нардеп, секретар комітету з нацбезпеки, оборони та розвідки, полковник СБУ.

“З 2019 року наш комітет почав працювати над реформою СБУ. Найбільша частина в законопроєкті відведена парламентському і громадському контролю. Щоб спецслужба була ефективною, в неї має бути довіра суспільства. І щоб це не було як у РФ, що спецслужба просто охороняє клани, президента або еліти“, – каже Костенко. Хоча про повну відкритість і не йдеться – вона має бути “в певних рамках”.

Після 24 лютого зміни в СБУ відбулися парадоксальним чином. З одного боку, українці почали більше довіряти установі, навіть на окупованих територіях, надаючи інформацію про пересування ворога чи позиції техніки – тисячі повідомлень тільки через чатбот STOP Russian War. З іншого боку, рівень громадського контролю над СБУ не збільшився.

“Навіть коли Зеленський прибирав Баканова з посади голови СБУ, наш комітет про це нічого не знав. А ми маємо функції контролю, адже голова СБУ підзвітний Раді. Це провели повз комітет, поставили та сказали: голосуйте… Самого Баканова на комітеті ми бачили один раз – вже перед війною. До цього він постійно знаходив причини не прийти”, – наголошує Костенко.

Зараз інформація про роботу монополізована службою, вважає народний депутат: “І вони пишуть відписки, що не можуть надати ту чи іншу інформацію, бо вона “чутлива”. І немає контролерів з громадськості, які могли би сказати: це не державна таємниця”.

СБУ потребує реформування та контролю, але не із залученням громадських рад, каже генерал-майор запасу і колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун: “Демократичний контроль над спецслужбами здійснюється парламентом, який виступає представником громадськості”.

Насправді громадські ради добре зарекомендували себе в роботі з низкою державних структур: НАБУ, АРМА, деякими міністерствами (МВС, Мін’юст). Якщо говорити про реформу СБУ і чи потрібна там РГК, то відповідь – так, потрібна”, – сказав голова громадської ради при НАБУ Марк Савчук.

НАБУ. КОЖЕН ТРЕТІЙ ДЕТЕКТИВ – НА ВІЙНІ,
але жодне провадження не втрачене

Національне антикорупційне бюро з 24 лютого працює на “два фронти”. “Ми одразу усвідомили, що разом із іншими правоохоронними органами маємо виступати єдиним фронтом проти ворога. Для цього в нас були наш досвід, підготовка, специфіка роботи, унікальні навички”, – розповідає LIGA.net речниця НАБУ Оксана Митницька.

25 лютого у НАБУ створили Тимчасовий оперативно-бойовий зведений (позаштатний) загін, до складу якого увійшли бійці управління спецоперацій (УСО), понад 100 детективів та співробітники інших підрозділів, а також Служби безпеки України. “Спектр завдань, які виконував цей загін, був доволі широким, – пояснює Митницька. – Від охорони будівель центральних органів виконавчої влади до виявлення колаборантів та проведення з ними слідчих дій”.

Наразі цей загін припинив своє існування. Однак обмін інформацією між відомствами в частині протидії агресії Росії залишається.

На початку березня з числа особового складу працівників НАБУ та військовослужбовців СБУ було створено спільні оперативно-бойові групи. У складі цих формувань співробітники НАБУ допомагали виявити та знешкодити діяльність низки ДРГ та коригувальників.

Співробітники УСО НАБУ з навичками саперів долучились до розмінувань деокупованих територій Харківської та Чернігівської областей: обстежували та знешкоджували снаряди та міни у будівлях, на дорогах та у паркових зонах.

Частина НАБУ співпрацювала з Головним управлінням розвідки Міноборони (результати – тут). А ще частина команди, – хоча за законом співробітники НАБУ не підлягають мобілізації, – добровільно вступила до Збройних Сил України та перебуває у зоні активних бойових дій.

За статистикою бюро, кожен четвертий прокурор САП та кожен п’ятий детектив НАБУ протидіють ворогу у лавах ЗСУ та міжвідомчих проєктах.

Це дуже ускладнює життя НАБУ, розповідає LIGA.net профільний журналіст, власник телеграм-каналу NABU Daily Олег Новіков: “Є відділи, де з восьми детективів залишились двоє або один. А в них складні кримінальні провадження, де треба проводити слідчі дії. Друга проблема: багато свідків та підозрюваних виїхали за кордон і не повертаються”.

Така сама історія із фактором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, додає він: “Наприклад, прокурори зі справи Олександра Онищенка та Романа Насірова перебувають під Харковом, і це ускладнює їхню роботу. Адже це саме ті прокурори, які давали результат”.

Втім, жодне кримінальне провадження не втрачене, стверджують у НАБУ.

“Органи державної влади зобов’язані мати алгоритми (протоколи) дій на різні випадки життя. Ми відпрацьовували схеми дій на випадок ситуації: якщо завтра війна”, – пояснює Митницька.

З початком великої війни головний офіс НАБУ переїхав до Львова.

“З огляду на те, що ми не втратили жодне кримінальне провадження, не припиняли жодного дня основну антикорупційну діяльність, зберегли майно і до того ж долучилися до співпраці з Офісом генпрокурора, СБУ, ГУР, механізованими бригадами ЗСУ у справі протидії РФ, маємо підстави говорити, що ми ефективно спрацювали”, – вважає речниця.

НАБУ також долучилося до міжвідомчого проєкту Task Force з виявлення активів російських політиків та бізнесменів, що підтримують агресію РФ.

“Коли постало питання санкцій щодо чиновників РФ та виявлення їхнього майна для арешту з метою відшкодування завданої Україні шкоди, детективи НАБУ одразу запропонували свою допомогу і стали учасниками Task Force, – розповідають у пресслужбі НАБУ. – Який наш внесок? Віднайшли майно за кордоном у більш ніж 30 сенаторів, ініціювали накладення арешту на нерухомість семи сенаторів РФ у Швейцарії, Чехії, США, Великій Британії, на Кіпрі”.

Загалом НАБУ надіслало до правоохоронних органів інших держав понад 200 запитів, щоб встановити активи російських спонсорів війни.

ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ НАД НАБУ: Рада громадського контролю (РГК) з 15 осіб, які переобираються на відкритому конкурсі. Її завдання – забезпечувати прозорість та громадський контроль за діяльністю бюро.

Останній раз вибори до РГК пройшли вже під час повномасштабного вторгнення – 1 червня. До складу увійшли кандидати від шести громадських об’єднань, її знову очолив Марк Савчук (громадська організація “Антикорупційна сокира”). Семеро з 15 обраних кандидатів вже були членами ради попереднього скликання.

Богдан Кузьмич є представником РГК з 2019 року і щороку переобирався. За цей час вдалося налагодити нормальну комунікацію з керівництвом НАБУ, розповідає Кузьмич LIGA.net. Наприклад, контролери присутні на всіх конкурсних комісіях НАБУ. І будь-які рішення кадрового та дисциплінарного характеру не мають суперечити їхній позиції.

“Участь у співбесідах в НАБУ, голосування за рекомендації чи нерекомендації того чи іншого прийнятого на роботу, робота з діючими працівниками НАБУ… Якщо є якісь претензії, то відкривається дисциплінарне провадження, проводиться розслідування і за його результатами засідає комісія. Тут залучена РГК”, — каже Кузьмич.

За його словами, з 2019 року до п’яти працівників НАБУ були звільнені через, зокрема, рішення дисциплінарної комісії. НАБУ спирається на думку РГК і під час добору детективів – з погляду доброчесності, декларацій, деталей біографії. За останні три роки суперечностей між РГК та керівництвом бюро не було, переконує Кузьмич.

“З початком повномасштабної війни так збіглося, що в Артема Ситника закінчився контракт, і я сподіваюсь, скоро буде новий директор”, — додає представник РГК.

Термін повноважень ексдиректора бюро Артема Ситника закінчився у квітні 2022 року. Бюро тимчасово очолив його заступник Гізо Углава.

Кузьмич оптимістично налаштований щодо подальшої роботи РКГ, адже склад ради регулярно змінюється, вона функціонує, проводить співбесіди.

НАЦГВАРДІЯ, ПОЛІЦІЯ, РЯТУВАЛЬНИКИ ДСНС:
бої за Київ та Маріуполь, порятунок цивільних

Підрозділи системи МВС задіяні на війні чи не найбільше за інших силовиків. За словами міністра оборони Резнікова, з мільйона українців у формі Україну від агресії РФ боронять до 60 000 прикордонників, до 90 000 бійців Нацгвардії (на період воєнного стану частково підпорядковується Головнокомандувачу ЗСУ), до 100 000 поліцейських.

Система МВС під час великої війни кардинально змінилася, кажуть у МВС. Нові функції з’явилися у кожного підрозділу. Наприклад, організація евакуації українців, – за даними МВС, це близько 6 млн людей. Цим питанням займається і місцева влада, і ДСНС, і Нацполіція.

“Розмінування. Нова велика функція. Ми збільшили вдвічі кількість піротехників у ДСНС… Ця робота буде тривати ще дуже-дуже довго”, – пояснює міністр внутрішніх справ Денис Монастирський.

“Наша робота змінилась повністю, – підтверджує LIGA.net речниця ДСНС Ольга Козак. – Інтенсивність роботи, звичайно, зросла – за рахунок прильотів, завалів… Піротехників раніше у нас не було у такій кількості (як треба в умовах великої війни. — Ред.). Збільшено кількість піротехнічних підрозділів. Міжнародні партнери допомагають нам обладнанням. Адже воно виходить швидко з ладу, а його треба дуже багато”.

Національна гвардія, яка до 24 лютого все ж таки займалася більше громадською безпекою, питаннями конвоювання, іншими цивільними функціями, сьогодні в переважній своїй частині воює, додає Монастирський: “Те ж саме в прикордонників”.

Майже 30% складу Нацгвардії під час війни – це саме підрозділи оперативного призначення. “З початку повномасштабного вторгнення гвардійці були в числі перших, хто прийняв бій по лінії оборони на київському напрямку, – йдеться у відео Нацгвардії до Дня Незалежності. – Перший важливий бій, який став однією зі стратегічних перемог у боротьбі за Київ, – Гостомельський аеропорт. Далі – бої у Мощуні, Горенці, Козаровичах, Руті Межигірській, захист Ірпеня, Бородянки, Бучі. Це ті міста, де героїчно тримали оборону воїни Нацгвардії”.

12-та бригада оперативного призначення Нацгвардії та окремий загін спецпризначення “Азов” тривалий час обороняли Маріуполь, вели бої за Сєвєродонецьк, Рубіжне, Лисичанськ.

Війна стала “справжнім краш-тестом” для системи Національної поліції, вважає Монастирський: “Ця система встояла… Поліцейські залишаються основою безпеки українців”.

“На жаль, знайшлися серед наших колишніх колег і ті, хто перейшов на бік ворога, – визнає у коментарі Руслан Горяченко, начальник управління дотримання прав людини Нацполіції. – Однак їх насправді дуже мало. Десь близько 1% від стотисячного колективу Нацполіції”.

За його словами, в 90% випадків розслідування розпочинається саме за матеріалами, які документує внутрішня безпека поліції: “До того ж, кожен, хто вийшов з тимчасово окупованих територій, проходить відповідну перевірку, в тому числі – за допомогою поліграфа. Якщо працівник підтвердив свою вірність присязі – продовжує служити. Якщо є підозри у співпраці з ворогом, то таку особу відразу передають у відповідні служби”.

ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ НАД МВС – вічна тема. Після початку реформи у 2014 році нагляд суспільства за відомством був доволі активний, розповідає LIGA.net Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи та ексчлен громадської колегії при МВС.

“Після Майдану міліція була дезорієнтована. Тоді була створена громадська рада при МВС з реформування міліції, я її очолив. Була підготовлена стратегія реформування органів внутрішніх справ, ухвалена Кабміном на початку лютого 2015-го”, – нагадує він.

До 2016 року, за його оцінкою, громадський контроль “здійснювався на рівні”. “А потім значно послабшав: реформа МВС фактично “захлинулася”. Невдала атестація, більшість з тих, кого звільнили за її результатами, поновилися через суд. Майже всі”, – каже правозахисник.

Зараз Захаров громадського контролю над структурами МВС “взагалі не відчуває”, адже через велике вторгнення Росії “фактично всі правозахисні організації теж переорієнтувалися на війну”.

В умовах війни немає належного доступу до інформації МВС, пояснює він. Та і громадським організаціям – не до цього, вони займаються більш актуальними питаннями: документування воєнних злочинів, допомога Збройним Силам України, переселенцям. “На повноцінний громадський контроль немає ресурсу. У Харківської правозахисної групи його зараз точно немає, – визнає Захаров. – Ми майже не надаємо правової допомоги… Всі адвокати документують воєнні злочини”.

Матеріал підготовлений у партнерстві з Freedom House Ukraine у межах проєкту “Громадський контроль над органами безпеки в Україні”.

Дмитро Бєлобров, Валерія Кондратова

(колаж – Дарина Дмитренко)

Джерело