Корупційні схеми: як судді допомагають п’яним водіям уникнути відповідальності
06.08.2022
Наразі відбувається конкурс до Вищої ради правосуддя, де Етична рада перевіряє кандидатів на відповідність вимогам доброчесності. Серед аплікантів і кандидатів до ВРП є судді, які полюбляли покривати нетверезих водіїв і безпідставно звільняти їх від відповідальності. Таке покривання п’яних водіїв — частина корупційної й недоброчесної суддівської схеми.
Вища рада правосуддя є єдиним органом дисциплінарного характеру, що може притягнути суддів до дисциплінарної відповідальності. ВРП має складатися з доброчесних людей, зокрема із суддів, які раніше не допомагали нетверезим водіям залишитися безкарними. Адже до ВРП надходить велика кількість скарг на суддів, що покривають нетверезих водіїв. Лише Фундація DEJURE подала близько 100 скарг на суддів за порушення під час розгляду справ за ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за нетверезе водіння. Відтак члени ВРП неодмінно будуть стикатися з розглядом таких справ. Яким чином член ВРП, який раніше сам звільняв нетверезих водіїв від відповідальності, буде розглядати скаргу на інших таких суддів? Питання риторичне.
Неприпустимо, щоб в оновлений склад ВРП потрапили люди, які раніше потурали нетверезим водіям. Ми хочемо бачити Україну без десятків й сотень резонансних смертельних ДТП на місяць чи рік. Люди не мають гинути чи залишатися каліками через п’яниць на дорогах. А останні не повинні мати можливість уникнути покарання за гроші та/або зв’язки. Суддям, які дозволяють собі покривати нетверезих водіїв, не місце ані у ВРП, ані у лавах суддівського корпусу.
Тому наразі від позиції Етичної ради залежить, чи ці схеми будуть жити далі. Якщо Етична рада визнає, що використання таких схем є недоброчесним — це завдасть серйозного удару таким практикам і може бути початком їхнього кінця. Якщо ж Етична рада закриє очі на такі практики та не визнає їх недоброчесними — це надасть їм новий поштовх і призведе до ще більш сумних наслідків.
У чому полягає проблема нетверезого водіння в Україні?
За статистичними даними, нетверезе водіння є «рекордсменом» за популярністю серед правопорушень в Україні – кожне 6 є саме таким. Також майже ⅔ суми від усіх штрафів в Україні складають випадки нетверезого водіння. Ба більше, нетверезі водії чи не найчастіше спричиняють резонансні ДТП.
У 2018 році начальник ДОАЗОР мовив: «Водночас, чи не найбільш масштабні та криваві ДТП вчиняються водіями, які перебували у стані сп’яніння. За перші шість місяців цього року з вини нетверезих водіїв сталося понад 2 тисячі аварій, 349 з яких — із потерпілими. Необачність таких осіб призвела до загибелі 42 громадян та травмування 446 людей.» З часом статистика не покращувалась: за 2020 рік в Україні зафіксували 4522 ДТП з вини нетверезих водіїв (1554 людей було травмовано, 103 — загинули), а за половину 2021 року зафіксовано 2346 таких ДТП (290 травмовано, 63 — загинули).
Тобто кожного року сотні осіб гинуть та травмуються через нетверезих водіїв на дорогах.
У чому вина суддів та як вони підіграють п’яницям за кермом?
Незважаючи на такі криваві наслідки, суди не притягують до відповідальності майже половину (42%) водіїв, щодо яких складено протоколи за нетверезе водіння. Хоч і часом це є наслідком неналежного оформлення протоколів правоохоронцями, значна частина порушників уникає відповідальності через сумнівні дії самих суддів.
Раніше Фундація DEJURE детально описала чотири найвідоміші схеми, до яких вдаються судді, щоб допомогти п’яним водіям уникнути покарання. Ці схеми такі:
1. Затягування з розглядом адміністративних справ
2. Заперечення, що водій був за кермом
3. Передача порушника на поруки трудовому колективу чи громадській організації
4. Закриття справ за малозначністю
Водії, яким вдається «домовитися» з суддями та уникнути реальної відповідальності, зазвичай й надалі сідають п’яні за кермо. І дуже багато смертельних ДТП траплялись саме після того, як судді допомагали водіям уникати відповідальності за керування авто напідпитку.
Вища рада правосуддя вкрай часто закриває очі на скарги про порушення з боку суддів під час розгляду справ про нетверезе водіння. Фундація DEJURE аналізувала практику ВРП та дійшла висновку, що абсолютна більшість суддів уникає будь-якого покарання за виявлені порушення. Якщо ж ВРП таки притягує суддів до відповідальності, то покарання зазвичай є явно непропорційними та не відповідають тяжкості порушень.
Справа мажора Слободського
Прикладом застосування таких схем і настання трагічних наслідків є справа мажора Миколи Слободського, сина відомого бізнесмена Ігоря Слободського. Раніше молодого Миколу двічі ловили п’яним за кермом, але судді водійські права таки не забрали. За цей час він спричинив смертельне ДТП на BMW X5: 28-річна потерпіла згоріла живцем. У неї залишилась 8-річна дочка, а вбитий горем батько ніяк не міг сказати донечці, що мами більше немає. Найімовірніше, якби судді покарали Слободського і відібрали водійські права, а не застосовували типові схеми з затягуванням розгляду справи, цієї трагедії можна було б уникнути, а дівчинка не зосталася б напівсиротою.
Справа депутатки Київради Костенко
У квітні 2020 року в центрі Києва патрульна поліція зупинила Mersedes через вимкненні фари. За кермом була депутатка Київради Людмила Костенко, яку правоохоронці запідозрили в перебуванні за кермом у стані сп’яніння. Окрім цього, поряд з Костенко їхав Володимир Слончак, один із заступників голови КМДА (Кличка), який заступився за Костенко та побив патрульного. Костенко все ж відмовилася проходити тест на алкоголь, через що на неї був складений відповідний протокол. Проте суддя Солом’янського районного суду м. Києва Світлана Горбатовська стала на бік депутатки та закрила справу, передавши депутатку на поруки її підприємству. Так, Костенко вдалося уникнути відповідальності.
Справа судді ОАСКу Маруліної
Справа Маруліної є одним з найяскравіших прикладів суддівської кругової поруки. Патрульні зупинили суддю одіозного ОАСКу Любов Маруліну у травні 2020 року. За даними правоохоронців, вона керувала автівкою Lexus з ознаками сп’яніння — нечіткою мовою, запахом із рота. Втім, перевірити рівень алкоголю в крові Маруліна відмовилася, через що на неї був складений протокол. Найімовірніше, що завдяки маніпуляціям із системою авторозподілу справа Маруліної потрапила до лояльної до неї судді Тетяни Щасної. У кваліфікацію справи були заздалегідь внесені зміни — з адміністративного правопорушення воно перетворилося на справи неповнолітніх. І відповідно до звіту авторозподілу, Щасна — єдина з 18 суддів Дарницького райсуду, яка мала «відповідну» кваліфікацію. Тобто розподіл відбувся безальтернативно. Хоча в той же день і в цьому ж суді розглядалася ще одна справа про п’яне водіння — і «доступними» виявилися аж 12 суддів, а не одна Щасна.
Маруліна пояснювала, що автівкою керувала нібито не вона особисто, а її знайома. У дорозі в авто перестали працювати фари, тож жінки зупинилися і Маруліна нібито лише після цього сіла на водійське місце — і саме у той момент її помітили патрульні. Суддя Щасна Тетяна легко погодилася з такими твердженням і вирішила, що Маруліна не керувала автівкою в той вечір, тому повністю виправдала колегу.
А судова кругова порука полягає ось в чому. Ще у 2019 році спеціальна комісія рекомендувала звільнити суддю Щасну за незадекларовані статки. Проте цього не сталося, а висновок про недоброчесність Щасна успішно оскаржила в Окружному адмінсуді Києва. Саме у тому суді, де працює Маруліна — позов Щасної тоді задовольнив колега Маруліної, Ігор Погрібніченко. Видається, що судді Щасній прийшлося «віддячувати» колезі з ОАСКу за попередню послугу.
Звільнення нетверезих водіїв від відповідальності – корупційна суддівська схема
Судді зазвичай використовують схеми «допомоги» п’яним водіям не безоплатно: корупційні ризики при цьому шалені. Вищий антикорупційний суд вже ухвалив низку обвинувальних вироків з реальними тюремними строками щодо чотирьох суддів (справа щодо судді Мінаєва, Ющука, Тулика та Пономаренка), які за гроші допомагали п’яним водіям уникнути покарання. Щоправда, вироки щодо суддів Тулика та Пономаренка були скасовані у Верховному Суді – проте відбулося це в обидвох випадках виключно з формальних (й навіть, на думку деяких експертів, дещо сумнівних) підстав. ВС скасовував вироки лише через те, що, на думку суддів, прокуратура подавала обвинувальний вирок після закінчення строку розслідування. Водночас питань щодо самого факту правопорушення (вимагання/отримання хабаря) у ВС не було — себто корупційна схема була наявна.
Справа Ющука є «найсвіжішою» — 20 липня 2022 року Вищий антикорупційний суд України виніс обвинувальний вирок та засудив до трьох років позбавлення волі Олега Ющука, екссуддю з Волині. У грудні 2017 року правоохоронці склали протокол на місцевого мешканця Волині за нетверезе водіння. Справа потрапляє на розгляд судді Андрія Сівчука, колеги Ющука. Суддя Олег Ющук же пообіцяв порушнику вплинути на рішення свого колеги та закрити справу, щоб водій уникнув покарання; ціна послуги складала 500 доларів США. 15 березня 2018 року Ющук повідомив адвокату про необхідність передати хабар. А за 5 днів САП та НАБУ ловлять суддю «на гарячому». Цікаво, що наприкінці 2020 року Вища рада правосуддя замість звільнити суддю Ющука, відправила його у почесну відставку із довічним утриманням. Хоча Вищій раді правосуддя було достеменно відомо, що Ющука піймали «на гарячому», коли йому мали передати хабар, а щодо нього здійснюється кримінальне розслідування.
Які висновки можна зробити?
По-перше, порушення з боку суддів при розгляді справ про нетверезе водіння є масовим явищем та поширеним по усій Україні. Таке потурання правопорушникам призводить до того, що п’яниці залишають при собі водійські права та продовжують сідати нетверезими за кермо. Це, зі свого боку, завершується трагічними наслідками: вбивствами та каліцтвами невинних людей.
По-друге, судді, які допомагають правопорушникам уникнути відповідальність, зазвичай самі не притягуються до відповідальності дисциплінарним органом. Таке замкнуте коло безкарності лише потурає недоброчесним та корупційним схемам та робить їх ще більш масовими. Адже непокаране зло нікуди не зникає, воно лиш підживлюється та повертається з ще більшою впевненістю у своїй безкарності.
Отже, Етична Рада має усвідомлювати важливість тих недоброчесних схем, за якими судді звільняють нетверезих водіїв від відповідальності. Такі справи є лакмусовим шматочком для корупції. Двері ВРП мають бути зачиненими для недоброчесних суддів, які за доларову купюру ладні ризикувати життям своїх співгромадян на дорогах. Інакше відбудеться легітимізація цих недоброчесних схем, судді масово використовуватимуть їх для власної вигоди, а п’яниці й надалі їздитимуть за кермом.
Володимир Гришко
