Етична рада пропускає до Вищої ради правосуддя сумнівних кандидатів і блокує гідних
24.06.2022
23 червня Етична рада оприлюднила результати конкурсу на дві вакансії у Вищій раді правосуддя за квотою Верховної Ради, проте, перші оголошені результати викликають серйозні питання щодо ефективності проведення судової реформи. Тексту рішень попри обіцянку Етичної ради опублікувати їх протягом 24 годин досі немає.
Етична рада рекомендувала до призначення чотирьох кандидатів — В‘ячеслава Талька, Олену Заічко, Миколу Мороза та Романа Маселка. Відповідно до аналізу, проведеного Центром протидії корупції, Фундацією DEJURE та Автомайданом, які роками адвокатували справжню судову реформу, двоє з цих кандидатів — В’ячеслав Талько та Олена Заічко — не можуть вважатись доброчесними.
В’ячеслав Талько раніше працював інспектором у ВРП, саме із тими членами, яким голова ОАСК Павло Вовк давав вказівки щодо переслідування суддів. Його витрати в десятки разів перевищують доходи, а ще він очевидно пов’язаний зі “Слугами народу”. Суддя Олена Заічко причетна до дерибану десятків гектарів землі у Харкові. До того ж, її громадська організація відкрито виступала проти реформи Вищої ради правосуддя із залученням міжнародних експертів, повторюючи кремлівські наративи про “зовнішнє управління”.
Оскільки Етична рада закрила доступ до співбесід з кандидатами до ВРП попри високий суспільний інтерес та важливість прозорості процесу, про небезпеку чого неодноразово наголошували громадські організації, ми, як і українське суспільство в цілому, не можемо оцінити, чи спростували В’ячеслав Талько та Олена Заічко озвучені нами сумніви у доброчесності. Сумнівними є і висновки Етичної ради щодо членів ВРП Оксани Блажівської, Інни Плахтій та Віталія Саліхова. Вони у закритому режимі успішно пройшли перевірку попри значну кількість фактів, які ставили під сумнів їх доброчесність.
На тлі цього Етична рада не рекомендувала до призначення суддю-викривачку Ларису Гольник. У 2015 році суддя Гольник не лише відмовилась за хабар ухвалити рішення на користь мера Полтави Олександра Мамая, але й подала заяву про злочин, задокументувала його, добилась тюремного вироку для посередника і дотепер бореться за покарання Мамая. Після цього вона на роки стала об’єктом переслідувань та цькувань з боку голови суду Струкова та судової системи. У 2017 році на суддю Гольник було скоєно фізичний напад. Але вона не здалась, а продовжила боротьбу, публічно викривала ганебні явища у судовій системі та боролась за права викривачів і судову реформу. Для багатьох українців вона стала символом чесності, незламності та несприйняття будь-яких проявів корупції, та отримала велику підтримку і визнання, у тому числі за межами України.
З метою унеможливлення участі судді-викривачки у конкурсі до Антикорупційного суду тогочасна Вища рада правосуддя за активної участі Павла Гречківського покарала Гольник за допис у Facebook. Там вона дала емоційну, але правдиву оцінку поведінки суддів, які покірно підтримали корупційну поведінку Струкова. У січні 2019 року Верховний Суд скасував вказане рішення Вищої ради правосуддя. Однак, судячи зі співбесіди, саме цей епізод став підставою для негативного висновку Етичної ради щодо судді Гольник. Тобто, суддю покарали за правду.
Вважаємо таке рішення Етичної ради глибоко помилковим і таким, що вбиває довіру до процесу і результату роботи Етичної ради. Також воно істотно демотивує тих, хто публічно бореться з корупцією в судах і заохочує мовчати про це.
Рішення Етичної Ради наштовхують нас на думку, що стандарти оцінювання доброчесності, які вона застосовує, вочевидь відрізняються від усталених в Україні стандартів, які використовують наші організації. Для проведення перевірок на доброчесність наші аналітики послуговуються методологією Громадської ради доброчесності, заснованої на Бангалорських принципах поведінки суддів та практиці проведення кваліфікаційного оцінювання суддів. Натомість, мусимо констатувати, що поки рішення Етичної ради більше скидаються на рішення Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфкомісії суддів останніх років, коли сумнівні кандидати отримували “зелене світло”, а гідних дискваліфікували. Етична рада, своєю чергою, була створена з метою якісного оновлення цих органів і застосування вищих, ніж існували в їхній практиці, стандартів та здорового глузду. В умовах закритості засідань Етичної ради і через відсутність будь-якої комунікації для суспільства мотивів ухвалення таких рішень, Етична рада ставить під загрозу довіру до результатів реформи.
На сьогодні у судовій системі України є понад 2500 вакансій. Судова влада заявляє про бажання ще декількох сотень суддів піти в відставку, щойно запрацює ВРП. Виходячи з цього, саме цьому складу ВРП, який Етична рада формує зараз у такий спосіб, і створеній нею ВККС випадає історична місія призначення приблизно половини всього суддівського корпусу в Україні, що визначатиме стан судової влади та верховенства права в Україні на покоління вперед.
Водночас Україна щойно виборола статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, ключовою умовою збереження якого є прогрес у сфері верховенства права, у тому числі успішна реформа ВРП і ВККС.
Таким чином, за умови збереження поточних тенденцій у конкурсі до ВРП можемо отримати непередбачувані, якщо не катастрофічні, наслідки не тільки для результатів судової реформи, але і для євроінтеграційних перспектив України і її існування як спроможної держави.
Для запобігання катастрофи судової реформи низка принципових речей в роботі Етичної ради потребує негайного переосмислення.
Заяву підписали:
Центр протидії корупції
Фундація DEJURE
Автомайдан
