На Херсонщині окупанти змушують засуджених копати траншеї. Хто відмовиться – стріляють у ноги
19.05.2022
Російські військові на тимчасово захоплених територіях Херсонщини змушують в’язнів копати траншеї та калічать тих, хто відмовляється від співпраці. Про це повідомляє колишня працівниця пенітенціарної служби, а нині прессекретарка Херсонської міської ради Гаяне Оганесян.
Мова йде про засуджених, яких утримували у Дар’ївській виправній колонії №10.
Їх, за словами Оганесян, перевезли до Північної колонії №90, керівника якої Євгена Соболєва росіяни призначили “керівником” з питань діяльності пенітенціарних установ у регіоні. Посадовцю вже оголосили про підозру у держзраді.
В’язнів примушують копати траншеї, а тим, хто відмовляється, окупанти прострілюють ноги. Натомість на базі колонії №10 росіяни планують, за даними Оганесян, розташувати потужності для ремонту військової техніки РФ.
“Окупанти готові дати засудженим зброю, аби ті виступали під триколором проти армії України. Співробітники, яким вдалося втекти, переховуються, бо їх примушують до співпраці з окупантами”, – каже посадовиця.
Олег Цвілий, голова громадської організації “Альянс української єдності”, яка входить до громадської ради при Міністерстві юстиції й опікується правами засуджених, раніше розповідав ZMINA, що на Херсонщині в’язнів, зокрема у тамтешньому СІЗО, почали регулярно бити та зменшувати харчування. Почалось це після вбивства 11 травня там одного з засуджених.
Про побиття повідомляє й Оганесян:
“Днями у Херсонському СІЗО російські військові били усіх чоловіків, хто знаходиться під слідством. Крики людей, над якими знущалися окупанти, чули мешканці навколишніх будинків, адже СІЗО знаходиться у центрі міста. Жінки, на щастя, не постраждали. Поки не постраждали”.
За словами посадовиці, на території Херсонщини залишилися 3 тисячі працівників пенітенціарної системи та засуджених.
Правозахисники вже не перший місяць б’ють на сполох через ситуацію з колоніями та СІЗО, що опинились на тимчасово окупованих територіях. До прикладу, ситуацію, що склалася на Херсонщині, правозахисник Цвілий схарактеризував як трагічну.
Річ у тім, що після початку повномасштабного вторгнення тисячі засуджених українців висловили бажання захистити батьківщину, й нині заяви, які писали в’язні на Херсонщині, опинились у руках окупантів. Фактично ті знають поіменно готових протистояти їм зі зброєю у руках.
З 14 травня у пенітенціарних установах на Херсонщині оголосили простій. Про це стало відомо з опублікованого медіа наказу міністра Дениса Малюськи.
Введення такого режиму означає, що співробітникам установ дозволили не виконувати своїх безпосередніх обов’язків навіть дистанційно й покинути робочі місця. При цьому їм зберегли оплату в розмірі двох третин від посадового окладу на час простою, завершення якого офіційно настане з завершенням дії воєнного стану в Україні.
Попри це активісти та прессекретарка Херсонської міськради закликають урядовців до більш рішучих дій.
“Другий місяць поспіль я звертаюся до урядовців із закликом не допустити насильства над відданими народу України, присязі, службі працівниками кримінально-виконавчої служби. На заклик про евакуацію працівників та засуджених не відреагували. На попередження про те, що засуджених можуть використовувати проти ЗСУ, не відреагували. На пояснення, що життя працівників Херсонського СІЗО та колоній, членів їхніх родин можуть опинитися під загрозою, не відреагували… За майже три місяці військової агресії ніяких конкретних шляхів розв’язання цих питань не було”, – каже Оганесян.
Нагадаємо, що на тлі критики у Мін’юсті звітують про успішну евакуацію щонайменше 10 установ виконання покарань. Правозахисники кажуть, що мова йде про колонії та установи виконання покарань на Донеччині, Луганщині, Харківщині та Запоріжжі.
Під час однієї з евакуацій з Оріхівської виправної колонії №88 у Запорізькій області до Кропивницької виправної колонії №6 майже чотири сотні ув’язнених жорстоко побили та катували. Ці факти зафіксував представник Уповноваженої Верховної Ради з прав людини й помічник народного депутата Костянтина Касая Сергій Зуйков.
