Українська в’язнична система стикається з безпрецедентно складними викликами на час військової агресії проти нашої держави. Особливо складні питання зараз стосуються функціонування установ виконання покарань та попереднього ув’язнення у територіальних громадах, що вже тривалий час фактично окуповані ворогом.

Від початку збройного вторгнення персонал установ ДКВС у зоні бойових дій працював у посиленому режимі. Пріоритетними стали питання безпеки в’язнів та персоналу. Були прийняті рішення про ощадливе використання наявних ресурсів та продуктів харчування, мінімізацію поточних справ, що вимагають залучення персоналу та вирішуються за межами установ.

Оскільки за інформацією військового командування евакуацію в’язнів на деяких територіях провести було неможливим, цей сценарій був відхилений і установи зосередились на підтримці своєї життєдіяльності.

Довідково: порядок евакуації під час воєнного стану затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2018 р. № 934. Розподіл повноважень на час цього процесу наводився департаментом у інфографіці https://cutt.ly/FHETKXn

Як раніше зазначалося, персонал в’язниць на окупованій території тривалий час підтримував український правопорядок в установах та зв’язок з державною владою не рахуючись із ризиками, які це несло для їхнього життя сподіваючись на можливість деокупації або інші обставини, що зробили б можливими евакуацію в’язнів.

Це було можливим доки держава-окупант не стала вживати агресивних дій щодо перебирання влади в установах ДКВС України.

Так сталося зокрема на Херсонщині, про стан справ у якій останнім часом широко обговорюється.

Фактичне захоплення установ супроводжувалось залякуванням персоналу, насиллям та заохоченням до колаборації. Не коментуючи дії конкретних посадовців установ Херсонщини доки оцінку не дасть український суд, можна лише констатувати фактичне захоплення російською федерацією контролю над установами ДКВС.

Довідково: правовий режим дій за фактичної окупації визначений Конвенцією про захист цивільного населення під час війни (ІV Женевська конвенція). Держава-окупант несе зобов’язання за підтримку життєдіяльності населення на окупованій території, бере на себе відповідальність за поставку необхідних продуктів харчування, медичних матеріалів та інших припасів, якщо ресурсів окупованої території виявиться недостатньо. Їй заборонено змінювати статус посадових осіб на окупованих територіях або вживати стосовно них будь-яких заходів примусу.

Фактичний вихід установ ДКВС з-під контролю української влади поставив персонал під загрозу потенційної колаборації з ворогом, передбаченої статтею 111-1 Кримінального кодексу України. Для убезпечення цього наказом міністра юстиції оголошено простій з 14 травня 2022 року до закінчення дії воєнного стану цим, та іншим установам, що знаходяться на окупованій території.

Довідково: статус простою установи визначений статтею 34 кодексу законів про працю України. Це зупинення роботи організації через відсутність умов, необхідних для її виконання, невідворотну силу або інші обставини.

Наказ міністерства про простій окремих установ ДКВС дозволяє персоналу бути соціально захищеними за українським законодавством на період тимчасової окупації, передбачає оплату часу простою у розмірі двох третин посадового окладу. І нарешті найважливіше – дозволяє працівникам установ ДКВС бути відсутніми на робочих місцях, а також не виконувати робочих вказівок, які висуваються представниками окупаційної влади. Тим самим гарантуються трудові права персоналу установ, що знаходяться на тимчасово окупованій території та упереджується їхня взаємодія з незаконними представниками окупаційного режиму.

Міністерство юстиції та ДКВС не залишають в’язничних установ на тимчасово окупованій території, готові провести евакуацію за обставин, що включають умову безпеки в’язнів, розмістити усіх утримуваних на підконтрольних українському урядові територіях. Персоналу установ, що залишить окуповану територію забезпечать усю допомогу, що передбачена українським законодавством та можлива в умовах воєнного стану.

Департамент з питань виконання кримінальних покарань

Джерело