Голова Національної поліції Ігор Клименко. Інтерв’ю
13.01.2022
Найгарячішою темою року, що почався, став можливий страйк поліцейських. У телеграм-каналах і соцмережах активно поширюється інформація про те, що поліцейські масово звільняються, а ті, хто не пішов, просто саботуватимуть свої обов’язки. Тобто, розслідувати злочини й гарантувати безпеку буде просто нікому. Причиною такої скандальної ситуації стали низькі зарплати, невиплата премій і “ковідних” наприкінці минулого року.
Та якщо торік на початку грудня натяки на так званий “італійський страйк” влада, судячи з відсутності публічної реакції, сприймала не всерйоз, то тепер президент і Кабмін вирішили негайно виправляти ситуацію, пообіцявши правоохоронцям підвищення зарплат уже найближчим часом.
Тому ми зустрілися з головою Нацполіції Ігорем Клименком, аби з’ясувати, яка ситуація зараз, чи вже є факти, коли поліцейські саботують роботу, хто отримає підвищену зарплату, коли і в якому обсязі й куди поділися премії і “ковідні”.
“ЗАРПЛАТА ПОЛІЦЕЙСЬКОГО НА 15% МЕНША, НІЖ СЕРЕДНЯ ЗАРПЛАТА ЦИВІЛЬНИХ”
– Про те, що зарплата у поліцейських найнижча серед решти правоохоронців, відомо давно. Чому підвищити заробітну плату вирішили лише зараз, коли з’явилася інформація про можливий бунт поліцейських? Розумію, що цим питанням мало б перейматися Міністерство внутрішніх справ, оскільки саме воно є розпорядником бюджетних коштів, але ви – керівник Нацполіції, тому питаю у вас. Що робилося, щоб не доводити до такої критичної ситуації, і де плануєте брати кошти зараз?
– З 2019 по 2021 роки бюджет Національної поліції не змінювався, хоч ми постійно порушували питання про збільшення фінансування. Це ж не лише питання підвищення заробітної плати, а й розвитку служб, що входять до її складу. Оскільки 83% коштів ми фактично проїдаємо – вони йдуть на виплату зарплат і податки.
При цьому ви маєте рацію, коли кажете, що зараз у поліцейських найнижча зарплата серед правоохоронців.
– І як кажуть ваші підлеглі, вона нижча за середню зарплату по країні.
– Хоч, коли створювалася поліція, ситуація була іншою. Наприклад, 2015 року середня зарплата поліцейського становила 5 800 гривень. У патрульних вона була вищою – 8 000. Того ж року середній рівень зарплати по країні був 3 661 гривня. Тобто, різниця між зарплатою у цивільному секторі й поліцейського становила 60%. Тоді поліцейський вмотивовано йшов на службу.
Відтоді середня зарплата по Україні зростає, і грошове забезпечення поліцейських теж, але не такими темпами, які б дали змогу цю вмотивованість зберегти. Наприклад, у 2021 році середня зарплата у цивільному секторі зрівнялася з середнім грошовим забезпеченням поліцейських. А вже в 2022 році зарплата поліцейського на 15% менша, ніж середня зарплата у цивільних.
Тому торік улітку в бюджетному запиті на 2022 рік ми спочатку закладали суму в 70,5 млрд гривень саме на зарплати й податки, щоб поліцейські отримували в середньому не менше 24 тисяч гривень на місяць. Але на момент формування бюджетної декларації ця цифра була визначена на рівні 42 млрд грн.
– У бюджетному запиті зазвичай пишуть, скільки хочуть, а у декларації – скільки реально можуть дати.
– У бюджетній декларації прописуються цифри, виходячи із можливих варіантів розвитку економіки.
– Але й ці 42 мільярди, як я розумію з нинішніх подій, Нацполіція не отримала. Наскільки виріс бюджет порівняно з минулим роком?
– Було 29 млрд, тепер трохи більше 30-ти.
– Чому? Як відбувався розгляд у бюджетному комітеті ВР?
– Депутати у комітеті підтримали цифру в 42 млрд грн. Крім того, є рішення РНБО, яким передбачено виділення фінансування на сектор безпеки й оборони обсягом 5,97% ВВП. Ідеться про 319 млрд грн.
Торік було 5,95% – це 268 млрд грн. Тобто, різниця в 51 млрд грн.
Якби ми отримали свої 6-7 млрд, змогли б підвищити зарплати всім поліцейським на 15-20%.
Але проєкт Держбюджету до Верховної Ради надійшов з показником 30 млрд на фонд заробітної плати.
– Як плануєте витратити мільярд, який додали? На що його вистачить?
– На підвищення зарплат. Хоч у нас є низка обов’язкових виплат, на які нам бракує коштів. Наприклад, одна з таких обов’язкових виплат – індексація грошового забезпечення залежно від рівня інфляції. Для справедливої індексації потрібно близько 2,5 млрд на рік. Але нам їх також не дали.
Є ще одна стаття видатків, яка стосується соціальних гарантій поліцейських. Це матеріальна допомога на оздоровлення. На сьогодні оздоровлення ми можемо закривати лише на 60% грошового забезпечення.
– Які підрозділи отримають підвищення в січні і в якому розмірі?
– Патрульна, поліція особливого призначення, дільничні, підрозділи, які відповідають за взаємодію з громадами, а також ті, які протидіють домашньому насильству, ювенальна превенція, поліція діалогу, конвойна служба, вибухотехнічна, кінологічна, співробітники ІТТ отримують зростання на 10%.
А слідчим, дізнавачам, оперативникам територіальних підрозділів виплатять з січня по плюс 5%, а в лютому вони отримають ще додатково 5%. Таким чином ми вийдемо і для цих категорій співробітників на підвищення 10%. Нам довелося розділити підвищення для цих категорій у два етапи, оскільки в їхньому штаті багато людей. Ми б “витягнули” підвищення в 10% лише для однієї з цих категорій. Але вирішили, що це буде несправедливо, тому й розтягнули підвищення їм на два місця.
– Повернімося до питання про бунт, щоб розібратися, з чого все почалося.
– Почалося з того, що один із правоохоронних органів, маючи достатній бюджет для свого фінансування, наприкінці року вирішив виплатити преміальні. Коли поліцейські дізналися про ці виплати від тих, з ким там спілкуються, це викликало шквал невдоволення, оскільки ми не змогли платити такі ж гроші. Із цього почалося нагнітання ситуації. Та людей, яким просто бракує грошей, щоб купити подарунки родичам до новорічних свят, можна зрозуміти.
– Наскільки мені відомо, люди розраховували отримати так звану 13-ту зарплатню, як це було минулими роками у грудні. Чому її не виплатили?
– Ми не платимо 13-ту зарплату, бо це не передбачено бюджетом. У нас просто на неї немає грошей. Водночас усе, що зібрали й змогли заощадити за рік, ми виплатили протягом року у вигляді допомоги на оздоровлення. Чого не було 2020 року.
Крім того, ми повністю розрахувалися зі звільненими, а близько 5% віддали на виплату, яка стосується соціально-побутових питань.
– Чула від поліцейських іншу інформацію. Щорічно вони отримували премію обсягом у щомісячну зарплату, а торік їм дали не більше тисячі гривень.
– Наприкінці року поліцейські отримували інші виплати, які вважали 13-ю зарплатою. Наприклад, у грудні 2019 року виплачували в середньому 7 тисяч премії. А 2020 року з’явилася змога виплати на оздоровлення в середньому по 4,5 тисячі гривень.
Також частина працівників 2020 року отримала “ковідні” виплати єдиним платежем одразу за півроку, оскільки на цю статтю видатків кошти нам виділялися не щомісяця. Таким чином, деякі поліцейські одразу отримали по 20 тисяч гривень.
2021 року нам виплатили “ковідні” лише за 1,5 місяця. Якби віддали за весь рік, сума була б чималою.
2021 року матеріальну допомогу на оздоровлення ми дали в середньому обсягом 7 300 грн. Вона нараховується, виходячи з розміру окладу, звання, вислуги років, надбавки. Вони у всіх різні. Тож назвав вам середню цифру.
– Її виплачували також у грудні?
– Ні, її можна було отримати протягом жовтня-грудня.
– На “ковідні” мають право всі поліцейські незалежно від підрозділу, в якому вони несуть службу?
– Тільки ті, хто бере участь у заходах з протидії поширенню коронавірусу. У 2020 році ми отримали два транші на загальну суму 4 млрд 239 млн і виплатили їх 93 422 співробітникам Нацполіції. І, як я вже сказав, сума виплати загалом була чималою. А 2021 року Нацполіції було виділено лише 679 млн грн, середній розмір доплати становив 4 880 грн. для 73 тисяч працівників. І, як я уже говорив, цих грошей вистачило лише на те, аби заплатити за півтора місяця роботи.
– Все ж уточню. У 2019 році теж не було 13-ї зарплати?
– 2019-го була просто премія, але не було виплат на оздоровлення.
– Велика премія?
– Близько 7 тис. грн.
– Тобто люди звикли, що у грудні вони отримують доплати, а торік їх не дали?
– 2019-го вони отримували 7 тисяч як премії, торік вони отримали в середньому 7 300 у вигляді допомоги на оздоровлення. Тобто по сумі це фактично ті ж гроші, тільки в іншій виплаті. І не все у грудні. Тому що мали право отримати їх упродовж четвертого кварталу, коли був фінансовий ресурс.
– А що ж з поліцейським бунтом? Була інформація про “італійський страйк”. Він справді був? Яка зараз ситуація у тому ж Львові, де патрульні, за інформацією телеграм-каналів, саботують певні види викликів, не складають протоколи?
– Ні, це нагнітається ситуація. У Львові теж всі служби працювали, зокрема й патрульна.
Деякі співробітники й співчуваючі почали розганяти в соціальних мережах і телеграм-каналах інформацію, що хтось десь не хоче працювати і погрожує “італійським страйком”. От і все.
– Учора ввечері, гуляючи з собакою, спеціально зупинилася, щоб подивитися, як поводитимуться патрульні, що зупинили автомобіль…
– По-перше, вчора були затори 80 км від Житомира до Києва. Додали додатково патрулів у 1,5 раза більше. Для того, щоб швидше оформляти ДТП, які були у цих заторах. Для того, щоб розтягувати авто, аби трафік був більш-менш нормальним. Це стосувалося і, наприклад, Львівщини, де ось учора було 30 ДТП. Без загиблих, дякувати Богові, але з постраждалими. Тому що гори, ями, вечір, опади тощо. Наші люди всі працювали.
– То “італійський страйк” ніяк не проявлявся? Чула, що ситуація могла дійти до того, що поліцейські перестануть виїжджати на події. Такі випадки були?
– Ми відслідковуємо ситуацію із першого дня. “Італійський страйк” – це коли оформляється лише 130 стаття КУпАП і важкі ДТП. Думки такі були, заклики також, але жоден із підрозділів не пішов на це. Вони виконували свою роботу. Всі чекали 1 січня, як ми зреагуємо на ситуацію із зарплатами.
Та що нам реагувати, якщо ми про це казали ще з літа. Як і міністр. Він одразу після призначення про це заговорив публічно.
“ПРЕМІЙ Я НЕ ОТРИМУЮ”
– У деяких телеграм-каналах розганяється інформація про те, що міністр просив керівництво Нацполіції довести до особового складу, що мають намір підвищити заробітну плату цього року, але чомусь не довели. Також я читала, що доручили виплатити премії поліцейським, а їх не виплатили. Такі вказівки справді були, і ви їх саботували?
– Я теж читав це. Міністр заслуховував фінансову службу МВС, яка відповідає за розподіл коштів і знає, що всі виділені на Нацполіцію кошти витрачено, жодних залишків у нас на кінець року не було.
– То вказівка щодо премій була чи ні?
– Вказівка була максимально забезпечити потреби працівників у межах фінансування.
– Для розуміння хотілося б уточнити такий нюанс. Чи можливі якісь маніпуляції з коштами, виділеними на рік, щоб можна було виплатити премію, наприклад, Клименку як голові Нацполіції?
– Наказ про премію Клименку підписує міністр внутрішніх справ. Клименко не мав премії з моменту призначення.
– А за що ви отримали 124 тисячі у грудні?
– У мене зарплата 120 тис. (124 тис. із ПДФО). Премій я не отримую. У мене робочий день 16-18 годин. Розумію, що ця цифра у 120 тисяч може когось дратувати. Я теж був старшим лейтенантом, був час, коли не отримував зарплати по півроку. Такого не можна допускати взагалі. Ми всі маємо працювати над тим, щоб підвищити зарплату поліцейським, а не забрати.
– Зважаючи на те, про що ми вже поговорили, ви не могли у грудні людям обіцяти підвищення зарплат.
– З чого було підвищувати? У нас грошей наприкінці року не залишалося взагалі, а про те, що нам реально додали, я також сказав. Ми зараз розподіляємо ці додаткові 1,02 млрд. грн. Щомісяця можемо використати лише 1/12 суми. Простіше кажучи, якщо цей мільярд на рік розбити, це дозволить нам підвищити зарплату на 10% для певної кількості особового складу. Якщо бути точним – це десь 44 тисячі особового складу, тобто менше 40% персоналу. Тобто усім не отримати підвищення відразу. Але оскільки нам Кабінет міністрів обіцяє виділити додаткові кошти, ситуація в цілому змінилася.
– А якщо Кабмін не дасть грошей, що робитимете?
– “Знімемо” з грудня 2022 року. Така ситуація була у 2017 році. Тоді мінімальна зарплата поліцейського була 6 300, а збільшили її до 8 тисяч.
– Тобто заберете частину з виділеного на поточний рік фінансування на підвищення, а восени з’ясовуватимете з Кабміном стосунки, щоб знайти гроші в принципі на виплату зарплат?
– Так, але з’ясовувати нам доведеться навесні чи влітку, щоб отримати кошти на грудень. Звичайно, ризикувати так не хотілося б.
– Чому наступного підвищення ви очікуєте саме у квітні, з чим це пов’язано? Ви про це писали в своєму пості. Про яку суму чи відсоток ідеться?
– З ініціативи міністра у законі про держбюджет на цей рік передбачено механізм підвищення зарплати поліцейським, в тому числі за рахунок перевиконання надходжень до бюджету акцизного податку. І вже з минулого року розпочалася спецоперація “Акциз”.
– Боротьба із тіньовим ринком підакцизної продукції – це завдання Бюро економічної безпеки, а не поліції. А скільки вже заробили для бюджету?
– З вироблених і ввезених на митну територію України алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального надходження акцизного податку в листопаді–грудні 2021 року на 2,3 млрд грн більше, ніж у листопаді–грудні 2020 року. Про це йдеться в листі Державної податкової служби України від 6 січня цього року.
– Який відсоток з таких надходжень зможе отримати Національна поліція?
– Я не знаю. Це буде визначати уряд і Верховна Рада, оскільки в Прикінцевих положеннях закону про цьогорічний бюджет написано, що ці кошти будуть розподілятися на грошове забезпечення військовослужбовців та осіб рядового та начальницького складу, поліцейських.
– Тобто ви там не єдині. Визначатимуть, коли почнуть переглядати бюджет за підсумками першого кварталу?
– Так, тому я й казав про підвищення в квітні.
– Тривалий час ви співпрацювали з Аваковим, і він був досить потужною політичною фігурою в країні. Чому навіть за його керівництва і, як казали, “безмежності впливу” Нацполіція не отримала реформування у питанні фінансування працівників? Чому він не зміг “вибити” кращу зарплатню для працівників поліції?
– Нещодавно розмовляв з одним політологом і почув від нього, що непопулярно в нашому суспільстві порушувати питання підвищення зарплати поліцейським. Ось мене це справді зачепило. Тому що це голос більшості наших громадян. Що підняти зарплатню поліцейським – це остання справа. Але водночас я парирував тим, що в пандемію на вулицях працювала лише поліція і далі продовжує працювати. На масових заходах – лише поліція. Ми працюємо цілодобово. І патрульна поліція, і карний розшук, і слідство. Тільки на свята у нас працювали понад 21 тисяча людей на добу. Забезпечували порядок. Цього ніхто не помітив, але у 12 тисячах служб у церквах на Різдво та 600 заходах на Новий рік взяло участь понад півтора мільйони громадян, без жодних ексцесів. Це заслуга кожного поліцейського, який працює в нашій системі.
– Ви, напевно, дуже здивуєтеся, але люди досить лояльно ставляться до того, що потрібно підвищувати зарплати поліцейським і навіть підтримують. Тож ваш співрозмовник точно не транслює голос народу.
– Ну слава Богу.
– У мене під постом у “Фейсбуці” журналісти навіть посперечалися з одним із народних депутатів із цього приводу, захищаючи поліцію.
– Коли всі кажуть, що реформа не вдалася, я питаю, чи є побори на дорогах у тих масштабах, як були? Ні. Можуть бути поодинокі випадки, через які ми миттєво приймаємо рішення. Чи є випадки тяганини з реагуванням на заяви громадян? Практично ні.
– Дуже різні враження від поліції, зокрема й негативні. Люди про це пишуть у соцмережах. Добре, коли це читають керівники підрозділів та реагують відповідно. До речі, маю визнати, що так робить керівництво київського главку поліції. Коли Виговський про це сказав у інтерв’ю, думала, прикрасив. А згодом переконалася на конкретному прикладі.
Ігоре Володимировичу, не всі чекають можливого підвищення, чимало людей іде з поліції в інші правоохоронні органи. Ми це бачимо за конкурсами. Скільки людей звільнилося протягом останніх трьох років від початку пандемії?
– 2019-го звільнилося 13 300 людей. 2020-го – 10 589 осіб. 2021-го – 13 321. Трохи у нас пригальмувалося у “ковідному” році. Із 13 тисяч, які пішли минулого року, поліцейських – майже 9,5 тисяч. Інші – це вільний найм, держслужбовці.
– А звільняються найбільше з яких служб?
– З усіх звільняються.
– Де зараз найбільший некомплект?
– У Київській області. Близько 22,5%. Київ практично вичерпав можливість комплектуватись за рахунок киян у такій кількості, як це було раніше. Але подібна проблема з кадрами є і в інших великих містах.
А з огляду на кількість звільнень останніми роками, ми не встигаємо укомплектувати штат. Ми ж маємо максимально якісно відібрати людей із тих, хто приходить. За таку зарплату не кожен працюватиме. Наприклад, на Одещині з 2019 року звільнилося 1 074 поліцейських, а прийшло на службу 761. А в тій же Київській області звільнено 1214 поліцейських, а на службу прийнято 661-го.
У великій кількості слідчі та спецназівці йдуть у ДБР чи Бюро економічної безпеки. І я не маю права тримати їх тут. Вони все одно підуть, бо там зарплата в рази більша.
– А якщо загалом говорити про причини звільнень? Ви їх аналізували?
– Переважно звільняються за власним бажанням. Хтось шукає роботу з вищою зарплатою, хтось має сімейні проблеми. Когось звільняємо через порушення.
– Ідуть до інших правоохоронних органів чи просто із системи?
– Частина йде просто. Як правило, шукають інші місця, де не лише більше платять, а й є більш-менш нормований робочий тиждень. Для того, щоб був час на відпочинок і можливість займатися ще якимись справами.
– Як ви можете, як керівник Нацполіції, проводити реформи в таких умовах?
Ми все одно реформуємось. Візьмемо, наприклад, проєкт “Поліцейський офіцер громади”. Ми ж розуміємо, що молодь із сіл виїжджає до міст. Хто залишиться допомагати сільському населенню? А от ПОГ – це якраз той поліцейський, який і працює, і живе в громаді. Доступний місцевим мешканцям в режимі 24/7. І, що важливо, саме в сільській місцевості, де групи райвідділів можуть довго доїжджати на виклик через великі відстані між населеними пунктами чи особливістю рельєфу. Це хіба не реформа?
Ми створили відмінний спецназ КОРД, а також спецназ ТОР у департаменті патрульної поліції, переозброїли поліцію спецпризначення, переоснащуємо кінологічну та вибухотехнічні служби, закінчили переоснащення криміналістичної служби.
Верховна Рада проголосувала 1,5 роки тому закон про дізнання. Ми не отримали ніякого додаткового ресурсу під цю службу, але укріпляємо її. А дізнавач – це в принципі головна людина разом із дільничним чи поліцейським офіцером громади у сільській місцевості.
Нам не вистачає пального, автомобілів, бо автопарк поліції майже на половину – це ще старі, технічно зношені автомобілі. Щороку ми купуємо 1000-1200 авто для патрульної поліції, кримінального блоку тощо.
– А як справи з фінансуванням квартир у лізинг?
– Поки ніяк. Нацполіція готова в найкоротші терміни знову включитись у цей процес. За 2020 рік ми придбали тисячу квартир. 2021 року, на жаль, цей процес не пішов. Чекаємо, що з березня-квітня цю програму буде відновлено.
Фінанси ми заклали на рівні минулого року. Забезпечення 145 мільйонів за старими договорами та близько 50 млн на розвиток цієї програми.
– За поточними платежами немає заборгованостей?
– Ні.
– Чому перестали купувати квартири?
– Затримка не в нас, а в “Державній іпотечній установі”, яка мала б купити для поліцейських квартири та передати нам у лізинг. На її рахунок Кабмін переказує гроші. Ми надаємо лише особові справи наших співробітників з інформацією про те, хто має право на кількість кімнат. Ми сплачуємо поточні платежі за договорами.
У нас особові справи готові майже на 1000 квартир. І забудовники чекають, бо ми тримаємо ці квартири. Ми маємо міста, де практично нічого не будується.
І коли будинок тільки збудований, ми одразу “забиваємо” там квартири та просимо почекати поновлення лізингової програми.
– Яка сума потрібна, щоб розблокувати цю програму і коли її планують виділити?
– На ті готові особові справи на майже 1000 квартир – десь 1,2 млрд гривень. Якщо говорити про перспективу, то, звісно, хотілося б у цьому році придбати 2000 квартир, але на це потрібно щонайменше 2 млрд грн.
Зрозуміло, що зараз головним є питання підвищення зарплати всім поліцейським. І ми на це першочергово розраховуємо. Але сподіваємося, що вистачить коштів і на лізинг.
– Коли ви написали пост про підвищення насамперед зарплат патрульних і спецпризначенців, було враження, що саме ці категорії виділили, тому що, не дай Боже, будуть якісь акції протесту – і саме їм на вулицях доведеться приймати рішення, чи варто ставати на бік влади. Особливо актуально це було на тлі подій в Казахстані.
– Поліція на боці закону. Це довели останні роки. Ми ж говоримо про реформовану поліцію. Тобто люди зараз можуть у соцмережах, у телеграм-каналах висловлювати свою думку, і ані Клименко, ані Монастирський не сказали їм, що ви не маєте рації. Ми їх підтримали.
Я вже раніше розповів, що, крім патрульних та спецпризначенців, ми піднімаємо з січня зарплати і для інших категорій працівників. Ми виходили із того “живого” мільярду, який вже маємо. З лютого, як повідомив міністр, підвищення мають отримати решта категорій поліцейських.
– Група депутатів зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт про прив’язку зарплати поліцейських до 10 прожиткових мінімумів. Таким чином автори документа пропонують встановити заробітну плату поліцейських за аналогією з НАБУ, ДБР та ОГП. Як ви вважаєте, чи реально, щоб Верховна Рада його підтримала після того, як не дала гроші на підвищення зарплат?
– Якщо держава не має грошей: реально чи нереально? Я знаю, що зараз реально підвищити зарплату на 10% всім, якщо Кабмін виділить певну суму.
Зрозуміло, що держава не може заплатити 24 тисячі, тому що те ж таки ДБР не можна порівнювати з Національною поліцією за кількістю співробітників.
– Як ви ставитеся до законопроєкту про те, що поліцейські мають можливість підробляти?
– Я вважаю, що поліцейський має отримувати гідну заробітну плату за свою роботу. Але якщо неможливо забезпечити достойне грошове забезпечення, ми маємо надати поліцейським за власним бажанням та в законний спосіб можливість додаткового заробітку.
Тетяна Бодня, “Цензор.НЕТ”
