Рік генпрокурора Луценка
13.05.2017
Перший в історії України генпрокурор без юридичної освіти за рік роботи запам’ятався гучними справами, Facebook-звітами про корупціонерів, а також хизуванням прочитаними книжками.
12 травня 2016 року Верховна Рада призначила генпрокурором України тоді голову фракції БПП у парламенті Юрія Луценка.
До того закон вимагав, щоб кандидат у генпрокурори мав вищу юридичну освіту. Оскільки пан Луценко такої не мав, то цю норму спеціально змінили.
Під час призначення Юрій Луценко пообіцяв боротись з корупцією, бути незалежним та покарати колишню команду Віктора Януковича.
Частину своїх обіцянок він почав виконувати, але на його адресу лунає досить багато критики, зокрема і щодо політичної ангажованості.
Антикорупційні змагання і НАБУ
З перших днів у ГПУ на чолі з Юрієм Луценком зав’язалось своєрідне змагання з новоствореним антикорупційним бюро.
Обидві структури наввипередки затримували на хабарах чиновників різного калібру і поспішали викладати у Facebook фотографії затриманих та акуратно розкладених десятків тисяч доларів та євро хабарів.
Між структурами почались суперечки щодо підслідності.
НАБУ має займатись найвищими чиновниками, а тому часто дорікало прокуратурі, що вони брались за людей не “свого калібру”. Через що, мовляв, справи можуть розвалитись у суді.
Доходило і до “гарячої фази” протистояння, коли ГПУ проводила обшуки в офісі НАБУ, а бюро звинуватило прокуратуру в незаконному утримуванні своїх співробітників.
За генпрокурора Юрія Луценка прокуратура майже щодня звітувала про затриманих корупціонерів різного рівня.
За минулий рік ГПУ затримувала на хабарництві або звинувачувала у корупції суддів, мерів міст та їхніх заступників, замів губернаторів, керівників та заступників митниць, відділень податкових служб та великих державних підприємств.
Спеціальна інспекція прокуратури постійно звітує про затримання на хабарах самих прокурорів.
Пан Луценко також наполягає, що за його правління на посади у місцеві прокуратури на конкурсах почали масово приходити люди “з-поза системи”.
Хоча похвалитись успішним розглядом у суді та великою кількістю вироків у таких гучних справах ГПУ навряд чи може.
Однією із найгучніших справ ГПУ було розслідування корупційних схем в енергетиці, які нібито організував бізнесмен Сергій Курченко.
У ній затримали десятки колишніх чиновників та бізнесменів, зокрема екс-керівника “Нафтогазу” Олександра Кацубу.
Деякі з них, як пан Кацуба, відсиділи у СІЗО кілька місяців, дали свідчення проти учасників корупційних схем та уклали угоду зі слідством, сплативши до бюджету сотні мільйонів гривень.
У перші місяці на посаді Юрій Луценко спробував побороти корупцію і на рідній Рівненщині. На початку липня 2016 року силовики й особисто Юрій Луценко провели спецоперацію проти незаконного видобутку бурштину.
Тоді силовики арештували десятки високопосадовців області, включно із заступником облпрокурора, яких звинуватили у “кришуванні” видобутку каменю.
Справи депутатів
За час на посаді пан Луценко підписав два подання на зняття депутатської недоторканності з членів парламенту.
На початку липня Юрій Луценко підтримав подання антикорупційної прокуратури щодо позбавлення недоторканності члена парламенту Олександра Онищенка.
Після зняття недоторканності пан Онищенко залишив Україну та оселився у Лондоні. Він звинувачує українську владу у корупції.
Щодо іншого члена парламенту – Вадима Новинського – справу вела саме прокуратура.
У грудні 2016 року за поданням пана Луценка депутати підтримали позбавлення недоторканності пана Новинського у так званій “церковній справі”.
Представника “Опозиційного блоку” звинувачують в участі у позбавленні волі секретаря колишнього митрополита УПЦ МП Володимира Олександра Драбинка у часи правління Віктора Януковича.
Справу досі розслідують. Пан Новинський залишається в Україні та обіцяє у суді спростувати всі звинувачення.
Ще одна гучна політична справа – проти колишнього керівника фракції Партії регіонів Олександра Єфремова.
З приходом до ГПУ Юрія Луценка прокурори знову взялись за колишнього впливового політика часів Януковича. В кінці липня 2016 року пана Єфремова затримали за звинуваченням у посяганні на територіальну цілісність і недоторканість України.
Пан Єфремов з липня перебуває в СІЗО, справу передали до суду і вже кілька місяців розглядають на Луганщині.
Справи команди Януковича
Юрій Луценко обіцяв завершити розслідування справ щодо злочинів на Майдані, трагедії в Одесі 2 травня та притягнути до відповідальності команду Януковича.
Розслідування розстрілів на Майдані просувається, проте досить повільно.
Слідство щодо трагедії в Одесі 2 травня також триває і на його закінчення поки що не очікують.
Натомість справа про можливу державну зраду Віктора Януковича вже у суді і 4 травня Оболонський суд почав заочне засудження колишнього президента.
Перед цим керівники країни заявили про конфіскацію 1,5 мільярдів доларів, які арештували в “оточення Януковича”.
Також прокуратура заявила про оголошення підозр у кримінальних справах низці інших екс-міністрів часів Януковича, які переховуються у Росії.
Політичні зв’язки?
Перед призначенням на посаду Юрій Луценко своєрідно відреагував на настанову депутатів “посадити трьох друзів”, як те радив автор економічного чуда в Сінгапурі Лі Куан Ю.
“Треба так обирати друзів, щоб їх не треба було садити в тюрму”, – заявив пан Луценко 12 травня 2016 року.
За останній рік опоненти не раз звинувачували його у політичній заангажованості.
Депутат Ради від БПП Сергій Лещенко публікував інформацію про нібито зустрічі Луценка з бізнесменом Ігорем Коломойським.
Пан Луценко заперечував такі звинувачення й казав, що подібного не було.
Натомість журналісти програми “Схеми” провели розслідування і спостерігали, машини яких політиків найчастіше приїздили до генпрокуратури.
За їхніми даними, чи найчастіше у генпрокурора бував його давній соратник та впливовий депутат від БПП Олександр Третьяков.
Також до нього начебто часто приїздили впливові у владі депутати Ігор Кононенко та Олександр Грановський. Їх журналісти підозрюють у впливі на правоохоронну систему, але ті подібні звинувачення категорично заперечують.
Сам Юрій Луценко також відкидає, що ці депутати впливають на його роботу.
Книголюб
Серед колег у владі Юрій Луценко відрізняється любов’ю до літератури.
Під час ув’язнення за часів Януковича пан Луценко, за його зізнанням, прочитав сотні книжок.
І зараз, попри високу посаду, він приділяє особливу увагу цьому інтелектуальному хобі. Принаймні на своїй сторінці у Facebook пан Луценко часто хвалиться прочитаними книжками. Радить, які кращі, і ділиться думками про авторів та твори.
За підрахунками ВВС Україна, з моменту призначення генпрокурором він на своїй сторінці поділився враженнями про понад двадцять нещодавно прочитаних книжок.
Першу книжку він порекомендував 15 травня 2016 року – “Малиновий пелікан” Володимира Войновича. А останню – 23 квітня – Рейн Крюгер, “Китай. Повна історія Піднебесної”.
