Катування в Городищі: поліціянти вийшли на волю

11.10.2021

П’ятеро поліціянтів з Городища Черкаської області ще влітку мали б опинитися на лаві підсудних через катування місцевого жителя. Вони вибили 28-річному Віталію Берднику зуби та зламали об чоловіка стілець. Попри те, що обвинувальний акт щодо правоохоронців передали до суду ще 25 червня, справу слухати так і не почали. 

За три місяці судової тяганини змінився і статус потерпілого. Побитий поліціянтами Віталій Бердник став обвинуваченим у іншій справі, пов’язаній з шахрайством. Його навіть оголосили у розшук, хоча чоловік не переховується і з ним можна легко зв’язатися. 

З обвинуваченими в катуваннях поліцейськими ситуація протилежна. Через постійні відводи суддів, які почалися ще влітку, вони фактично опинилися на волі. Двоє – під особистим зобов’язанням, троє – взагалі без запобіжних заходів. Ба більше, троє з п’яти фігурантів справи все ще працюють у відділку. 

Чи можуть потерпілого засудити швидше, ніж поліціянтів? Чи дійде справа про катування у відділку до судового залу? Що насправді відбувається за лаштунками офіційних пресрелізів ДБР про насилля в поліції? Усе це – в матеріалі LB.ua.

На початку лютого в Городищі на Черкащині місцеві поліціянти почали шукати причетних до крадіжки, що сталася напередодні. Увечері 5 лютого вони увірвалися до гаража, де працювали 28-річний Віталій Бердник разом з братом і товаришем. Поліціянти забрали чоловіка до відділку, щоб “просто поговорити”. “Розмова” завершилася побиттям і втратою зубів.

За версією слідчих Держбюро розслідувань, спершу старший дільничний Руслан Шпак і оперуповноважений Роман Линник вимагали, щоб Віталій Бердник зізнався у крадіжці. А коли чоловік відмовився визнавати провину, його почали бити залізним стільцем, який зламався під час одного з ударів. Згодом на потерпілого вдягли кайданки, у знерухомленому стані його лупцювали шлангом від вогнегасника та пляшкою води. Також чоловіку вибили верхні зуби. За катуваннями, встановили слідчі, спостерігав ще один поліціянт – оперуповноважений Ярослав Оверченко. Сам він не брав участі у знущаннях. Як розповів потерпілий LB.ua, ніхто з присутніх у відділку його ні про що не запитував: “Я сказав їм, що нічого не знаю. Але там ніхто не говорив, вони одразу почали бити”, – сказав Віталій Бердник.

Уже після побиття, опівночі, до відділку приїхали начальник сектору кримінальної поліції Віталій Мошенець і старший оперуповноважений Іван Гриненко. Вони не втрутились у ситуацію. Навпаки, дізнавшись про злочин, приховали його та не надали необхідної допомоги потерпілому.

Віталія Бердника відпустили лише о першій годині ночі. Вранці він розповів про побиття батьку Віктору Берднику – і той одразу зателефонував на “102”.

Наступного дня у Городищенський відділок поліції прибули співробітники Державного бюро розслідувань. Вони повідомили про підозру в катуваннях дільничному Руслану Шпаку та оперуповноваженому Роману Линнику (ч.2 ст. 127 ККУ. – Ред.). Городищенський суд відправив обох під варту без можливості внесення застави.

Згодом, 9 квітня, підозри оголосили трьом іншим поліціянтам. Оперуповноваженому Ярославу Оверченку – у катуванні та затриманні людини з подальшою відмовою визнати факт затримання (ч. 2 ст. 127, ст. 146-1 ККУ). Старшому оперуповноваженому Івану Гриненку вручили підозру у приховуванні злочину (ч. 1 ст. 396 ККУ), а начальнику сектору кримінальної поліції Віталію Мошенцю – у затриманні людини з подальшою відмовою визнати факт затримання та у приховуванні злочину, вчиненого його підлеглими (ч. 2 ст. 146-1 та ч. 1 ст. 396 ККУ). Оверченка, Гриненка і Мошенця суд відправив під домашній арешт.

Адвокат Бердника Віталій Гречуха каже, що готує цивільний позов, щоб його клієнту відшкодували збитки. На питання про те, в яку цифру збитки оцінює сам потерпілий, той відповів: “Які збитки, тут хоч би зуби вставили”.

Злочин в анамнезі – (не) підстава для катувань

На думку Віталія Бердника, його привезли до відділку і побили через збіг. За його словами, напередодні у Городищі пограбували гараж. Поліціянти встановили, на якій машині був ймовірний зловмисник. Пізніше Бердника побачили за кермом цього ж автомобіля. Однак як розповів чоловік LB.ua, автівка не належала йому, її здали на ремонт. “Обікрали гараж, якісь пилки, болгарки винесли. Що там ще, я не знаю. Машину здали на ремонт, а вони побачили, що я на ній їду і подумали, що це моя машина. Тому вони прийшли до мене в гараж…То вже пізніше вони знайшли і ту людину, і все. Того дня, коли мене побили, вони все знайшли”, – розповів Бердник.

Крім того, чоловік припускає, що зізнання вирішили “вибити” саме з нього через його попередню судимість. За даними LB.ua, у квітні 2015 року Віталій Бердник разом з братом Юрієм Бердником та їхнім спільним знайомим Олексієм Баликіним обікрали гараж у селищі Мліїв. Зокрема, вони “винесли” 20 літрів дизельного палива, дві болгарки, компресор, два зварювальні апарати та електрофрезер по дереву. Частину продали, частину розподілили між собою. Збитки суд оцінив у 19 000 гривень.

Згідно з вироком, ініціював крадіжку брат Віталія Бердника – Юрій. Віталій пристав на пропозицію і 14 квітня 2015 року привіз брата з Олексієм Баликіним до гаража. Як встановив суд, сам він участі у крадіжці не брав – залишився в автівці на відстані та спостерігав, щоб ніхто несподівано не прийшов. Пізніше Віталій Берник допомагав завантажити вкрадене в автомобіль. Свою провину Віталій Бердник визнав повністю. Його засудили до двох років позбавлення волі та зобов’язали виплатити компенсацію у 2126 гривень.

Після побиття в лютому цього року потерпілий не заперечував свою попередню судимість. Він наголошував, що тоді в крадіжці участі не брав, а лише перевозив крадені речі, за що вже відбув покарання. Також він стверджував, що до крадіжки, яку в лютому розслідували поліціянти з Городища, взагалі не причетний.

Правосуддя на паузі

Улітку слідчі ДБР завершили досудове розслідування справи, і вже 25 червня обвинувальний акт щодо п’ятьох поліцейських, підозрюваних у катуванні або його приховуванні, надійшов до Городищенського суду.

 

Підготовче засідання призначили на 22 липня. Того дня суддя Людмила Синиця взяла у справі самовідвід через конфлікт інтересів – нібито вона знає обвинувачених особисто та спілкувалася з ними зі службових питань.

Нового суддю мала б визначити система автоматизованого розподілу, але призначення не відбулося. Як пояснила виконувачка обов’язків голови Городищенського суду Оксана Савенко, загалом в установі працюють тільки чотири судді. Троє суддів – сама Оксана Савенко, Володимир Черненко та Леонід Подорога – не могли слухати справу, бо були у відпустці або планували відпочинок на цей період. Суддя Людмила Синиця не могла слухати справу до розгляду її самовідводу. Крім того, у неї також була запланована відпустка. Відтак заяву про самовідвід судді Городищенського суду Людмили Синиці направили на розгляд у Шполянський суд. За півтора місяця, 8 серпня, Шполянський суд відмовив Людмилі Синиці у самовідводі.

За законом, після отримання обвинувального акта суд має призначити підготовче засідання протягом п\’яти днів. І хоча обвинувальний акт надійшов до Городищенського суду ще 25 червня, цього досі не сталося.

Як розповів LB.ua прокурор Тарас Семків, підготовче засідання у справі призначили на 7 жовтня. На ньому відвід судді Людмилі Синиці заявив уже прокурор у справі. Як пояснив LB.ua Тарас Семків, суддя виявилася підозрюваною у справі про розголошення таємниці слідства, тому прокуратура сумнівається в її неупередженості. Наразі слухання знову відклали на невизначений час. Тож дуже сумнівно, що тяганина, яка триває понад три місяці, завершиться найближчим часом.

Ще менш оптимістична ситуація із запобіжними заходами фігурантів справи – їх фактично немає. Після самовідводу судді Людмили Синиці в липні розглядати запобіжні заходи поліціянтам у Городищенському суді було нікому, тому всі клопотання про продовження тримання під вартою або домашнього арешту передали у Корсунь-Шевченківський суд. Тільки-но клопотання надійшли до суду, адвокат обвинувачених Федір Костюкович заявив відвід судді Корсунь-Шевченківського суду Галині Літвіновій. Ситуація повторилася. У Корсунь-Шевченківському суді, крім Галини Літвінової, тоді працював тільки один суддя – Сергій Свитка. На той момент він був у відпустці – і справа знову зависла.

Таким чином усі п’ятеро обвинувачених залишилися без запобіжних заходів. На волі поліціянти перебували до 3 вересня. Тоді суддя Галина Літвінова все ж обрала запобіжні заходи двом обвинуваченим з п’яти. Роман Линник і Руслан Шпак, обвинувачені безпосередньо в катуваннях, нині перебувають під особистим зобов’язанням – це найлегший запобіжний захід з усіх можливих. Решта поліціянтів: Оверченко, Гриненко і Мошенець – узагалі не мають запобіжних заходів, оскільки минули терміни для їх обрання. Ніхто з обвинувачених своєї провини не визнає. На думку суду, прокуратура не довела, що за цих обставин поліціянти можуть впливати на свідків, погрожувати потерпілому або знищувати докази. Тому обмежувати їхню свободу нібито не потрібно.

Після вручення підозр поліціянтам з Городища речниця Нацполіції області Зоя Вовк заявляла: правоохоронців відсторонили від виконання службових обов’язків, а деяких звільнили. Насправді ж троє з п’яти обвинувачених залишаються на роботі.

Як повідомили у відділі кадрів поліції Черкаської області у відповідь на запит LB.ua, після службової перевірки з Нацполіції звільнили тільки Романа Линника та Руслана Шпака, обвинувачених безпосередньо в тортурах. Можливо, це ненадовго, бо обидвоє вже оскаржують звільнення в суді і вимагають виплатити їм середній заробіток “за час вимушеного прогулу”.

Віталія Мошенця звільнили з посади, але на службі залишили. Ярослава Оверченка та Івана Гриненка вирішили не звільняти взагалі. 

На судовому засіданні 3 вересня прокурори стверджували, що ці троє поліціянтів досі працюють не просто в поліції, а в тому самому відділку. І вони мають змогу впливати на потерпілого.

Хто кому обвинувачений?

Зі статусом потерпілого від катувань у поліції Віталій Бердник отримав статус обвинуваченого в іншій справі, пов’язаній з шахрайством під час підключення абонентів до інтернету. 18 червня 2021 року його оголосили в розшук – чоловік не приходив на судові засідання. Водночас LB.ua легко зв’язався з Віталієм Бердником. Він пояснив, що це давня справа і, на його думку, поліціянти дали їй хід через те, що він заявив про катування. “То інша справа, через інтернет. Підозра в тому, що я підключав інтернет і нібито брав гроші з абонентів. Але вже минуло два роки. Це фактор тиску через те, що я на них написав заяву”, – розповів чоловік.

Він додав, що не переховується від суду, а на засідання не приходив, бо його ніхто про них не попереджав. “Ніяких повісток не було. Ніхто не дзвонив. Вони взяли й оголосили мене в розшук”, – зазначив Бердник.

Чоловік додав, що справу, пов’язану з шахрайством, розслідували, зокрема, і ті поліцейські, які є обвинуваченими у справі про його катування. Вони ж відповідали за розшук Бердника.

На питання про те, чому його не викликали або не доставили до суду, якщо не переховується, він відповів: “Оце так шукали”.

За словами потерпілого, обвинувачені поліціянти раніше напряму на нього не тисли, але днями раптово забрали його автівку. “Забрали в мене машину на днях і не віддають. Без причин завели машину – вона стояла. І не віддають. Стояла на вулиці. Це не ті забрали, що били, а інші, які теж там були“, – розповів Бердник.

Прокурор Тарас Семків підтвердив LB.ua, що поліціянти з Городища були причетні до розслідування провадження, де Бердник є обвинуваченим. За його словами, до початку розслідування катувань у відділку ніяких підозр чоловіку не вручали, а після в поліціянтів уже було доручення на проведення слідчих дій щодо потерпілого.

“Є підстави вважати, що є ризики того, що поліціянти таким чином можуть впливати на потерпілого. Щодо конкретних фактів не готовий повідомити, швидше за все, задокументованих фактів не було, але ризик впливу був. Я не знаю, чи саме цим працівникам доручався його розшук, але оперативний підрозділ там невеликий, усі знають специфіку цієї справи”, – сказав прокурор.

Він також підтвердив, що потерпілий не переховується і з’являвся на судові засідання у справі про катування. Водночас адвокат потерпілого Віталій Гречуха, який нещодавно вступив у процес, повідомив LB.ua, що не має постійного зв’язку з потерпілим. ”У мене з ним зв’язок дуже періодичний. До мене він не звертається, більше я намагаюся його знайти, ніж він мене”, – зазначив адвокат.

***

Наразі перспективи справи про катування в поліції Городища дуже примарні. На відміну від тортур у Кагарлицькому відділку поліції, ця ситуація не отримала великого розголосу. Немає розголосу – немає обіцянок на найвищому рівні. Немає обіцянок – немає і зобов’язань.

У відділку запевняють, що провели внутрішнє розслідування, а з поліціянтами працюють психологи. Проте говорити про переатестацію всіх співробітників відділку не доводиться взагалі.

Ексміністр внутрішніх справ Арсен Аваков у таких випадках стверджував, що катування і нелюдське поводження є в поліції будь-якої країни світу, важливо це не приховувати та карати винних. Та схоже, що реальна і системна протидія таким випадкам існує лише тоді, коли вона продиктована зовні, коли на неї є великий суспільний запит і увага суспільства прикута до його реалізації.

За даними експертної групи “Поліція під контролем”, щороку майже 2,5 тисячі людей звертаються по лікарську допомогу після поліцейських знущань, і увага суспільства не може бути прикута до кожного такого епізоду. Катування в Городищі – це лише один приклад на підтвердження того, що без контролю з боку громадськості система консервується, а не прагне до самоочищення.

Ярослава Вольвач

Джерело

Остання Публіцистика

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"