Засуджений суддя з Тернопільщини говорив, що адвокат віддала йому борг перед судовим засіданням
11.09.2021
Вищий антикорупційний суд оприлюднив текст вироку від 2 вересня, яким засуджено ексголову Козівського райсуду Тернопільської області і адвоката.
Суддю визнали винними в одержанні хабара за те, що він відмовить у задоволенні подання кримінально-виконавчої інспекції про скасування звільнення від відбуття покарання з випробуванням. Адвокатці відводилась роль пособниці в одержанні неправомірної вигоди за наступних обставин.
У 2015 році чоловіка засудили до умовного покарання за крадіжку із проникненням у приміщення, звільнивши з іспитовим строком 3 роки. У 2016-му начальник кримінально-виконавчої інспекції звернувся до суду про те, щоб чоловіка помістили у в’язницю, бо він не виконував обов’язку періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Громадянин звернувся до адвоката Наталії Лісної, яка сказала, що має дружні стосунки із головою суду і це питання можна вирішити за 2 тисячі доларів. За менші гроші вона братися за справу не погодилась.
Не розкриваючи своїх дійсних намірів щодо розподілу неправомірної вигоди, адвокат повідомила, що частина коштів буде передана голові Козівського районного суду за прийняття рішення, а решта — посадовій особі місцевої прокуратури, щоб вона у судовому засіданні не заперечувала.
Отримуючи гроші, адвокат попросила клієнта розміняти одну сотню купюрами по 50 доларів. У подальшому 400 доларів вона віддала судді і їх було вилучено з кишені його штанів. При обшуку суддя збрехав, що це гроші, передані дружиною з-за кордону, але купюри виявились мічені. 1550 доларів відшукали в адвоката вдома. Ще 50 доларів і вимазану світлячком рукавчику вилучили в офісі адвоката. Прокурор хабара не отримав і не став обвинуваченим у цій справі.
Заявник у справі розповів, що порушив умови іспитового терміну, тому що працював на будівництві, а також деякий час був на стаціонарному лікуванні. Тому не мав можливості з’явитись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. Чоловік опинився у безвихідній ситуації, оскільки не мав 2 тисячі доларів, які попросила адвокат. Тому він поїхав до Києва писати заяву про злочин. Про місце розташування НАБУ дізнався у перехожих в районі Центрального залізничного вокзалу.
Цікаво, що частину матеріалів НСРД, зокрема, на яких, імовірно, зафіксовано передачу грошей судді, визнано недопустимим доказами і суд не враховував їх при доведенні вини. Причиною стало те, що на етапі завершення досудового розслідування захисту не відкрили доручення, на підставі яких працівники Департаменту оперативно-технічних заходів Національної поліції України проводили НСРД: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; візуальне спостереження за особою; обстеження публічно недоступного місяця — кабінету судді, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи, тощо. Прокурор намагався відкрити захисту документи (доручення) у судовому засіданні, але антикорсуд вважає ці заходи несвоєчасними, з огляду висновок Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року, відповідно до якого, якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм ст. 290 КПК України.
Ексголова суду Михайло Кренцель вину не визнав і говорив, що з адвокатом Лісною він знайомий багато років. Раніше вона працювала секретарем судового засідання у тому ж суді, де він суддею. Лісна неодноразово позичала у нього гроші на лікування батька. Він знав, що батько адвокатки має ту ж саму хворобу, що і він, тому, ніколи їй не відмовляв. Також пояснив, що вилучені у нього детективом НАБУ під час обшуку гроші напередодні повернула йому адвокат, яка раніше позичала їх для лікування батька.
Обвинувачена Лісна підтримувала цю версію, кажучи, що це був її гонорар, отримавши який вона повернула судді борг і сталося це саме у переддень судового засідання.
Однак суд показання обвинувачених оцінив критично, як суперечливі і такі, що спростовуються доказами. Для суду очевидним є те, що частина коштів, дійсно, призначалася як плата за послуги адвоката, однак умислом адвоката також охоплювалася передача коштів судді, так само, як умислом судді їх одержати як неправомірну вигоду.
Суд відхиляє версію захисту про нібито існування між обвинуваченими боргових зобов’язань. Адвокат і суддя, маючи юридичну освіту, знали вимоги закону щодо належного оформлення таких фінансових зобов’язань. Доказів існування таких зобов`язань не надано. Крім того, повернення «боргу», зі слів обвинувачених, відбулось саме напередодні розгляду клопотання кримінально-виконавчої інспекції. Тому суд вважає, що показаннями обвинувачених підтверджується факт передачі адвокатом частини коштів судді.
Адвоката Лісну покарали 5 роками в’язниці із конфіскацією половини майна. Жінці також заборонено протягом 2 років займатися адвокатською діяльністю.
Ексголову суду Кренцеля засудили до 6 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна із забороною обіймати деякі посади строком на 3 роки. Після звільнення суддя задекларував, що має у власності лише квартиру в Козовій площею 56,7 кв.м.
Наразі вирок ще не остаточний і може бути оскаржений в апеляції.
Кренцель працював суддею 23 роки. З лютого 1993-го по березень 1994 року він обіймав посаду народного судді Бережанського районного народного суду Тернопільської області. У подальшому, з березня 1994 року — суддя Козівського районного суду Тернопільської області. У листопаді 2015-го він очолив суд. Після викриття на хабарі у вересні 2016-го Верховна рада прийняла відставку Кренцеля на підставі поданої ним заяви.
Рішення судді Кренцеля про відмову в скасуванні звільнення від покарання з випробуванням було законним і його не скасували. Чоловік подав документи, що лежав у лікарні і не міг вчасно відмічатися у кримінальні-виконавчій інспекції. Через 3 роки він успішно відбув іспитовий строк і був звільнений від покарання.
