Міністр юстиції України Денис Малюська подав на розгляд уряду проект постанови Кабінету Міністрів України «Про запровадження експериментального проекту щодо платної послуги з надання доступу до глобальної мережі інтернет та телефонного зв’язку за допомогою засобів IP-телефонії особам, взятим під варту, в слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби».

Проектом постанови пропонується запровадити в окремих слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України експериментальний проект, відповідно до якого особам, взятим під варту, за відповідну плату будуть надаватися послуги з доступу до глобальної мережі інтернет та телефонного зв’язку за допомогою засобів IP-телефонії.

Метою прийняття проекту постанови в Мін’юсті називають визначення доцільності законодавчого закріплення права доступу осіб, взятих під варту, до глобальної мережі інтернет та телефонного зв’язку, у тому числі можливих чинників, що можуть негативно вплинути на права, свободи та законні інтереси учасників кримінального провадження у разі надання особам, взятим під варту, такого права.

На прийняття такого рішення вплинули пункти 24.1, 24.2, 24.12 Європейських пенітенціарних правил, згідно з якими необхідно дозволяти максимально часто спілкуватися поштою, по телефону або в інші способи спілкування зі своїми родинами, іншими особами та представниками зовнішніх організацій; необхідно дозволяти також відвідування ув’язнених зазначеними особами.

Контакти та відвідування можуть бути обмежені або поставлені під контроль, якщо це необхідно для продовження кримінального розслідування, підтримки порядку та безпеки, запобігання кримінальним злочинам та захисту жертв злочинів. Проте такі обмеження, включаючи обмеження, визначені судовим органом, повинні допускати прийнятний мінімальний рівень контактів.

Ув’язнені мусять мати можливість спілкуватися з засобами масової інформації, якщо немає переконливих причин для заборони цього з розумінь забезпечення безпеки, чи в громадських інтересах, чи для захисту жертв злочинів, інших ув’язнених або персоналу.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (справа «Зінченко проти України») неодноразово зазначав, що тримання під вартою або будь-який інший захід, що позбавляє особу її волі, тягне за собою невід’ємні обмеження приватного та сімейного життя такої особи. Проте важливим елементом права ув’язненого на повагу до його сімейного життя є надання йому державними органами можливості або за потреби допомоги у підтриманні зв’язків зі своїми близькими.

Разом з тим на сьогодні контакти осіб, взятих під варту, із зовнішнім світом національним законодавством максимально обмежені.

Сергей Студенников

Джерело