Чутки про відставку Арсена Авакова з’явились по обіді в телеграм-каналах, яких асоціюють з радником голови ОП Михайлом Подоляком. А вже за годину міністр сам підтвердив цей факт. Офіційно, на сайт МВС виставили заяву міністра з проханням про відставку.
За цей час від людей, наближених до міністра, вдалось дізнатись лише, що рішення міністр ухвалив на прохання президента.
“Нічого розказувати, думали, що це станеться восени, сталося зараз”, – каже один з близьких соратників міністра.
Справді, вже майже місяць з ОП поширювали чутки, що восени відправлять у відставку весь уряд Дениса Шмигаля, щоб “елегантно” позбутись міністра внутрішніх справ.
“Аваков на різних закритих вечірках не раз казав, що втомився і хоче піти. Але наскільки він був щирим у цьому – велике питання”, – розповів на умовах анонімності один з депутатів. Що цікаво, що ніхто з десятка співрозмовників видання не захотів говорити офіційно.
“Думаю, що його дотиснув Єрмак. Не знаю, що він там розповідав Зеленському, але щось розповів. Хоча ще місяць тому Арсен Борисович переконував, що вирішив свої питання з Офісом”, – каже ще один зі співрозмовників Цензор.НЕТ.
Версії подій різняться дуже сильно – від того, що міністр, розуміючи, що восени його можуть відправити у відставку разом з урядом, сам написав заяву і вибрав собі наступника (Дениса Монастирського) до того, що міністр дізнався, що проти нього щось затівається на четвер, прилетів на Банкову і переграв ситуацію.
На Банкову Аваков дійсно прилетів в буквальному сенсі слова. Зранку міністр був на Рівненщині, де спостерігав, як рятувальники, поліцейські, прикордонники та нацгвардійці проводять навчання. Міністр був спокійний і задоволений.
Як кажуть депутати “Слуги народу”, про новину дня вони дізнались зі ЗМІ і тільки особливо наближені до Авакова чи Офіса знали про це за 2-3 години до офіційного оголошення.
Те, що все відбулось так швидко, свідчить, скоріше, на користь другої версії, що Авакову в офісі поставили ультиматум і той зміг його викрутити на свою користь.
Втім, о 19 години президент зустрівся з фракцією і заявив, що це рішення давно погоджене, що це була давня домовленість, що коли прийде час, міністр піде сам. І що міністр сам вибрав собі наступника.
“Я можу сказати, що я прийняв найскладніше рішення у своєму житті. Відповісти “так” на пропозицію президента очолити Міністерство внутрішніх справ. Це відбулося буквально кілька хвилин тому. Я розумію, на яку жертву я йду. Як людина, як особистість, як політик. Але, власне, я зробив цей вибір та буду претендувати на цю посаду”, – заявив керівник комітету з правоохоронної діяльності Денис Монастирський після закінчення фракції.
Монастирський до обрання в Раду був помічником нинішнього заступника міністра Антона Геращенка, а також експертом Інституту майбутнього, асоційованого з Аваковим.
Саме тому, багато хто сприйняв це як перформанс для глядачів-виборців – мовляв, токсичного Авакова замінять на близького до нього депутата, але той продовжить керувати міністерством чужими руками.
Втім стосунки Авакова і Офісу ніколи не були простими і тим більше ванільними.
Арсен Аваков ніколи не був своїм у системі координат Зеленського, але після обрання шостого президента зміг зберегти свою посаду завдяки тому, що був на той момент головним опонентом Петра Порошенка. Крім того, штабу Зеленського допомагали адвокати Сергія Нижнього, який мав хороші стосунки з міністром.
От тільки присутність Авакова в уряді суперечила концепції нових облич і Зеленському весь час доводилось за це виправдовуватись.
Вперше крісло під Аваковим серйозно захиталось напередодні нормандської зустрічі. Але тоді міністр зміг себе ефективно показати в Парижі. А через кілька днів і взагалі вивів президента разом із собою на брифінг, де розповів про затримання убивць Павла Шеремета.
З того часу справа затриманих за убивство Шеремета стала головною причиною атак на міністра. Але Аваков тримався. Попри зґвалтування поліцейськими в Кагарлику, кілька звинувачень в катуваннях в інших містах, попри стрілянину в Броварах під час розподілу бізнесу маршрутників.
Деякі історії – як затримання київського та луцького терориста – багато хто сприймав як постановки від керівника МВС, якими він показував президенту, що лише від нього залежить безпека першої особи в державі.
Так само була потрактована і позиція очільника МВС, коли поліція за тиждень спершу розігнала мітинг на захист Сергія Стерненка під ОП, а вже за кілька днів дозволила “прикрасити” двері Банкової написом “президент-лох”.
Те, що Арсен Борисович часто демонстрував, що він не перша, але і не друга особа в державі, зрештою зіграло проти нього.
“Інколи Аваков занадто очевидно намагався перетягнути на себе функції президента. Не знаю, навіщо. Зараз, по-моєму, Володимир Олександрович делікатно, але чітко пояснив, що президент в цій країні він, і лише він, і ключові напрямки визначає лише він, а в Арсена Борисовича – безпека”, – заявив минулого року в інтерв’ю Радіо Свобода радник з антикризових комунікацій голови Офісу президента Андрія Єрмака Михайло Подоляк.
Співрозмовники видання серед політиків кажуть, що президенту дуже дошкуляла якраз ця самостійність.
“Причина – не свій. І має особисті зв’язки з посольством США. А наш президент вважає це своєю священною монополією”, – зауважив один з політиків.
Ще одна причина – складні стосунки з головою ОП Єрмаком. Ще з минулого року ходили чутки, що керівник Офісу хоче змінити міністра на свого заступника Олега Татарова. Щоправда, той і до того був занадто токсичним для цієї посади через роботу в МВС доби соратника Януковича Віталія Захарченка і протидію Майдану у 2014, а тепер ще й став фігурантом кримінального провадження про корупцію (нехай і успішно розваленого відомством Ірини Венедіктової).
Останні рази у своїх відповідях журналістам Зеленський прямо пов’язував строк роботи Авакова з розслідуванням справи Шеремета. Але при цьому на останній пресконференції він явно продемонстрував, що більше не довіряє міністру. Зеленський показав свою переписку з однією з обвинувачених у справі Яною Дугарь і при цьому заявив, що якби вважав її винною, то не спілкувався б з нею.
Пізніше Дугарь також побувала на прийомі в Офісі президента.
“Звільнення Антоненка, як і звільнення Стерненка, організував Єрмак”, – вважають співрозмовники Цензор.НЕТ, які симпатизують Авакову.
Арсен Аваков так довго був міністром і пережив стільки конфліктів з президентами, що дехто досі сумнівається, що в момент голосування вистачить голосів.
Адже Аваков вже не раз подавав у відставку, але це рішення знаходило підтримку від сили у 30-50 депутатів Ради.
За 7 років роботи Арсен Борисович зумів налагодити роботу з депутатським корпусом і мати коаліцію під себе. Але не цього разу. Депутати “Слуг народу” переконані, що відставка буде. Питання, хто ще дасть голоси.
“Ми не брали участі в голосуванні за відставку жодного міністра, тому що ми не формували цей уряд, а тому абсолютно не несемо відповідальності за наслідки його роботи. Як і раніше, ні за які відставки ми голосувати не будемо”, – сказала лідер “Батьківщини” Юлія Тимошенко в коментарі агентству Інтерфакс-Україна у вівторок.
“Я нічого не знаю про причини, очевидно, що вони – всередині провладної команди. Що стосується голосування (про звільнення Авакова), фракція визначатиметься перед голосуванням”, – повідомила член фракції “Європейська Солідарність” Вікторія Сюмар.
Втім, попри те, що голоси за відставку будуть, навіть депутати опозиційних фракцій не вважають це хорошим розвитком подій для держави.
Авакова в роки президентства Зеленського дуже часто називали “єдиним дорослим” в країні. Тепер же ситуацію все частіше описують як “диктатуру популістів”.
“У мене цілком об’єктивне ставлення до Авакова, і я розумію весь його негатив, але в цій ситуації це погано. Бо Аваков єдина людина, якій вдавалось балансувати Зеленського”, – каже не під запис один з депутатів опозиційної фракції.
P.S. Відставку Авакова могли розглянути разом з відставками міністра юстиції Дениса Малюськи та міністра оборони Андрія Тарана. Малюську сьогодні викликали разом із заступниками на Банкову. Але, вочевидь, відставку Авакова вирішили нічим не розбавляти.
Тетяна Ніколаєнко
