Війна в СБУ: хто замовив “праву руку” Баканова

26.01.2021

22 січня Служба безпеки затримала свого співробітника Юрія Расюка. Вже під кінець дня про це писали в мережі, а наступного дня – на сторінках усіх українських ЗМІ.

Расюка запідозрили в організації нападу. Жертвою мав бути начальник Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрій Наумов.

Журналіст Юрій Бутусов писав, що злочин нібито замовив колишній заступник голови СБУ Дмитро Нескоромний, який тепер переховується від слідства. Однак офіційно правоохоронці цю інформацію не підтвердили.

24 січня, в суботу, затриманого Расюка арештували. Про це засідання суду стало відомо, коли воно вже йшло. Тому почути про справу більше, ніж сухі пресрелізи, суспільству не вдалось.

“Українська правда” отримала з власних джерел матеріали справи. Це документи, які слідство передало в суд, коли просило взяти під варту Расюка. Переважно вони стосуються саме затриманого полковника. Однак у них фігурують й інші імена та деталі розслідування.

Розповідаємо, що наразі відомо про гучне затримання.

Хто такі Расюк, Наумов і Нескоромний

Усі троє були або є співробітниками СБУ, а тому публічної інформації про них небагато.

Андрій Наумов, жертва, начальник Управління внутрішньої безпеки СБУ. Нині 38-річний спецслужбовець прийшов у відомство в 2019 році. І за рік після цього отримав від президента Володимира Зеленського звання бригадного генерала.

Раніше Наумов працював у Генпрокуратурі та Державному агентстві з управління Чорнобильською зоною відчуження. Нині він відповідає за контроль самих СБУшників, щоб ті не йшли на корупцію. Інформація про роботу цього підрозділу – секретна.

Журналіст Юрій Бутусов назвав Наумова “правою рукою” і другом глави СБУ Івана Баканова. Деякі джерела УП ідентифікують його мало не як “гаманця” Баканова.

У жовтні минулого року розслідування програми “Схеми” випустили сюжет про елітну нерухомість родини Наумова. За даними журналістів, квартиру у центрі Києва Наумови придбали в чотири рази дешевше від ринкових цін. Її, як і ще одне житло – будинок на Київщині, записали на матір службовця.

 

Юрій Расюк, організатор, консультант СБУ. У мережі є одна його декларація, згідно з якою 53-річний чоловік одружений, має сина. Дружина займається підприємництвом. Расюк здобув освіту в КНУ ім. Т. Шевченка як вчитель історії.

Наразі працює на посаді старшого консультанта 7 відділу штабу Антитерористичного центру СБУ. На момент затримання був на лікарняному після COVID-19.

За версією слідства, Расюк відіграв роль організатора нападу: розробляв план, підшукав нападника, мав забезпечити знаряддя злочину.

 

 

Дмитро Нескоромний, можливий замовник, полковник СБУ. В липні-листопаді 2019 року він був заступником голови СБУ, потім – першим заступником, очолював Головне управління по боротьбі з корупцією. У березні 2020 року Нескоромного звільнили з посади, але він залишився у розпорядженні СБУ.

За даними двох джерел УП, саме 42-річний Нескоромний у вересні 2019 року приніс Володимиру Зеленському так звані “плівки Єрмака”. На цих записах брат тодішнього заступника голови, а нині – керівника Офісу президента проводив нефіційні “співбесіди” на державні посади і домовлявся про гроші за такі “послуги”.

Після цього Нескоромного позбавили посади, а він навіть планував влаштувати викривальну пресконференцію, але за кілька годин до просто скасував її.

За даними журналіста Бутусова, дружина, грузинка за походженням, та діти Нескоромного мають російське громадянство. У мережі є інформація про повну тезку дружини СБУшника, яка ще в 1997 році вступила до вишу в російському Краснодарі. Однак будь-яких інших підтверджень зв’язків родини із РФ у відкритому доступі знайти не вдалось.

Хто замовник і чи причетний Нескоромний

Матеріали справи свідчать, що вбивство не було самодіяльністю затриманого полковника Расюка. За даними журналіста Бутусова, СБУ вже вписало підозру в замовленні вбивства Дмитру Нескоромному.

У документах, що є в розпорядженні УП, ім’я Нескоромного не згадується. Як і взагалі будь-яке ім’я людини, яку слідство вважає замовника.

Слідство пише, що Расюк діяв “за попередньою змовою з невстановленими особами”. Це звичне для правоохоронців формулювання. Його можуть використовувати, коли, наприклад, ще не зібрано достатньо доказів для офіційних претензій у бік цих “невстановлених осіб”.

Расюк, у свою чергу, підшукав виконавця для злочину. Цей чоловік, який мав бути нападником, але “здав” організаторів, розповів, що полковник отримував фінансування та погодження ще від когось. Однак від кого конкретно – невідомо.

При цьому в матеріалах фігурує ще один чоловік, якого восени минулого року, коли почалось слідство, в СБУ також вважали причетним до підготовки нападу. Це 39-річний Ігор Кадькаленко з Києва.

Він згадується лише двічі в оперативній інформації СБУшників. У документах, які є в розпорядженні УП, не йдеться про жодні докази чи свідчення проти Кадькаленка.

У відкритих джерелах про цього чоловіка інформації небагато. Він займається юридичним і фінансовим бізнесом, є співвласником нещодавно приватизованого спиртового заводу “Суходоли” на Львівщині.

УП зв’язалась із Кадькаленком вранці 25 січня. Він підтвердив, що знайомий із Расюком, однак запевнив, що ніколи не говорив з ним про Наумова. За словами Кадькаленка, про те, що його ім’я фігурує у справі, він дізнався з інтернету. Разом із юристами він збирається розбиратись, як це сталось і чому.Який мотив злочину

У підозрі Расюка він описаний коротко – “умисне перешкоджання виконанню покладених на Наумова службових обов’язків”. Злочинці, за версію слідства, хотіли завадити чиновнику погоджувати кандидатури на керівні посади в СБУ.

У матеріалах справи є записана розмова Расюка з чоловіком “Олегом”, якого підшукали на роль безпосереднього нападника. Тоді, за місяць до затримання, СБУшник пояснював, чим заважає високопосадовець. Расюк скаржився, що Наумов “ніде не пропускає” його та якогось його товариша.

Виконавець злочину, який співпрацював зі слідством, зрозумів ці слова так: Наумов не дає можливості своїм ненависниками влаштуватись на потрібну посаду. Яку саме – невідомо.

З чого все почалось

Правоохоронці почали розслідування ще влітку 2020 року. Спершу це була справа не про організацію вбивства, а про незаконне стеження за Наумовим. Про це він сам повідомив керівництву СБУ в кінці червня.

“Мною особисто зафіксовано неодноразові випадки незаконного збирання та використання конфіденційної інформації… яка використовується з метою дискредитації мене та керівництва служби в цілому”, – писав влітку Наумов у рапорті на ім’я голови СБУ Івана Баканова.

Він скаржився, що стеження організували “окремі невстановлені особи”, щоб підірвати його авторитет і нанести шкоду іміджу СБУ. Ці “особи”, за словами Наумова, ще й розповсюджували в ЗМІ інформацію про нього, яка нібито “в подальшому трактується як зловживання службовим становищем та причетність до функціонування корупційних схем”.

Рапорт Андрія Наумова, в якому він повідомляє керівництво, про збирання інформації

Причиною такої уваги до себе СБУшник вважав свою “наступальну позицію в організації роботи” з виявлення в рядах відомства корупціонерів і тих, хто “деструктивно впливають на роботу”.

Примітно, що за кілька місяців у ЗМІ і справді з’явиться інформація, яка могла не сподобатись Наумову.

Журналісти-розслідувачі програми “Схеми” восени опублікували матеріал про статки спецслужбовця, де поставили під сумнів їхню прозорість.

Це журналістське розслідування згадується і в розслідуванні СБУшному. Як саме – піде мова далі.

Отже, на початку липня 2020 року була відкрита справа про незаконне стеження. Вже тоді йшлось, що до злочину можуть бути причетні правоохоронці. Справу спершу доручили Держбюро розслідувань. Однак уже за місяць її вернули до Служби безпеки.

Дещо пізніше, у листопаді, СБУ відкриває другу справу – вже про підготовку вбивства. Правоохоронці вважали, що ці дві історії пов’язані між собою, тому об’єднали обидва розслідування.

З листопада Служба безпеки активно розслідує замах на Наумова. І щонайменше з початку грудня веде прослуховування полковника Расюка.

Як планували напад

Згідно з версією слідства і показами свідків, події розгортались наступним чином.

У жовтні 2020 року Расюк і “невстановлені особи” вирішили організувати напад на Наумова. Для цього, зокрема, організували стеження за СБУшником.

У листопаді Расюк почав шукати виконавців. Він звернувся до знайомого, який фігурує у тексті підозри як “Олег”, і пообіцяв йому винагороду – 50 тисяч доларів. Завдання було – відправити Наумова щонайменше на півроку в лікарню або й взагалі вбити.

На початку грудня “Олег” знову зустрівся з полковником. Тоді Расюк показав потенційному виконавцю вже згадане розслідування “Схем”, вказав на ньому на жертву і порадив подивитись сюжет, щоб отримати більше інформації про Наумова. При цьому Расюк зазначив, що нібито має відношення до підготовки журналістського матеріалу.

Саме “Олег” і “здав” організатора, коли зрозумів, на кого він має напасти. Чоловік звернувся до СБУ і, судячи з матеріалів, почав співпрацювати зі слідством. Зокрема, записував свої зустрічі з Расюком.

Ці зустрічі відбувались ще кілька разів у грудні та січні. Під час однієї “Олег” розповів свій план: “хлопці з Бєлгорода”, що в Росії, нападуть на Наумова, коли той піде в продуктовий магазин.

У січні 2021 року “Олегу” передали через посередника “Юрія Вікторовича” першу суму грошей – тисячу доларів. А 22 січня, коли Расюк привіз черговий транш у 4 тисячі доларів, його затримали.

Під час обшуку в автівці співробітника СБУ вилучили кілька телефонів, один із яких – з російським номером і картинкою з написом “Зупинимо агресію”. Крім того, у полковника знайшли зброю, яка, за словами Расюка, належить його знайомому.

Текст підозри, яку оголосили затриманому Расюку

Що відомо про інших фігурантів

22 січня на зустріч до полковника приїхали двоє людей – донеччани Олег П. і Юрій С. (прізвища чоловіків скорочені з міркувань безпеки). Схоже, що це є і справжні імена виконавця “Олега” і посередника “Юрія Вікторовича”. Їх не затримали, у справі чоловіки фігурують як свідки. Отримані 4 тисячі доларів вони передали правоохоронцями.

При цьому виконавець “Олег” у більшості документів згадується під ще одним іменем – як Сергій А., 45-річний безробітний, пов’язаний з криміналом киянин. З такими даними виконавець давав свідчення СБУ.

Вивчаючи матеріали та намагаючись знайти додаткову інформацію про “Сергія” та “Олега”, УП зіштовхнулась з тим, що їхні особисті дані викликають запитання. І під цими даними, ймовірно, йдеться про одну і ту саму людину.

Сергій А. зареєстрований у квартирі, про яку немає інформації в офіційному реєстрі нерухомості, а Google-мапи навіть не знають про існування його будинку.

Номер телефону А., вказаний у справі, наразі недоступний. У месенджері telegram він має фотографію, яка через соцмережу Вконтакте дійсно виводить на людину з таким самим ім’ям Сергій А. Однак цей чоловік вказує, що живе у російському Воронежі та має зовсім іншу дату народження. Росіянин А. на повідомлення у мережі не відповів.

УП зателефонувала також за номером Олега П. Він ствердно відреагував на звертання за ім’ям і по батькові, але почувши запитання, сказав, що вперше чує про справу, і кинув слухавку.

Посередник Юрій С. – теж непублічна людина. Однак його ім’я вже згадували у мережі та в ЗМІ у прив’язці з криміналом.

Приблизно в той самий час, коли правоохоронці отримали інформацію про організацію вбивства Наумова, С. встряв у бійку з ветераном війни на Донбасі. Тоді йому приписували судимість за вбивство і розбій.

Наразі судовий реєстр не видає жодної інформації про справи С. Коли його допитували у справі Наумова, чоловік назвався несудимим. Нині йому 52 роки, має середньо-технічну освіту, живе в Києві, офіційно безробітний, заробляє продажем імпортованих авто.

Посередник С. був знайомий із полковником Расюком з 2015 року. У 2016 році С. познайомив СБУшника з “Олегом” і відтоді підтримував зв’язок з обома.

Додзвонитись до посередника УП не змогла.

Які докази є у слідства

У матеріалах є кілька головних свідків – це виконавець “Олег” та оперативник СБУ. Останній займався розслідуванням справи і першим доповів начальству про прізвища ймовірно причетних людей. Зокрема, він назвав Расюка і “Олега”, який пізніше вирішить “здатись” правоохоронцям.

СБУ разом з “Олегом” записали його зустрічі з полковником. У тих документах, що отримала УП, містяться розшифровки та скріншоти відеозаписів.

***

На брифінгу після затримання Расюка СБУ лише коротко відзвітувало про справу, не називаючи ані замовника, ані мотивів злочину.

Однак розслідування нападу на високопосадовця спецслужби, та ще й у державі в стані війни – це справа, де сухого пресрелізу не достатньо. Тим більше, якщо за цим нападом стояли посадовці все тіє ж спецслужби.

І саме СБУ має бути найбільш зацікавленою в тому, щоб відповісти на питання суспільства. Підтвердити або спростувати чутки і версії, які обов’язково будуть ширитись, якщо офіційної інформації бракуватиме.

Соня Лукашова

Джерело

Остання Публіцистика

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"